Ухвала суду № 34591875, 05.11.2013, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

05.11.2013 Справа № 908/3586/13

м. Запоріжжя

Суддя Соловйов В.М., розглянувши матеріали

За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Кам'янсько-Дніпровського району електричних мереж (71300, Запорізька область, м. Кам'янка - Дніпровська, вул. Чкалова, 8, ідентифікаційний код 00130926)

до відповідача: Комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради (69095, м. Запоріжжя, пр-т. Леніна, 180-А, ідентифікаційний код 03327115)

про стягнення 120 386, 84 грн.

ВСТАНОВИВ:

ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Кам'янсько - Дніпровського РЕМ звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача КП "Облводоканал" ЗОР про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 120 386, 84 грн. за договором про постачання електричної енергії № 20 від 08.01.2007р., договором про постачання електричної енергії, яка закуповується за державні кошти № 20 від 21.05.2012р. та договором про постачання електричної енергії № 20 від 04.03.2013р.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 04.11.2013р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовна заява підлягає поверненню в зв'язку з наступним.

Згідно ст. 61 ГПК України, питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, якому вона була передана у порядку, встановленому частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 4-2 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частинами 1, 2 ст. 4-3 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

Позовна заява повинна містити:

виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Частиною 1 ст. 56 ГПК України встановлено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно п. 2, 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів;

сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Як зазначено у ч. 1 ст. 58 ГПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Відповідно до п. 3-6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо:

у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми;

не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

В позовній заяві № 63/2161 від 31.10.2013р. позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 120 386, 84 грн., а саме: 116 825, 51 грн. за спожиту активну електроенергію, 2925, 25 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, 612, 87 грн. - 3 % річних від простроченої суми та 23, 21 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

В якості додатків до позовної заяви позивачем додано розрахунок заборгованості за спожиту активну електроенергію по Комунальному підприємству "Облводоканал" Запорізької обласної ради, згідно якому розраховано суму боргу за спожиту активну електроенергію на загальну суму 116 825, 51 грн.

Проте, ані позовна заява, ані додані до неї документи не містять обґрунтованого розрахунку щодо нарахування відповідачу 2 925, 25 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, 612, 87 грн. - 3 % річних від простроченої суми та 23, 21 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

Крім того у розрахунку боргу за спожиту активну електроенергію на загальну суму 116 825, 51 грн. міститься графа, в якій зазначено, що заборгованість станом на 01.01.2013р. складає 8 436, 94 грн. Жодного обґрунтування стосовно того, яким чином, коли, на підставі якого з трьох договорів та на підставі яких первинних документів виникла дана заборгованість позивачем не надано.

При новому зверненні до суду позивачу слід надати обґрунтований розрахунок нарахування відповідачу 2 925, 25 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, 612, 87 грн. - 3 % річних від простроченої суми та 23, 21 грн. втрат від інфляції грошових коштів, а також додатково визначити підстави виникнення боргу за спожиту активну електроенергію станом на 01.01.2013р. у розмірі 8 436, 94 грн.

Також позивачем у якості доказів сплати судового збору надано оригінал платіжного доручення № 937 від 31.10.2013р. на суму 1 720, 50 грн.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011р. N 02/163-48 "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктами 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:

за подання до господарського суду:

1) позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1, 5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат;

Позовна заява ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Кам'янсько-Дніпровського РЕМ подана до суду 04.11.2013р.

Статтею 8 Закону України від 06.12.2012р. № 5515-VI "Про Державний бюджет України на 2013 рік" установлено на 2013 рік мінімальну заробітну плату:

у місячному розмірі: з 1 січня - 1147 гривень, з 1 грудня - 1218 гривень.

Як свідчать матеріали позовної заяви, позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру - стягнення заборгованості у розмірі 120 386, 84 грн. за договором про постачання електричної енергії № 20 від 08.01.2007р., договором про постачання електричної енергії, яка закуповується за державні кошти № 20 від 21.05.2012р. та договором про постачання електричної енергії № 20 від 04.03.2013р.

Тобто розмір судового збору за даним позовом повинен становити 2 407, 74 грн., що складає 2 відсотки від ціни позову, а не 1 720, 50 грн., як сплатив позивач.

Отже позивачем не надані належні докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Відповідно до Роз'яснень, викладених у п. 3.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні.

Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК). Наприклад, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо: позов поданий одночасно до залізниці та вантажовідправника (вантажоодержувача), і в цій позовній заяві об'єднані вимоги, що ґрунтуються на комерційному акті, з вимогами, які обґрунтовані іншими документами; об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів, і т. п.

