Рішення № 34597661, 04.11.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.11.2013 Справа № 901/3000/13

За позовом Фонду майна Автономної Республіки Крим

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший керченський судноремонтний завод»

про стягнення 121036,57 грн.

Суддя Колосова Г.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача - Баранська О.І., представник, дов. №68-Д від 27.12.2012;

Від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Фонд майна Автономної Республіки Крим звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший керченський судноремонтний завод», в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за період з 10.12.2012 по 31.07.2013 у розмірі 120036,60 грн. та податок на додану вартість у сумі 999,97 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем грошових зобов'язань за Договором оренди майна, що належить Автономній Республіці Крим від 10.12.2012, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість за період з 10.12.2012 по 31.07.2013 у розмірі 120036,60 грн., що і стало приводом для звернення позивача до суду із позовом про стягнення вказаної заборгованості у примусовому порядку.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.09.2013 суддею Колосовою Г.Г. порушено провадження по справі №901/3000/13, призначено дату судового засідання та відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Надав до суду платіжне доручення про сплату судового збору та акт звірки.

Усі вище перелічені документи залучено до матеріалів справи.

Відповідач явку свого представника у судове засідання жодного разу не забезпечив, причини неявки суду не відомі. Про дату, час та місце слухання справи сповіщений належним чином, рекомендованою кореспонденцією з повідомленням (а.с. 24).

Крім того, 15.10.2013 до канцелярії Господарського суду Автономної Республіки Крим від відповідача надійшла телеграма, згідно якої відповідач просить суд перенести розгляд справи у зв'язку із хворобою представника підприємства.

Пунктом 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 за №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК ( 1798-12 ), з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК) ( 1798-12 ), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строку встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

10.12.2012 між Фондом майна Автономної Республіки Крим (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Перший керченський судноремонтний завод» (Орендар) було укладено Договір оренди майна, що належить Автономній Республіці Крим (далі - Договір) (а.с. 8-11).

Відповідно до пункту 1.1. Договору Орендодавець на підставі наказу Фонду майна Автономної Республіки Крим від 10.12.2012 за № 493 передає майно, що належить Автономній Республіці Крим - плавок «ПД №36» та рейдово-портовий буксир «Вега-4», розташовані за адресою: м. Керч, вул. Кірова, 54а, виділені зі складу цілісного майнового комплексу, що належить Автономній Республіці Крим, переданого в користування за договором оренди від 19.04.2011 Товариству з обмеженою відповідальністю «Керченська морська верф «Фрегат» (далі - майно), а Орендар приймає його у строкове платне користування за актом приймання-передачі.

Ринкова вартість об'єкта станом на 01.11.2012 складає 1919460,00 грн., у тому числі: вартість плав дока «ПД №36» - 1627840,00 грн.; вартість рейдово-портового буксира «Вега-4» - 291620,00 грн. (пункт 1.2. Договору).

Згідно пункту 1.3. Договору Майно передається в оренду з метою організації виробництва з ремонту та обслуговування плавзасобів (інше використання майна).

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку, розподілу та порядку використання плати за оренду (суборенду) майна, що належить Автономній Республіці Крим, затвердженої постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крив від 19.11.1998 №274-2/98 (зі змінами та доповненнями) (надалі - Методика).

Орендна плата (без податку на додану вартість) за базовий місяць розрахунку орендної плати листопад 2012 року складає 23969,26 грн., у тому числі: 100% - до бюджету Автономної Республіки Крим - 23969,26 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди грудень 2012 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць листопад 2012 року на індекс інфляції грудень 2012 року.

Відповідно до пункту 3.4. Договору розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі внесення змін до діючої Методики, а також істотних змін стану об'єкта оренди та в інших випадках передбачених чинним законодавством України. Зазначені дії оформлюються додатковою угодою. Перерахунок орендної плати здійснюється відповідно до вимог розділу Методики.

Згідно пункту 3.5. Договору орендна плата перераховується Орендарем щомісяця, не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним, у розмірі:

100% орендної плати - до Бюджету Автономної Республіки Крим: отримувач - Місцевий Бюджет м. Керч, код ЄДРПОУ 37978388, банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, м. Керч, р/р 33213870700019, МФО 824026, код платежу 22080400 (призначення платежу орендна плата без ПДВ, від Товариства з обмеженою відповідальністю Перший керченський судноремонтний завод», за договором оренди від 10.12.2012).

Податок на додану вартість (ПДВ) на суму орендної плати - Фонду майна Автономної Республіки Крим, банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, ЄДРПОУ 37978503, МФО 824026, р/р 34223999600001.

