Рішення № 34597663, 31.10.2013, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/5616/13-ц Провадження № 22-ц/773/1517/13 Головуючий у 1 інстанції: Пахолюк А.М. Категорія: 32 Доповідач: Русинчук М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2013 року

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого-судді - Русинчука М.М.,

суддів - Матвійчук Л.В., Мудренко Л.І.,

при секретарі - Губарик К.А.,

з участю: позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, приватного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Страхова компанія «Альфа Страхування» про відшкодування майнової та моральної шкоди, за апеляційною скаргою позивача на рішення Луцького міськрайонного суду від 10 вересня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

В березні 2013 року позивач звернувся в суд з даним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 05.08.2011 року ОСОБА_3 в м. Луцьку по вул. Словацького, керуючи автомобілем "Джилі"д.н.з. НОМЕР_1 здійснила наїзд на ОСОБА_1, в результаті чого йому були заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості. У зв'язку із отриманими травмами він перебував на стаціонарному лікуванні в Луцькій міській лікарні № 2, в зв'язку з чим на лікування витрачені кошти на загальну суму 438 гривень 25 копійок, з яких 413 гривень 40 копійок відшкодовано страховою компанією, а також він поніс витрати на таксі в розмірі 239 грн., щоб добратися до лікарні, витрати на масаж ноги на суму 400 грн. та витрати на розміщення оголошення в пресі щодо очевидців ДТП на суму 110 грн.

Крім того, вказує, що неправомірними діями відповідача, йому було завдано моральну шкоду, яку оцінює у 35 000 грн.

Вина ОСОБА_3 у заподіяні тілесних ушкоджень позивачу встановлена вироком Луцького міськрайонного суду від 18.01.2012 року. Цивільна відповідальність ОСОБА_3 застрахована ПрАТ СК «Альфа Страхування».

З врахуванням уточнених позовних вимог, позивач просив суд, стягнути на його користь з відповідача ПрАТ СК «Альфа Страхування» суму в розмірі 1082,15 грн. за завдану майнову шкоду (в тому числі 308 грн. судових витрат), 5000 грн. за завдану моральну шкоду, а з відповідача ОСОБА_3 - 30000 грн. у відшкодування моральної шкоди. Крім того, просив солідарно стягнути з відповідачів 6000 грн. понесених витрат на правову допомогу адвоката.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 10 вересня 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування» в користь ОСОБА_1 суму в розмірі - 28 грн. 55 коп. завданої матеріальної шкоди, 2550 грн. за завдану моральну шкоду, а всього на загальну суму 2578 (дві тисячі п'ятсот сімдесят вісім) грн. 55 коп. та 286 грн. 75 коп. судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 суму в розмірі - 2550 грн. за завдану моральну шкоду та 57 грн. 35 коп. судового збору. В решті вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду змінити, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 05.08.2011 року відповідач ОСОБА_3 керуючи автомобілем НОМЕР_1 в місті Луцьку по вул. Словацького скоїла дорожньо-транспортну пригоду внаслідок чого позивач ОСОБА_1, який переходив пішохідний перехід, отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості (а.с.18).

Вина ОСОБА_3 у скоєнні зазначеної ДТП встановлена вироком Луцького міськрайонного суду від 18.04.2012 року, яким останню визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України (а.с.20).

Дана обставина у відповідності до положень ч. 3 ст. 61 ЦПК України доказуваню не підлягає, а тому ОСОБА_3, як винна особа, несе обов'язок по відшкодуванню шкоди, завданої позивачу внаслідок ДТП.

Судом також встановлено, що відповідач ОСОБА_3, як власник автомобіля НОМЕР_1, застрахувала свою цивільно-правову відповідальність у ПрАТ СК «Альфа Страхування» шляхом укладення полісу №АА/0585248 без встановлення франшизи (а.с.24). Відповідно до вказаного полісу ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну життю і здоров'ю (на одного потерпілого) встановлена у розмірі 100 000 грн.

Згідно вимог ст. ст. 22, 28, 29, 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) відповідач ПрАТ СК «Альфа Страхування» зобов'язаний відшкодувати позивачу, як потерпілому, завдану шкоду у межах лімітів відповідальності, встановлених у ст.ст. 9, 22.3. Закону.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач внаслідок отриманих травм поніс витрати на своє лікування на загальну суму 441,95 грн., що підтверджується відповідними квитанціями про купівлю ліків (а.с.12-13).

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, загальний розмір матеріальної шкоди, заподіяної позивачу внаслідок зазначеної ДТП, що підтверджена належними доказами становить 441,95 грн. (а.с.12,13). Відповідач ПрАТ СК «Альфа Страхування» відшкодувала позивачу 413,40 грн. заподіяної внаслідок зазначеного ДТП матеріальної шкоди (а.с.19).

