Постанова № 34591224, 01.11.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 листопада 2013 р. (12:25 год.) Справа №801/9093/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Богацької А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Кримський содовий завод"

до Головного управління Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю представників сторін:

від позивача: Вовк В.І., довіреність № 58 від 27.12.13р.; Лук'янець І.О., довіреність № 55 від 23.09.13р.; Житиський В.К., довіреність № 64 від 16.10.13р.; Трифонов І.Г., довіреність № 1360/9/10.4.20 від 27.09.13р.;

від відповідача: Гришин Р.Ю., довіреність № 1575/9/10.4-20 від 27.09.13р.; Луценко А.Г., довіреність № 17789/10.4-20 від 08.10.13р.;

Суть спору: 16.09.2013 позивач звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.09.2013 № 000001/22.06, прийнятих на підставі акта від 06.08.2013 № 0002/13/22.6/0005444546.

В обґрунтування поданого позову позивач послався на безпідставність висновків контролюючого органу про порушення платником податків порядку декларування вагонів-зерновозів, наслідком чого стало прийняття вказаних спірних податкових повідомлень-рішень, через що їх належить скасувати.

Представник позивача, уточнивши пункт 3 позовних вимог щодо номеру податкового повідомлення-рішення (від 06.09.13 № 000002/22.06), в судовому засіданні підтримав адміністративний позов, просив його задовольнити у повному обсязі.

Додатково наданими поясненнями представник позивача зазначив, що вагони-зерновози, прийняті ним в оренду на станції Красноперекопськ, доставку на яку, за укладеним контрактом, здійснювало SALWYNO COMPANY LIMITED, що й взяло на себе зобов'язання з виконання усього комплексу документарних та митних формальностей.

Додані до матеріалів перевірки відповідачем Інструкції з повернення зерновозів з під розвантаження соди кальцинованої за підписом повноважних осіб ПАТ "КРИМСЬКИЙ СОДОВИЙ ЗАВОД" щодо направлення вагонів на станцію Красноперекопськ спрямовані за місцем отримання відповідно до договору від 22.07.2011 № 4600004151, укладеного з компанією "IMPACT POINT LIMITED", в період його дії, та ніякого відношення до підстав спрямування вагонів за контрактом оренди зерновозів від 04.09.2012 № 4600005753, укладеного з компанією SALWYNO COMPANY LIMITED не має, оскільки вони спрямовані за інструкцією SALWYNO COMPANY LIMITED від 04.09.2012.

Вантажоодержувач - ПАТ "КРИМСЬКИЙ СОДОВИЙ ЗАВОД" не має обов'язку подавати митному органу при перетинанні кордону України повідомлення про мету ввозу вагонів. Мета надходження вагонів при перетинанні митного кордону вказується відправником вантажу (власником) вагонів у транспортних документах, згідно яких транспортний засіб перетинає митний кордон України, тобто SALWYNO COMPANY LIMITED.

Представник відповідача адміністративний позов не визнав, проти заявлених вимог заперечував відповідно до підстав та обставин, викладених в запереченнях на адміністративний позов. Наголошуючи на необґрунтованості позовних вимог, представник відповідача зазначив, що повноважними особами відповідача за результатами проведення перевірки встановлено порушення податкового та митного законодавства щодо недотримання вимог ввезення на митну територію України вагонів-зерновозів, що призвело до несплати податку на додану вартість на строк тимчасового використання названих вагонів. Внаслідок встановлених відповідачем обставин позивачу визначено митну вартість товарів (вагонів-зерновозів) та податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2 581 099,56 грн. Позивач не здійснив декларування вагонів-зерновозів на момент отримання їх в оренду від SALWYNO COMPANY LIMITED. Посилаючись на приписи Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990), положення ст.ст. 4, 104-106 Митного кодексу України, ст. 180 Податкового кодексу України, представник відповідача, просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Додатковим запереченнями представником відповідача наголошено на тому, що при переміщенні товарів через митний кордон України вказувати мету надходження вагонів-зерновозів зобов'язаний декларант, а митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюються митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених Митним кодексом України для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відповідні дані щодо заявленого митного режиму, відомостей про декларанта, відомостей про зовнішньоекономічний договір (контракт) та таке інше.

Декларування залізничного рухомого складу, що переміщується через митний кордон України як товар на підставі зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу, міни, оренди (у тому числі приписаних до залізниць інших держав), лізингу, тощо, здійснюється у відповідному митному режимі з поданням митної декларації, заповненої в установленому порядку.

При переміщенні товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України або при зміні митного режиму щодо товарів на підставі зовнішньоекономічного договору, укладеного резидентом, декларантом має право бути резидент, яким або від імені якого укладено цей договір. При переміщенні вагонів-зерновозів через митний кордон України ПАТ "КРИМСЬКИЙ СОДОВИЙ ЗАВОД", як резидент, який уклав зовнішньоекономічний договір оренди цих вагонів, повинен був зазначити відомості про мету надходження зерновозів у відповідній митній декларації і попередній митній декларації.

Відтак, у разі своєчасного повідомлення митного органу про мету переміщення вагонів (оренда), ці вагони-зерновози були б направлені "під митним контролем" до митниці за місцезнаходженням ПАТ "Кримський содовий завод" для подальшого митного оформлення.

Декларантом залізничного рухомого складу, що переміщується через митний кордон України, можуть бути тільки резиденти, а відтак, у даному випадку, вантажовідправник-нерезидент, який не має представництв на території України, взагалі не має ані права, ані можливості провести декларування вагонів.

На вимогу приписів ст. 104, ст. 106, ст. 266 МК України, ст. 185, 206.7.2 ПК України, у зв'язку із укладенням контракту оренди вагонів-зерновозів у вересні 2012 з нерезидентом, строк дії якого визначено сторонами до 31.12.2013, а компенсаційна вартість одиниці рухомого складу встановлена у розмірі 90 000,00 доларів США, ПАТ "КРИМСЬКИЙ СОДОВИЙ ЗАВОД" у зв'язку із тимчасовим ввезенням вагонів-зерновозів, як товару, з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами зобов'язано було за кожний повний або неповний календарний місяць заявленого строку перебування на митній території України сплатити 3 відсотки суми митних платежів, яка б підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення. Сума митних платежів сплачується при поміщенні поварів у митний режим тимчасового ввезення та розраховується за встановлений митним органом строк дії цього митного режиму.

Оскільки з положень ст. 185 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення ПАТ "Кримський содовий завод" повинен був задекларувати у митній декларації під час митного оформлення вагонів-зерновозів митний платіж з податку на додану вартість у розмірі 2 581 099,56 грн. за поміщення вагонів у митний режим тимчасового ввезення товарів з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами за період дії договору оренди (до 31.12.2013) і сплатити це зобов'язання.

Заслухавши доводи і заперечення сторін, оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши надані у їх сукупності докази на підтвердження доводів та заперечень, зважаючи на норми матеріального і процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "КРИМСЬКИЙ СОДОВИЙ ЗАВОД", ідентифікаційний код юридичної особи 05444546, що діє на підставі нової редакції Статуту, зареєстровано Виконавчим комітетом Красноперекопської міської ради АР Крим юридичною особою з 03.08.1998, перебуває на податковому обліку в ГУ Міндоходів в АР Крим, є платником податку на додану вартість з 16 липня 1997 року, індивідуальний податковий номер 054445401075, видами діяльності за КВЕД є: 20.13 - Виробництво інших основних неорганічних хімічних речовин; 46.75 - Оптова торгівля хімічними продуктами; 08.93 - Добування солі; 10.89 - Виробництво інших харчових продуктів, н.в.і.у.; 4120 - Будівництво житлових і нежитлових будівель; 52.29 - Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

У період з 15.05.2013 протягом 30 робочих днів, з урахуванням частини восьмої статті 346 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (також далі - МК України), відповідно до частини третьої статті 346 МК України, плану-графіку проведення документальних перевірок суб'єктів господарської діяльності на ІІ квартал 2013 року, на підставі наказу Кримської митниці від 13.02.2013 № 87, посвідчення від 26.04.2013 № 156 на право проведення перевірки виданого Кримською митницею, наказу Головного управління Міндоходів в АР Крим від 25.07.2013 № 226 проведено документальну планову перевірку дотримання ПАТ "Кримський содовий завод" (Код ЄДРПОУ 5444546) вимог законодавства України з питань державної митної справи, за період з 01.10.2011 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт від 06.08.2013 № 0002/13/22.6/0005444546 (також далі - акт перевірки, т.1 а.с.49-69).

