Вирок № 34599851, 07.11.2013, Березанський районний суд Миколаївської області

07.11.2013

Справа № 469/1353/13-к

провадження № 1-кп/469/102/13

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2013 року Березанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді - Дорошенко А.В.

при секретарі - Якубець С.В.

за участю:

прокурора прокуратури Березанського району - Цибулькіна В.С.

обвинуваченої - ОСОБА_2

захисника - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Березанка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013160150000589 від 02.08.2013 року щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, громадянки України, освіта вища, заміжньої, на утриманні 1 малолітня дитина, працюючої фахівцем із соціальної роботи Березанського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 01.08.2013 року близько 19.00 год., керуючи технічно справним транспортним засобом - автомобілем VolkswagenT 5 державний реєстраційний номер НОМЕР_3, рухаючись в світлий час доби по правому краю сухої асфальтованої проїжджої частини провулку вул. Колгоспній та вул. Ветеранів в с. Краснопілля, Березанського району Миколаївської області зі сторони вул. Колгоспної в напрямку вул. Ветеранів, за перехрестям вул. Колгоспної з вул. Ветеранів в порушення вимог п.15.1 Правил дорожнього руху України здійснила зупинку свого транспортного засобу на проїжджій частині.

В цей час в попутному напрямку, частково на узбіччі та частково на проїжджій частині правого краю провулку здійснював стоянку автомобіль "ЛуАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_2, біля передніх лівих дверцят якого на проїжджій частині спиною до автомобіля VolkswagenT 5 р/н НОМЕР_3 стояв пішохід ОСОБА_4. ОСОБА_2 в порушення п.2.3 «б», 10.1, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху України, проявивши неуважність до дорожньої обстановки, що склалася, не переконавшись перед початком руху в безпеці дорожнього руху для інших учасників руху, не дотримавшись безпечного інтервалу при роз'їзді з автомобілем "ЛуАЗ", розпочала рух свого транспортного засобу у вказаних умовах зі швидкістю 15 км/год., допустивши наїзд на пішохода ОСОБА_4 В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, які відносять до категорії тяжких тілесних ушкоджень.

Потерпілим від кримінального правопорушення є ОСОБА_4.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Зазначені обставини підтверджуються наступними доказами.

Так, в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 вину визнала повністю і показала, що 01.08.2013 року біля 19.00 год. вона керувала автомобілем "VolkswagenT 5" і на проїзній частині провулку вул. Колгоспної та вул. Ветеранів в с. Краснопілля, Березанського району Миколаївської області її зупинив потерпілий ОСОБА_4, який, передавши їй футболку чоловіка, пішов до свого автомобіля "ЛуАЗ", що стояв поруч частково на проїзній частині дороги. Рушивши своїм автомобілем, вона не звернула увагу де знаходився в цей час ОСОБА_4, оскільки дивилася в дзеркало заднього виду щоб не було транспорту. В цей час вона відчула удар і, зупинившись, побачила, що потерпілий лежить перед автомобілем а з лівої ноги у нього йшла кров. Вона викликали швидку та працівників міліції. В подальшому їй стало відомо, що задніми колесами свого автомобіля вона переїхала ноги потерпілого, який від удару правою стороною її автомобіля впав на дорогу. Всі матеріальні та моральні збитки вона потерпілому погасила і претензій до неї він не має.

Потерпілий ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, надав розписку щодо відсутності претензій до обвинуваченої в зв'язку з відшкодуванням всіх завданих нею збитків (а.п.22).

На підставі ч.3 ст.349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, проти чого учасники судового провадження не заперечували.

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи № 2/177 від 27.08.2013 року (а.п.26-30) на момент огляду ходова частина, рульове керування та гальмівна система автомобіля VolkswagenT 5 державний реєстраційний номер НОМЕР_3 знаходились в працездатному стані. Технічних несправностей автомобіля, які могли виникнути до ДТП та вплинути на рух транспортного засобу в досліджуваних системах та механізмах не виявлено.

Відповідно до висновку автотехнічної експертизи №1/120 від 27.09.2013 року в діях водія "VolkswagenT 5" ОСОБА_2 вбачаються невідповідності технічним вимогам п.13.1 та п.13.3 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору знаходиться у причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди. Шляхом дотримання вимог п.13.1 та п.13.3 Правил дорожнього руху України ОСОБА_2 мала технічну можливість запобігти наїзду на пішохода (а.п.58-61).

