Рішення № 34597947, 05.11.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.11.2013 Справа № 5006/24/40/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при помічнику судді Юрової Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Заступника прокурора Донецької області, м. Донецьк, в інтересах держави в особі:

1) Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, м. Київ,

2) Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до відповідача: Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м. Донецьк

про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу №14/2412/11 від 30.09.2011р. у розмірі 90.441.286,46 грн.

за участю представників сторін:

від прокурора: Лисенко С.І. - посвідчення № 000965 від 20.08.2012 р.

від Міністерства енергетики та вугільної промисловості України: не з'явився

від НАК «Нафтогаз України»: Єршова С.В. - за дов. № 14-67 від 22.03.2013 р.

від відповідача: Вербицька О.О.- за дов. № юр/7733 від. 28.12.2012 р.

СУТЬ СПОРУ:

Заступник прокурора Донецької області звернувся до господарського суду Донецької області в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» з позовом до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про стягнення 90.441.286,46 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу №14/2412/11 від 30.09.2011р., з яких: 79.145.978,42 грн. - основний борг, 4.473.593,59 грн. - пеня, 723.153,27 грн. - інфляційні, 863.836,56 грн. - 3 % річних, 5.234.724,62 грн. - штраф.

Нормативно свої вимоги обґрунтовує ст.121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 3, 4 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», ст. 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216, 218 Господарського кодексу України.

На підтвердження позовних вимог надано суду: копію договору №14/2412/11 від 30.09.2011р. на купівлю-продаж природного газу з додатковими угодами № 1,2,3, акти приймання-передачі природного газу за період з 31.10.2011р.-29.02.2012р., акти звіряння розрахунків, розрахунок штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних, статутні документи НАК «Нафтогаз України» та ОКП «Донецьктеплокомуненерго».

Позивач-1 в жодне судове засідання не з"явився, правової позиції по суті спору не висловив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Позивач-2 підтримав у повному обсязі позов прокурора.

Відповідач позовні вимоги визнав лише в частині суми основного боргу у розмірі 79.145.978,42 грн., проти стягнення інфляційних нарахувань у розмірі 723.153,27 грн., 3 % річних у розмірі 863.836,56 грн., пені у розмірі 4.473.593,59 грн. та штрафу у розмірі 5.234.724,62 грн. заперечував, посилаючись на безпідставність вимог. Відповідач наголосив на тому, що ОКП "Донецьктеплокомуненерго" є обласним теплопостачальним підприємством, основними споживачами послуг якого є населення, державні установи та підприємства. Заборгованість перед позивачем виникла внаслідок значної заборгованості кінцевих споживачів перед відповідачем за надані послуги з теплопостачання, що спричинило незадовільний фінансовий стан відповідача. На переконання відповідача, у зв"язку з наведеним відсутня така складова як вина у порушенні грошового зобов"язання, що є підставою для звільнення від сплати нарахованих санкцій. Крім того, відповідач зазначив про невірність розрахунку позивачем пені. За контррозрахунком відповідача розмір пені станом на 13.04.2012 р. склав 4.432.796,67 грн.

На підтвердження заперечень надано суду копію балансу відповідача та копію звіту про фінансові результати відповідача за 1 квартал 2012 р., контррозрахунок пені.

Ухвалами суду від 17.07.2012р. призначено судову економічну експертизу у справі №5006/24/40/2012, проведення якої доручено судовому експерту Волошиній Тетяні Володимирівні та зупинено провадження у справі.

04.10.2013р. матеріали справи № 5006/24/40/2012 повернулись до господарського суду без виконання, за відсутності оплати проведення експертного дослідження.

Ухвалою суду від 14.10.2013р. провадження у справі № 5006/24/40/2012 поновлено з 29.10.2013р.

Ухвалою від 29.10.2013р. у судовому засіданні була оголошена перерва до 05.11.2013р.

