Рішення № 34598088, 05.11.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "05" листопада 2013 р. Справа № 906/1289/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Макаренко О.І., довіреність від 10.09.2013р.;

від відповідача: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бакар" (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктогоропт" (м.Житомир)

про стягнення 162549,88грн.

Позивачем пред'явлено позов до відповідача про стягнення 162549,92грн. збитків.

Представник позивача в судове засідання 05.11.2013р., в порядку ст.22 ГПК України, подав заяву від 05.11.2013р., в якій зазначає, що у позовній заяві помилково визначено предмет позову про стягнення збитків у розмірі 162549,92грн., фактично вказана сума є основним боргом, яку позивач і просить стягнути на свою користь (а.с.78).

Також представник позивача надав заяву, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 162549,88грн., оскільки під час подачі позову до суду було допущено механічну помилку та невірно вказано суму основного боргу (а.с.79).

Враховуючи передбачене ст.22 ГПК України право позивача на зміну предмета позову та зменшення розміру позовних вимог, вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства України та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, приймається господарським судом та ухвалюється вважати заявленим до розгляду спір про стягнення з відповідача 162549,88грн. основного боргу .

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що згідно усної домовленості він здійснив поставку товару відповідачу, за який відповідач в повному обсязі не розрахувався.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. В адресованій господарському суду заяві від 04.11.2013р. за №228 відповідач повідомляє, що визнає в повному обсязі наявність заборгованості перед позивачем у розмірі 162549,88грн. (а.с.71).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі усної домовленості в період з 26.05.2011р. по 07.12.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Бакар" (позивач) передало Товариству з обмеженою відповідальністю "Фруктогоропт" (відповідач) товар на загальну суму 436599,83грн.

Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними №000004837 від 26.05.2011р., №000006409 від 20.07.2011р., №000006839 від 03.08.2011р., №000007671 від 07.09.2011р., №000007673 від 07.09.2011р., №000008231 від 29.09.2011р., №000008439 від 10.10.2011р., №000009990 від 12.12.2011р., №000010117 від 16.12.2011р., №000010293 від 21.12.2011р., №000000156 від 11.01.2012р., №000000577 від 27.01.2012р., №000001361 від 27.02.2012р., №000001433 від 29.02.2012р., №000001458 від 01.03.2012р., №000001722 від 13.03.2012р., №000002153 від 27.03.2012р., №000002424 від 03.04.2012р., №000002548 від 06.04.2012р., №000003094 від 28.04.2012р., №000003095 від 28.04.2012р., №000003272 від 14.05.2012р., №000003701 від 31.05.2012р., №000004037 від 18.06.2012р., №000008415 від 07.12.2012р. (а.с.8-32).

Судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання по оплаті товару виконав частково, перерахувавши позивачу 263298,07грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.33-43), а також ТОВ "Фруктогоропт" здійснив часткове повернення товару на суму 10751,88грн., що підтверджується накладними на повернення товару (а.с.44, 45), в зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість у розмірі 162549,88грн. (436599,83грн. - 263298,07грн. - 10751,88грн.), яка на час розгляду справи не змінилась.

Позивач направляв на адресу відповідача вимогу від 21.08.2013р. за №44/13, в якій просив перерахувати кошти за поставлений товар на рахунок ТОВ "Бакар" (а.с.46, 80), проте останній залишив її без відповіді та задоволення.

За вказаних обставин, позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений згідно видаткових накладних товар.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За своєю правовою природою правовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем, є позадоговірними (заснованими на усних домовленостях) правовідносинами з купівлі-продажу, згідно яких у відповідача, внаслідок передання йому позивачем товару на загальну суму 436599,83грн., виник кореспондуючий обов'язок оплатити його.

Отже, згідно приписів ст.ст.173, 174 ЦК України між позивачем та відповідачем виникло майново-господарське зобов'язання, в силу якого відповідач повинен оплатити отриманий товар, а позивач має право вимагати від відповідача виконання його обов'язку.

Приписами ч.1 ст.692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже із приписів ч.1 ст.692 ЦК України випливає обов'язок відповідача оплатити товар після його прийняття та прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Тобто, прийнявши від позивача товар по видатковим накладним, у відповідача відповідно до вищенаведених приписів ст.692 ЦК України виник кореспондуючий обов'язок одразу оплатити його.

Відповідач своє зобов'язання належним чином не виконав (в матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про протилежне), розрахунків з позивачем за поставлений товар в повному обсязі не провів.

Наявність заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 162549,88грн. визнається відповідачем (а.с.71).

Приписами ст.ст.525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач проти позову не заперечив. Згідно довідки позивача (а.с.98) станом на час вирішення справи сума основного боргу відповідача перед позивачем не змінилась та складає 162549,88грн.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню на суму 162549,88грн. основного боргу.

Судовий збір покладається на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктогоропт" (м.Житомир, вул.Войкова, 23, кв.59, код 37546757)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бакар" (01133, м.Київ, вул.Кутузова, 18/7, код 37045178)

- 162549,88грн. боргу;

- 3251,00грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 3 прим.

1- в справу

2- позивачу (разом з наказом (рек. з повід.)

3- відповідачу (рек. з повід.)