Як вбачається з висновку судово-медичної експертизи № 1586 від 24.09.2013 року потерпілому ОСОБА_4 в результаті дорожньо-транспортної пригоди були спричинені тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя у вигляді перелому 3-7 ребер справа, що ускладнилися правостороннім пневмотораксом, підшкірною емфіземою, вивиху лівого плеча, відкритого осколкового перелому кісток лівої гомілки в нижній третині зі зміщенням, перелому малогомілкової кістки в верхній третині, двох лодижечного перелому кісток правої гомілки зі зміщенням уламків, перелому правої клубової кістки, які могли утворитися від дії тупих твердих предметів. Утворення пошкоджень у вигляді вивиху лівого плеча не виключено під час удару правого дзеркала заднього виду автомобіля "VolkswagenT 5" . Пошкодження у вигляді чисельних переломів ребер справа, відкритого осколкового перелому клубової кістки зліва могли утворитися в результаті здавлення між стоячим та автомобілем, який рухався, пошкодження у вигляді відкритого осколкового перелому лівої гомілки в нижній третині, перелому малогомілкової кістки в верхній третині, двох лодижечного перелому кісток правої гомілки зі зміщенням уламків, які могли утворитися в результаті наїзду заднім колесом автомобіля "VolkswagenT 5" (а.п.51-52).

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_2 покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, конкретні обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченої, її позитивну характеристику.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_2 відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку, надання іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення злочину, знаходження на утриманні малолітньої дитини.

Обставин, які обтяжують покарання відповідно до ст.67 КК України, в судовому засіданні не встановлено.

Органом досудового розслідування обставиною, яка обтяжує покарання, зазначено тяжкі наслідки, завдані злочином. Дана обставина підлягає виключенню, оскільки тяжкість наслідків, завданих злочином, є кваліфікуючої ознакою ч.2 ст.286 КК України.

Відповідно до роз'яснень, даних в п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" суд також враховує наслідки, які настали, та характер і мотиви допущених обвинуваченою порушень правил безпеки дорожнього руху, ставлення обвинуваченої до цих порушень та поведінку після вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи особу обвинуваченої, обставини, які пом'якшують покарання, з врахуванням обставин вчинення злочину, тяжкості наслідків, які настали, суд при призначенні покарання не вбачає підстав для застосування ст.69 КК України та вважає за необхідне обрати міру покарання у вигляді позбавлення волі.

Разом з тим, з урахуванням ступеню тяжкості злочину та особи винної, суд вважає за можливе на підставі ст.75 КК України звільнити обвинувачену від відбування покарання з випробуванням.

Як зазначено в п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст.286 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, суд не вбачає підстав для призначення обвинуваченій зазначеного додаткового покарання.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

На підставі п.5 ч.9 ст.100 КПК України речові докази по справі: транспортний засіб - автомобіль VolkswagenT 5 державний реєстраційний номер НОМЕР_3, належний ОСОБА_5, переданий на зберігання обвинуваченій ОСОБА_2 та автомобіль "ЛуАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_2, переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_6, після вступу вироку в законну силу необхідно вважати повернутими законним володільцям.

На підставі ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_2 витрати на проведення автотехнічних експертиз №2/177, № 1/120 та транспортно-трасологічної експертизи. В стягненні витрат на проведення автотехнічної експертизи щодо визначення технічного стану автомобіля "ЛуАЗ" необхідно відмовити, оскільки виходячи з обставин справи, підстави для проведення даної експертизи у органа досудового розслідування були відсутні.

Тому підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМСВС України в Миколаївській області витрати за проведення автотехнічних експертиз: №2/177 від 27.08.2013 року в сумі 1186,56 грн. та № 1/120 від 27.09.2013 року в сумі 704,16 грн.; транспортно-трасологічної експертизи №4/104 від 10.09.2013 року в сумі

3523,97 грн., всього в сумі 5414,69 грн. на р/р 31251272210005, ЗКПО 25574110, банк одержувач УДК у Миколаївській області, м. Миколаїв, Акіма-2-А, МФО 826013, призначення платежу КПК 1001050.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 392 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України і призначити їй покарання у виді трьох років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вона протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки. На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Строк відбуття покарання засудженій обчислювати з моменту проголошення вироку.

Заходи забезпечення кримінального провадження до ОСОБА_2 не обирались.

Речові докази по справі: транспортний засіб - автомобіль VolkswagenT 5 державний реєстраційний номер НОМЕР_3, переданий на зберігання ОСОБА_2 та автомобіль "ЛуАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_2, переданий на зберігання ОСОБА_4 - вважати повернутими законним володільцям.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області на р/р 31251272210005, ЗКПО 25574110, банк одержувач УДК у Миколаївській області, м. Миколаїв, Акіма-2-А, МФО 826013, призначення платежу КПК 1001050 судові витрати по справі в сумі 5414 (п'ять тисяч чотириста чотирнадцять) грн. 69 коп., в т.ч.:

- за проведення автотехнічних експертиз №2/177 від 27.08.2013 року та № 1/120 від 27.09.2013 року в сумі 1890,72 грн.;

- за проведення транспортно-трасологічної експертизи №4/104 від 10.09.2013 року в сумі 3523,97 грн..

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Березанський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених статтею 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: