Рішення № 34598757, 06.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/14669/13 06.11.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київгаз"до про Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" стягнення 333 298,60 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Лебедев Ю.В. - представник за дов.;

від відповідача: Халіна А.О. - представник за дов.

Рішення прийняте 06.11.2013, у зв'язку з оголошеною перервою в судовому засіданні 04.11.2013 на 06.11.2013.

У судовому засіданні 06.11.2013, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про стягнення заборгованості 333 298,60 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач відповідно до умов Договору на розподіл природного газу від 10.04.2012, несвоєчасно та не в повному обсязі здійснював оплату наданих послуг, що стало підтставою для звернення з позовом про стягнення пені та 3 % річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.08.2013 року порушено провадження у справі № 910/14669/13, розгляд справи призначено на 02.09.2013.

23.08.2013 від позивача надійшли додаткові документи по справі.

В судовому засіданні 02.09.2013 оголошено перерву на 23.09.2013, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

02.09.2013 представник відповідач заявив клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів та надав суду відзив на позов в якому просить суд зменшити розмір заявленої пені в порядку ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

У зв'язку з відпусткою судді Літвінової М.Є., розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 23.09.2013 справу № 910/14669/13 передано на розгляд судді Мельнику В.І.

Ухвалою від 23.09.2013 суддя Мельник В.І. прийняв справу до провадження. Розгляд справи призначено на 21.10.2013.

У зв'язку з виходом судді Літвінової М.Є. з відпустки, розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 10.10.2013, справу № 910/14669/13 передано на розгляд судді Літвінової М.Є.

Ухвалою від 10.10.2013 суддя Літвінова М.Є. прийняла справу № 910/14669/13 до свого провадження. Розгляд справи призначено на 21.10.2013.

Ухвалою від 21.10.2013, розгляд справи відкладено на 04.11.2013.

В судовому засіданні 04.11.2013 оголошено перерву на 06.11.2013.

В судовому засіданні 06.11.2013, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та відповідача, господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

10.04.2012 між Публічним акціонерним товариством "Київгаз" (далі - позивач, газорозподільне підприємство) та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - відповідач, замовник) був укладений Договір на розподіл природного газу №14/3351/12 (далі - Договір), за умовами якого газорозподільне підприємство зобов'язувалось у 2012 році надати замовнику послуги з транспортування природного газу (далі - газ) газорозподільними мережами (далі - ГРМ) до межі балансової належності об'єктів споживачів замовника (пункти призначення), а замовник - оплатити вартість послуг з транспортування газу ГРМ у розмірі, строки та у порядку передбаченому умовами Договору (п.п. 1.1., 1.3 Договору ).

Відповідно до п. 4.4. Договору загальна вартість цього Договору становить 259 740 000,00 грн., крім того ПДВ - 51 948 000,00 грн. та складається з місячних сум вартості послуг транспортування газу замовнику.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що розрахунки за послуги здійснюються за тарифом на транспортування газу розподільними трубопроводами за 1000 куб.м. На момент укладення Договору тариф визначений постановою НКРЕ від 19.04.2012 № 434 "Про внесення змін до постанови НКРЕ від 28.12.2011 № 144" і становить 70,20 грн. крім того ПДВ - 14,04 грн., всього - 84,24 грн.

Розрахунковий період за Договором становить один місяць, з контрактної години першого дня місяця по контракту годину першого дня наступного місяця включно. Місячна вартість послуг визначається як добуток тарифу на загальну кількість протранспортованого газу, розрахованого на умовах за розділом 3 цього Договору, та податку на додану вартість (п. 4.3. Договору).

Окрім того, умовами Договору, зокрема п. 4.5, встановлено, що розрахунки за надані послуги здійснюються замовником у безготівковій формі шляхом перерахування відповідних сум на розрахунковий рахунок газорозподільного підприємства. Оплата здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту отримання замовником рахунку за умовами оформлення обома сторонами акту наданих послуг, який підприємство надає замовнику для підписання до 12 числа місяця, наступного за місяцем, в якому надавалися послуги.

Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та скріплення печатками і діє в частині проведення розрахунків за надані послуги до повного виконання замовником своїх зобов'язань за цим Договором (п. 10.1. Договору).

Спір виник, на думку позивача, внаслідок несвоєчасної оплати відповідачем за надані послуги за Договором №14/3351/12 від 14.04.2012, у зв'язку з чим позивач заявив до стягнення 266 230,21 грн. пені, 67 068,39 грн. 3% річних.

У відзиві на позов відповідач не заперечив факт прострочення оплати за надані послуги та посилаючись на ст.233 Господарського кодексу України, просить суд застосувати п.3. ст.83 Господарського процесуального кодексу України та зменшити розмір пені. Окрім того відповідач заперечив проти надання позивачем належних доказів направлення на адресу відповідача рахунків-фактур, на підставі яких мала здійснюватись оплата наданих послуг.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

З актів наданих послуг з транспортування газу від 31.05.2012, від 30.06.2012, від 31.07.2012, від 31.08.2012, від 30.09.2012, від 31.10.2012, від 31.10.2012, від 31.10.2012, від 30.11.2012, від 31.12.2012, які наявні в матеріалах справи, підписані сторонами та скріплені печатками без зауважень, вбачається, що позивач за період з травня 2012 року по грудень 2012 року надав, а відповідач прийняв послуги з транспортування природного газу розподільними трубопроводами в кількості 1 269 993,92 тис.куб.м. на загальну суму 106 984 287,80 грн., що не заперечується відповідачем.

В підтвердження виконання умов Договору, зокрема п. 4.5, позивач надав суду рахунки-фактури та акти приймання-передачі послуг з транспортування газу, що виставлялися відповідачу та були отримані останнім, що вбачається з відмітки про отримання представником відповідача на супровідних листах адресованих відповідачу.

Доводи відповідача про не підтвердження факту надсилання позивачем рахунків на оплату наданих йому послуг є безпідставними, оскільки суперечать зібраним у справі доказам, зокрема, листам відповідача № 6-3415/1.6-12 від 12.06.2012, №6-5601/1.6-12 від 04.10.2012, №3-289-13 від 24.09.2013.

Відповідно до банківських виписок, які додані до позовної заяви, відповідач за надані послуги з транспортування газу за травень 2012 року розрахувався 25.06.2012 (3 981 015,81 грн.) та 02.07.2012 (5 318 668,76 грн.), за червень 2012 року - 25.07.2012 (4 844 138,92 грн.) та 26.07.2012 (4 546 759,96 грн.), за липень 2012 року - 28.08.2012 (5 555 590,89 грн.) та 26.09.2012 (22 156,34 грн.), за серпень 2012 року - 25.09.2012 (731 403,79 грн.) та 26.09.2012 (4 650 986,58 грн.), за вересень 2012 року - 25.10.2012 (6 118 710,14 грн.), за жовтень 2012 року - 21.11.2012 (4 842 716,93 грн.), 13.12.2012 (8 491 935,91 грн.), 14.12.2012 (7 163 125,29 грн.), за листопад 2012 року - 25.12.2012 (16 247 198,86 грн.), 26.12.2012 (10 656 398,12 грн.), за грудень 2012 року 28.01.2013 (31 312 085,57 грн.).

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що оплата послуг з транспортування природного газу за Договором №14/3351/12 від 10.04.2012 з травня по грудень 2012 року з боку відповідача проведена в повному обсязі, однак несвоєчасно.

Твердження відповідача щодо відсутності доказів надсилання йому рахунків-фактур спростовуються матеріалами справи, зокрема супровідними листами з додатками - актами, рахунками-фактури та податковою накладною за відповідний місяць, на кожному з яких є відмітка представника відповідача про їх отримання та дата. Інші заперечення щодо відсутності на цих листах штампу реєстрації відповідача, коверта зі штампом поштового відділення, фіскального чеку чи опису, не можуть прийматися до уваги судом, оскільки спростовані вищенаведеним, тобто відміткою про отримання рахунків-фактур представником відповідача.

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Пенею відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2. Договору передбачено стягнення із замовника пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня та від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, в разі порушення замовником строків оплати передбачених розділом 4 цього Договору.

На підставі наведених положень законодавства та умов договору позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 266 230,21 грн., 3% річних у розмірі 67 068,39 грн.

За здійсненим перерахунком суду, розмір пені, за періодами вказаними позивачем у розрахунку становить 265 88,56 грн.

Відповідач, посилаючись на положення п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України, у поданому відзиві на позов просив суд зменшити розмір пені, мотивуючи тим, що на момент звернення позивача до суду відповідач повністю виконав свої зобов'язання за Договором. Окрім того, посилався на те, що відповідач має досить велику дебіторську заборгованість контрагентів за договорами поставки природного газу, тому провів розрахунки за Договором з позивача із незначним простроченням.

Пунктом 3.17.4 Постанови Вищого Господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Враховуючи вищевикладене, а також зважаючи на ті обставини, що з боку відповідача було вжито необхідні заходи щодо належного виконання зобов'язання за Договором, суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованої пені до 132 944,28 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та положень статті 625 Цивільного кодексу України.

Суд перевірив розрахунок 3 % річних і визнав його вірним та обгрунтованим.

Посилання відповідача щодо не надання доказів на підставі яких можливо встановити фактичний період прострочення, спростовується матеріалами справи, оскільки до позовної заяви наданий обгрунтований розрахунок 3 % річних та акти надання послуг з транспортування газу, рахунки-фактури та банківські виписки із зазначенням дат проплати коштів на рахунок позивача.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 67 068,39 грн. 3 % річних та 132 944,28 грн. пені.

Як передбачено абз.3 п. 3.17.4 Постанови Вищого Господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у резолютивні частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Витрати по сплаті судового збору згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код 20077720) на користь Публічного акціонерного товариства «Київгаз» (01103,м. Київ, вул. Кіквідзе, 4Б, код 03346331) пеню у розмірі 132 944,28 грн. (сто тридцять дві тисячі дев'ятсот сорок чотири гривні, 28 коп.), 3% річних - 67 068,39 грн. (шістдесят сім тисяч шістдесят вісім гривень 39 коп.) та судовий збір - 6 659,13 грн. (шість тисяч шістсот п'ятдесят дев"ять гривень 13 коп.).

3.В іншій частині позову відмовити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 07.11.2013.

Суддя М.Є. Літвінова