Висновками названого акта перевірки встановлено, що Публічне Акціонерне Товариство "КРИМСЬКИЙ СОДОВИЙ ЗАВОД" (також далі - ПАТ "КРИМСЬКИЙ СОДОВИЙ ЗАВОД") тимчасово використовувало вагони-зерновози (хоппери) за договорами, контрактом з нерезидентами:

- компанією "IMPACT POINT LIMITED" (Anastasi Sioukri & Olympion THEMIS TOWER. 6 floor, H.C. 3035 Limassol, Cyprus) від 22.07.2011 № 4600004151, за період з 05.08.2011 по 06.10.2012;

- компанією SALWYNO COMPANY LIMITED (69Arch. Makariou III Ave. THEMIS TOWER/ 3 floor. Flat/Office 301. 1070 Nicosia Cyprus) від 04.09.2012 № 4600005753, за період з 06.09.2012, які тимчасово ввозилися, надходили на митну територію України.

Вагони-зерновози надходили на адресу ПАТ "КРИМСЬКИЙ СОДОВИЙ ЗАВОД" за інструкціями з повернення вагонів-зерновозів із-під розвантаження, виданих нерезидентами ПАТ "КРИМСЬКИЙ СОДОВИЙ ЗАВОД", та листа від 10.10.2012 № 37-16/717, адресованого SALWYNO COMPANY LIMITED щодо поставки рухомого складу під завантаження та були отримані на станції Красноперекопськ у SALWYNO COMPANY LIMITED в оренду (тимчасове використання) за контрактом від 04.09.2012 № 4600005753, що є порушенням статей 103, 105, 106, 318, 334, 335МК України, пункту 10 Порядку здійснення митного контрою залізничних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 451 та ввезення вагонів-зерновозів не відповідає вимогам зазначених у додатку "С" до "Конвенції про тимчасове ввезення" від 26.06.1990, ратифікованої Законом України від 24.03.2004 № 1661-IV "Про приєднання України до Конвенції про тимчасове ввезення" й призвело до порушення статті 206.7.2 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (також далі - ПК України) та несплату податку на додану вартість на строк тимчасового використання.

Керуючись статтею 58, 347 МК України, статтею 54.3.2 ПК України, комісією визначено митну вартість товарів (вагонів-зерновозів) та податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2 581 099,56 грн.

Згідно до акта перевірки ПАТ "КРИМСЬКИЙ СОДОВИЙ ЗАВОД" на порушення статей 257, 262, 263 МК України не здійснило декларування вагонів-зерновозів на момент отримання їх в оренду від SALWYNO COMPANY LIMITED за контрактом від 04.09.2012 № 4600005753, а саме: 23.09.2012; 24.10.2012; 07.10.2012; 06.09.2012; 13.09.2012; 25.09.2012; 20.09.2012; 09.09.2012; 19.09.2012; 15.09.2012; 18.09.2012 (т.1 а.с.59-60).

Отримавши копії акту разом із листом від 09.08.2013 № 535/10/22.6-20 про передачу на ознайомлення та підписання двох примірників акту, листом від 16.08.2013 № 21-ю/195, посилаючись на передбачену приписами наказу Міністерства фінансів України від 21.03.2012 № 377 необхідність надання трьох примірників акту перевірки, перевищення строків проведення перевірки, передбачених ч. 8 ст. 346 МК України, а загалом на неналежність оформлення акту перевірки, ПАТ "КРИМСЬКИЙ СОДОВИЙ ЗАВОД" повернув надіслані на ознайомлення та підписання два примірники акту для належного оформлення.

Листом від 23.08.2013 № 637/10/22.6-21 "Про надсилання актів" ГУ Міндоходів в АР Крим, із посиланням на ст. 354 МК України повідомлено ПАТ "КРИМСЬКИЙ СОДОВИЙ ЗАВОД" про безпідставність вимог надання акта перевірки у трьох примірниках, із зазначенням строку проведення перевірки - 24 робочі дні (вказівкою на дати запитів, що призупиняють строк перевірки); надіслано два акти: вищевказаний акт перевірки від 06.08.2013 № 0002/13/22.6/0005444546 та акт про відмову від підписання акта перевірки стану дотримання законодавства України з питань дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи від 21.08.2013.(т.1 а.с.74).

Письмовими запереченнями від 28.082013 № 21-ю/202 до Акту № 002/13/22.6/0005444546 документальної планової виїзної перевірки дотримання ПАТ "КРИМСЬКИЙ СОДОВИЙ ЗАВОД" вимог законодавства України з питань державної митної справи, за період з 01.10.2011 по 31.12.2012 позивач зазначив, що ним не переміщались через митний кордон України вагони (зерновози), оскільки отримані ним на станції Красноперекопськ. Переміщення через митний кордон України здійснювали відправники (нерезиденти). За укладеними з SALWYNO COMPANY LIMITED місцем передачі вагонів в оренду є станція Красноперекопськ, де їх і отримано (т.1 а.с.75-77).

Листом ГУ Міндоходів в АР Крим від 06.09.2013 № 744/10/22.6-26 "Про розгляд листа від 28.08.13 № 21-ю/202" відповідачем наголошено на тому, що з положень статей 318, 335 МК України митному контролю підлягає у тому числі залізничний рухомий склад. Декларування залізничного рухомого складу, що переміщується через митний кордон України як товар на підставі зовнішньоекономічного договору (контракту), здійснюється у відповідному митному режимі з поданням митної декларації, заповненої у встановленому порядку. Наявність контракту, актів прийому-передачі вагонів-зерновозів, актів виконаних робіт, інструкцій підприємства свідчить, що вагони зерновози тимчасово ввозились, надходили на митну територію України, були орендовані та використовувались для забезпечення власної господарської діяльності.

За таких підстав, ГУ Міндоходів в АР Крим вважає акт планової документальної перевірки № 0002/13/22.6/0005444546 таким, що складено у відповідності до чинного законодавства України та відповідає дійсності, а висновки, викладені у акті перевірки такими, що ґрунтуються на фактах, що встановлені під час проведення перевірки (т.1 а.с.78-80).

Листом ГУ Міндоходів в АР Крим від 06.09.2013 № 742/10/22.6-22 "Про надсилання податкових повідомлень-рішень" направлено керівнику ПАТ "КРИМСЬКИЙ СОДОВИЙ ЗАВОД" податкові повідомлення-рішення від 06 вересня 2013 року № 000001/22.06 та № 000002/22.06, а також розрахунок штрафних санкцій від 06.09.2013 (т.1 а.с.82-85).

Так, податковим повідомленням-рішенням від 06 вересня 2013 року № 000001/22.06 збільшено суму грошового зобов'язання ПАТ "КРИМСЬКИЙ СОДОВИЙ ЗАВОД" за платежем: податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання та штраф за порушення податкового законодавства (028) та (060) загальною сумою 3 226 374,45 грн., з яких: за основним платежем на суму 2 581 099,56 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 645 274,89 грн. (т.1 а.с.84).

Зокрема, податковим повідомленням-рішенням від 06 вересня 2013 року № 000002/22.06 збільшено суму грошового зобов'язання ПАТ "КРИМСЬКИЙ СОДОВИЙ ЗАВОД" за платежем: штраф за порушення податкового законодавства (060) загальною сумою 1 870,00 грн. (т.1 а.с.85).

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду із названим позовом, яким просить суд визнати протиправними та скасувати названі податкові повідомлення-рішення, безпідставно та необґрунтовано, на його думку, прийняті відповідачем.

Вирішуючи спір, що виник між ПАТ "КРИМСЬКИЙ СОДОВИЙ ЗАВОД" та ГУ Міндоходів в АР Крим, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері митної справи, захист економічних інтересів України, здійснює контроль за додержанням митного законодавства, зважаючи на звернення позивача до окружного адміністративного суду з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, з'ясовуючи фактичні обставини, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, аналізуючи зміст норм матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про безпідставність вимог позивача, виходячи з наступного.

