Постанова № 34593413, 06.11.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2013 р. Справа № 805/15070/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Торезі Донецької області про визнання дій протиправними та скасування вимоги від 09.09.2013 року,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в місті Торезі про визнання дій протиправними та скасування вимоги від 09.09.2013 року.

В обґрунтування позову зазначила, що вона зареєстрована Виконавчим комітетом Торезької міської ради в якості фізичної особи - підприємця з 25.05.2003 року, здійснює діяльність відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця та є платником єдиного податку відповідно до свідоцтва платника Єдиного податку серії НОМЕР_2. Як приватний підприємець вона перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Торезі та отримує пенсію за віком, а з 09 травня 2008 року отримує пенсію в разі втрати годувальника, що підтверджується пенсійним посвідченням № 66957.

Також, позивач вказує, що управлінням Пенсійного фонду України в м. Торезі відносно неї прийнято вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску №Ф - 119у від 09.08.2013 року на суму 1194,03 грн.

Позивач вважає зазначену вимогу незаконною, оскільки з 06.08.2011 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деякі інші законодавчі акти України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» № 3609-VI, яким внесені доповнення до ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Вважає, що внесення зазначених змін звільняє позивача, як фізичну особу - підприємця та пенсіонера за віком, від сплати за себе єдиного внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Вважає, що вимога відповідача, винесена у спосіб, що суперечить чинному законодавству України та підлягає скасуванню.

Позивач просила визнати протиправною та скасувати вимогу від 09.08.2013 року №Ф-119у про сплату боргу у розмірі 1194,03 грн., до змін в діючому законодавстві.

Позивачем 06.11.2013 року через канцелярію суду надано заяву, відповідно до якої просить суд розглянути справу у порядку письмового провадження.

Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області 06.11.2013 року через канцелярію суду надав заяву, відповідно до якої просить суд розглянути справу у письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких обставин, суд вважає за можливим розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_1, зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з 23.05.2003 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с. 6).

Позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується свідоцтвом про сплату єдиного податку серії НОМЕР_2 (а.с. 7) та є пенсіонером за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням № 66957 (а.с. 8) та з 19.05.2008 року отримує пенсію, у зв'язку з втратою годувальника і знаходиться на обліку в Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі, як платник єдиного внеску.

Відповідач - Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.

У відповідності до п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.

Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Згідно ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464) вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року (далі Закон № 1058), Законом України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.1991 р. (далі Закон № 1788) та іншими нормативно-правовими актами.

Так, судом встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду в м. Торезі Донецької області відносно фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 прийнято вимогу зі сплати єдиного внеску від 09.08.2013 року №Ф - 119у в сумі 1194,03 грн., яка була отримана позивачем 24.09.2013 року, що підтверджується поштовим повідомленням.

Позивач вважає вимогу відповідача № Ф - 119у від 09.08.2013 року на суму 1194,03 грн. такою, що підлягає скасуванню, оскільки вона є фізичною особою - підприємцем та пенсіонеркою за віком та відповідно до вимог ч. 4 ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Так, відповідно зі статтею 1 Закону № 1788 громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. За цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років. Право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років. На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, передбачений статтею 12 цього Закону, знижується на 1 рік.

Статтею 1 Закону №1058 визначене поняття «пенсія» - як, щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №1058 за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно зі ст. 26 цього Закону в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.

У відповідності до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Відтак, на пільгових умовах призначаються саме пенсії за віком відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади.

Згідно з частиною 8 статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника, як передбачено частиною 12 статті 9 Закону № 2464.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Зазначеною нормою ст. 4 Закону № 2464 в редакції, яка діє з 06.08.2011р., наведений вичерпний перелік фізичних осіб-підприємців, які є пенсіонерами за віком або інвалідами без урахування віку та отримують пенсію або соціальну допомогу, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску. В зазначеній нормі законодавцем не виключені особи, які є пенсіонерами та отримують пенсію за віком на пільгових умовах.

Крім того, звільняються від сплати за себе єдиного внеску фізичні особи-підприємці, які є інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Таким чином, з 06.08.2011 р. звільняються від сплати єдиного внеску фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Оскільки, позивач є пенсіонером за віком, вона у відповідності ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» звільняється з 06.08.2011 р. від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Частиною 4 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» чітко визначено про звільнення від сплати єдиного внеску за себе фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

При цьому закон не містить обмежень в залежності від виду отриманої пенсіонером пенсії (за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника чи за вислугу років).

Позивач є фізичною особою - підприємцем, яка обрала спрощену систему оподаткування. Вона досягла встановленого вказаним Законом пенсійного віку, а тому є пенсіонером за віком.

Отже, положення ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо звільнення, зокрема пенсіонерів за віком від сплати за себе єдиного внеску на неї поширюються.

Що стосується позовних вимог в частині скасування вимоги Управління в частині недоїмки по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1194,03 грн. до набрання змін в діючому законодавстві, суд зазначає наступне.

Так, згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки, вимоги позивача стосуються спонукання відповідача вчинити певні дії, а саме скасування вимоги зі сплати єдиного внеску до змін діючого законодавства, в даному випадку у суду на теперішній час відсутній предмет розгляду у справі (рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень), який б можливо було перевірити на предмет відповідності вимогам ч.3 чт.2 КАС України.

Таким чином, вимоги позивача щодо скасування вимоги зі сплати єдиного внеску до змін діючого законодавства, не підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог ФОП ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дії УПФУ в м. Торезі, суд зазначає наступне.

У відповідності до приписів Закону № 2464, Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 № 21-5 Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Отже, з наведених норм законодавства, що регулює спірні правовідносини вбачається, що УПФ має право вимагати від платників єдиного внеску сплатити суму недоїмки.

З урахуванням наведених повноважень УПФ, суд вважає вимоги позивача про визнання незаконними дій необґрунтованим і такими, що не підлягають задоволенню.

Окрім того, спірна вимога є правовим актом індивідуальної дії, яким порушуються права та інтереси позивача, згідно з частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі його неправомірності визнається судом протиправним і скасовується. Таким чином, скасування вимоги УПФ № Ф-119у від 09.08.2013 року, суд вважає належним та повним захистом порушених прав та інтересів позивача.

У відповідності до ст.ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Торезі про визнання протиправними дій нарахуванню єдиного внеску та скасування вимоги про сплату боргу.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Торезі Донецької області про визнання дій протиправними та скасування вимоги від 09.08.2013 року - задовольнити частково.

Скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області від 09 серпня 2013 року № Ф- 119у про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1194 грн. 03 коп.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784005, ЄДРПОУ 38034015, МФО 834016, банк отримувача ГУ КСУ у Донецькій області) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 57 (п'ятдесят сім) грн. 35 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову Донецького окружного адміністративного суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Тарасенко І.М.