Таким чином, розмір невідшкодованої позивачу матеріальної шкоди становить 28,55 грн. (441,95 - 413,40), яку суд у відповідності до положень ст. ст. 1166, 1187 ЦК України стягнув з відповідача ПрАТ СК «Альфа Страхування», як страховика цивільно-правової відповідальності ОСОБА_3, в користь ОСОБА_1

Колегія суддів вважає, що місцевий суд підставно відмовив позивачу у вимозі про стягнення з відповідача коштів в розмірі 239 грн. за послуги таксі для поїздки до лікарні, витрати за масаж ноги та за розміщення рекламного оголошення в газеті «Аверс» для встановлення очевидців ДТП, оскільки позивачем всупереч вимогам ст. 10, 60 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів на підтвердження таких обставин.

Наведені позивачем в апеляційній скарзі доводи щодо неправильного визначення розміру матеріальної шкоди, яка повинна бути відшкодована, не знайшли свого підтвердження під час перегляду в апеляційному порядку оскаржуваного рішення суду в цій частині.

Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Суд першої інстанції також встановлено, що позивач внаслідок отриманих тілесних ушкоджень середньої тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров'я, перебував на стаціонарному, а згодом на амбулаторному лікуванні. В результаті фізичних страждань йому було завдано моральну шкоду, яка виразилася у порушенні нормальних життєвих зв'язків та інших несприятливих для нього обставин в повсякденному житті.

Згідно ст. 22.3. Закону потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 ЦК України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону, який становить 100 000 грн. на одну особу.

Із роз'яснень, даних в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 ''Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди'', вбачається, що розмір моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

З урахуванням наведених положень Закону суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки з вини відповідача ОСОБА_3 завдано шкоду здоров'ю позивача, тому розмір відшкодування за завдану позивачу моральну шкоду становить 5100 грн., яку стягнув в рівних частинах (по 2550 грн.) з кожного відповідача в користь позивача.

Однак, визначаючи такий розмір моральної шкоди, місцевий суд не в повній мірі врахував положення Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо ліміту відповідальності страховика, визначеного страховим полісом, а також глибину душевних та фізичних страждань (середньої тяжкості тілесні ушкодження), які було завдано позивачу внаслідок злочину, тяжкість ушкодження здоров'я (середньої тяжкості тілесні ушкодження), факт порушення нормальних життєвих зв'язків позивача внаслідок неправомірних дій, що вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя, у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду в частині визначення розміру моральної шкоди слід змінити, збільшивши розмір відшкодування такої шкоди до 10000 грн.

Таким чином, з страхової компанії, як страховика, на користь позивача слід стягнути 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди відповідно до Закону, і оскільки загальний розмір присудженої до відшкодування моральної шкоди перевищує ліміт - 5% відсотків страхової суми, решту цієї шкоди слід стягнути з відповідача ОСОБА_3

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

На підтвердження надання правової допомоги адвоката позивач ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції представив квитанцію до прибуткового касового ордера № 90 від 30.10.2013 року на суму 1000 грн., яку просив стягнути з відповідачів.

Однак, враховуючи ту обставину, що ні позивач, ні його представник не надали суду розрахунку щодо дій, які вчинялись на підтвердження надання такої допомоги, колегія суддів вважає, що з відповідачів у відповідності до положень Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на право допомогу у цивільних та адміністративних справах» та участі представника позивача ОСОБА_2, як особи, яка надає правову допомогу, в одному судовому засіданні суду апеляційної інстанції, слід стягнути 500 грн. такої допомоги на стадії апеляційного розгляду справи в рівних частинах з кожного відповідача.

Доводи позивача про те, що суд неправомірно відмовив йому у стягненні витрат на правову допомогу в розмірі 6000 грн. є необґрунтованими, оскільки правова допомога на 5000 грн. надавалася позивачу в рамках розгляду кримінальної, а не цивільної справи, і відповідно до наявних в матеріалах доказів оплачена батьками позивача (а.с.21-23).

Витрати позивача на оплату наданої в суді першої інстанції правової допомоги в розмірі 1000 грн. належними доказами не підтверджені, а тому судом обґрунтовано відмовлено у їх відшкодуванні.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, оскаржуване в даній справі рішення відповідно до ст. 309 ЦПК України слід змінити з наведених вище підстав.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 10 вересня 2013 року в даній справі в частині розміру відшкодування моральної шкоди змінити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» в користь ОСОБА_1 5000 (п'ять тисяч) грн. на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 5000 (п'ять тисяч) грн. на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» в користь ОСОБА_1 250 (двісті п'ятдесят) грн. судових витрат на оплату правової допомоги на стадії апеляційного розгляду справи.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 250 (двісті п'ятдесят) грн. судових витрат на оплату правової допомоги на стадії апеляційного розгляду справи.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: