Постанова № 34591227, 14.10.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 жовтня 2013 р. (14:29год.) Справа №801/7028/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря Богацької А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Управління пенсійного фонду України в м.Саках та Сакському районі АР Крим

третя особа, яка не пред'являє самостійних вимог на предмет спору Сакське міськрайонне управління юстиції, в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації об'єднань громадян Реєстраційної служби Сакського МРУЮ

про визнання незаконним та скасування рішення, спонукання до виконання певних дій,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_3, довіреність б/н від 01.02.2013 року

від відповідача та третьої особи - не з'явились

Суть спору: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі АР Крим (далі УПФУ), в якому просить прийняти позовну заяву без сплати судового збору (на підставі пільг, наданих інвалідам 2 групи), визнати відсутність компетенції (повноважень) відповідача - Управління пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі щодо постановки позивача на облік платника єдиного внеску, за ознакою особи, що має статус приватного підприємця та визнати рішення Управління пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі від 23.04.2013 № 1451 про застосування до позивача штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання звітності за 2012 рік, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - незаконним та скасувати його.

Позовні вимоги мотивовані тим, що обов'язок подавати звітність до органів Пенсійного фонду покладено на платників єдиного внеску, якими визнаються фізичні особи-підприємці, проте, як зазначає позивач, рішенням Господарського суду АР Крим від 15.12.2003 року по справі №2-14/16620-2003 державна реєстрація суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 була скасована.

Крім того, у позовній заяві вказано, що згідно норм діючого законодавства навіть особи, що зареєстровані у якості приватного підприємця, але якщо вони є пенсіонерами або інвалідами - звільняються від подачі звіту. ОСОБА_1 вказує, що він є інвалідом другої групи, яка встановлена йому на безстроковий термін, що також, на думку позивача, обґрунтовує безпідставність рішення УПФУ №1451 від 23.04.2013 року.

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.07.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні 17.07.2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав та залучив до матеріалів справи клопотання про поновлення строків звернення до суду та пояснення з питань пропуску строку на оскарження рішення відповідача від 23.04.2013 №1451.

Відповідач подав суду поштою заперечення проти позову, в яких вказано, що всупереч вимогам пп. 4 п. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464 від 08.07.2010р. та п. 3.2 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління ПФУ від 08.10.2010 №22-2 приватний підприємець ОСОБА_1 не надав «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2012 рік. У зв'язку з чим, УПФУ відповідно до п. 4 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» застосувало до ПП ОСОБА_1, як платника єдиного внеску штрафні санкції за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченою цим Законом (рішення №1451 від 23.04.2013 року).

На думку відповідача зняття з обліку платників єдиного внеску в органах Пенсійного фонду України здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» та Порядку взяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 року №21-6, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за №995/18290, на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором.

Також, УПФУ у запереченнях зазначає, що рішення Господарського суду АР Крим від 15.12.2003 року по справі №2-14/66620-2003 про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі не надходило, а тому, відповідач вважає, що діє в рамках повноважень і способом, передбаченим законом, прав позивача не порушує. Просить відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі та розглянути справ за відсутності представника відповідача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.09.2013 року до участі у справі залучено Сакське міськрайонне управління юстиції, в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації об'єднань громадян Реєстраційної служби Сакського МРУЮ.

У судовому засіданні 16.09.2013 року представник відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації об'єднань громадян Реєстраційної служби Сакського МРУЮ (далі - відділ державної реєстрації) долучив до матеріалів справи пояснення третьої особи та необхідні документи, а саме реєстраційну справу №143 ОСОБА_1, журнал реєстрації підприємницької діяльності та журнал обліку скасованих реєстраційних справ суб'єктів підприємницької діяльності-фізичних осіб.

Зокрема у поясненнях вказано, що відповідно до вимог Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №125 від 25.01.1996 року, розпорядженням виконавчого комітету Сакської міської ради від 04.11.1996 року №232 ОСОБА_1 зареєстрований в якості суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи з видачею свідоцтва про державну реєстрацію.

Положенням про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, яке діяло на момент винесення Господарським судом АР Крим рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 не було передбачено взаємодії між органом реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності і судом. У зв'язку з цим, як зазначено у поясненнях, в реєстраційній справі ОСОБА_1 відсутнє відповідне судове рішення, тому дії щодо державної реєстрації припинення підприємницької діяльності державним реєстратором не проводились.

