Рішення № 34600801, 31.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18534/13 31.10.13

За позовом Комунального підприємства «Управління житлово-комунального

господарства»

До Спільного Українсько-Американського підприємства в формі Товариства з

обмеженою відповідальністю «Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані»

Про стягнення 10 907,93 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача не з'явився

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» про стягнення з Спільного Українсько-Американського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані» 9 401,32 грн. основного боргу по орендній платі, 992,05 грн. пені та 3% річних в сумі 514,56 грн. за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності № 21/10-А від 01.09.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2013 порушено провадження у справі № 910/18534/13 та призначено її до розгляду на 15.10.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/18534/13 від 15.10.2013, в зв'язку з нез'явленням представників сторін та невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 25.09.2013, розгляд справи був відкладений на 31.10.2013.

Позивач в судове засідання 31.10.2013 не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 25.09.2013 та ухвали від 22.10.2013 не виконав.

Відповідач в судове засідання 31.10.2013 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 25.09.2013 та ухвали від 22.10.2013 не виконав.

Позивач і відповідач належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, з огляду на наступне

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду було надіслано сторонам рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адреси, що зазначені в позовній заяві.

Наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення свідчать, що позивач та відповідач ухвали суду від 25.09.2013 та від 22.10.2013 отримали.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників сторін суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від сторін не надходило.

Оскільки, наявних в матеріалах справи документів достатньо для її розгляду, суд вважає, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 31.10.2013, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України було прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.09.2010 між Комунальним підприємством «Управління житлово-комунального господарства» (орендодавець) та Спільним Українсько-Американським підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані» (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності № 21/10-А (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування відкриту площадку труби Центральної котельні КП «УЖКГ» міста Славутич на висоті 75 м. та наземну площадку загальною площею 5 кв. м.

Згідно з п. 1.4. договору об'єкт оренди - відкрита площадку труби Центральної котельні КП «УЖКГ» міста Славутич розташована за адресою : Київська область, м. Славутич, Кленовий проїзд, 1.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 9 401,32 грн. Також за неналежне виконання зобов'язань позивачем нарахована пеня в розмірі 992,05 грн. та 3% річних в сумі 514,56 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Відповідно до п. 2.1. договору орендар приймає в платне строкове користування зазначене в п. 1.1.1. даного договору майно з моменту підписання цього договору та акту приймання-передачі майна.

Згідно з п. 4.1.1. договору орендар зобов'язаний передати орендарю в оренду майно, згідно з цим договором за актом приймання-передачі.

Згідно акту приймання-передачі від 01.09.2010 орендодавець передав, а орендар прийняв відкриту площадку труби Центральної котельні КП «УЖКГ» міста Славутич на висоті 75 м. та наземну площадку загальною площею 5 кв. м., що знаходиться за адресою: Київська область, м. Славутич, Кленовий проїзд, 1.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Пунктом 7.1. договору строк дії договору встановлений сторонами з моменту підписання сторонами до 31.07.2013 включно.

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно п. 3.2 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Славутич, і за перший (базовий) місяць оренди вересень 2010 року становить 1 105,31 грн. за рік 13 263,72 грн.

В п. 3.3. договору зазначено, що орендна плата в цьому договорі, наведена без урахування вартості комунальних послуг, електроенергії, експлуатаційних витрат орендодавця та без урахування ПДВ.

Відповідно до п. 3.4. договору орендна плата (з урахуванням податку) вноситься безготівковим платежем на розрахунковий рахунок орендодавця або шляхом внесення готівкових коштів в касу орендодавця шляхом передплати за рік та сплачує суму інфляційних втрат по закінченню кожного року оренди на підставі рахунку-фактури.

В матеріалах справи наявні виставлені позивачем наступні рахунки-фактури:

№ ар-000000168 від 31.03.2012 за орендну приміщення в сумі 13 263,72 грн., разом з ПДВ - 15 916,46 грн.

№ ар-000000169 від 31.03.2012 (нарахування інфляції) в сумі 1 180,47 грн., разом з ПДВ - 1 416,56 грн.

№ ар-000000057 від 28.02.2013 (нарахування інфляції) в сумі 22,11 грн., разом з ПДВ - 26,53 грн.

Позивач 24.07.2013 направив до відповідача претензію № 01-07-13/1220 від 24.07.2013 про сплату наявної заборгованості за договором в розмірі 9 401,32 грн. Дана претензія отримана відповідачем 29.07.2013, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Проте, дана вимога позивача залишена відповідачем без задоволення.

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 5.1.1. договору орендар зобов'язався своєчасно та в повному обсязі здійснювати орендні платежі.

Всупереч вищеназваному договірному зобов'язанню відповідач не виконав своїх обов'язків в частинні внесення орендної плати, в результаті чого виникла заборгованість, яка за обґрунтованими розрахунками позивача, що неоспорені відповідачем, становить 9 401,32 грн.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» однією із істотних умов договору оренди та основним обов'язком орендаря є сплата орендних платежів з урахуванням індексу інфляції.

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначається, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 9 401,32 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно позовних вимог про стягнення 992,05 грн. пені та 514,56 грн. - 3% річних слід зазначити наступне

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Одним із правових наслідків порушення зобов'язання, згідно ст. 611 Цивільного кодексу України є сплата боржником неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Умовами пункту 3.6. договору передбачено, що орендна плата, яка була перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі стягується орендодавцем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Крім цього за затримку внесення орендної плати орендар сплачує орендодавцю 3% річних та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З поданого позивачем розрахунку суми позову вбачається, що пеня нарахована на суму боргу в розмірі 13 263,72 грн. (річний розмір орендної плати без ПДВ згідно № ар-000000168 від 31.03.2012) у період з 01.05.2012 по 04.11.2012, та становить 992,05 грн.

З поданого позивачем розрахунку суми позову вбачається, що 3% річних нараховані на суму боргу в розмірі 13 263,72 грн. (річний розмір орендної плати без ПДВ згідно № ар-000000168 від 31.03.2012) у період з 01.05.2012 по 31.07.2013, та становить 514,56 грн.

Враховуючи положення зазначених вище норм необхідним є з'ясування часу прострочення виконання зобов'язання за який мають нараховуватись пеня та 3% річних.

З метою з'ясування періоду прострочення виконання зобов'язання щодо сплати суми в розмірі 13 263,72 грн. та відповідно обґрунтованості періоду нарахування заявлених пені та 3% річних (враховуючи, що відбулось часткове виконання даного грошового зобов'язання) ухвалами Господарського суду міста Києва від 25.09.2013 та від 15.10.2013 у позивача було витребувано докази в підтвердження часткової оплати рахунку-фактури № ар-000000168 від 31.03.2012. Дані вимоги суду виконано не було.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести обґрунтованість періоду нарахування пені та 3% річних на суму боргу в розмірі 13 263,72 грн.

Відповідно до п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребуванні господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, позов в частині стягнення 992,05 грн. пені та 514,56 грн. - 3% річних підлягає залишенню без розгляду.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 49, п. 5 ст. 81, ст.ст. 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Спільного Українсько-Американського підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані» (м. Київ, Кловський узвіз, 12А, код ЄДРПОУ 20057835) на користь Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» (Київська область, м. Славутич, вул. Військових будівельників, 8, код ЄДРПОУ 31476318) 9 401 (дев'ять тисяч чотириста одну) грн. 32 коп. боргу по орендній платі, 1 482 (одну тисячу чотириста вісімдесят дві) грн. 86 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позов залишити без розгляду.

Повне рішення складено 06.11.2013

СуддяВ.В. Сівакова