Ухвала суду № 3459914, 25.09.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

                                                                                                          Головуючий у суді 1 інстанції – Наумова К.Г.

                                                                                                 Суддя-доповідач – Ястребова Л.В.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 УХВАЛА 

Іменем України

25 вересня 2008року                                                                        справа № 22-а-9971/08

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Ястребової Л.В.

суддів:                       Колеснік Г.А., Ляшенка К.О.

при секретарі судового засідання

Агейченковій К.О.за участю представників:     від позивача:не з’явивсявід відповідача:Якименко Д.Г.Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «В.С.Б.- центр»  на постанову Донецького окружного адміністративного судувід 11 червня 2008 року по адміністративній справі№ 2-а-9182/08 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «В.С.Б.- центр»

До

Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька

про

визнання неправомірними дій, зобов’язання скасувати  висновки, скасування вимоги від 31.03.2008 року № Ю-77/03-23/4, скасування рішення від 04.04.2008 року № 446/03-51/32686315, заборону вчиняти певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

            Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2008 року у справі № 2-а-9182/08 у задоволені позовних вимог ТОВ «В.С.Б. - центр»  до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання неправомірними дій, зобов’язання скасувати висновки, скасування рішення від 04.04.2008 року № 446/03-51/32686315, заборону вчиняти певні дії відмовлено.     

Позивач не погодився з рішення суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького окружного суду від 04.06.2008 року, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.  Доводить, що позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування, є платником єдиного податку, що передбачає заміну податків і зборів, яка складає загальну систему оподаткування, єдиним податком.

              Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

            Позивач є суб’єктом малого підприємництва – юридичною особою, перебуває на обліку в Державній податковій адміністрації у Ворошиловському районі м. Донецька як платник єдиного податку на підставі свідоцтва про право сплати єдиного податку та знаходиться  на спрощеній системі оподаткування.

            Спірна вимога прийнята відповідачем на підставі  ч. 6 ст. 17,  ст. 19, 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за донарахування страхових внесків до солідарної системи за період з березня 2007 року по лютий 2008 року з урахуванням частини сплаченого позивачем єдиного податку, яка була перерахована Управлінням Державного казначейства України на рахунок УПФУ – 7646,94 грн., у сумі 45629,29 грн.

            Відповідно до п. 5 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», цей Закон регулює відносини, що виникають між суб’єктами системи такого страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених зазначеним Законом, або в частині, що йому не суперечить. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які йому підлягають; перелік платників страхових внесків, їх права та обов’язки; порядок нарахування, обчислення, сплати цих внесків і стягнення заборгованості за ними.

            Пунктом 1 статті 11 Закону України № 1058-ІУ встановлено, що загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, інших відокремлених підрозділах цих підприємств, організацій, в об’єднаннях громадян, у фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

            Згідно з пунктом 1 статті 14 Закону України № 1058-ІУ страхувальниками цих осіб є їх роботодавці, які відповідно до частини 1 статті 15 цього Закону належать до платників страхових внесків і зобов’язані на підставі пункту 6 частини другої статті 17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки й у повному обсязі страхові внески.    

            Відповідно до преамбули Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-ВР платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є, зокрема суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

            У статті 18 Закону України № 1058-ІУ зазначено, що страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обов’язкових платежів, що складають систему оподаткування; на ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування і сплати таких внесків або звільнення від їх сплати.

            Ставки, механізм справляння та пільги зі сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування встановлені Законом України № 400/97-ВР яким, як і Законом № 1058-ІУ, не передбачено такої пільги, як звільнення від сплати цього збору для суб’єктів підприємницької діяльності, які перейшли на спрощену систему оподаткування.

            Відповідно до пункту 16 розділу ХУ «Прикінцеві положення» Закону України № 1058-ІУ до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить йому. Статтею 19 Закону України № 1058-ІУ встановлено, що страхові внески до солідарної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування нараховуються роботодавцем на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, які включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат.      

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

         Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

            Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «В.С.Б. – центр» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2008 року у справі № 2-а-9182/08 – залишити без задоволення.

            Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2008 року у справі № 2-а-9182/08 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «В,С,Б. – центр»  до Управління Пенсійного Фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання неправомірними дій, зобов’язання скасувати висновки, скасування вимоги від 31.03.2008 року № Б-77/03-23/4, скасування рішення від 04.04.2008 року № 446/03-51/32686315, заборону вчиняти певні дії – без змін.

            Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

            Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:                                                                   Л.В. Ястребова                                                             

Судді                                                                                Г.А. Колеснік

                                                                                          Д.В. Ляшенко

З оригіналом згідно:

Суддя-доповідач                                                              Л.В. Ястребова