Крім того, у поясненнях відділу державної реєстрації зазначено, що оскільки ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, то він був зобов'язаний інформувати орган реєстрації про всі зміни свого статусу, у тому числі і про наявність судового рішення про скасування державної реєстрації підприємницької діяльності та повернути свідоцтво про державну реєстрацію.

Державному реєстратору стало відомо про наявність рішення Господарського суду АР Крим від 15.12.2003 року по справі №2-14/1662-2003 лише у червні 2013 року, а тому, відповідно до відомостей, які містяться у державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації об'єднань громадян Реєстраційної служби Сакського МРУЮ ОСОБА_1 на сьогоднішній день є суб'єктом підприємницької діяльності, відомості про якого не включені до Єдиного державного реєстру.

Крім того, представник третьої особи у поясненнях зазначає, що проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності відповідно до ст. 49-1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» є неможливим, оскільки відомості про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 не включені до ЄДР та у державного реєстратора відсутнє відповідне рішення Господарського суду АР Крим.

У поясненнях третьої особи зазначено, що формування ЄДР розпочато 01.07.2004 року із набранням чинності Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Під час зміни свідоцтва про державну реєстрацію відомості про таких осіб включалися до ЄДР.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 01.07.2010 року №2390, який набрав чинності 03.03.2011 року, внесені зміни щодо спрощення механізму державної реєстрації припинення суб'єктів господарювання.

Відповідно до зазначеного Закону усі юридичні особи та фізичні особи-підприємці, створені та зареєстровані до 01.07.2004 року зобов'язані до 03.03.2012 року подати державному реєстратору картку для включення відомостей про них до ЄДР, тобто процес включення до ЄДР відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстрованих до 01.07.2004 року тривав сім з половиною років.

Таким чином, третя особа вважає, що для проведення процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця, у тому числі в порядку спрощеної процедури, позивачу, як суб'єкту підприємницької діяльності, необхідно, що найменше, відповідати вимогам вище зазначеного Закону, тобто бути включеним до ЄДР. Для цього необхідно звернутись до спеціальної тимчасової комісії з інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з проханням розглянути питання про включення відомостей до ЄДР та у разі отримання позитивного рішення комісії, звернутись до державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації об'єднань громадян Реєстраційної служби Сакського МРУЮ із заповненою карткою Ф15 для проведення процедури включення до ЄДР, і вже після цього у державного реєстратора з'явиться можливість провести державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності на підставі Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», в тому числі в порядку спрощеної процедури при наявності рішення суду.

У судовому засіданні 14.10.2013 року представник позивача залучив додаткові документи та надав клопотання про залишення без розгляду клопотання про забезпечення позову.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явилися, були сповіщені належним чином.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.10.2013р. визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду із позовом про визнання незаконним та скасування рішення Управління пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі від 23.04.2013 № 1451 про застосування до позивача штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання звітності за 2012 рік, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду із цим позовом до суду.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представника позивача, суд,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа без утворення юридичної особи відповідно до розпорядження Сакської міської ради від 04.11.1996 року №232, що підтверджується архівною випискою виконавчого комітету Сакської міської ради від 09.09.2013 року №11.7-05/168-122 (а.с. 92).

В оглянутому судом в оригіналі Журналі обліку суб'єктів підприємницької діяльності по м.Саки та Сакському районі є відповідний запис про проведення державної реєстрації ОСОБА_1 як суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи, витяг з цього журналу з відповідним записом №208 долучений до матеріалів справи (а.с. 114-117).

Судом оглянуто оригінал реєстраційної справи ОСОБА_1, розпочатої 04.11.1996р., наданої у судовому засіданні представником відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації об'єднань громадян Реєстраційної служби Сакського МРУЮ, в якій знаходяться реєстраційна картка №208 суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, заповнена позивачем особисто 04.11.1996 року та квитанція №00032 від 04.11.1996 року про сплату реєстраційного збору, копії цих документів долучені судом до матеріалів справи (а.с. 110-113). Інших документів в реєстраційній справі ОСОБА_1 немає.

Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 17.12.1996р. звернувся до відповідача із власноруч заповненою заявою про реєстрацію платником внесків у пенсійному фонді (а.с.99). На даній заяві проставлений реєстраційний номер платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні пенсійного фонду України у м. Саки та Сакькому районі АР Крим - 06115075.

Згідно картки страхувальника, роздрукованої та наданої відповідачем, слідує, що суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 04.11.1996 року зареєстрований в ПФУ за номером 06115075/01063 (а.с.62).

В наданій суду відповідачем картці особового рахунку позивача за період з 01.01.11 по 11.09.13 наявна інформація про штрафні санкції відносно позивача у розмірі 170грн. (а.с.100).

