Постанова № 34597340, 04.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2013 року Справа № 5023/409/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПопікової О.В. (доповідач у справі)суддів:Кролевець О.А. Саранюка В.І. за участю представників: від позивача:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)від відповідача:Обраменко І.О. - за дов. від 21.01.2013р. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській областіна постановуХарківського апеляційного господарського суду від 20.06.2013р.у справі№ 5023/409/11 господарського суду Харківської областіза позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській областідоВідкритого акціонерного товариства "Харківський науково-дослідницький і проектний інститут "Нафтогазтехніка"пророзірвання договору та стягнення 1 700,00 грн. за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Харківський науково-дослідницький і проектний інститут "Нафтогазтехніка"до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській областіпроприпинення пунктів договору.

У відповідності до розпорядження секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 01.11.2013р. № 02-05/882 для розгляду справи № 5023/409/11 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Попікова О.В., судді Кролевець О.А., Саранюк В.І.

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Харківський науково-дослідницький і проектний інститут "Нафтогазтехніка" про стягнення 1 700,00 грн. штрафу.

У заяві від 26.01.2011р. № 03-507 позивач змінив предмет позову та просив суд: стягнути з відповідача штраф у розмірі 1 700,00 грн.; розірвати договір від 29.07.2005р. № 1094; зобов'язати відповідача повернути у державну власність в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області об'єкт групи Ж - дитячий оздоровчий табір "Вогник" за адресою: Харківська обл., Дергачівський р-н, с. Черкаська Лозова, Київське шосе, 8.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.04.2011р. провадження у справі було зупинено до набрання законної сили рішенням у адміністративній справі № 2а-15598/10/2070.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.01.2013р. провадження у справі було поновлено.

У лютому 2013 року Публічне акціонерне товариство "Харківський науково-дослідницький і проектний інститут "Нафтогазтехніка" звернулося до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області із зустрічним позовом про припинення пунктів 5.7. та 5.8. договору від 29.07.2005р. № 1094 купівлі-продажу об'єкта групи Ж - дитячого оздоровчого табору "Вогник, що знаходиться на балансі Акціонерної компанії "Харківобленерго", за адресою: Харківська обл., Дергачівський р-н, с. Черкаська Лозова, Київське шосе, 8.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.03.2013р. (суддя Шатерніков М.І.) первісний позов задоволено повністю; розірвано договір купівлі-продажу від 29.07.2005р. № 1094; зобов'язано ПАТ "ХНДПІ "Нафтогазтехніка" повернути у державну власність в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області об'єкт групи Ж - дитячий оздоровчий табір "Вогник" за адресою: Харківська обл., Дергачівський р-н, с. Черкаська Лозова, Київське шосе, 8; присуджено до стягнення з ПАТ "ХНДПІ "Нафтогазтехніка" на користь Державного бюджету України 1 700,00 грн. штрафу; у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано приписами статей 6, 11, 15, 16, 377, 509, 525, 526, 530, 598, 607, 610, 612, 626 - 629, 651 Цивільного кодексу України, статей 173, 174, 179, 193 Господарського кодексу України, статей 27, 29 Закону України "Про приватизацію державного майна", статті 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", статті 120 Земельного кодексу України, з огляду на встановлення факту невиконання відповідачем за первісним позовом умов договору від 29.07.2005р. № 1094 купівлі-продажу об'єкта групи Ж щодо оформлення земельної ділянки під об'єктом приватизації, а також факту недопущення відповідачем за первісним позовом представників РВ ФДМ України по Харківській області до перевірки та ненадання документів, що підтверджують виконання умов цього договору. У задоволенні зустрічного позову було відмовлено у зв'язку з тим, що позивачем за зустрічним позовом не надано доказів неможливості виконати ним пункти 5.7., 5.8. договору купівлі-продажу від 29.07.2005р. № 1094 з незалежних від нього причин.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.06.2013р. (головуючий суддя Россолов В.В., судді Ільїн О.В., Черленяк М.І.) рішення господарського суду Харківської області від 20.03.2013р. скасовано в частині задоволення первісного позову, в цій частині прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні первісного позову в повному обсязі, у іншій частині рішення місцевого суду залишено без змін.

Скасовуючи частково рішення місцевого суду та відмовляючи у задоволенні первісного позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується факт здійснення відповідачем за первісним позовом дій, направлених на виконання умов договору від 29.07.2005р. № 1094, зокрема щодо вжиття заходів з оформлення земельної ділянки, які не були доведені до кінця з незалежних від нього обставин. При цьому апеляційною інстанцією встановлено, що перевірка виконання умов договору від 29.07.2005р. № 1094 була проведена поза межами строку, встановленого цим договором.

