Постанова № 34597423, 31.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2013 року Справа № 15/299пд Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівМіщенка П.К., Білошкап О.В., Заріцької А.О.розглянувши касаційну скаргу Донецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України

на ухвалу та на постанову у справі господарського суду Господарського суду Донецької області від 10.12.2012 року Донецького апеляційного господарського суду від 13.08.2013 року №15/299пд Донецької області

за заявою про Військової частини А1402, м. Донецьк Відновлення строку звернення до суду із заявою про видачу судового наказу, видачу дублікату наказуза позовом до за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача проВійськового прокурора Донецького гарнізону, м. Донецьк в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Луганська Суб'єкта підприємницької діяльності Кліменка Юрія Миколайовича 1. Військової частини А0820, м. Васильків 2. Військової частини А3641, м. Вінниця 3. Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ", м. Київ визнання угоди №01-03 від 27.11.2003 року "Про передачу під розібрання списаних будівель та споруд", додаткової угоди №2 від 11.02.2004 року недійснимиЗа участю представників:АТ "Піреус Банк МКБ"- Василика Д.В., Військової частини 0820- Топольницького В.В.

В С Т А Н О В И В:

Військова частина А 1402 звернулась до господарського суду Донецької області із заявою, в якій просила визнати пропущеним з поважних причин та відновити строки звернення до суду із заявою про видачу судового наказу та видати дублікат наказу господарського суду Донецької області від 15.04.2011 року у справі №15/299пд, за позовом військового прокурора Донецького гарнізону до Суб'єкта підприємницької діяльності Кліменко Юрія Миколайовича про визнання угоди № 01-03 від 27.11.2003 року "Про передачу під розбирання списаних будівель та споруд", додаткової угоди № 2 від 11.02.2004 року недійсними.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.12.2012 року у справі №15/299пд (Головуючий суддя - Овсяннікова О.В., судді - Сич Ю.В., Величко Н.В.) у задоволенні заяви Військової частини А 1402, відмовлено.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Донецький прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України - органу центральної влади, яке уповноважило і передало право здійснювати відповідні функції у спірних відносинах квартирно-експлутаційному відділу м. Луганськ звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій просив скасувати ухвалу господарського суду Донецької області у справі №15/299пд від 10.12.2012 року.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.08.2013 року у справі №15/299пд (Колегія суддів - Кододова О.В., Агапов О.Л., Мартюхіна Н.О.) апеляційну скаргу Донецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України - органу центральної влади, яке уповноважило і передало право здійснювати відповідні функції у спірних відносинах квартирно-експлуатаційному відділу м. Луганськ, на ухвалу господарського суду Донецької області від 10.12.2012року у справі №15/299пд- залишено без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 10.12.2012 року у справі №15/299пд - залишено без змін.

Не погодившись із процесуальними актами попередніх судових інстанцій Донецький прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до Вищого господарського суду України з проханням їх скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати пропущеним з поважних причин та відновити строки звернення до суду із заявою про видачу судового наказу та видати дублікат наказу господарського суду Донецької області від 15.04.2011 року у справі №15/299пд, за позовом військового прокурора Донецького гарнізону до Суб'єкта підприємницької діяльності Кліменко Юрія Миколайовича про визнання угоди № 01-03 від 27.11.2003 року "Про передачу під розбирання списаних будівель та споруд", додаткової угоди № 2 від 11.02.2004 року недійсними, пославшись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Разом з тим, оскільки у резолютивній частині касаційної скарги заявником не було зазначено дат процесуальних актів, в ухвалі Вищого господарського суду України від 21.10.2013 року, якою прийнято касаційну скаргу до провадження зобов'язано заявника касаційної скарги надати суду касаційної інстанції уточнення до касаційної скарги із зазначенням дат процесуальних документів, що оскаржуються.

На дату розгляду даної справи, а саме на 31.10.2013 року, заявник касаційної скарги, який про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у судове засідання не з'явився про причини неявки суд не повідомив та не надав уточнень до своєї касаційної скарги.

