Постанова № 34597432, 07.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2013 року Справа № 5023/4891/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. - головуючого (доповідача), Грека Б.М., Палія В.В.

за участю представників: позивача - Мельника В.В.

відповідача -

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства НАК "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Харківської області від 1 серпня 2013 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10 вересня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства НАК "Нафтогаз України" до Первомайського комунального підприємства "Тепломережі" про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2012 року позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача про стягнення основного боргу за поставлений природний газ в сумі 2320169,55 грн., 33071,06 грн. інфляційних, 362489,55 грн. пені, 72414,56 грн. 3% річних та 662165,02 грн. штрафу в розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Поданою в судове засідання заявою від 24.12.2012 року про уточнення позовних вимог, позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача на його користь 937321,55 грн. основного боргу, 33071,06 грн. інфляційних нарахувань, 80562,66 грн. 3% річних, 366438,87 грн. пені, 662165,02 грн. 7% штрафу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24 грудня 2012 року (суддя Лавренюк Т.А.) позов задоволений частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача основну заборгованість в сумі 937321,55 грн., 3% річних - 80562,66 грн., пеню в сумі 3664,39 грн., інфляційні втрати - 33071,06 грн., 6621,65 грн. 7% штрафу від суми простроченого платежу, судовий збір. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29 січня 2013 року рішення суду залишене без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 6 червня 2013 року вказані судові рішення були скасовані в частині стягнення 3664,39 грн. пені та 6621,65 грн. 7% штрафу і справу в цій частині було передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Рішенням господарського суду Харківської області від 1 серпня 2013 року (суддя Суярко Т.Д.) позовні вимоги позивача в частині стягнення суми пені та штрафу задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 91609,72 грн. та штраф в розмірі 165541,25 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, скаржник просить їх скасувати в частині відмови в задоволенні пені в сумі 274829,15 грн. та штрафу в сумі 496623,76 грн., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про задоволення вимог в цій частині.

Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності до ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

На підставі п.7.2 укладеного договору поставки природного газу, у разі невиконання покупцем умов п.6.1 цього договору щодо порядку проведення розрахунків, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф в розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Стаття 233 Господарського кодексу України передбачає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Взявши до уваги майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, враховуючи статус відповідача, який використовує придбаний газ виключно для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій, а також ступінь виконання боржником зобов'язань за укладеним договором, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, правильно вважав за необхідне зменшити розмір стягнення з відповідача суми пені та штрафу 75% та стягнув з відповідача на користь позивача 91609,75 грн. пені та штрафу в розмірі 165541, 25 грн., відмовивши позивачеві в решті частині стягнення суми пені та штрафу.

За вказаних обставин, суд вважає, що оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційної інстанції, як прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підлягають залишенню без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Харківської області від 1 серпня 2013 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10 вересня 2013 року залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Головуючий, суддя В.І. Дерепа

Судді Б.М. Грек

В.В. Палій