Рішення № 34592096, 28.10.2013, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/7469/13-ц

Провадження № 2/201/2221/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2013 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Федоріщева С.С.,

при секретарі Нижник І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант» про стягнення заборгованості за кредитним договором і судових витрат,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_1 Аваль» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант» про стягнення заборгованості за кредитним договором №014/129748/3181/82 від 11 травня 2007 року та судових витрат.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 11 травня 2007 року Відкрите акціонерне товариство «ОСОБА_1 Аваль», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_1 Аваль» та ОСОБА_2 уклали кредитний договір №014/129748/3181/82, згідно якого останній було надано кредит у сумі 402 500,00 доларів США з виплатою 13,75% річних, строком погашення до 11 травня 2017 року. Відповідно до умов зазначеного кредитного договору позичальник зобовязався повернути кредит у повному обсязі щомісячними платежами, відповідно до платіжного календаря. Банк належним чином виконав зобовязання по видачі кредиту, однак відповідач порушив умови кредитного договору, допустивши систематичне прострочення повернення сум отриманого кредиту та сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків. У разі прострочення зобовязання, відповідно до умов укладеного договору, позичальник сплачує банку пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. Станом на 13 травня 2013 року загальна заборгованість за даним кредитним договором становить 2 967 039,57 гривень. Крім того, в якості забезпечення зобовязань позичальника за кредитним договором, 29 липня 2010 року між банком та ОСОБА_3, ТОВ «Атлант» було укладено договори поруки №29-07/11 та 29-07/8 відповідно, згідно до умов яких поручителі зобовязались перед банком відповідати за виконання позичальником взятих на себе зобовязань, що витікають з кредитного договору. Позичальник та поручителі відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Виходячи з вищевикладеного, ОСОБА_3 та ТОВ «Атлант» повинні виконати зобовязання в тому ж порядку, який встановлено для ОСОБА_2 кредитним договором. Виходячи з наведеного позивач просив суд стягнути суму судових витрат у розмірі 3 441,00 гривень, а також суму заборгованості за кредитним договором з відповідачів солідарно, яка станом на 13 травня 2013 року складала 371 204,75 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 2 967 039,57 гривень, з яких:

-непогашена сума кредиту 229 585,59 доларів США, що в еквіваленті становить 1 835 077,62 гривень;

-несплачені відсотки 47 832,86 доларів США, що в еквіваленті становить 382 328,05 гривень;

-нарахована пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків 93 786,30 доларів США, що в еквіваленті становить 749 633,90 гривень.

25 жовтня 2013 року на адресу Жовтневого районного суду надійшло заперечення представника ОСОБА_2 ОСОБА_4, в якій остання зазначає, що відповідачкою платіжними дорученнями від 10 жовтня 2013 року було сплачено банку 229 585,59 доларів США заборгованості за сумою кредиту, а також 60 805,15 доларів США в рахунок погашення суми несплачених відсотків, що значно перевищує зазначену в позову суму по сплаті відсотків. Виходячи з викладеного представник позивачки просить суд зменшити стягнення по сумі пені до 10 000,00 гривень, оскільки я сума становить 40,85% від суми заборгованості за тілом кредиту та 196% від суми нарахованих відсотків.

28 жовтня 2013 року на адресу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла уточнена позовна заява, в якій позивач зменшив суму позовних вимог, оскільки ОСОБА_2 було сплачену суму заборгованості по кредиту а також несплачені відсотки. Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідачів солідарно нараховану пеню за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків, яка станом на 17 жовтня 2013 року становить 1 031 841,66 гривень.

Представник позивача у судове засідання не зявилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, згідно письмової заяви не заперечувала проти зменшення суми нарахованої пені до 10 000,00 гривень, відповідно до заяви представника відповідачки ОСОБА_2, та просила розгляд справи провести без її участі, на підставі документів, наявних в матеріалах справи, з урахуванням уточненої позовної заяви та письмових заяв сторін.

Відповідачі у судове засідання не зявились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили, при цьому на адресу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла письмова заява представника за довіреністю ОСОБА_2 ОСОБА_4, в якій вона просить суд розгляд справи провести без її участі, проти задоволення позовних у випадку зменшення розміру пені до 10 000,00 гривень не заперечувала.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 158 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін по справі, а також без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ст. 197 ч. 2 ЦПК України.