Пунктом 3.6. Договору передбачено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації та стягується на користь бюджету Автономної Республіки Крим, у визначеному пункті 3.5. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства, з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості з орендної плати за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

У разі наявності несплаченої пені на момент отримання бюджетом Автономної Республіки Крим чергового платежу зі сплати орендної плати, за умови недостатності суми проведеного орендарем платежу для виконання грошового зобов'язання зі сплати орендної плати у повному обсязі, отримані бюджетом Автономної Республіки Крим кошти, без повідомлення Орендаря, у першу чергу спрямовуються на погашення нарахованої пені, залишок цих коштів зараховується в рахунок орендної плати.

Відповідно до пункту 10.1. Договір укладено терміном на 2 роки 364 дні з 10.12.2012 до 08.12.2015.

Договір підписаний обома сторонами та завірений відповідними печатками підприємств.

Сторонами не представлено доказів розірвання договору, визнання його недійсним тощо.

На виконання умов Договору 10.12.2012 Орендодавець передав, а Орендар прийняв майно визначене у Договорі, що підтверджується актом приймання-передачі майна, що належить Автономній Республіці Крим - плавдока «ПД №36» та рейдово-портовий буксир «Вега-4», що розташовані за адресою: м. Керч, вул. Кірова, 54а, виділених зі складу цілісного майнового комплексу, що належить Автононій Республіці Крим, переданного у користування за договором оренди від 19.04.2011 Товариству з обмеженою відповідальністю «Керченська морська верф» (а.с. 11 на звороті - 12).

Акт приймання-передачі підписаний трьома сторонами та завірений відповідними печатками підприємств.

Позивачем було направлено на адресу відповідача претензію вих №03/1032 від 18.05.2013, згідно якої позивач просить відповідача погасити заборгованість у розмірі 89154,11 грн. та пеню у розмірі 2830,68 грн. (а.с. 15).

Крім того, позивачем було направлено на адресу відповідача ще одну претензію вих. №02/1375 від 03.07.2013, згідно якої позивач просить відповідача погасити заборгованість у розмірі 113308,47 грн. та сплатити пеню у розмірі 4497,90 грн. (а.с. 14).

Однак, відповідачем неналежним чином виконувалися умови Договору, а саме, своєчасно та в повному обсязі не перераховувалася орендна плата до бюджету Автономної Республіки Крим, за період з 10.12.2012 по 20.08.2013 у зв'язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість з орендної плати у розмірі 120036,00 грн.

До теперішнього часу відповідачем заборгованість за оренду майна не погашена, що і стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Крім того, в матерілах справи наявний Акт звірки розрахунків за ПДВ, нарахований на оренду майна, яке належить Автономній Республіці Крим, між Фондом майна Автономної Республіки Крим та ТОВ «Перший керченський судноремонтний завод» станом на 01.10.20133 у розмірі 999,97 грн., який підписаний обома сторонами та завірений відповідними печатками підприємств (а.с. 42).

На дату розгляду справи відповідачем не представлено належних доказів сплати заборгованості по орендній платі, не надано спростувань розрахунку заборгованості позивача.

Дослідивши обставини справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до частини 5 статті 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у

повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.

Відповідно до статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Матеріалами справи підтверджується факт наявності заборгованості за відповідачем, таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди майна, що належить Автономної Республіки Крим від 10.12.2012 у розмірі 120036,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача ПДВ у розмірі 999,97 грн.

Пунктом 3.5. Договору передбачено, що 100% орендної плати сплачується до Бюджету Автономної Республіки Крим, а ПДВ на суму орендної плати - Фонду майна Автономної Республіки Крим.

У зв'язку з вище викладеним, позивачем окремо заявлено до стягнення податок на додану вартість.

Враховуючи встановлення судом факту наявності заборгованості по орендній платі, суд вважає за необхідне задовольнити вимогу щодо стягнення з відповідача ПДВ у сумі 999,97 грн.

Доказів, що підтверджують зворотне, ніж встановлено судом, сторонами не надано, в той час, відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень способом, встановленим для доведення такого роду фактів.

Судовий збір покладається на відповідача згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення оформлено відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 07.11.2013.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший керченський судноремонтний завод» на користь Бюджету Автономної Республіки Крим у особі Фонду майна Автономної Республіки Крим заборгованість з орендної плати за період з 10.12.2012 по 31.07.2013 у розмірі 120036,60 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший керченський судноремонтний завод» на користь Фонду майна Автономної Республіки Крим податок на додану вартість у сумі 999,97 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший керченський судноремонтний завод» на користь Фонду майна Автономної Республіки Крим судовий збір у розмірі 2420,73 грн.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Г.Г. Колосова