Не погодившись з постановою апеляційного суду, позивач за первісним позовом звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати в частині скасування рішення місцевого суду та відмови у задоволенні первісного позову, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення апеляційною інстанцією норм матеріального та процесуального права, зокрема приписів статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", статті 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємства (малу приватизацію)". При цьому скаржник наголошує на тому, що матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем за первісним позовом умов договору від 29.07.2005р. № 1094 щодо вжиття заходів закріплення земельної ділянки, що є підставою для застосування органом приватизації санкцій згідно з вимогами чинного законодавства та умовами договору.

Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення представника відповідача за первісним позовом, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 29.07.2005р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (продавець) та Відкритим акціонерним товариством "Харківський науково-дослідницький і проектний інститут "Нафтогазтехніка" (покупець) укладено договір № 1094 купівлі-продажу об'єкта групи Ж - дитячого оздоровчого табору "Вогник", що знаходиться на балансі Акціонерної компанії "Харківобленерго", за адресою: 61023, Харківська обл., Дергачівський р-н, с. Черкаська Лозова, Київське шосе, 8. Вказаний договір 29.07.2005р. було посвідчено приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Коробець О.М. та зареєстровано у реєстрі за № 1332.

29.07.2005р. між сторонами підписано акт № 765 приймання-передачі об'єкта групи Ж - дитячого оздоровчого табору "Вогник", що знаходиться на балансі Акціонерної компанії "Харківобленерго", за адресою: Харківська обл., Дергачівський р-н, с. Черкаська Лозова, Київське шосе, 8, у тому числі об'єкти нерухомості, майно та обладнання.

Згідно з пунктом 1.2. договору від 29.07.2005р. № 1094 (далі - договір) право власності на об'єкт приватизації переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

Відповідно до пунктів 4.1. - 4.3. договору кожна сторона зобов'язується виконувати свої обов'язки, покладені на неї цим договором, сприяти іншій стороні у виконанні її обов'язків; сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього договору; сторона, яка порушила зобов'язання відповідно до цього договору, повинна усунути ці порушення.

У пункті 5.7. договору встановлено обов'язок покупця вжити заходів щодо оформлення земельної ділянки відповідно до вимог чинного законодавства.

У відповідності до пункту 6.2. договору продавець зобов'язаний здійснювати контроль за виконанням умов цього договору протягом п'яти років з моменту його нотаріального посвідчення.

За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством України (пункт 7.1. договору).

26.11.2010р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області (далі - Відділення) звернулося до ВАТ "ХНДПІ "Нафтогазтехніка" з листом № 13-8344, у якому повідомило про проведення 08.12.2010р. перевірки виконання умов договору від 29.07.2005р. № 1094 та просило надати документи, що підтверджують виконання умов цього договору.

08.12.2010р. Відділенням було складено акт відносно ВАТ "ХНДПІ "Нафтогазтехніка" про недопущення до перевірки та ненадання документів, що підтверджують виконання умов договору від 29.07.2005р. № 1094.

08.12.2010р. Відділенням було складено акт поточної перевірки виконання умов договору від 29.07.2005р. № 1094, за результатами якого було встановлено факт невиконання ВАТ "ХНДПІ "Нафтогазтехніка" пункту 5.7. договору, а саме: невжиття покупцем заходів щодо закріплення земельної ділянки відповідно до вимог чинного законодавства.

Листом Відділення від 15.12.2010р. № 13-8747 було повідомлено ВАТ "ХНДПІ "Нафтогазтехніка" про результати перевірки.

Предмет первісного позову становлять вимоги про розірвання договору купівлі-продажу від 29.07.2005р. № 1094, зобов'язання повернути у державну власність об'єкт приватизації, стягнення 1 700,00 грн. штрафу.

Порядок розірвання господарських договорів встановлений приписами статті 188 Господарського кодексу України.

Підстави для розірвання договору у судовому порядку визначені у частині 2 статті 651 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За приписами частини 5 статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

Органи приватизації здійснюють контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу, а у разі їх невиконання застосовують санкції, передбачені чинним законодавством, та можуть у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору (частина 8 статті 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)").

Зобов'язанням, згідно статті 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.

У відповідності до статей 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 7.5. договору у разі невиконання покупцем умов, які передбачені пп. 5.1. - 5.8. цього договору продавець має право на розірвання цього договору установленим порядком та повернення об'єкта приватизації у власність держави.

У разі невиконання однією із сторін умов договору він може бути розірваний на вимогу другої сторони за рішенням господарського суду (пункт 11.3. договору).

У свою чергу за приписами статті 614 Цивільного кодексу України відповідальність за порушення зобов'язання настає за наявності вини особи, яка порушила зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Отже, при розгляді позовних вимог стосовно розірвання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації, у випадку порушення покупцем його умов, суд має встановити ступінь вини покупця, вплив об'єктивних та суб'єктивних факторів, що мали місце у випадку неналежного виконання умов договору, а також дії, що вчинялися покупцем для його належного виконання, та істотність несвоєчасного виконання.