Дослідивши надані письмові докази, суд встановив наступні обставини та визначив відповідні до них правовідносини. Дійсно, 11 травня 2007 року Відкрите акціонерне товариство «ОСОБА_1 Аваль», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_1 Аваль» та ОСОБА_2 уклали кредитний договір №014/129748/3181/82 (а.с. 5-7), згідно якого останній було надано кредит у сумі 402 500,00 доларів США з виплатою 13,75% річних, строком погашення до 11 травня 2017 року. Відповідно до умов зазначеного кредитного договору позичальник зобовязався повернути кредит у повному обсязі щомісячними платежами, відповідно до платіжного календаря (а.с. 9-10). Банк належним чином виконав зобовязання по видачі кредиту, однак відповідач порушив умови кредитного договору, допустивши систематичне прострочення повернення сум отриманого кредиту та сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків. У разі прострочення зобовязання, відповідно до умов укладеного договору, позичальник сплачує банку пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. Крім того, в якості забезпечення зобовязань позичальника за кредитним договором, 29 липня 2010 року між банком та ОСОБА_3, ТОВ «Атлант» було укладено договори поруки №29-07/11 (а.с. 13-14) та 29-07/8 (а.с. 11-12) відповідно, згідно до умов яких поручителі зобовязались перед банком відповідати за виконання позичальником взятих на себе зобовязань, що витікають з кредитного договору. Позичальник та поручителі відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Виходячи з вищевикладеного, ОСОБА_3 та ТОВ «Атлант» повинні виконати зобовязання в тому ж порядку, який встановлено для ОСОБА_2 кредитним договором. Таким чином, з відповідачів по даній цивільній справі підлягає стягненню сума судових витрат, сплачених позивачем при поданні позову до суду, а також, солідарно, несплачена сума пені у розмірі 10 000,00 гривень, з урахуванням уточненої позовної заяви (а.с. 54-56) та письмової заяви представника ОСОБА_2 ОСОБА_4 (а.с. 57), в якій остання просить зменшити нараховану суму пені до 10 000,00 гривень та в такому разу не заперечує проти задоволення позову, оскільки в своїй письмовій заяві представник позивача просить суд стягнути саме таку суму нарахованої пені.

Правовідносини, що виникли між сторонами законодавчо урегульовані наступним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 10 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до змісту ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 2 ст. 59 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі не підлягають доказуванню; обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ст. 62 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог статті 64 ЦПК України, письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно ч. 2 ст. 158 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

У той же час, слід враховувати, що ст. 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку та відповідає за порушення зобовязання боржником.

Частиною 1 ст. 543 Цивільного Кодексу України встановлено, «у разі солідарного обовязку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо».

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Згідно ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно статті 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частинами 1, 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання, а також те, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положення ст. 627 ЦК України встановлюють, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно положень статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Статтею 1048 ЦК України визначено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що у випадку, коли договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобовязується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Враховуючи вищезазначене, позичальником в особі ОСОБА_2 зобовязання за кредитним договором №014/129748/3181/82 від 11 травня 2007 року було виконано з порушеннями умов цього договору, в разі чого банком було нараховано пеню. При цьому сторони погодились зменшити суму пені до 10 000,00 гривень. Таким чином, оскільки поручителі в свою чергу відповідають перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, що встановлено договорами поруки, включаючи, зокрема, неустойки (пені, штрафів) та відшкодування збитків, повязаних з порушенням виконання зобовязань,, вирішуючи питання щодо позовних вимог позивача, приймаючи до уваги, що в судовому засіданні знайшли підтвердження факти укладення між позивачем та відповідачами договорів позики та поруки із дотримання вимог діючого законодавства, а також встановленого факту невиконання відповідачами, на відміну від позивача, своїх зобовязань за кредитним договором, суд вважає за можливе стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача суму нарахованої пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків по кредитному договору №014/129748/3181/82 від 11 травня 2007 року у розмірі 10 000,00 гривень.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обґрунтованість позовної заяви Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль», суд приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім цього, вирішуючи питання, щодо розподілу судових витрат, суд виходить того, що первісно заявлена вимога позивача, щодо стягнення з відповідачів грошових коштів у розмірі 2 967 039,57 гривень, була зменшена до 10 000,00 гривень. Таким чином з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант» на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у сумі по 76,54 гривень з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 3, 10, 11, 15, 57-62, 88, 158, 169, 197, 209, 212-215 ЦПК ст.ст. 509, 526, 530, 533, 543, 549, 554, 611, 612, 625-629, 638, 1046, 1050, 1054 ЦК України,

В И Р І Ш И В:

Уточнений позов Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант» про стягнення заборгованості за кредитним договором і судових витрат задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2), Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант» (код ЄДРПОУ 23931014) суму нарахованої пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків по кредитному договору №014/129748/3181/82 від 11 травня 2007 року у розмірі 10 000,00 гривень (десять тисяч гривень).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» витрати, повязані з поданням позовної заяви, а саме судовий збір у сумі 76,54 гривень (сімдесят шість гривень пятдесят чотири копійки).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» витрати, повязані з поданням позовної заяви, а саме судовий збір у сумі 76,54 гривень (сімдесят шість гривень пятдесят чотири копійки).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант» на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» витрати, повязані з поданням позовної заяви, а саме судовий збір у сумі 76,54 гривень (сімдесят шість гривень пятдесят чотири копійки).

На рішення протягом десяти днів з моменту його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Рішення набирає законної сили після закінчення вищезазначених строків, а якщо подана апеляційна скарга і рішення не скасоване, після розгляду справи Апеляційним судом.

Суддя:ОСОБА_5