В судовому засіданні, що відбулось 05.11.2013р., представник прокурора Донецької області та представник НАК «Нафтогаз України» повідомили суд про погашення відповідачем суми основного боргу та наполягали на задоволенні позову в залишковій частині.

Представник відповідача підтримав заперечення проти задоволення позову в частині стягнення інфляційних, 3% річних, штрафу та пені. Також просить, у разі задоволення позовних вимог щодо стягнення пені, зменшити її розмір на 80 %, посилаючись на скрутний фінансовий стан підприємства.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

30.09.2011р. між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», як продавцем та Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго», як покупцем укладено договір №14/2412/11 на купівлю-продаж природного газу, за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність покупця у IV кварталі 2011року та у 2012 році імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а покупець - прийняти цей газ та оплатити.

Пунктом 5.2 договору визначено, що ціна на 1000 куб.м. природного газу становить 1 091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподілі постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1 091,00 грн., крім того ПДВ - 20 %, всього з ПДВ - 1 309,20 грн.

Згідно п. 5.5 договору загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу.

Відповідно до п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Згідно п.3.3 договору, приймання-передача газу переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

За приписом п. 6.4 договору звірка розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу відповідачем та акта приймання-передачі газу протягом 10-ти днів з моменту письмової вимоги однієї із сторін, підписаної уповноваженою особою.

Розділом 7 договору сторонами визначено, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також договором (п.7.1 договору). У разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умовах їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем п. 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу. Пеня сплачується протягом 3 банківських днів з моменту отримання покупцем вимоги продавця. У разі несплати пені у вказаний строк покупець вважається таким, що має заборгованість за цим договором. (п.7.2 договору).

Згідно з п. 11.1 цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01 жовтня 2011р. до 31 грудня 2012 року, а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до повного погашення заборгованості.

Додатковою угодою №1 від 30.09.2011р. сторони змінили умови договору в частині ціни газу, а саме: з 11.10.2011р. виклали ціна за 1000 куб.м. природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням становить 1 091,00 грн. з урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1 091,00 грн., крім того ПДВ -20%, всього з ПДВ - 1309,20 грн.

Ціна за 1000 куб.м. природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається релігійними організаціями становить 1 248,74 грн. з урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та з урахуванням податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1 248,74 грн., крім того ПДВ: на газ - 0%, на послуги транспортування - 20% - 60,46 грн., всього з ПДВ - 1 309,20 грн.

Додатковою угодою №2 від 03.01.2012 до договору на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011 №14/2412/11 сторони змінили умови договору, а саме виклали п.6.3 договору в наступній редакції: «В платіжних дорученнях Покупець повинен обов'язково зазначити номер договору, дату його підписання та призначення платежу. Кошти, що надійшли від Покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за природний газ, спожитий у 2012 році за цим договором».

Додатковою угодою №3 від 19.01.2012 до договору на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011 №14/2412/11 сторони змінили умови договору щодо ціни газу, а саме: з 01.01.2012 р. ціна за 1000 куб.м природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням становить 1091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 кубм. природного газу - 1091.00 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 1309,20 грн.

Ціна за 1000 куб. м природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається релігійними організаціями становить 1 248,08 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу -1248.08 грн., крім того ПДВ: на газ - 0%. па послуги з транспортування - 20% - 61,12 грн., всього з ПДВ - 1 309,20 грн.

Договір разом з додатками та додатковими угодами підписаний сторонами без розбіжностей.

