ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.11.2013 р. Справа № 9/5005/7518/2012
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідач,
суддів Пруднікова В.В., Орєшкіної Е.В. (склад колегії суду змінений на підставі розпорядження секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 01.10.2013р).
при секретарі судового засідання Гаврилові О.М.
Представники сторін:
від відповідача: Селяков О.В. представник, довіреність №82 від 01.01.13;
представники позивача та третіх осіб-1, 2 у судове засідання не з`явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військової частини 1472 Державної прикордонної служби України, м. Керч АР Крим на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2013р. у справі №9/5005/7518/2012
за позовом Військової частини 1472 Державної прикордонної служби
України, м. Керч АР Крим
до Державного підприємства "Придніпровська залізниця",
м. Дніпропетровськ
Третя особа-1 на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Військова частина 9935 Державної прикордонної служби України, м. Котовськ Одеської області
Третя особа-2 на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державне підприємство "Одеська залізниця", м. Одеса
про стягнення 39 748,64 грн
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2013р. (суддя Подобєд І.М.) у задоволенні позову відмовлено. Рішення мотивоване відсутністю вини залізниці як у недостачі вантажу, так і у решті заявлених до стягнення збитків (вартості телеграми, плати за подання, забирання вагонів та маневрову роботу, а також вартості послуг Торгово-промислової палати Криму).
Не погодившись із зазначеним рішенням, Військова частина 1472 Державної прикордонної служби України звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що залізниця не довела відсутність своєї вини у неналежній схоронності вантажу. Під час огляду цистерни у момент приймання вантажу встановлено невідповідність натурного показника пломби даним, вказаним у накладній; несправність запобіжно-впускного клапану; наявність пломби попутної станції Джанкой - ЗПП Варта-Універсал - М 588436 УЗ; недостачу вантажу у кількості 7692 кг. Зауважив, що дані факти підтверджуються актами загальної форми, актом комісії та експертизи, актом форми №2 форми № 5-НП, що містяться у матеріалах справи, та є достатніми доказами для покладення відповідальності за втрачений вантаж на залізницю. Вважає, що суд дав невірну оцінку доказам, неправильно застосував ст. 12, ч.2 ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт", ч.1 ст. 307 Господарського кодексу України та ст. 113 Статуту залізниць України. Також вважає відмову суду у направленні матеріалів справи для проведення повторної експертизи порушення норм процесуального права.
В уточненнях доводів апеляційної скарги від 16.08.2013р. вказав на неправильне застосування судом абз. 2 п. 10 Правил видачі вантажів, внаслідок чого суд дійшов до висновку, що відмова залізниці від складання комерційного акту обґрунтована. Крім того, зауважив на помилковості встановлення судом такого факту як неможливість отримання доступу до вантажу через наявність у залізничній цистерні несправності запобіжно-впускного клапану, оскільки без висновка експерта з цього питання такий висновок суду є передчасним.
Апелянт не забезпечив явку в судове засідання повноважного представника, надіслав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника у зв`язку з відсутністю асигнувань на його відрядження, просив розглянути апеляційну скаргу з врахуванням уточнень від 15.08.2013р.
Третя особа-1 явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, надіслала до суду клопотання про розгляд справи без участі представника з урахуванням підтримання позиції скаржника з його боку.
Третя особа-2 явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, причин неявки не повідомила, не зважаючи на те, що належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи (поштове повідомлення від 9.10.2013р.).
Відповідач письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав, представник відповідача в судовому засіданні проти скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановивши нижче викладені фактичні обставини, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 26 квітня 2012 року на станції Котовськ Одеської залізниці Військовою частиною №9935 Державної прикордонної служби України (надалі - Третя особа-1) було передано до перевезення залізниці в особі Державного підприємства "Одеська залізниця" (надалі - Третя особа-2) залізничну цистерну №73949828 із вантажем "дизельне пальне" загальною кількістю 66 416 кг. Згідно залізничної накладної № 42710483 отримувачем зазначеного вантажу є Військова частина 1472 Державної прикордонної служби України (надалі - Позивач), а станцією призначення вантажу - станція Керч АР Крим Придніпровської залізниці. Залізнична цистерна була завантажена та опломбована Третьою особою. В пункті 20 залізничної накладної №42710483 вантажовідправником зазначено про пломбування цистерни запірно-пломбувальним пристроєм типу Варта-Універсал М1: В250301 (далі - ЗПП). Вантаж був прийнятий до перевезення залізницею без застережень до ЗПП та технічної справності цистерни.