Як вбачається зі змісту позовної заяви № 63/2161 від 31.10.2013р., позивачем об'єднано вимоги про стягнення з відповідача 120 386, 84 грн. боргу за 3 (трьома) різними договорами, а саме: договором про постачання електричної енергії № 20 від 08.01.2007р., договором про постачання електричної енергії, яка закуповується за державні кошти № 20 від 21.05.2012р. та договором про постачання електричної енергії № 20 від 04.03.2013р.

Вказані договори укладалися між сторонами в різні періоди та мають різний предмет, умови та докази їх виконання.

Для вирішення спору по суті необхідно окремо по кожному з договорів досліджувати його умови, докази його виконання чи неналежного виконання, надавати оцінку правовідносинам позивача з відповідачем по кожному договору окремо, встановлювати факти невиконання (неналежного виконання) відповідачем своїх зобов'язань за договором тощо.

Отже, позовні вимоги, заявлені до відповідача в даній позовній заяві, витікають з різних підстав (договорів поставки, купівлі продажу, що укладені в різні періоди, мають різний предмет, умови, строки настання виконання зобов'язань), не зв'язані доказами, оскільки за кожним договором окремо виставлялися рахунки, акти тощо.

Таким чином, суд вважає, що об'єднання позивачем таких вимог та сумісний їх розгляд перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

Крім того, при зверненні до суду з позовною заявою № 63/2161 від 31.10.2013р. до неї додано опис вкладення у цінний лист від 01.11.2013р., зі змісту якого вбачається, що на адресу відповідача було відправлено лише копію позовної заяви, що не містить дати та номеру, та розрахунок заборгованості за спожиту активну електроенергію.

Проте до позовної заяви, що надійшла на адресу суду позивачем було додано документів на 60 аркушах.

Посилання позивачу у тексті позовної заяви на те, що копії документації, доданої до позовної заяви та необхідної для розгляду справи є у боржника в наявності не

приймаються судом до уваги, оскільки застереження з приводу можливості не надсилання на адресу сторони документів, які у сторони є, в новій редакції ст. 56 ГПК України відсутнє.

Тобто, за приписами закону, при поданні позову позивач чи прокурор зобов'язаний надіслати сторонам та суду разом з копією позовної заяви однакові (тотожні) документи, що і повинно бути відображено у відповідних описах вкладення.

Таким чином, позивачем не надано доказів надсилання на адресу відповідача доданих до позовної заяви документів, що є безумовним порушенням приписів ст. 56 ГПК України.

Також суд додатково звертає увагу ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Кам'янсько-Дніпровського РЕМ що, відповідно до приписів ст. 21 ГПК України, сторонами у судовому процесі є позивачі та відповідачі, а не кредитор та боржник, як це зазначено на титульній стороні даної позовної заяви.

Як зазначено в абзацах 1, 9 пункту 3.5 постанови пленуму ВГСУ від 26.12.2011 N 18, недодержання вимог ст. 54, 56 та п. 2 і 3 ч. 1 ст. 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені ст. 63 ГПК.

І лише в тому випадку, якщо передбачені у п. 2, 3, 4, 5 і 6 ч. 1 ст. 63 ГПК підстави повернення позовної заяви виявлено господарським судом після прийняття позовної заяви до розгляду, справа підлягає розглядові по суті.

На підставі викладеного позовна заява ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Кам'янсько-Дніпровського РЕМ підлягає поверненню без розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України від 08.07.2011р. N 3674-VI "Про судовий збір", за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах. У разі якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв'язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору.

Оскільки цією ухвалою судовий збір не повертається, суд роз'яснює позивачу, що при повторному поданні позову до КП "Облводоканал" ЗОР ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Кам'янсько-Дніпровського РЕМ має право, крім інших, додати до нього в якості доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі (п.3 ч. 1 ст. 57 ГПК України) первісний документ про сплату судового збору - платіжне доручення № 937 від 31.10.2013р. на суму 1 720, 50 грн.

У разі відсутності необхідності повторного звернення до суду, позивач має право повернути судовий збір, сплачений за платіжним дорученням № 937 від 31.10.2013р. на суму 1 720, 50 грн., звернувшись з відповідною заявою до суду. При цьому, надання до заяви оригіналів платіжних документів є обов'язковим.

Керуючись ст. 50-51, п. 2, 3 ч. 1 ст. 57, п. 3-6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Кам'янсько-Дніпровського району електричних мереж до відповідача Комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 120 386, 84 грн. за договором про постачання електричної енергії № 20 від 08.01.2007р., договором про постачання електричної енергії, яка закуповується за державні кошти № 20 від 21.05.2012р. та договором про постачання електричної енергії № 20 від 04.03.2013р., а також додані до неї матеріали на 60 аркушах (в тому числі оригінал платіжного доручення № 937 від 31.10.2013р. на суму 1 720, 50 грн.) повернути без розгляду.

Суддя Соловйов В.М.