Ухвала суду № 34597078, 09.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

09 жовтня 2013 року Справа № 901/1240/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Мирошниченка С.В.,суддів:Барицької Т.Л., Картере В.І., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лигурія"на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 05.08.2013 р.у справі№ 901/1240/13 господарського суду Автономної Республіки Кримза позовомПриватного підприємства "Фірма "Шарм"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Лигурія"; Кримського республіканського підприємства "Протизсувне управління"третя особаГурзуфська селищна радапро визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Лигурія" касаційна скарга на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.08.2013 р. у справі № 901/1240/13 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 визначено, що розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Згідно абзацу 3 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 р. № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України" розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (оригінал касового чека, розрахункової квитанції тощо), може вважатись належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів.

Разом з тим, скаржником до касаційної скарги додано лише описи вкладення у цінний лист, які в свою чергу, не можуть бути прийняті судом, як докази надіслання її копії іншим сторонам у справі, оскільки, всупереч вказаним нормам не є розрахунковими документами, які підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку.

Водночас, суд касаційної інстанції зазначає, що у доданому до касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лигурія" описі вкладення у цінний лист вказано невірну адресу Приватного підприємства "Фірма "Шарм", а саме, номер будинку - "98635, м. Ялта, вул. Ломоносова, 13".

Проте, як вбачається з Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 445765, місцезнаходження Приватного підприємства "Фірма "Шарм" - "98635, АРК, м. Ялта, вул. Ломоносова, б. 1, 3".

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні у справі.

Згідно п. 2.21. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VIГосподарського процесуального кодексу України", платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява, (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Скаржником в якості доказу сплати судового збору до касаційної скарги додано квитанцію від 27.08.2013 р. № 351, згідно якої в реквізиті "Призначення платежу" зазначено: "Суд сбор Висший господар суд Укр , 070 символ звитности".

Таким чином, реквізит "Призначення платежу" вказаної квитанції не містить відомостей про те, по якій саме справі і за яку скаргу сплачено судовий збір.

Отже, додана до касаційної скарги квитанція від 27.08.2013 р. № 351 не може вважатися належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Керуючись ст. ст. 86, 111, п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України,-

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лигурія" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.08.2013 р. у справі № 901/1240/13 повернути скаржнику.

Головуючий суддя С.В. Мирошниченко

Судді: Т.Л. Барицька

В.І. Картере