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.12.2003 року у справі №2-14/16620-2003 за позовом Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації скасована державна реєстрація суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, зареєстрованого Управлінням економіки Сакської міської ради (а.с.49).

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.02.2004р. у справі №2-14/16620-2003 апеляційна скарга на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.12.2003 року у справі №2-14/16620-2003 повернута суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 без розгляду.

Відповідно до ч. 5 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Таким чином, судове рішення Господарського суду АР Крим від 15.12.2003 року у справі №2-14/16620-2003, яким скасовано державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 набрало законної сили 02.02.2004 року.

Судом встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України у м. Саки та Сакькому районі АР Крим 23.04.2013 року складено акт про виявлене порушення №471 за фактом ненадання (несвоєчасного надання) звітності до Пенсійного фонду України, відповідно якого встановлено, що ПП ОСОБА_1 всупереч вимогам пп.4 п.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VІ, п.3.2. Порядку формування та надання страхувальниками звіту відносно сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010р. №22-2 не наданий «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» додаток 5 за 2012 рік (а.с.58).

На підставі акту №471 від 23.04.2013 року Управлінням Пенсійного фонду України у м. Саки та Сакькому районі АР Крим 23.04.2013 року прийнято рішення №1451 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідно до якого на підставі п.4 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VІ за неподання (несвоєчасне подання) за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, за 2012 рік за строком до 11.02.2013р. застосовані штрафні санкції до приватного підприємця ОСОБА_1 у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 170,00 грн. (а.с.59).

Судом встановлено, що зазначений акт та рішення, згідно поштового повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, яке наявне у матеріалах справи, позивачем було отримано особисто 26.04.2013 року (а.с. 63).

Не погодившись із складеним актом перевірки та прийнятим на його підставі рішенням відповідача позивач подав скаргу до Головного управління ПФУ в АР Крим, в якій просив скасувати рішення УПФУ у м. Саки та Сакському районі АР Крим №1451 від 23.04.2013р. Рішенням Головного управління ПФУ в АР Крим від 05.07.2013р. №5959/06-59 скаргу залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку на її подачу (а.с.7-8).

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог судом встановлено наступне.

Законом який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VІ від 08.07.2010 року зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2464).

Єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є, згідно з п.2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464, консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Абзацом 3 пункту 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 передбачено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього ст. 12 Закону № 2464 завдань та функцій, зокрема, здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.

Згідно з п. 4 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464 за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог щодо того, що позивач на момент прийняття спірного рішення не був зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця, судом встановлено наступне.

Як вже встановлено судом державну реєстрацію позивача як суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи проведено 04.11.1996 року відповідно до розпорядження Сакської міської ради від 04.11.1996 року №232.

Щодо правових наслідків прийнятого господарським судом Автономної Республіки Крим рішення від 15.12.2003 року у справі №2-14/16620-2003, що набрало законної сили 02.02.2004р., яким скасована державна реєстрація суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, суд зазначає таке.

На час ухвалення судового рішення про скасування державної реєстрації позивача як суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи, процедура скасування державної реєстрації регулювалась ст.8 Закону України від 07.02.1991 року №698-ХІІ "Про підприємництво" і Положенням про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 року №740.

Згідно абзацу першого частини вісімнадцятої статті 8 Закону України від 07.02.1991 року №698-ХІІ "Про підприємництво", чинного на момент набрання законної сили судовим рішенням про скасування державної реєстрації позивача як суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи встановлено, що скасування державної реєстрації здійснюється за заявою власника (власників) або уповноважених ним (ними) органів чи за особистою заявою підприємця-громадянина, а також на підставі рішення суду в разі:

визнання недійсними або такими, що суперечать законодавству, установчих документів;

здійснення діяльності, що суперечить установчим документам та законодавству України;

несвоєчасного повідомлення суб'єктом підприємницької діяльності про зміну його назви, організаційної форми, форми власності та місцезнаходження;

визнання суб'єкта підприємницької діяльності банкрутом (у випадках, передбачених законодавством);

неподання протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно з законодавством.

Скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності здійснюється органом державної реєстрації за наявності ліквідаційного балансу, складеного і затвердженого згідно з законодавством, та інших документів, що підтверджують проведення заходів щодо ліквідації суб'єкта підприємницької діяльності як юридичної особи, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, шляхом виключення його з Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності (ч.19 ст.8 Закону України "Про підприємництво").