Проте, із тексту касаційної скарги Донецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України колегія суддів вбачає, що предметом оскарження у касаційній скарзі є ухвала господарського суду Донецької області від 10.12.2012 року та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 13.08.2013 року у справі №15/299пд.

Разом з тим, до початку розгляду справи від представника Військової частини А0820, м. Васильків надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із неможливістю Військової частини А1402, м. Донецьк забезпечити представництво у судовому засіданні касаційної інстанції, яке, колегія суддів, порадившись на місці, залишила без задоволення.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1115 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

Рішенням господарського суду Донецької області від 30.03.2011 року у справі №15/299пд угоду № 01-03 від 27.11.2003 року, укладену військовою частиною А4491 та Суб'єктом підприємницької діяльності Кліменком Юрієм Миколайовичем визнано недійсною та застосовано наслідки недійсності правочину шляхом проведення двосторонньої реституції. Зазначене рішення набуло законної сили 15.04.2011 року.

15.04.2011 року господарським судом Донецької області було видано відповідні накази, строк пред'явлення яких до виконання становить один рік з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Рішенням господарського суду Донецької області у даній справі зобов'язано в/ч А0820 повернути Суб'єкту підприємницької діяльності Кліменку Юрію Миколайовичу грошові кошти в розмірі 6000,00 грн., сплачені останнім за угодою № 01-03 від 27.11.2003 року, яке заявником не виконано.

15.06.2011 року командиром в/ч А0820 був виданий наказ № 263, відповідно до якого: 1. Перший заступник командира військової частини А0820, начальник квартирно - експлуатаційної служби військової частини А0820, начальник служби радіаційного, хімічного, біологічного захисту - начальник служби екологічної безпеки відділу бойового забезпечення штабу військової частини А0820 були зобов'язані надати допомогу та здійснювати контроль за прийняттям на баланс військовою частиною А1402 майна, будівель, об'єктів благоустрою військового містечка № 12 (за адресою: м. Донецьк, вул. Стратонавтів).

2. Начальник юридичної служби військової частини А0820 був зобов'язаний підготувати: проект заяви військової частини А0820 до начальника відділу Державної служби Київського районного відділу юстиції у місті Донецьку про прийняття на реалізацію наказу про примусове виконання рішення суду від 15 квітня 2011 р. по справі № 15/299пд, виданого господарським судом Донецької області; проект довіреності на ім'я командира військової частини А1402 щодо представлення інтересів військової частини А0820 в Державній виконавчій службі Київського районного управління юстиції у м. Донецьку та інших установах, підприємствах для вчинення дій по реалізації наказу про примусове виконання рішення суду від 15 квітня 2011 року у справі № 15/299пд, виданого господарським судом Донецької області; та надати документи на підпис командиру військової частини А0820 до 13 червня 2011 року.

3. Командир військової частини А1402 був зобов'язаний:

- представляти інтереси військової частини А0820 (зареєстрованої за адресою: м. Васильків Київська область, 08603, ЄДРПОУ 24981824) в Державній виконавчій службі Київського районного управління юстиції у м. Донецьку та інших установах, підприємствах та вчинити дії по реалізації наказу про примусове виконання рішення суду від 15 квітня 2011 р. по справі № 15/299пд, виданого господарським судом Донецької області; подати виконавчі документи до виконання (стягнення); прийняти на баланс військової частини А1402 майно військового містечка № 12: ПТО №99, 1982 року будування загальною площею 260 кв. м; гараж №97, 1982 року будування загальною площею 720 кв. м.; сховище № 87/2, 1982 року будування загальною площею 630 кв. м., об'єкти благоустрою - дерева 15 шт., чагарник в кількості 4 шт, асфальтові доріжки 100 кв. м. вимощення, яке розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Стратонавтів, та було отримане Суб'єктом підприємницької діяльності Кліменком Ю.М. за додатковою угодою № 2 від 11 лютого 2004 р. до угоди № 01-03 від 27 листопада 2003 р. та описів № 1, № 2 до наведеної додаткової угоди; оскаржувати незаконні дії та бездіяльність виконавчої служби, установ та підприємств пов'язані з прийомом на баланс майна військового містечка №12; звернутись до виконавчої служби, органів військової прокуратури, військової служби правопорядку, органів Міністерства внутрішніх справ для забезпечення законності, недопущення насилля з боку юридичних та фізичних осіб при прийомі - передачі майна військового містечка № 12 на баланс військової частини; здійснити інші правочини, які необхідні для забезпечення належного представництва військової частини А0820, при реалізації заходів пов'язаних з прийомом на баланс майна (будівель, об'єктів благоустрою та інше) військового містечка № 12, яке визначене в наказі господарським судом Донецької області про примусове виконання рішення суду від 15 квітня 2011 р. по справі № 15/299пд; по завершенню прийому на баланс майна військового містечка № 12 негайно доповісти письмово командиру військової частини А0820.