01 травня 2012 року вказана залізнична цистерна прибула на станцію призначення Керч і того ж дня о 17:10 год була подана на під'їзну колію Позивача, що підтверджується записами у відомості №03050002. У зв'язку із святковими днями, а також відсутністю коштів на розкредитування цистерни, зазначений вантаж було розкредитовано 03 травня 2012 року. Вантаж був виданий без перевірки його маси.
Приймання вантажу було здійснено вантажоодержувачем за участю експерта Керченського підприємства ТПП Криму, про що складено акт №1 від 03.05.2012р. про відкриття цистерни та перевірки наявності вантажу (а.с. 67. т.1) та акт експертизи № ВК-48Э від 03.05.2012р. (а.с. 69-70. т.1).
Вантажоодержувачем та експертом було встановлено наступне: невідповідність типу пломб верхнього завантажувального люка цистерни відомостям, внесеним до вказаної залізничної накладної, фактично на цистерні встановлено пломби типу ТЕМП №250301 та Варта-Універсал М 1 №588436 на плашці Джанкой, у той час як в цій накладній значиться одна пломба відправника Варта-Універсал М 1: В250301; цистерна з двома справними ЗПП на люку в одному пломбувальному пристрої з відтиском ЗПП "Варта-Універсал" "М 588436 УЗ" на плашці Джанкой, на іншому ЗПП - закрутка ТЕМП 250301 не має слідів потьоків по котлу; запобіжно-впускний клапан приварений до котла цистерни; нижній зливний засіб без слідів механічного впливу на нього; цистерна без видимих слідів доступу до вантажу, має маркування із зазначенням типу, номеру, об`єму, вантажопідйомності, маси тари цистерни. Фактична маса нетто палива в цистерні, визначена експертом, складає 58 719 кг; встановлена розбіжність фактичної маси нетто палива з даними залізничної накладної в сторону зменшення з урахуванням норм природної втрати на 7692 кг.
03.05.2012р. за результатами проведення експертизи комісією Позивача був складений акт №2 про призупинення прийомки вантажу та опломбування цистерни №73949828 пломбою №4, №ДО у верхній частині горловини цистерни та нижньому зливному приборі. Пломбувальні пристрої ЗПП "Варта-Універсал" "М 588436 УЗ" та ЗПП - «Закрутка ТЕМП 250301» були опечатані в пакет та передані на зберігання мічману Юрчаку Р.В. (а.с. 71, т.1)
04.05.2012р. цистерна була оглянута представниками Відповідача, але з мотивів того, що вона вже була відкрита, ЗПП на люку були відсутні, а накладені пломби Позивача, Відповідач на підставі п. 24 розділу 8 Правил перевезень вантажів відмовив у складанні комерційного акту та склав акт загальної форми ГУ-23 № 60 від 04.05.2013р. про вказані обставини (а.с. 150, т.1).
05.05.2012р. комісією Позивача було складено Акт №2 форми №5-НП, яким засвідчено фактичне приймання вантажу з цистерни №73949828 в кількості 58719 кг з нестачею 7692 кг (а.с. 13-14, т.1).
15.06.2012р. за вих. №615/919 Позивач направив Відповідачу претензію на суму 79 150,68 грн, яку останній відхилив з посиланням на те, що підставою для матеріальної відповідальності є комерційний акт, складений залізницею, а оскільки Позивач самостійно відкрив цистерну без представників Відповідача, то підстави для відповідальності Відповідача відсутні (а.с. 27 т.1). Крім того, у листі №86 від 10.05.2012р. Відповідач зазначив, що для комісійної видачі вантажу та для огляду цистерни на територію Позивача 03.05.2012р. о 16.30 та 04.05.2012р. об 11.00 направлялась комісія у складі представників Відповідача та лінійного відділу міліції. Проте, на територію Позивача вони допущені не були, про що складено акти загальної форми №58 від 03.05.2012р. та №59 від 04.05.2012р. (а.с. 28, 148,149 т.1).