Орган державної реєстрації в десятиденний термін повідомляє відповідні державні податкові органи та органи державної статистики, органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Пенсійного фонду України про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності (Ч.20 ст. 8 Закону України "Про підприємництво").

У відповідності до ч.21 ст. 8 Закону України "Про підприємництво" скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта підприємницької діяльності статусу юридичної особи і є підставою для виключення його з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України.

Суд зазначає, що процедура виключення з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України в даному випадку стосувалась лише юридичних осіб, оскільки фізичні особи зі статусом суб'єктів підприємницької діяльності реєстрацію в зазначеному реєстрі не проходили.

Проаналізувавши вищезазначені приписи Закону України "Про підприємництво" суд вважає, що будь-яких обов'язків для завершення процедури скасування державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності-фізичних осіб цей Закон не містить, як не передбачає й обов'язку для особи, відносно якої прийняте судове рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи надавати будь-кому будь-які документи з метою завершення оформлення такої процедури.

Отже скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи за рішенням господарського суду за Законом України "Про підприємництво" є остаточним саме з моменту набрання судовим рішенням законної сили і цей юридичний факт не ставиться у залежність від того, чи завершено процес оформлення документальних формальностей, пов'язаних із доведенням інформації про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи до органу, який проводив державну реєстрацію такого суб'єкту .

Згідно п.1 Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності Положення визначає порядок державної реєстрації та перереєстрації суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, за винятком окремих видів суб'єктів підприємницької діяльності, для яких законами України встановлено спеціальні правила державної реєстрації, а також порядок скасування державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності.

У відповідності до п.33 цього Положення передбачено, що скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи здійснюється органом державної реєстрації за заявою підприємця-громадянина, а також на підставі рішення суду (господарського суду) у разі:

провадження діяльності, що суперечить законодавству;

несвоєчасного повідомлення підприємцем-громадянином про зміну свого постійного або тимчасового місця проживання;

неподання протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності згідно із законодавством.

Проаналізувавши рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.12.2003 року у справі №2-14/16620-2003, що набрало законної сили 02.02.2004р., слідує, що скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 відбулось саме через неподання протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності згідно із законодавством.

Пунктом 37 вказаного Положення передбачено, що скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи здійснюється шляхом виключення його з Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності на підставі таких документів: особистої заяви підприємця-громадянина або рішення суду (господарського суду) у випадках, передбачених законодавством; довідки органу державної податкової служби про зняття з обліку; довідки установ банків про закриття рахунків; довідки органу внутрішніх справ про здачу печаток і штампів; оригіналу свідоцтва про державну реєстрацію.

Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, яке діяло на момент набрання законної сили рішенням Господарського суду АР Крим про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 не передбачало обов'язку ані для суду, що прийняв таке рішення, ані для фізичної особи, державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності якої скасовано таким рішенням направляти чи надавати копію такого судового рішення органу, яким проведено державну реєстрацію фізичної особи як суб'єкта підприємницької діяльності.

Аналізуючи норми Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької, зокрема, ті, що передбачали порядок скасування державної реєстрації, суд приходить до висновку про те, що рішення господарського суду про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи з моменту набрання ним законної сили є остаточним рішенням, на підставі якого відбувається скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи як юридичний факт.

Судом встановлено та позивачем не заперечується того, що позивач не повідомляв орган, яким проведено державну реєстрацію позивача як суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи про наявність відповідного судового рішення - рішення Господарського суду АР Крим про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

Однак неповідомлення позивачем органу, яким проведено державну реєстрацію позивача як суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи про наявність рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.12.2003 року у справі №2-14/16620-2003, що набрало законної сили 02.02.2004р. не спростовує юридичного факту скасування державної реєстрації позивача як суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи, який відбувся 02.02.2004р.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про те, що скасування державної реєстрації позивача як суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи відбулось на підставі саме рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.12.2003 року у справі №2-14/16620-2003, що набрало законної сили 02.02.2004р., а отже саме з 02.02.2004р. позивач втратив статус суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи і як наслідок цього - будь-які обов'язки, пов'язані із таким статусом, зокрема, подання звітності до органів Пенсійного фонду України.

Щодо тверджень третьої особи про те, що процес скасування державної реєстрації ОСОБА_1 як суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи не завершено, позивач до теперішнього часу перебуває у статусі суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи, а для його завершення необхідно спочатку завершити процедуру включення позивача як фізичної особи-підприємця до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд вважає їх неспроможними, адже норми Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», який набрав чинності 01.07.2004 року, на позивача не поширюються, оскільки державну реєстрацію позивача як суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи скасовано ще в період чинності Закону України від 07.02.1991 року №698-ХІІ "Про підприємництво" і Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 року №740, які не пов'язували факт скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи із самим виключенням такої особи із Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності.