За приписами статті 23 Закон України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договір купівлі-продажу державного майна включає, зокрема, взаємні зобов'язання продавця і покупця. До договору включаються зобов'язання сторін, які були визначені умовами аукціону, конкурсу чи викупу, відповідальність та правові наслідки їх невиконання.

Відповідно до частини 2 статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до договору купівлі-продажу повинні включатися передбачені бізнес-планом чи планом приватизації зобов'язання або зобов'язання сторін, які були визначені умовами аукціону, конкурсу чи викупу. Включення до договору інших зобов'язань покупця допускається за згодою сторін. Термін дії зазначених зобов'язань, за винятком виконання встановлених мобілізаційних завдань, не повинен перевищувати п'ять років. Контроль за виконанням умов договору купівлі-продажу здійснює державний орган приватизації.

Згідно з частиною 3 статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" власники приватизованих об'єктів мають пріоритетне право на довгострокову оренду (на строк не менше десяти років) займаних ними земельних ділянок з наступним викупом цих ділянок відповідно до законодавства України, якщо на це немає прямої заборони Кабінету Міністрів України або відповідної місцевої ради.

У пункті 5.7. договору від 29.07.2005р. № 1094 встановлено обов'язок покупця вжити заходів щодо оформлення земельної ділянки відповідно до вимог чинного законодавства.

Як вірно встановлено апеляційним судом, вказана умова спірного договору передбачає саме вжиття покупцем заходів щодо оформлення земельної ділянки та не конкретизує, які саме дії повинен вчинити покупець для виконання цієї умови, а також не встановлює обов'язку отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Суд апеляційної інстанції на підставі наявних в матеріалах справи доказів з'ясував, що відповідачем за первісним позовом протягом 2005-2010рр. вчинялись заходи щодо оформлення земельної ділянки під об'єктом приватизації відповідно до вимог чинного законодавства. Проте оформлення цієї земельної ділянки, яка належить до земель лісового фонду та перебуває у постійному користуванні Данилівського дослідного держлісгоспу, не відбулося з причин ненадання згоди останнім на її передачу в оренду ВАТ "ХНДПІ "Нафтогазтехніка" та у зв'язку з встановленням розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.04.2008р. № 610-р "Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками" заборони на надання такої згоди.

Вказане свідчить про те, що процедура оформлення права користування земельною ділянкою під об'єктом приватизації не була завершена відповідачем за первісним позовом з незалежних від нього обставин.

Отже, із встановлених апеляційною інстанцією обставин вбачається відсутність вини відповідача за первісним позовом у невиконанні зобов'язання, встановленого у пункті 5.7. договору від 29.07.2005р. № 1094, стосовно оформлення земельної ділянки при належному вжитті ним заходів для такого оформлення.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з обґрунтованим висновком апеляційного суду стосовно відсутності підстав для розірвання договору від 29.07.2005р. № 1094 та повернення об'єкта приватизації у державну власність, а відтак і підстав для задоволення первісного позову в цій частині.

Також, зважаючи на ті обставини, що поточна перевірка виконання ВАТ "ХНДПІ "Нафтогазтехніка" умов договору від 29.07.2005р. № 1094 проведена Відділенням за межами п'ятирічного строку, передбаченого пунктом 6.2. цього договору, суд апеляційної інстанції правомірно відмовив у задоволенні первісного позову в частині стягнення штрафу у розмірі 1 700,00 грн. за недопущення працівників органу приватизації до перевірки та ненадання документів у підтвердження виконання договору.

У частині зустрічного позову про припинення пунктів 5.7. та 5.8. договору від 29.07.2005р. № 1094 на підставі статті 607 Цивільного кодексу України касаційна інстанція погоджується із законними висновками судів попередніх інстанцій про відмову у його задоволенні, оскільки позивач за зустрічним позовом не довів неможливість виконання вказаних умов договору у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає. При цьому колегія суддів враховує, що в цій частині рішення місцевого суду та постанова апеляційної інстанції заявником не оскаржуються.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі, не спростовують висновки суду апеляційної інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення первісного позову і фактично зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин, що в силу положень статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не відноситься до повноважень касаційної інстанції.

При цьому, перевіривши у відповідності до частини другої статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційним судом в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи, їм дана належна юридична оцінка, порушень норм чинного законодавства не вбачається, у зв'язку з чим підстави для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваної постанови відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.06.2013р. у справі № 5023/409/11 залишити без змін.

Головуючий суддя О.В. Попікова

Судді: О.А. Кролевець

В.І. Саранюк