За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріали справи свідчать та незаперечується сторонами, що на виконання договору №14/2412/11 від 30.09.2011р. НАК «Нафтогаз України» у період з жовтня 2011р. по лютий 2012р. включно передав відповідачу у власність природний газ на загальну суму 264.781.162,28 грн. Такі обставини підтверджуються наявним в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу №18донН від 31.10.2011р., №19донН 31.10.2011р., №20донН від 31.10.2011р., №21донРО від 31.10.2011р., №24донН від 30.11.2011р., №25донРО від 30.11.2011р., №26донН від 30.11.2011р.,№27донН від30.11.2011р, №24донН від 31.12.2011р., №25донН від 31.12.2011, №27донРО від 31.12.2011, №24донРО від 31.12.2012р., №25донН від 31.01.2012, №26донН від31.01.2012р., №28донН від 31.01.2012р., №24донРО від 29.02.2012р., №26донН від 29.02.2012р., №27донН від 29.02.2012р., №29донН від 29.02.2012р., підписані та скріплені печатками з обох сторін.

За поясненнями представника прокуратури та НАК «Нафтогаз України», відповідач виконав свої зобов'язання не в повному обсязі, за період з жовтня 2011р. по лютий 2012р. заборгованість відповідача склала 79.145.978,42 грн., що зумовило звернення до суду з цим позовом.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

За поясненнями обох сторін (позивачів та відповідача), на момент прийняття рішення у цій справі борг за отриманий природний газ у розмірі 79.145.978,42 грн. відповідачем погашено, що є підставою для припинення провадження у справі за відсутності предмету спору згідно п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України. Судові витрати в цій частині покладаються на відповідаа у повному обсязі.

Щодо вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 4.473.593,59 грн., 723.153,27 грн. інфляційних, 863.836,56 грн. - 3 % річних та 5.234.724,62 грн. штрафу.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України). Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частиною шостою статті 232 ГК України. Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штраф як і пеня є формами одного і того ж виду забезпечення виконання зобов'язання - неустойки.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 7.2 договору, встановлено, що у разі невиконання покупцем п. 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу. Пеня сплачується протягом 3 банківських днів з моменту отримання покупцем вимоги продавця. У разі несплати пені у вказаний строк покупець вважається таким, що має заборгованість за цим договором.

Таким чином, враховуючи, що чинне законодавство не встановлює обмежень щодо одночасного застосування пені і штрафу у випадку порушення виконання зобов'язання і таке застосування чинному законодавству не суперечить, тому суд дійшов висновку, що заперечення відповідача проти одночасного нарахування позивачем пені та штрафу за прострочення виконання договірних зобов'язань є безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу.

Матеріалами справи підтверджується і відповідачем не спростовано наявності порушення строків оплати за спожитий природний газ понад 30 днів, тому вимоги позивачів про стягнення з відповідача передбаченого умовами договору штрафу у розмірі 7% від простроченого платежу є обгрунтованими, розрахунок є вірним, тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі - 5.234.724,62 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд вважає його помилковим, а вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню частково.

Господарський суд враховує приписи 251-254 ЦК України, тому вважає моментом виникнення заборгованості у відповідача 15 число місяця наступного за місяцем поставки.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України та п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік. За приписами ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін (ч.2 ст.260 ЦК України).

Так, розмір пені, нарахованої за зобов'язаннями жовтня 2011р. за період з 15.11.2011р. по 09.12.2011р. враховуючи здійснені відповідачем проплати становить 157.674,76 грн.; за зобов'язаннями листопада 2011р. за період з 15.12.2011р. по 09.02.2012р. становить 1.053.376,82 грн., за зобов'язаннями грудня 2011р. з 15.01.2012р. по 14.03.2012р. - 942.860,22 грн., за зобов'язаннями січня 2012р. з 15.02.2012р. по 13.04.2012р. - 1.272.195,71 грн. та за зобов'язаннями лютого 2012р. з 15.03.2012р. по 13.04.2012р. - 928.642,60 грн. Загальний розмір пені становить 4.354.750,11 грн. і саме ця сума підлягає стягненню з відповідача за порушення договірних зобов'язань.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевіривши розрахунок 3% річних здійснений позивачем та доданий до позовної заяви (т. 1 а.с. 47-49), дійшов висновку, що розрахунок проведено арифметично не вірно. Так 3% річних за зобов'язаннями жовтня 2011р. за період з 15.11.2011р. по 09.12.2011р. враховуючи здійснені відповідачем проплати становить 30.517,69 грн.; за зобов'язаннями листопада 2011р. за період з 15.12.2011р. по 09.02.2012р. - 203.879,40 грн., за зобов'язаннями грудня 2011р. з 15.01.2012р. по 14.03.2012р. - 182.489,09 грн., за зобов'язаннями січня 2012р. з 15.02.2012р. по 13.04.2012р. - 247.935,18 грн. та за зобов'язаннями лютого 2012р. з 15.03.2012р. по 13.04.2012р. - 183.889,62 грн., загальний розмір 3% річних становить 848.710,98 грн.