Внаслідок нестачі вантажу за розрахунками Позивача йому був спричинений збиток в загальному розмірі 39748,64 грн, який складається з: вартості 7962 кг дизельного пального Л 02-62 на суму 38961,52 грн (з ПДВ); вартості телеграми - 33,72 грн, плати за подання, забирання вагонів та маневрову роботу - 328,00 грн, оплати вартості послуг Торгово-промислової палати Крима - 792,18 грн, що і стало підставою позову.
Правовідносини щодо перевезення вантажів регулюються Господарським кодексом України, Законом України "Про залізничний транспорт", Статутом залізниць України іншими нормативно-правовими актами в сфері перевезень. Зокрема, ст. 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі ст.908 Цивільного кодексу України, передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ст.ст. 307, 314 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.
За змістом ст. ст. 110, 113, 114 Статуту залізниць України та ст. ст. 306, 314, 315 Господарського кодексу України, залізниця несе відповідальність за схоронність вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу і, як перевізник, відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від неї причин.
Для визначення наявності фактів пошкодження ЗПП або їх повторного накладення, цілісності цистерни та відсутності/наявності слідів сторонніх робіт на ній, з метою отримання інформації щодо можливості доступу до вантажу, судом першої інстанції було призначено технічну експертизу.
Висновком Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз №4138-12 від 16.04.2013р. було встановлено наступне. Надіслана на дослідження закрутка канатна "Темп" №250301 не є пломбувальним пристроєм та призначена для одноразового використання при запиранні дверей і люків вагонів та контейнерів; всі її конструктивні характеристики та спосіб нанесення інформації свідчать про те, що за цими параметрами вона відповідає вимогам технічного опису закрутки канатної "Темп" 0861.00.000 ТУ У 28.6.01057491-032-2004 та "Інструкції про порядок накладання канатних закруток типу "Темп". Ознак підробки не виявлено. Вказана закрутка розкриттю та повторному навішуванню не піддавались, а її пломбувальний канат не приводився у стан вільного переміщення. Виявлений статичний слід на ділянці згину відрізка каната довжиною 60,0 мм міг виникнути після навішування закрутки канатної "Темп" №250301 в результаті її експлуатації при контакті з нерухомою деталлю (вушком, засувкою, скобою тощо).
Експертом також було зазначено щодо неможливості надання відповіді на питання стосовно конструктивних особливостей люка горловини цистерни №73949828 (тип №66, дата виготовлення 31.12.1995р., власник Україна, Придніпровська залізниця), оскільки вказана цистерна не зберігалась належним чином як доказ, а більш ніж півроку перебувала в експлуатації (арк. справи 47,54 том ІІ). Крім того, експерт вказав на неможливість надання відповіді на питання №№4,5 щодо цілісності цистерни, відповідності її вузлів встановленим стандартам, наявності слідів сторонніх робіт, оскільки такі питання не входять до його компетенції.
Суд першої інстанції, дослідивши докази по справі у їх сукупності, дійшов висновку, що відповіді експерта на питання №№ 1 та 3 є достатніми для остаточної оцінки спірних обставин та вирішення справи по суті спору, виходячи із обставин, які потребують з'ясуванню у спорі про стягнення грошових коштів на відшкодування вартості нестачі вантажу під час його перевезення залізницею; а не отримання відповідей на питання №№4-6 суттєво не вплине на остаточну правову оцінку обставин справи.
Із даним висновком погоджується колегія суддів апеляційної інстанції. Так, відсутність ознак втрати вантажу під час перевезення підтверджується актом експертизи Торгово-промислової палати №ВК-48Э від 03.05.2012р., яким встановлено, що цистерна без слідів підтікання палива по котлу та без видимого доступу до вантажу, нижній зливний прилад без слідів механічного впливу на нього, резина для ущільнювання на люку без деформації, механічних пошкоджень і видимих слідів впливу сторонніх предметів, ЗПП справні.