Контроль за виконанням наказу командир в/ч А0820 залишив за собою.

15.06.2011 року командиром в/ч А0820 була подана заява до начальника відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку до якої доданий наказ про примусове виконання рішення суду від 15.04.2011 року.

Як встановлено судом першої інстанції, особами військового складу в/ч А1402 не виконаний наказ командира в/ч А0820 щодо вжиття передбачених заходів для виконання наказу господарського суду по справі № 15/299пд.

02.07.2012 року представником в/ч А0820 подано заяву № 1413/1 до керівника відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку з проханням повідомити про відкриття виконавчого провадження.

16.07.2012 року відділ державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку листом № 8-с/29119/0832 повідомив в/ч А 1402 про те, що постановою від 08.07.2011 року було відмовлено у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження". Копія постанови була надіслана в/ч А 1402 13.08.2012 року за №35337/0832, але з заявою про відновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання заявник звернувся лише 23.10.2012 року.

Відмовляючи у задоволенні заяви суд першої інстанції, виходив з того, що заявником не надано до господарському суду жодного належного доказу в підтвердження поважності причин пропущення строку пред'явлення наказу до виконання.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із такими висновками, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.124 Конституції України та ст. 115 Господарського процесуального Кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно до ст.116 Господарського процесуального кодексу України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Разом з тим, відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку та наявності обставин, які об'єктивно перешкоджали стягувачу реалізувати своє право на пред'явлення наказу до виконання протягом законодавчо встановленого терміну.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції станом на дату звернення до виконавчої служби із наказом) сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що доводи які наведені в обґрунтування заяви про відновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання, на предмет поважності чи неповажності причин пропуску строку, підлягають оцінці судом у кожному випадку з урахуванням конкретних обставин справи, тобто причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин та наданих доказів, за правилами ст. 43 ГПК України.

Слід погодитись із висновками попередніх інстанцій про те, що законодавством надано можливість сторонам у виконавчому провадженні знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, що не було реалізовано самим заявником, а обставини, на які посилався заявник, не впливають на можливість чи неможливість пред'явлення стягувачем судового наказу до виконання.

Відповідно до ст.120 Господарського процесуального кодексу України, у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

У зв'язку із закінченням строку для пред'явлення наказу до виконання, господарський суд Донецької області правомірно відмовив у задоволенні заяви.

З огляду на наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, підстави для скасування оскаржуваних судових актів, відсутні.

Водночас, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що Донецький прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в касаційній скарзі стверджує не тільки про порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів. Проте, оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла висновку про встановлення тих чи інших обставин справи, в силу приписів ст. 43 ГПК України, здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції суду касаційної інстанції.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Донецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.08.2013 року та ухвалу господарського суду Донецької області від 10.12.2012 року у справі №15/299пд залишити без змін.

Головуючий П.К. Міщенко

Судді О.В. Білошкап

А.О. Заріцька