Як убачається з акта перевірки та розрахунків до нього податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2 581 099,56 грн. розраховано відповідачем виходячи з митної вартості товарів (вагонів-зерновозів), що надійшли на адресу ПАТ "КРИМСЬКИЙ СОДОВИЙ ЗАВОД", тимчасово ввозилися, надходили на митну територію України, за інструкціями з повернення вагонів-зерновозів із-під вивантаження, виданих нерезидентом - SALWYNO COMPANY LIMITED, отримані на станції Красноперекопськ в оренду (тимчасове використання) за контрактом від 04.09.2012 № 4600005753, що є порушенням статей 103, 105, 106, 318, 334, 335 МК України, пункту 10 Порядку здійснення митного контролю залізничних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 451, ввезення вагонів-зерновозів не відповідає вимогам зазначених у додатку "С" до "Конвенції про тимчасове ввезення" від 26.06.1990, ратифікованої Законом України від 24.03.2004 № 1661-IV "Про приєднання України до Конвенції про тимчасове ввезення", що призвело до порушення статті 206.7.2 ПК України та несплату податку на додану вартість на строк тимчасового використання.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 04 вересня 2012 року між SALWYNO COMPANY LIMITED (Кіпр) та ПАТ "КРИМСЬКИЙ СОДОВИЙ ЗАВОД" (Україна) укладено контракт оренди зерновозів № 4600005753, предметом якого сторони визначили прийняття останнім, як орендарем, у тимчасове платне користування колишні у використанні, технічно справні, повністю очищені від залишків раніше перевезених вантажів залізничні вагони-зерновози (рухомий склад) для перевезення соди кальцинованої технічної. Модель, кількість та реєстраційні номери рухомого складу, зазначені у Доповненнях - актах прийому-передачі, які є невід'ємною частиною цього контракту. Метою оренди зазначено використання орендарем у своїй господарській діяльності самостійно, відповідно з цільовим призначенням рухомий склад (п. 1.1, п. 1.2, п. 2.1 Контракту, т.1 а.с.87-91).

Огляд, прийом в оренду рухомого складу здійснюється орендарем на станції Красноперекопськ Придніпровської залізничної дороги "Укрзалізниці" (код 472604). Прийом в оренду рухомого складу здійснюється актом прийому-передачі. Перехід права власності на рухомий склад при його передачі в оренду не відбувається (п. 3.1 Контракту, т.1 а.с.87-91).

Додатковою угодою від 06.09.2012, укладеною сторонами до контракту від 04 вересня 2012 року № 4600005753 (т.1 а.с.92) сторони домовились внести зміни в розділ 3 пункт 3.1 контракту № 4600005753 від 04.09.12, виклавши його в наступній редакції: огляд та прийом в оренду рухомого складу здійснюється орендарем на станції Красноперекопськ Придніпровської залізничної дороги "Укрзалізниці" (код 472604). Прийом в оренду рухомого складу оформлюється актом прийому-передачі. Для забезпечення передачі вагонів в оренду на станції Красноперекопськ орендодавець бере на себе зобов'язання виконати весь комплекс документарних та митних формальностей. Після прийому вагонів орендарем претензії з якості підготовки вагонів не приймаються.

Листом на адресу голови правління ПАТ "КРИМСЬКИЙ СОДОВИЙ ЗАВОД" SALWYNO COMPANY LIMITED запитало надання реквізитів для направлення вагонів-зерновозів під загрузку в кількості 25 одиниць (59452235, 59452250, 59452276, 59452284, 59452292, 59452318, 59452326, 59452342, 59452367, 59452375, 59452383, 59452391, 59452417, 59452425, 59452458, 59452466, 59452474, 59452482, 59452516, 59452524, 59452540, 59452557, 59452565, 59452573, 59452599) (т.1 а.с.93).

Листом від 10.10.2012 № 37-16/717 ПАТ "КРИМСЬКИЙ СОДОВИЙ ЗАВОД" повідомило SALWYNO COMPANY LIMITED реквізити на поставку рухомого складу під навантаження в кількості 25 одиниць: станція призначення - Красноперекопськ Придніпровської залізничної дороги, код 472604; Отримувач: ПАТ "КРИМСЬКИЙ СОДОВИЙ ЗАВОД", код 4159; Поштова адреса: 96002, м. Красноперекопськ, вул. Проектна, 1; особовій рахунок на Придніпровській залізничній дорозі 6411190 (т.1 а.с.94).

За актами прийому передачі вагонів, що є доповненням до Контракту № 4600005753 від 04.09.2012, складеними на станції Красноперекопськ, Придніпровської залізничної дороги, SALWYNO COMPANY LIMITED, як орендодавець, передало, а ПАТ "КРИМСЬКИЙ СОДОВИЙ ЗАВОД", як орендар, прийняло в технічно та комерційно справному стані вагони:

- 06.09.2012 за номером 59452268, 1985 року побудови, модель 19-752, що надійшов з Тульської області (Російська Федерація) від ЗАТ "Стеклозаводы" - вагони залізничні, як транспортний засіб перевезення вантажів, що має більше 2-х осей. Вагони порожні з під натрію карбонату (сода кальцинована). Вагон не належить перевізнику (т.1 а.с.95-96).

- 06.09.2012 за номером 59452334, 1986 року побудови, модель 19-752, що надійшов з Ставропольського краю (Російська Федерація) від ВАТ "Югроспродукт" - вагони порожній на своїх осях прибув зі ст. Красноперекопськ ПРДН зд по накл. 46467932.Ваогн не належить ВАТ РЖД. Власник Азербайджан ДПГ. З під натрію карбонат (сода кальцинована), як транспортний засіб перевезення вантажів, що має більше 2-х осей. Вагони порожні з під натрію карбонату (сода кальцинована). Вагон вивантажено повністю та очищено від залишків вантажу 482150 АК905 клас 9.1. Слідує під завантаження вантажу (т.1 а.с.95, 97).

- 09.09.2012 за номером 59452508, 1989 року побудови, модель 19-752, що надійшов з Республіки Дагестан (Російська Федерація) від ТОВ "Дагестан Стекло Тара" (5444). Вагони залізничні, як транспортний засіб перевезення вантажів, що має більше 2-х осей. Не поіменовані. Вагони не належать перевізнику. Вагони порожні з під натрію карбонату (сода кальцинована) (т.1 а.с.98,99).

- 13.09.2012 за номером 59452300, 1986 року побудови, модель 19-752, що надійшов з м. Гомель, (Республіка Білорусь) від ВАТ "Гомельстекло" - вагони приватні порожні до чи після їх використання для перевезення вантажів по залізничній дорозі ЕТСНГ 421034. Порожній приватний вагон з під соди кальцинованої (482150) Оренда/Власність ВАТ "КСЗ" (т.1 а.с.100, 101).

- 13.09.2012 за номером 59452409, 1987 року побудови, модель 19-752, що надійшов з м. Гомель, (Республіка Білорусь) від ВАТ "Гомельстекло" - вагони приватні порожні до чи після їх використання для перевезення вантажів по залізничній дорозі ЕТСНГ 421034. Порожній приватний вагон з під соди кальцинованої (482150) Оренда/Власність ВАТ "КСЗ" (т.1 а.с.100, 102).

- 15.09.2012 за номером 59452581, 1990 року побудови, модель 19-752, що надійшов з Тульської області (Російська Федерація) від ЗАТ "Стеклозаводы" - вагони залізничні, як транспортний засіб перевезення вантажів, що має більше 2-х осей. Вагони порожні з під натрію карбонату (сода кальцинована). Вагон не належить перевізнику (т.1 а.с.103-104).

- 18.09.2012 за номером 59452607, 1990 року побудови, модель 19-752, що надійшов з Воронезької області (Російська Федерація) від Філіал ТОВ "РАСКО" Воронежский стеклотарный завод" - ГНГ 99220000, Порожній з під соди кальцинованої технічної марки А (4821500). Клас небезпеки 9.1. Знак небезпеки 9 АК № 905. Власник ВАТ "КСЗ" (т.1 а.с.105,106).

- 19.09.2012 за номером 59452532, 1988 року побудови, модель 19-752, що надійшов з Тульської області (Російська Федерація) від ЗАТ "Стеклозаводы" - вагони залізничні, як транспортний засіб перевезення вантажів, що має більше 2-х осей. Вагони порожні з під натрію карбонату (сода кальцинована). Вагон не належить перевізнику (т.1 а.с.107-109).

- 20.09.2012 за номером 59452490, 1989 року побудови, модель 19-752, що надійшов з Московської області (Російська Федерація) від ЗАТ "Гласс Технолоджис" (3858) 144000 - 421034 ГНГ 99220000 вагони порожній прибув на своїх осях зі ст. Красноперекопськ по з.д. накл. 47164769 з під соди кальцинованої. Вагон вивантажено повністю та очищено від залишків вантажу 482150. Вагон не належить ж.д. Власник Україна КСЗ (т.1 а.с.110-112).

- 20.09.2012 за номером 59452359, 1989 року побудови, модель 19-752, що надійшов з Московської області (Російська Федерація) від ЗАТ "Гласс Технолоджис" (3858) 144000 - 421034 ГНГ 99220000 вагони порожній прибув на своїх осях зі ст. Красноперекопськ по з.д. накл. 47201074 з під соди кальцинованої. Вагон вивантажено повністю та очищено від залишків вантажу 482150. Вагон не належить ж.д. Власник Україна КСЗ (т.1 а.с.110, 113).