Отже неподання позивачем до органу, яким проведено державну реєстрацію позивача як суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи рішення господарського суду АРК про скасування його державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи не спростовує юридичного факту скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи позивача.

Судом встановлено, що в якості фізичної особи-підприємця відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» №755-IV від 15.05.2003 року ОСОБА_1 не реєструвався, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця нового зразка не отримував і в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис щодо ОСОБА_1 відсутній, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АВ №768558 від 17.07.2013 року, відповідно до якого записів щодо ОСОБА_1 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не знайдено (а.с. 45).

Суд, приймаючи до уваги встановлені обставини справи дійшов висновку про те, що у позивача відсутні обов'язки щодо подачі до відповідача будь-яких звітів, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності як фізичної особи-підприємця, оскільки з 02.02.2004 року позивач не є суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою, не є фізичною особою-підприємцем, а тому не повинен подавати до відповідача звітність щодо нарахування та сплати єдиного соціального внеску.

Відтак, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі АР Крим від 23.04.2013 року №1451 про застосування до ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця штрафних санкцій за неподання звітності з нарахування та сплати єдиного соціального внеску за 2012 рік належить задовольнити.

Щодо посилання позивача на те, що він не повинен був подавати звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2012 рік у зв'язку з тим, що є інвалідом 2-ої групи, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст.4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до ч.4. ст.4 Закону № 2464 особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Крім того, відповідно до п. 3.3 Постанови Пенсійного фонду України №22-2 від 08.10.2010 року "Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Звіт зазначеними особами не подається.

Судом встановлено, що відповідно до довідки МСЕК серії КР-1 від 09.02.2006 року №008889 ОСОБА_1 є інвалідом другої групи безстроково (а.с.10).

Однак, доказів того, що ОСОБА_1 обрав спрощену систему оподаткування у 2012 році позивачем не надано.

Втім, ці доводи позивача, які надані в обґрунтування своїх вимог суд не приймає до уваги, оскільки позивач не повинен був подавати звітність до Пенсійного фонду України, оскільки втратив статус суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ще 02.02.2004р.

Щодо позовних вимог про визнання відсутності компетенції (повноважень) відповідача - Управління пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі щодо постановки позивача на облік платника єдиного внеску, за ознакою особи, що має статус приватного підприємця суд зазначає наступне.

Як зазначає позивач у позові, орган пенсійного фонду не мав повноважень брати позивача на облік платників єдиного внеску за ознакою особи, що має статус підприємця.

Як вже зазначено судом згідно з п. 4 ч. 1 ст.4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

У зв'язку з тим, що на момент набрання чинності 01.01.2011 року Законом №2464 державна реєстрація суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 була скасована, він не був та не міг бути платником єдиного соціального внеску.

Суд також зазначає, що відповідачем не вчинено дій щодо постановки позивача на облік як платника єдиного внеску, оскільки ще з моменту первинного звернення суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 17.12.1996р. до відповідача із власноруч заповненою заявою про реєстрацію платником внесків у пенсійному фонді (а.с.99) позивач обліковується відповідачем як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з набранням чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» його статус автоматично змінився на платника єдиного соціального внеску.

При цьому суд зауважує, що позивач продовжував перебувати на обліку у відповідача як платник єдиного соціального внеску саме через необізнаність відповідача із юридичним фактом скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, який відбувся 02.02.2004р. з набранням законної сили рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.12.2003 року у справі №2-14/16620-2003 про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

За таких обставин позовні вимоги про визнання відсутності компетенції (повноважень) відповідача - Управління пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі щодо постановки позивача на облік платника єдиного внеску, за ознакою особи, що має статус приватного підприємця не належать до задоволення, оскільки відповідачем не вчинено дій щодо постановки позивача на облік платника єдиного внеску і позивач з 02.02.2004р. не перебуває у статусі фізичної особи-підприємця.

Доказів того, що позивач є платником єдиного внеску суду надано не було, а відтак, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні вимог у цій частині.

Відповідно до п. 9 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються інваліди I та II груп. У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 є інвалідом другої групи питання щодо стягнення судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку.

У зв'язку зі складністю справи судом 14.10.2013 року проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а 18.10.2013 року постанова складена у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі АР Крим від 23.04.2013 року №1451 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) штрафних санкцій за неподання звітності за 2012 рік.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя А.О. Кушнова