Що стосується здійсненого позивачем розрахунку інфляційних, то суд вважає такий розгахунок обгрунтованим та арифметично вірним, тому вимоги про стягнення інфляційних у розмірі 723.153,27 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 80 % суд виходить з наступного.

Згідно п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Пунктом 1 ст.233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Згідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

У своїй заяві № юр/5712 від 29.10.2013р. відповідач посилається на наявність великої заборгованості кінцевих споживачів за отримані послуги з теплопостачання, на незадовільний фінансовий стан підприємства, а також на невідповідність розміру тарифів на послуги теплопостачання, затвердженого органами місцевого самоврядування, економічно обґрунтованим витратам підприємства на їх виробництво. На підтвердження таких обставин відповідачем надано суду у копіях: баланс (звіт про фінансовий стан) на 30.06.2013р., звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний доход) за І півріччя 2013 року, довідку підприємства з дебіторської заборгованості станом на 01.10.2013р., розрахунок обсягу заборгованості з різниці в тарифах на послугу теплопостачання.

Суд враховує, що відповідач є комунальним підприємством, фінансування якого здійснюється за рахунок платежів від наданих послуг населенню та підприємствам, установам і організаціям, фінансується за рахунок бюджетних коштів та не є організацією, метою створення якої є отримання прибутку. Також відповідач є соціально значимим теплопостачальним підприємством, що забезпечує централізоване теплопостачання міста Донецька. Поставлений позивачем природний газ споживався відповідачем не для задоволення власних потреб, а для задоволення соціальних та комунальних потреб споживачів. Відповідачу заборонено припиняти його споживання в силу імперативних приписів ст. 6 Закону України "Про теплопостачання" та ст. 22 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

У той же час, відповідачем не надано доказів вжиття заходів по зменшенню заборгованості кінцевих споживачів за надані послуги з теплопостачання у встановленому порядку, а сама по собі довідка підприємства щодо розміру дебіторської заборгованості не підтверджує вжиття таких заходів. Крім того, умови спірного договору не ставлять порядок розрахунків за отриманий природний газ у залежність від остаточних розрахунків кінцевих споживачів за послуги з теплопостачання.

Оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, враховуючи фінансовий стан обох сторін, а також те, що винятковість обставин є оціночним поняттям, господарський суд дійшов висновку про те, що клопотання відповідача про зменшення розміру пені задоволенню не підлягає.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, п 1-1 ч. 1 ст. 80, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги заступника прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу №14/2412/11 від 30.09.2011р. у розмірі 90.441.286,46 грн. - задовольнити частково.

Припинити провадження у справі в частині вимог Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго" боргу за спожитий природний газ у розмірі 79.145.978,42 грн. за відсутністю предмету спору.

Стягнути з Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, ЄДРПОУ 20077720) 4.354.750,11 грн. пені, 723.153,27 грн. інфляційних, 848.710,98 грн. - 3 % річних, 5.234.724,62 грн. штрафу.

Стягнути з Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 64.284,64 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати накази у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 05.11.2013р.

Суддя Н.В. Величко

Надруковано 5 прим.:

1 - у справу

1- заступнику прокурора

2 - позивачам

1 - відповідачу

(062) 381-91-20