Рішення № 34599357, 30.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19529/13 30.10.13За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Приватного акціонерного товариства «Спеціальне науково-реставраційне

проектно-будівельно-виробниче акціонерне товариство «Україна-

Реставрація»

про стягнення 21657,67 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Кучкова Ю.В. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче акціонерне товариство «Україна-Реставрація» (далі - Відповідач) 21657,67 грн. заборгованості за спожиту електроенергію, заборгованості за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами електроенергії, та нараховані пеню і 3% річних, за Договором про постачання електричної енергії № 50268 від 23.11.2005.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що Відповідач, всупереч умовам вищенаведеного договору, допустив виникнення заборгованості за спожиту електроенергію, а також споживав електроенергію понад встановлені договором величини, що стало підставою для звернення Позивача до суду та нарахування штрафних санкцій.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав.

У судові засідання представники Відповідача не з'являлися, хоча судом були вчинені всі дії щодо належного повідомлення Відповідача про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвала суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання була надіслана на поштову адресу Відповідача, зазначену в позовній заяві та на адресу місцезнаходження згідно відомостей з ЄДРЮО та ФОП.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

23.11.2005 між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» (яка у квітні 2011 року у відповідності до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» була перейменована на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», Позивач) та Відповідачем було укладено Договір про постачання електричної енергії № 50268 (далі - Договір).

Пізніше сторонами до Договору вносилися зміни, і зокрема 01.10.2008 сторони уклали Додаткову угоду до Договору, у п. 1 якої вирішили викласти Договір в новій редакції.

Відповідно до п. 1 Договору (тут і далі - у новій редакції), Позивач продає Відповідачу електричну енергію, а останній зобов'язується своєчасно оплачувати використану (куплену) електричну енергію та здійснює інші платежі, згідно з умовами Договору та додатків до Договору, що є його невід'ємною частиною.

Згідно з п. 2 Додатку 2 до Договору, Відповідач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії, заявленого на розрахунковий період за формою попередньої оплати. За приписами підпункту 2.1 Додатку 2 до Договору, попередня оплата здійснюється до 30 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю у розмірі повної вартості договірної величини споживання електричної енергії, згідно з додатком до Договору «Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та субспоживачам».

Підпункт 2.2 Додатку 2 до Договору зобов'язує Відповідача здійснити остаточний розрахунок за спожиту активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, та за перетікання реактивної електроенергії та інших платежів згідно з умовами цього Договору на підставі самостійно отриманих Відповідачем у Позивача рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

Обсяги електричної енергії, що підлягають оплаті Відповідачем за звітний розрахунковий період визначаються з урахуванням вимог пунктів 4.1.1 - 4.1.7 Додатку 2 до Договору та підтверджується Актом про використану електричну енергію за формою, що відображена у Додатку до цього Договору, та який Відповідач надає Позивачу протягом доби після розрахункового періоду (п. 4.3 Додатку 2 до Договору).

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 ГК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Так, до матеріалів справи Позивачем надано наступні докази на підтвердження обсягів та строків споживання Відповідачем електроенергії: копії звітів про використану у січні, лютому, березні, квітні, травні, червні, липні 2013 року електричну енергію, рахунки-розшифровки та рахунки на сплату, а також акти приймання-передачі товарної продукції (електричної енергії) у січні, лютому, березні, квітні, травні, червні 2013 року, а також довідки про надходження коштів за спожиту електричну енергію та про надходження коштів в погашення боргу за двократну вартість різниці між фактичною та договірною величинами спожитої електроенергії.

За період 01.01.2013-01.07.2013 Позивачем, на підставі вищеописаних документів та з застосуванням встановлених НКРЕ України тарифів, нараховано Відповідачу 31975,41 грн. оплати за спожиту активну електричну енергію та виставлено рахунки до сплати, з яких Відповідачем було оплачено 9785,12 грн., та несплаченими залишилось 17358,61 грн.

Судом вищевказана сума заборгованості в розмірі 17358,61 грн. перевірена, та визнається обґрунтованою і арифметично правильною.

Відповідачем не було погашено заборгованість в сумі 17358,61 грн., і в матеріалах справи відступні докази протилежного, а відтак, позовні вимоги про стягнення даної суми заборгованості визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Пункт 5.1 Договору визначає обов'язок Відповідача надавати Позивачу не пізніше 1 жовтня поточного року відомості про очікувані величини споживання електричної енергії на наступний рік.

Абзацом 4 п. 5.1 Договору передбачено, що в разі ненадання Відповідачем зазначених відомостей у встановлений термін, розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється Позивачем на рівні фактично спожитих обсягів відповідних періодів поточного року.

Відповідачем не подано Позивачу розмірів очікуваного споживання електроенергії на 2013 рік, і в матеріалах справи відсутні докази протилежного, тому Позивач встановив розміри очікуваного споживання електроенергії на рівні 2012 року згідно наданих Відповідачем даних у Додатку 8А до Договору.

Згідно з пп. 4.2.3 Договору, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, визначених, згідно із вимогами розділу 5 цього Договору, Відповідач сплачує Позивачу двократну вартість фактично спожитої та договірної величин електроенергії.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Враховуючи вищенаведене, а також надані Позивачем докази щодо розміру фактично спожитої Відповідачем електроенергії по відношенню до договірної величини, судом встановлено, що у березні 2013 року та в квітні 2013 року зафіксовано перевищення Відповідачем договірних величин споживання електроенергії на 65 кВт/г та 2532 кВт/г відповідно, двократна вартість яких становить 77,41 грн. та 3 015,31 грн. (з ПДВ).

Отже загалом за період 01.03.2013-01.04.2013 Позивачем нараховано Відповідачу за перевищення договірних величин споживання 3092,72 грн. (з ПДВ).

Однак Відповідачем не була погашена заборгованість в розмірі 3092,72 грн., і в матеріалах справи відступні докази протилежного, а відтак, позовні вимоги про стягнення даної суми заборгованості з відшкодування двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величин визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, Відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 4.2.2 Договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених Додатком «Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживачів», Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок пені за період з 01.01.2013-01.09.2013, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону та умовам Договору, а відтак, позовна вимога про стягнення 1030,01 грн. пені підлягає задоволенню.

Також, відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок 3% річних за період з 01.01.2013-01.09.2013, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону та умовам Договору, а відтак, позовна вимога про стягнення 176,33 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Обставин, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, Відповідач не спростував.

Отже, з огляду на все вищенаведене, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість заявлених позовних вимог, та задовольняє їх в повному обсязі.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче акціонерне товариство «Україна-Реставрація» (м. Київ, провулок Ярославський, 7/9; ідентифікаційний код 21616277) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (м. Київ, площа Івана Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) на рахунок зі спеціальним режимом використання № 26038301201 у ГУ по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669, одержувач - Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (м. Київ, площа Івана Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) 17358 (сімнадцять тисяч триста п'ятдесят вісім) грн. 61 коп. заборгованості за спожиту активну енергію та 3092 (три тисячі дев'яносто дві) грн. 72 коп. заборгованості за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами електроенергії.

Видати наказ.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче акціонерне товариство «Україна-Реставрація» (м. Київ, провулок Ярославський, 7/9; ідентифікаційний код 21616277) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (м. Київ, площа Івана Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) 1030 (одну тисячу тридцять) грн. 01 коп. пені, 176 (сто сімдесят шість) грн. 33 коп. 3% річних та 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.11.2013

Суддя Сташків Р.Б.