- 23.09.2012 за номером 59452227, 1985 року побудови, модель 19-752, що надійшов з Тульської області (Російська Федерація) від ЗАТ "Стеклозаводы" 3812 - вагони залізничні, як транспортний засіб перевезення вантажів, що має більше 2-х осей. Вагони порожні з під натрію карбонату (сода кальцинована). Вагон не належить перевізнику (т.1 а.с.114, 115).

- 23.09.2012 за номером 59452433, 1989 року побудови, модель 19-752, що надійшов з Воронезької області (Російська Федерація) від Філіал ТОВ "РАСКО" Воронежский стеклотарный завод" - ГНГ 99220000, Порожній з під соди кальцинованої технічної марки А (4821500). Клас небезпеки 9.1. Знак небезпеки 9 АК № 905 Власник ВАТ "КСЗ" (т.1 а.с.114, 116).

- 25.09.2012 за номером 59452441, 1988 року побудови, модель 19-752, що надійшов з Тульської області (Російська Федерація) від ЗАТ "Стеклозаводы" 3812 - вагони залізничні, як транспортний засіб перевезення вантажів, що має більше 2-х осей. Вагони порожні з під натрію карбонату (сода кальцинована). Вагон не належить перевізнику (т.1 а.с.117, 118).

- 07.10.2012 за номером 59452243, 1985 року побудови, модель 19-752, що надійшов з Воронезької області (Російська Федерація) від Філіал ТОВ "РАСКО" Воронежский стеклотарный завод" - ГНГ 99220000, Порожній з під соди кальцинованої технічної марки А (4821500). Клас небезпеки 9.1. Знак небезпеки 9 АК № 905 Власник ВАТ "КСЗ" (т.1 а.с.119,121).

24.10.2012 за номерами 59452235, 59452250, 59452276, 59452284, 59452292, 59452318, 59452326, 59452342, 59452367, 59452375, 59452383, 59452391, 59452417, 59452425, 59452458, 59452466, 59452474, 59452482, 59452516, 59452524, 59452540, 59452557, 59452565, 59452573, 59452599, 1985 - 1990 років побудови, модель 19-752, що з ДС Г.З. Тагиев-Сортировочная. Порожні вагони під завантаження КОД ГНГ 99220000 (т.1 а.с.122-123)

Як убачається з наведеного вагони (зерновози), що надійшли на станцію Красноперекопськ, перетинали митний кордон України як транспортні засоби перевезення вантажів, деякі з яких як під завантаження, а деякі - як такі, що повертаються.

Актами виконаних робіт, підписаними повноважними особами SALWYNO COMPANY LIMITED та ПАТ "КРИМСЬКИЙ СОДОВИЙ ЗАВОД", сторони дійшли згоди щодо того, що відповідно до Контракту № 4600005753 оренди зерновозів від 04.09.2012 орендодавець виконав, а орендар прийняв послуги з оренди вагонів зерновозів у вересні 2012 року у кількості 13 штук, у жовтні 2012 року у кількості 39 штук, у листопаді 2012 року у кількості 39 штук, у грудні 2012 року у кількості 39 штук.

Таким чином, судом встановлено, що вагони-зерновози, отримані на станції Красноперекопськ в оренду за контрактом від 04.09.2012 № 4600005753, укладеним з SALWYNO COMPANY LIMITED, у період з вересня 2012 року ПАТ "КРИМСЬКИЙ СОДОВИЙ ЗАВОД" використовувало у власній господарській діяльності та продовжує використовувати на час винесення цього судового рішення в межах договору оренди від 04.09.2012 № 4600005753 та додаткової угоди від 25.12.2012 № 1 до контракту № 4600005753 оренди зерновозів від 04.09.2012 (т.1 а.с.163-168).

Представник позивача наполягав на тому, що оскільки прийняття вагонів-зерновозів в оренду від SALWYNO COMPANY LIMITED відбувалось на станції Красноперекопськ, то перетинаючи митну територію України вагони-зерновози перебували у якості транспортних засобів, знаходились у користуванні в SALWYNO COMPANY LIMITED, що виключає обов'язок здійснення ПАТ "КРИМСЬКИЙ СОДОВИЙ ЗАВОД" митного оформлення цих вагонів, виключає нарахування та сплату податку на додану вартість; останній під час перетину митного кордону України не був ані власником, ані користувачем залізничних вагонів-зерновозів.

При цьому, представником позивача також наголошено на тому, що обов'язок щодо оформлення усього необхідного комплексу документарних та митних формальностей за контрактом оренди зерновозів покладено на SALWYNO COMPANY LIMITED, який і має нести відповідні штрафні та фінансові санкції, а тому застосування санкцій до позивача є безпідставним.

Втім, суд вважає такі доводи позивача безпідставними з огляду на наступне.

Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI (також далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Відповідно до статті 543 МК України безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.

З положень частини першої статті 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності органів доходів і зборів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

За змістом пункту 4 частини першої статті 4 МК України ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку.

Згідно з пунктом 21 статті 4 МК України під митними процедурами слід розуміти зумовлені метою переміщення товарів через митний кордон України сукупність митних формальностей та порядок їх виконання, а відповідно до пункту 29 статті 4 цього ж Кодексу митними формальностями є сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і митними органами з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

На вимогу частин першої - третьої статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України, що здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Термін "транспортні засоби комерційного призначення" розкрито у пункті 59 частини першої статті 4 МК України, відповідно до змісту якого це будь-яке судно (у тому числі самохідні та несамохідні ліхтери та баржі, а також судна на підводних крилах), судно на повітряній подушці, повітряне судно, автотранспортний засіб (моторні транспортні засоби, причепи, напівпричепи) чи рухомий склад залізниці, що використовуються в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів разом з їхніми звичайними запасними частинами, приладдям та устаткуванням, а також мастилами та паливом, що містяться в їхніх звичайних баках упродовж їхнього транспортування разом із транспортними засобами комерційного призначення.

Водночас, приписи статті 335 МК України передбачають під час переміщення транспортних засобів комерційного призначення - при перевезенні залізничним транспортом через митний кордон України надання декларантом, уповноваженою ним особою або перевізником органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі: а) транспортних (перевізних) документів; б) передатну відомість на залізничний рухомий склад; в) документ, що засвідчує наявність припасів (за наявності припасів); г) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності); ґ) комерційні документи (за наявності їх у перевізника) на товари, що перевозяться.

Зокрема, пунктом 10 Типової технологічної схеми здійснення митного контролю залізничних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 451 "Питання пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними", передбачено, що декларування залізничного рухомого складу (у тому числі порожнього), що використовується для перевезення у міжнародному сполученні товарів, пасажирів і для технічного обслуговування ділянок залізниць України, що проходять територією інших держав, здійснюється шляхом подання митному органові в пункті пропуску (пункті контролю) або на прикордонній передавальній станції, або в митному органі за місцем розташування власника транспортного засобу інформації про такі залізничні транспортні засоби та мету їх переміщення (під навантаження, повернення, технічне обслуговування ділянок залізниць України тощо), зазначені у передатній відомості, перевізних документах чи натурному листі.

Водночас, названий пункт 10 Типової технологічної схеми здійснення митного контролю залізничних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон абзацом другим також передбачає декларування залізничного рухомого складу, що переміщується через митний кордон України як товар на підставі зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу, міни, оренди (у тому числі приписаних до залізниць інших держав), лізингу тощо, здійснюється у відповідному митному режимі з поданням митної декларації , заповненої в установленому порядку.

Таким чином, як вже зазначалось вище вагони-зерновози, що надійшли на станцію Красноперекопськ, перетинали митний кордон України як транспортні засоби перевезення вантажів, деякі з яких як "під завантаження", а деякі - як такі, що "повертаються".

Судом встановлено, що 22 липня 2011 року між компанією "IMPACT POINT LIMITED" та ВАТ "КРИМСЬКИЙ СОДОВИЙ ЗАВОД", правонаступником якого є ПАТ "КРИМСЬКИЙ СОДОВИЙ ЗАВОД", укладено договір оренди зерновозів № 4600004151, за предметом якого компанією "IMPACT POINT LIMITED", як орендодавцем, передано, а ВАТ "КРИМСЬКИЙ СОДОВИЙ ЗАВОД", як орендарем, прийнято колишні в користуванні, технічно справні повністю очищені від залишків раніше перевезених вантажів, залізничні вагони: зерновози, відповідно до додатку 1 (рухомий склад) для перевезення письмово узгоджених з орендодавцем вантажів. Список номерів зерновозів та інша інформація зазначені в Додатках до цього договору (п. 1.1. Договору, т.2 а.с. 17-27).

Передача рухомого складу в оренду здійснюється за датою прибуття рухомого складу на станцію Красноперекопськ Придніпровської залізничної дороги, код станції 472604, у відповідності із штемпелем в залізничній накладній та оформлюється двостороннім Актом прийому передачі рухомого складу.

Повернення рухомого складу з оренди здійснюється за датою прибуття рухомого складу на вказану орендодавцем станцію, у відповідності зі штемпелем в залізничній накладній та оформлюється двостороннім Актом прийому передачі рухомого складу (п. 2.1 Договору).

З аналізу вказаного пункту договору слідує, що повернення рухомого складу з оренди здійснюється ВАТ "КРИМСЬКИЙ СОДОВИЙ ЗАВОД" на вказану "IMPACT POINT LIMITED" станцію у відповідності зі штемпелем в залізничній накладній та оформлюється двостороннім Актом прийому передачі рухомого складу.

За змістом п. 10.1 Договору він набрав чинності з моменту його підписання та діє до 16 грудня 2011 року, та в будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань сторонами за даним Договором.

За актами прийому-передачі, підписаними повноважними особами "IMPACT POINT LIMITED" та ВАТ "КРИМСЬКИЙ СОДОВИЙ ЗАВОД", від 05.08.2011 № 01, від 10.08.2011 від 20.08.2011 40 вагонів-зерновозів (59452292, 59452581, 59452565, 59452557, 59452532, 59452516, 59452508, 59452482, 59452466, 59452441, 59452417, 59452409, 59452201, 59452599, 59452318, 59452326, 59452334, 59452342, 59452359, 59452367, 59452383, 59452391; 59452607, 59452573, 59452540, 59452458, 59452284, 59452243; 59452227, 59452235, 59452250, 59452268, 59452276, 59452375, 59452524, 59452490, 59452474, 59452433, 59452425, 59452300) передано в оренду в технічно та комерційно справному стані (т.2 а.с. 28-30).

Додатковою угодою від 12.10.2011 № 2 до договору оренди зерновозів № 4600004151 від 22 липня 2011 року сторони дійшли згоди викласти п. 10.1 договору оренди зерновозів в новій редакції, відповідно до якої строк дії договору пролонгували до 16 грудня 2012 року (т.2 а.с.24).

З досліджених судом документів, наданих позивачем на обґрунтування своїх доводів, судом встановлено, що на час укладення між компанією SALWYNO COMPANY LIMITED та ПАТ "КРИМСЬКИЙ СОДОВИЙ ЗАВОД" контракту оренди зерновозів від 04.09.2012 № 4600005753, дійсним був договір оренди зерновозів від 22.07.2011 № 4600004151, укладений між компанією "IMPACT POINT LIMITED" та ВАТ "КРИМСЬКИЙ СОДОВИЙ ЗАВОД".

Як убачається з Договору оренди зерновозів від 22.07.2011 № 4600004151 компанія "IMPACT POINT LIMITED" є нерезидентом та не має на території філій чи представництв. На підтвердження іншого суду належних доказів не надано.

Як зазначає представник позивача, вагони-зерновози прибули на митну територію України шляхом їх ввозу компанією SALWYNO COMPANY LIMITED. Тобто, відповідно до доводів представника позивача вказана компанія переміщувала вагони-зерновози через митний кордон України в той час, як вони знаходились в оренді у ВАТ "КРИМСЬКИЙ СОДОВИЙ ЗАВОД", зазначаючи, що вони, як транспортні засоби, а не як товар, знаходились під митним режимом тимчасового ввезення.

Водночас, з досліджених судом матеріалів справи, що також були досліджені під час проведення перевірки, про що зазначено в акті перевірки відповідачем, які представник позивача визнає помилковими, надаючи листа компанії SALWYNO COMPANY LIMITED від 04.09.2012 без номеру вихідного (т.2 а.с. 36), 25 вагонів-зерновозів (за номерами: 59452235, 59452250, 59452276, 59452284, 59452292, 59452318, 59452326, 59452342, 59452367, 59452375, 59452383, 59452391, 59452417, 59452425, 59452458, 59452466, 59452474, 59452482, 59452516, 59452524, 59452540, 59452557, 59452565, 59452573, 59452599,) направлені SALWYNO COMPANY LIMITED за її інструкціями з повернення зерновозів під навантаження на станцію призначення Красноперекопськ Придніпровської залізничної дороги, код 472604, відповідно до листа ПАТ "КРИМСЬКИЙ СОДОВИЙ ЗАВОД" від 10.10.2012 № 37/16/717 (т.1 а.с.138).

Окрім цього, відповідно до Інструкцій з повернення зерновозів з під розвантаження соди кальцинованої, наданих ПАТ "КРИМСЬКИЙ СОДОВИЙ ЗАВОД" на ім'я керівників ТОВ "Центр Оптимальных Технологий", ТОВ "Дагестан Стекло Тара", ЗАТ "Стеклозаводы", ВАТ "Югроспродукт", ТОВ "ВИНБИОКОМ", ВАТ "Югроспродукт", ВАТ "Гомельстекло", Філія ТОВ "РАСКО" Воронежский стеклотарный завод", ЗАТ "Гласс Технолоджис" 14 вагонів (за номерами 59452268, 59452334, 59452508, 59452300, 59452409, 59452581, 59452607, 59452532, 59452490, 59452359, 59452227, 59452433, 59452441, 59452243) направлені на станцію призначення Красноперекопськ Придніпровської залізничної дороги, код 472604, отримувач: ПАТ "КРИМСЬКИЙ СОДОВИЙ ЗАВОД" (т.1 а.с.140-162).

Відповідно до викладеного, суд не погоджується з доводами позивача, що вагони-зерновози перетнули кордон України в режимі тимчасового ввезення, здійсненому компанією SALWYNO COMPANY LIMITED, оскільки, як убачається з наведеного, Інструкції з повернення зерновозів надало ПАТ "КРИМСЬКИЙ СОДОВИЙ ЗАВОД", яке також було отримувачем на станції Красноперекопськ Придніпровської залізничної дороги, код 472604, - на митній території України і саме за інструкціями позивача вагони повернуті на митну територію України на станцію Красноперекопськ Придніпровської залізниці - позивачу.

При цьому, як то встановлено судом та визнано сторонами в судовому засіданні, перетинання митного кордону України вагонів-зерновозів із прибуттям на станцію Красноперекопськ зумовлено виконанням укладеного контракту оренди вагонів-зерновозів від 04.09.2012 № 4600005753, укладеного між компанією SALWYNO COMPANY LIMITED та ПАТ "КРИМСЬКИЙ СОДОВИЙ ЗАВОД", з яких резидентом є лише ПАТ "КРИМСЬКИЙ СОДОВИЙ ЗАВОД".

За приписами статті 103 МК України під тимчасовим ввезенням слід розуміти митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Умови тимчасового ввезення транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України визначено главою 18 Митного кодексу України.

Відповідно до частин першої та другої статті 104 Митного кодексу України митний режим тимчасового вивезення може бути застосований до товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що безпосередньо вивозяться за межі митної території України. Законодавством України з питань державної митної справи можуть бути визначені документи, які використовуються для декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у митний режим тимчасового вивезення замість митної декларації.

Згідно з частиною 6 цієї статті для поміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у митний режим тимчасового вивезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, повинна:

1) подати митному органу, що здійснює випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення у режимі тимчасового вивезення, документи на такі товари, транспортні засоби, що підтверджують мету їх тимчасового вивезення;

2) у випадках, передбачених законодавством, надати митному органу зобов'язання про реімпорт товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які тимчасово вивозяться, у строки, встановлені митним органом.

3) подати органу доходів і зборів дозвіл відповідного компетентного органу на тимчасове ввезення товарів, якщо отримання такого дозволу передбачено законодавством;

4) сплатити митні платежі відповідно до статті 106 цього Кодексу або забезпечити виконання зобов'язання із сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 106 вказаного Кодексу у разі тимчасового ввезення товарів з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами за кожний повний або неповний календарний місяць заявленого строку перебування на митній території України сплачується 3 відсотки суми митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення.

З прийняттям нового Митного кодексу України, який набрав чинності з 01.06.2012 року, до Податкового кодексу України було внесено зміни і порядок оподаткування товарів, які ввозилися в режимі тимчасового ввозу регулювалися п. 206.7.2. ст. 206 ПК України, який був викладений у новій редакції "... умовне часткове звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених статтею 106 Митного кодексу України. ...".

Тобто у даному випадку застосуванню підлягають приписи частини другої статті 106 Митного кодексу України, за якими при ввезенні на митну територію України товарів з умовним частковим звільненням від оподаткування до сплати належать митні платежі в розмірі 3 % від суми митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення, тобто виходячи з встановленої митної вартості вагонів зерновозів (вартість кожного з яких 90 тисяч доларів США) розрахована на ставку податку на додану вартість з урахуванням ч. 2 ст. 106 МК України на весь період дії договору оренди (пункт 5.1 Контракту - до 31.12.2013).

Сплата відповідних платежів проводиться "за повний або неповний календарний місяць", у зв'язку із чим, на вимогу вимог Податкового кодексу відповідні дані також повинні знайти своє відображення у податковій звітності платника податків за кожний податковий період, починаючи з вересня 2012 року та до повної дії контракту.

Як убачається з досліджених судом матеріалів справи, пояснень представників сторін, на виконання умов укладеного контракту оренди зерновозів від 04.10.2012 № 4600005753, як то встановлено судом за Інструкціями ПАТ "КРИМСЬКИЙ СОДОВИЙ ЗАВОД" тимчасово ввезено на митну територію України транспортні засоби комерційного призначення (які знаходились в оренді у ПАТ "КРИМСЬКИЙ СОДОВИЙ ЗАВОД" за договором оренди зерновозів від 22.07.2011 № 4600004151, строк дії якого визначено до 16.12.2012) - вагони-зерновози та без закінчення транспортних операцій, для яких вони були ввезені, передано протягом вересня-жовтня 2012 року рухомий склад (вагони-зерновози) у кількості 39 одиниць в оренду ПАТ "КРИМСЬКИЙ СОДОВИЙ ЗАВОД", що підтверджується відповідним контрактом, актами прийому-передачі, актами виконаних робіт, та водночас свідчить про зміну товарно-матеріальних якостей рухомого складу (вагонів-зерновозів) у митному режимі тимчасового ввезення з транспортного засобу комерційного призначення на товар.

Тобто, передані SALWYNO COMPANY LIMITED за контрактом оренди від 04.09.2012 № 4600005753 за актами прийому-передачі ПАТ "КРИМСЬКИЙ СОДОВИЙ ЗАВОД" залізничні вагони-зерновози в даних правовідносинах виступають товаром.

Суд зазначає, що в силу пп. 9.1.3 п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (також далі - ПК України) податок на додану вартість відноситься до загальнодержавних податків та зборів, та враховує, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Згідно пп. 180.1 ст. 180 ПК України для цілей оподаткування платником податку є: будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також: особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством; особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено. Об'єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України (п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу).

Так, на вимогу положень статті 185 ПК України об'єктом оподаткування податку на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Зокрема за приписами пункту 186.1 статті 186 ПК України місцем постачання товарів є:

а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту);

б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою;

в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

На вимогу приписів пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

При цьому, відповідно до п. 190.1 ст. 190 ПК України, базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

За приписами п. 190.2 ст. 190 ПК України для послуг, які постачаються нерезидентами на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків та зборів, за винятком податку на додану вартість, що включаються до ціни постачання відповідно до законодавства. Визначена вартість перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом Національного банку України на дату виникнення податкових зобов'язань. У разі отримання послуг від нерезидентів без їх оплати база оподаткування визначається, виходячи із звичайних цін на такі послуги без урахування податку.

Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Під нерезидентом, з положень пп. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 ПК України слід розуміти: а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України; б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні; в) фізичні особи, які не є резидентами України;

На вимогу п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При цьому, згідно до п. 200.4 названої статті кодексу, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

З положень п. 201.12 ст. 201 ПК України у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку. Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається податкова накладна, податкові зобов'язання за якою включені до податкової декларації попереднього періоду

На вимогу приписів п. 208.2, п. 208.3 стаття 208 ПК України, що визначає особливості оподаткування послуг, що постачаються нерезидентами, яку не зареєстровано як платника податку, послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 цього Кодексу.

При цьому, отримувач послуг - платник податку у порядку, визначеному статтею 201 цього Кодексу, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку. Податкова накладна складається в одному примірнику і залишається в отримувача послуг - платника податку. Якщо отримувача послуг зареєстровано як платника податку, сума нарахованого податку включається до складу податкових зобов'язань декларації за відповідний звітний період.

Водночас відповідно до п. 208.5 ст. 208 ПК України отримувач послуг прирівнюється до платника податку для цілей застосування правил цього розділу щодо сплати податку, стягнення податкового боргу та притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування.

Аналогічні норми законодавства містяться і в Митному кодексі України, що регулюють питання митного оформлення та контролю, метою яких є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів, а також заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Зокрема з положень ч. 1 та ч. 2 ст. 265 Митного кодексу України декларантами мають право виступати:

1) при переміщенні товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України або при зміні митного режиму щодо товарів на підставі зовнішньоекономічного договору, укладеного резидентом, - резидент, яким або від імені якого укладено цей договір;

2) в інших випадках - особа, яка відповідно до законодавства України має право вчиняти щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення юридично значущі дії від свого імені.

Декларантами можуть бути тільки резиденти, крім випадків переміщення через митний кордон України:

1) громадянами - особистих речей, транспортних засобів особистого користування та інших товарів для особистих, сімейних чи інших потреб, не пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності;

2) особами, які мають пільги згідно із статтями 383-386, 388, 389, 391, 392 цього Кодексу, - товарів , у зв'язку із ввезенням яких на митну територію України та вивезенням їх за межі цієї території такі пільги надаються;

3) представництвами іноземних фірм - товарів, що не підлягають відчуженню та призначені для службового користування цих представництв при декларуванні у митні режими тимчасового ввезення, реекспорту, транзиту, а також імпорту щодо товарів, ввезених для власних потреб таких представництв;

4) іноземними перевізниками - товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються територією України прохідним транзитом;

5) інших випадків, коли відповідно до законодавства України нерезидент має право розпоряджатися товарами на митній території України.

До жодного з випадків, перелічених в зазначеній статті, компанія SALWYNO COMPANY LIMITED не підпадає.

Отже, направляючи вагони-зерновози на мину територію України ПАТ "КРИМСЬКИЙ СОДОВИЙ ЗАВОД", який уклав зовнішньоекономічний контракт оренди, повинен був надати органу доходів і зборів попереднє повідомлення (як документ контролю за доставкою), вантажну митну декларацію, в якій зазначити мету надходження вагонів-зерновозів, дату та номер контракту, на виконання умов якого вагони-зерновози перетинали митний кордон, внаслідок чого вони б були направлені "під митним контролем" для подальшого митного оформлення.

Однак, ПАТ "КРИМСЬКИЙ СОДОВИЙ ЗАВОД" не дотримався в цій частині митних правил, чим також порушив норми податкового законодавства.

Судом відхиляються доводи позивача щодо відсутності у ПАТ "Кримський содовий завод", як вантажоодержувача обов'язку подавати митному органу при перетинанні митного кордону України повідомлення про мету надходження, оскільки ПАТ "Кримський содовий завод" не є вантажоодержувачем, оскільки в даному випадку ці доводи спростовуються тим, що:

- ПАТ "Кримський содовий завод" є єдиний резидент з двох сторін контракту з оренди зерновозів, який має виступати декларантом;

- ПАТ "Кримський содовий завод" надавав Інструкції, в яких також було зазначено, що він є отримувачем вагонів-зерновозів;

- компанія SALWYNO COMPANY LIMITED як нерезидент, який не має на території України філій та представництв, не зареєстрований платником податку, позбавлений можливості виступати у якості вантажовідправника та позбавлений за діючим митним законодавством України можливості декларування товарів при переміщенні кордону, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України та зміни митного режиму щодо товарів на підставі зовнішньоекономічного договору.

Щодо обов'язку вантажоодержувача товару надавати митному органу при переміщенні через митний кордон України попереднього повідомлення про мету ввезення товару, суд зазначає таке.

Згідно ч.1 ст.194 МК України у разі ввезення товарів на митну територію України декларант або уповноважена ним особа попередньо повідомляють митний орган, у зоні діяльності якого товари будуть пред'явлені для митного оформлення, про намір ввезти ці товари.

Ч.2 ст.194 МК України встановлює, що попереднє повідомлення про намір ввезти товари на митну територію України здійснюється шляхом надання митному органу, в зоні діяльності якого товари будуть пред'явлені для митного оформлення, попередньої митної декларації або іншого документа, що може використовуватися замість митної декларації відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.194 МК України попереднє повідомлення може здійснюватися у формі електронних документів. Формат таких документів, кодування символів, засоби пересилання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

У відповідності до ч.4 ст.194 МК України під час надання митному органу попереднього повідомлення про намір здійснити переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України цьому митному органу надаються документи та/або відомості, у тому числі засобами інформаційних технологій, передбачені частиною четвертою статті 335 цього Кодексу.

На час дії спірних правовідносин були чинними норми Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення, затвердженого наказом Державної митної служби України від 08.12.1998р. № 771, зареєстрованим в Мінюсті 22.01.1999 р. за N 42/3335(далі - Положення №771), яке згідно п.1.1. цього Положення розроблено з метою встановлення надійного контролю за переміщенням товарів та інших предметів між митницями України, оперативного реагування у разі виникнення ускладнень чи непередбачених ситуацій під час такого переміщення, підвищення рівня відповідальності осіб, що здійснюють перевезення вантажів, з метою ведення статистичної обробки та аналізу інформації про переміщувані вантажі.

Відповідно до п.1.2. Положення №771 дія Положення поширюється на переміщення товарів, що перебувають під митним контролем і переміщуються між митницями, структурними підрозділами однієї митниці територією України юридичними та фізичними особами.

Пункт 4.3. Положення №771 встановлює що для здійснення контролю за доставкою окремих видів товарів, перелік яких установлюється й змінюється Держмитслужбою України залежно від виду транспорту, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 N 390 "Про ввезення на митну територію України окремих видів товарів" використовується попередня вантажна митна декларація (далі - ПД). ПД оформлюється в порядку, установленому Держмитслужбою України.

У разі ввезення товарів на митну територію України як документ контролю за доставкою використовується попереднє повідомлення (далі - ПП) або внутрішній транзитний документ (далі - ВТД) та його електронна копія. Випадки використання цих документів контролю за доставкою визначаються в нормативно-правових актах Держмитслужби України відповідно до вимог Митного кодексу України.

Відповідно до п.4.4. Положення №771 заповнене згідно з установленим порядком ПП та його електронна копія до моменту ввезення товарів подаються митниці за місцем державної реєстрації або проживання, за місцезнаходженням юридичної або фізичної особи, на адресу якої ввозяться товари, тобто митниці призначення.

Пункт 4.5. Положення №771 передбачає, що в окремих випадках, враховуючи специфіку господарської діяльності особи, на адресу якої ввозяться товари, можливе оформлення ПП та наступне оформлення вантажної митної декларації відповідно до заявленого митного режиму в зоні діяльності митниці іншої, ніж митниця за місцем державної реєстрації або проживання, за місцезнаходженням цієї особи. У таких випадках ПП оформляється за листами про погодження.

При цьому ПП та ВМД повинні бути оформлені однією митницею.

У відповідності до п.4.7. Положення №771 посадова особа митниці призначення у межах своєї компетенції:

перевіряє відомості про особу, на адресу якої ввозяться товари;

перевіряє правильність заповнення ПП та його електронної копії;

за відсутності зауважень присвоює ПП реєстраційний номер та проставляє на твердій копії ПП відбитки потрібних штампів відповідно до загального порядку.

Згідно п.4.8. Положення №771 митниця призначення, якою було оформлене ПП, у строк, що не перевищує чотирьох годин з моменту його оформлення, передає інформацію за оформленим ПП до ЄАІС Держмитслужби України засобами електронного зв'язку.

В подальшому згідно п.4.9. Положення №771 передбачено, що Поставлення на контроль електронної копії ПП здійснюється посадовою особою митниці призначення в строк, що не перевищує чотирьох годин з моменту надходження до ЄАІС Держмитслужби України цієї копії, шляхом унесення каналами оперативного зв'язку з ПЕОМ відмітки в ЄАІС Держмитслужби України про відповідність даних електронної копії ПП даним, що містяться в паперовому примірнику цього ПП.

При цьому відповідно до п.4.11.Пооложення №771 митниця відправлення дає дозвіл на переміщення через митний кордон товарів, що ввозяться в Україну, тільки за умови позитивного результату перевірки (шляхом здійснення оперативного запиту до ЄАІС Держмитслужби України за номером ПП, зазначеним у товаросупровідних документах) посадовою особою пункту пропуску наявності в ЄАІС Держмитслужби України відповідного ПП та відповідності характеру і кількості вантажу та відомостей, зазначених у товаросупровідних документах на переміщувані товари, відомостям, зазначеним в електронній копії ПП.

Таким чином, проаналізувавши вищенаведені приписи Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення суд вважає, що ПАТ «Кримський содовий завод» як декларант зобов'язаний був попередньо повідомити митний орган, у зоні діяльності якого товар будуть пред'явлені для митного оформлення, про намір ввезти вагони-зерновози.

Доводи позивача, що постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 390 "Про ввезення на митну територію України окремих видів товарів" на час підписання контракту оренди вагонів-зерновозів від 04.09.2012 № 4600005753 втратила свою чинність, а тому позивач не зобов'язаний був подавати попереднє повідомлення, попередню вантажну митну декларацію, а тим більше повідомляти митний орган про намір ввезти вагони-зерновози на митну територію України, суд визнає безпідставними, оскільки Закони України з питань державної митної справи, нормативно-правові акти з питань державної митної справи, видані Кабінетом Міністрів України та центральним органом виконавчої влади, на вимогу частини першої статті 2 Митного кодексу України від 13.03.2012 р. № 4495-VI набирають чинності через 45 днів з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самим законом або нормативно-правовим актом, але не раніше дня їх офіційного опублікування

Постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2012 № 775 "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України" за своїм змістом не містить посилання на певну дату, чи подію, з настанням якої відбудеться набрання нею чинності.

Водночас, постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2012 № 775 "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України" опублікована у 64 номері за 2012 рік Офіційного Віснику України від 31.08.2012, ст. 2607, з огляду на що, названа постанова відповідно до частини першої статті 2 Митного кодексу України набрала чинності через 45 днів з дня опублікування, тобто 16.10.2012, а відтак постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 390 "Про ввезення на митну територію України окремих видів товарів" на час підписання контракту оренди вагонів-зерновозів від 04.09.2012 № 4600005753 була чинною, що зумовлювало виконання її приписів, як діючого нормативно-правового акту з питань державної митної справи.

Досліджуючи відносини митного оформлення (декларування) та пов'язаного з цим питання оподаткування спірних операцій суд встановив наступне.

За змістом контракту № 4600005753 оренди зерновозів від 04 вересня 2012 року орендар зобов'язався прийняти у свою повну матеріальну відповідальність рухомий склад у відповідності до актів прийому передачі, нести повну матеріальну відповідальність за збереження та справність орендованого рухомого складу, виходячи з узгодженої сторонами компенсаційної вартості одиниці рухомого складу в розмірі 90 000,00 доларів США.

Окрім цього, на вимогу пункту 206.7 статті 206 ПК України до операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування або умовне часткове звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 18 Митного кодексу України:

206.7.1. умовне повне звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених статтею 105 Митного кодексу України;

206.7.2. умовне часткове звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених статтею 106 Митного кодексу України. Сплачені суми податку включаються платником до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено податок.

Водночас судом встановлено, що податкові зобов'язання з податку на додану вартість у ПАТ "КРИМСЬКИЙ СОДОВИЙ ЗАВОД", за контрактом № 4600005753 укладеним 04.09.2012 SALWYNO COMPANY LIMITED оренди вагонів зерновозів (рухомого складу), що в даних правовідносинах виступають товаром (вартістю 90 000,00 доларів США кожна одиниця рухомого складу), відповідно до отриманих в оренду за актами прийому-передачі вагонів у вересні 2012, виникли вже у звітному податковому періоді - жовтні 2012 року, а тому відповідна сума податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду - вересня 2012 року мала бути скорегована (розрахована та зазначена) у податковій звітності за вересень 2012 року, та, відповідно до тривалих орендних правовідносин, мала бути скорегована (розрахована та зазначена) платником податків також у податковій звітності наступних податкових періодів.

При цьому, як вже зазначалось раніше, процедура декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії (ч. 1 ст. 257 МК України).

На вимогу пп. "в" п. 6 ч. 8 ст. 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про застосування заходів гарантування їх сплати, у тому числі відомості щодо суми митних платежів.

При цьому, за змістом ст. 262 МК України товари, що переміщуються через митний кордон України, декларуються органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення цих товарів. Транспортні засоби, що використовуються для переміщення товарів, декларуються одночасно з цими товарами, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті (морські, річкові та повітряні судна декларуються органу доходів і зборів в порту чи аеропорту прибуття на митну територію України або в порту чи аеропорту відправлення з митної території України) Порожні транспортні засоби і транспортні засоби, що перевозять пасажирів, декларуються в місці перетину митного кордону України.

Строки декларування залежно від характеру обставин і подій визначені законодавцем у ст. 263 МК України є необхідними та достатніми для здійснення митного контролю та митного оформлення.

На вимогу п. 4 ч. 1 ст. 266 МК України декларант зобов'язаний у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України , сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу

Приписи ч. 1 ст. 297 МК України, положення якої регулюють строки сплати (виконання обов'язку зі сплати) митних платежів, визначають, що у разі ввезення товарів на митну територію України суми митних платежів, нараховані органом доходів і зборів, підлягають сплаті до Державного бюджету України платником податків до або на день подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення, крім випадків, якщо відповідно до цього Кодексу товари ввозяться на митну територію України із звільненням від оподаткування митними платежами.

Тобто, не задекларувавши вагони-зерновози як товар та не сплативши митні платежі на товар, що ввозиться на митну територію України, що встановлено за результатами перевірки, не позбавляє контролюючий орган визначити та нарахувати грошові зобов'язання по податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання та штраф за порушення податкового законодавства.

Отже, як убачається зі встановлених судом і підтверджених матеріалами справи обставин, платником податку - ПАТ "КРИМСЬКИЙ СОДОВИЙ ЗАВОД" не віднесено до складу податкового кредиту у звітних податкових періодах вересень-жовтень 2012 року (отримання товарів - вагонів-зерновозів, що також підтверджується актами прийому-передачі) податкові зобов'язання, які виникли у нього внаслідок укладеного договору оренди, через не нарахування до вартості послуг, отриманих від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митний території України, податкових зобов'язань, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету на суму 2 581 099,56 грн.

Ця сума складається з суми податкових зобов'язань виходячи з суми податку на додану вартість розміром 143 874,00 грн., яка підлягала б сплаті у разі випуску товарів у вільний обіг на митній території України (з розрахунку визначеної сторонами вартості вагонів-зерновозів - митної вартості товарів 90 000,00 доларів США за офіційним курсом валюти України до іноземної валюти на день подання митної декларації - 719 370,00 грн.) помноженої на кількість місяців використання товарів на території України (з місяця отримання вагонів-зерновозів за актом прийому передачі до кінцевого місяця строку дії контракту (договору) за яким ввезено товар на митну територію України), із врахуванням приписів ч. 2 ст. 106 МК України - 3% суми митних платежів розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення (за кожний повний або неповний календарний місяць заявленого строку перебування на митній території України). Зважаючи на отримання за актами прийому-передачі у вересні 2012 року вагонів-зерновозів (т.1 а.с. 169-177) у кількості 13 одиниць їх строк перебування на території України складає 16 місяців (вересень 2012 року - грудень 2013 року); у жовтні 2012 року - 26 одиниць рухомого складу (т.1 а.с. 178-179) - строк перебування на території України складає 15 місяців (жовтень 2012 року - грудень 2013 року).

Тобто загальна сума не сплачених до бюджету митних платежів складає: сума податкових зобов'язань за вересень 2012 року (48% (16 місяців * 3 %, виходячи з суми податку на додану вартість, яка б підлягала сплаті у разі випуску товарів у вільний обіг на митній території України за один вагон - 143 874,00 грн. * 13 вагонів) розміром 897 773,76 грн. та за жовтень 2012 року (45% (15 місяців * 3%, виходячи з суми податку на додану вартість, яка б підлягала сплаті у разі випуску товарів у вільний обіг на митній території України за один вагон - 143 874,00 грн. * 26 вагонів) розміром 1 683 325,80 грн.

Як убачається з наведеного сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету розміром 2 581 099,56 грн. складається з сум податку на додану вартість, що мали бути включені до податкових зобов'язань у відповідному рядку податкової декларації ПАТ "КРИМСЬКИЙ СОДОВИЙ ЗАВОД" за вересень 2012 року сумою 897 773,76 грн., за жовтень 2012 року сумою 1 683 325,80 грн.

Судом відхиляються доводи позивача щодо відсутності обов'язку включення ПАТ "Кримський содовий завод" до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 2 581 099,56 грн. в зв'язку з тим, що ввезені вагони-зерновози є транспортними засобами, які не є придбані, а лише отримані у користування на підставі контрактів з оренди, ввезені на митну територію України компанією SALWYNO COMPANY LIMITED.

З цього приводу суд вважає за необхідне зауважити, що з огляду на положення Митного та Податкового кодексів України ввезення товарів на митну територію України на підставі договорів (контрактів) оренди з метою оподаткування прирівнюється до імпорту, а суми ПДВ, сплачені при такому імпорті товарів, включаються до складу податкового кредиту звітного періоду.

З положень п. 57.1 ст. 57 МК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування (п. 57.2 ст. 57 ПК України).

Згідно до п. 57.3 ст. 53 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, зокрема, у разі, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до статті 289 Митного кодексу України обов'язок із сплати митних платежів виникає після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо за результатами документальної перевірки митний орган самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов'язання. Таким чином, у ПАТ "КРИМСЬКИЙ СОДОВИЙ ЗАВОД" виникли податкові зобов'язання по сплаті податку на додану вартість, сума якого відповідно до Податкового кодексу України була самостійно визначена контролюючим органом.

Як випливає зі змісту наведеної норми, у разі виявлення під час проведення перевірки будь-яких порушень правил ведення податкового обліку контролюючий орган (зокрема, орган доходів і зборів) зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, що залишилася невідображеною платником податків через виявлені порушення, незалежно від причин таких порушень.

Зміст статті 109 ПК України передбачає, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Норми п. 123.1 ст. 123 ПК України, положення якої регулюють питання накладення штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання, передбачають, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. Тобто, розмір штрафних санкцій, внаслідок виявленого заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість (2 581 099,56) складає 645 274,89 грн., що відповідає розміру штрафних санкцій, зазначених у податковому повідомленні-рішенні від 06.09.2012 № 000001/22.06 (а.с.84).

Перевіряючи обґрунтованість вимог позивача в частині оскарження податкового повідомлення-рішення від 06.09.2013 № 000002/22.06, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: штраф за порушення податкового законодавства, з урахуванням статей 257, 262, 263 Митного кодексу України, норми яких передбачають при перетині товарами митного кордону України обов'язковість подання відповідних митних декларацій, суд виходив з того, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), на вимогу п. 120.1 ст. 120 ПК України тягне за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Реалізація обов'язку контролюючого органу щодо визначення платникові податків відповідних грошових зобов'язань відбувається шляхом вручення (надсилання) платникові податків податкового повідомлення-рішення. Дійсно, відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Наведені норми статей 54 та 58 Податкового кодексу України є імперативними, тому з огляду на встановлені судом обставини, підтверджені матеріалами справи суд не вбачає підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 06 вересня 2013 року № 000002/22.06, яким контролюючим органом платнику податків збільшено суму грошових зобов'язань за порушення податкового законодавства у вигляді штрафу розміром 1 870,00 грн., внаслідок неподання митних декларацій 06.09.2012, 09.09.2012, 13.09.2012, 15.09.2012, 18.9.2012, 19.09.2012, 20.09.2012, 23.09.2012, 25.09.2012, 07.10.2012, 24.10.2012 - дати виникнення податкових зобов'язань у зв'язку із отриманням за актами прийому-передачі вагонів-зерновозів - товарів, що підлягають митному оформленню - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів на митну територію України.

З огляду на встановлене, платником податків не дотримано обов'язків, необхідність дотримання яких передбачена приписами статті 16 ПК України, зокрема щодо ведення в установленому порядку обліку доходів і витрат, складення звітності, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (пп. 16.1.2, пп.16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України).

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

За правилами частини першої статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статей 69, 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

На вимогу частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Під час розгляду справи доводи позивача спростовані належними та беззаперечними доводами та доказами на їх підтвердження, наданими відповідачем. Інші твердження позивача не спростовують зроблених судом висновків.

За таких встановлених судом фактичних обставин у справі в задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

Підстав для розподілу судових витрат у відповідності до положень статті 94 КАС України судом не виявлено.

В судовому засіданні 01.11.2013 року проголошені вступна та резолютивна частини постанови. У повному обсязі постанову складено 05.11.2013 року.

Керуючись статтями 11, 69, 94, 160 - 163, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

На постанову прийняту згідно частини третьої статті 160 КАС України (у разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови) апеляційна скарга подається протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії постанови.

Постанову може бути оскаржено до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя А.О. Кушнова