Питання №№4,5, які були поставлені судом на вирішення експерту, є похідними від питання №6, на яке експерт не відповів у зв`язку з експлуатацією цистерни та неналежним її збереженням як доказу, тому вирішення спірних питань внаслідок того, що цистерна після вивантаження спірного вантажу перебувала в експлуатації, не можливе, та не вплине на оцінку доказів в цілому. Отже, твердження апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права внаслідок не призначення додаткової експертизи безпідставні.
Таким чином, суд першої інстанції у повному обсязі дослідив обставини справи та дійшов вірного висновку щодо відсутності ознак втрати вантажу або ознак, які б свідчили про можливий доступ до нього під час перевезення, а отже і відсутності вини Відповідача у виявленій недостачі. Крім того, судом правомірно зроблений висновок, що однакові номери на різних типах ЗПП свідчать про помилку, яка була допущена Третьою особою-1 при заповненні залізничної накладної, що також підтверджується листом №313 від 17.05. (а.с. 6, т.2). Крім того, у листі Державного підприємства "Вінницятрансприлад" №П 24/116-86 від 15.10.2012р. зазначено, що запірно-пломбувальний пристрій №В 250301 типу "Варта Універсал М" було відпущено 05.03.2009р. ВАТ "Івано-Франківськцемент" (повторне використання ЗПП не передбачено), а стосовно закрутки канатної "Темп" повідомлено, що на закрутки такого типу наноситься маркування у вигляді товарного знаку виробника та її назва, а нанесення порядкового номеру не передбачено (а.с. 141,143, 145, т.1). Невідповідність найменування закрутки у накладній фактично встановленій на цистерні №73949828 було виявлено на всьому шляху прямування цистерни, що підтверджується телеграмами попутніх станцій та стало підставою для складання акту загальної форми №2669 від 28.04.2012р. на проміжній станції Джанкой. На додаток до вищевказаного акту залізницею був складений акт загальної форми №11530 від 30.04.2012р., у якому зафіксовані ті ж самі обставини та зазначено, що залізницею додатково накладено ще один ЗПП №М588436.
Відповідно до п. 24 Правил видачі вантажів, у випадку, коли залізниця у відповідності із Статутом залізниць України зобов'язана перевірити вантаж, відкривання вагону й вивантаження проводяться в присутності представника станції. Якщо одержувач розпочав вивантаження без представника станції, вантаж видається без перевірки.
З огляду на зазначене, суд першої інстанції вірно вказав на те, що відмова Відповідача від складання комерційного акта є правомірною з огляду на видачу та отримання зазначеного вантажу Позивачем у відповідності до п. 10 Правил видачі вантажів при подаванні вагонів на під'їзні колії, про що, зокрема, свідчить пам'ятка №29 від 01.05.2012р., підписана представником одержувача без зауважень, та той факт, що письмова заявка на перевірку маси вантажу у цистерні №73949828 в момент її приймання від залізниці одержувачем не заявлялась. Письмова скарга начальнику Дирекції залізничних перевезень безпосередньо або через начальника станції на відмову від складання комерційного акту в порядку, встановленому п. 16 Правил складання актів, Позивачем також не заявлялась, а направлення телеграми про відмову від складання комерційного акту на адресу Відповідача відбулося 03.05.2012р., тобто після спливу 24 годин, протягом яких має бути подана скарга, а отже не може бути визнано належним зверненням з такою скаргою.
Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов вірного висновку щодо відсутності вини Відповідача у недостачі вантажу у кількості 7 692 кг та правомірно відмовив у задоволенні позову, з чим погоджується і апеляційний суд.
Відтак, підстав для скасування чи зміни рішення суду відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається, рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Витрати по апеляційній скарзі відносяться на Позивача.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Військової частини 1472 Державної прикордонної служби України, м. Керч АР Крим залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2013р. у справі № 9/5005/7518/2012 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з часу її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцятиденного строку з дати її прийняття.
Повний текст постанови складений 07.11.2013р.
Головуючий суддя Л.П. Широбокова
Суддя В.В. Прудніков
Суддя Е.В. Орєшкіна
Судове рішення № 34600952, Дніпропетровський апеляційний господарський суд було прийнято 04.11.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 9/5005/7518/2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: