Ухвала суду № 34590570, 30.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2013 року м. Київ К/800/40153/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Костенка М.І. за участю секретаря судового засідання Паламарчук А.О.

та представників сторін: від позивача - Борисова М.С., Баженова А.А.,

від відповідача - Яфонкін Е.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2013 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2013 р.

у справі № 2а-17292/12/2670

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Паритет-П»

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Паритет-П» (далі - позивач, ТОВ «Паритет-П») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Оболонському районі м. Києва) про скасування податкових повідомлень-рішень від 27.11.2012 р. № 0001692202 та № 0001702202.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2013 р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2013 р., позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.11.2012 р. № 0001692202 та № 0001702202, вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2013 р. і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач у письмових запереченнях та в судовому засіданні 30.10.2013 р. проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими та прийнятими у відповідності до норм діючого законодавства, у зв'язку з чим просив касаційну скаргу податкового органу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами ДПІ у Оболонському районі м. Києва було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Паритет-П» з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 р. по 30.06.2012 р., за результатами якої складено акт перевірки від 09.11.2012 р. № 930/22-2/25287600 та встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог підпунктів 14.1.24, 14.1.27, 14.1.36, 14.1.81, 14.1.84 пункту 14.1 статті 14, підпункту 138.10.5 пункту 138.10 статті 138, пункту 150.1 статті 150, підпунктів 153.1.2, 153.1.3 пункту 153.1, підпунктів 153.4.1, 153.4.2 пункту 153.4, пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток у перевіряємий на загальну сумі 19 145 292,00 грн. та завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток в розмірі 104 105 153 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 27.11.2012 р. винесені податкові повідомлення-рішення № 0001692202, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 27 680 959 грн., у тому числі 19 145 292 грн. за основним платежем та 8 473 667 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та № 0001702202, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 104 105 153 грн.

Як вбачається з акту перевірки № 930/22-2/25287600 від 09.11.2012 р., підставою для нарахування позивачеві зазначених вище податкових зобов'язань стали висновки перевіряючих про те, що до складу ІІ кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за І квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу І кварталу 2011 року з 2010 року та, що віднесення позивачем до валових витрат відсотків по кредитним зобов'язанням на загальну суму 69 117 491 грн. є неправомірним, оскільки кредитні кошти були направлені позивачем на операції по купівлі (продажу) цінних паперів (акції, векселя, облігації), які не відносяться до господарської діяльності ТОВ «Паритет-П». В результаті проведених вищевказаних операцій за період з 01.04.2011 р. по 30.06.2012р., як стверджує відповідач, ТОВ «Паритет-П» був отриманий збиток.

Суди першої та апеляційної інстанцій вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Відповідно до пункту 1 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Згідно пункту 2 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий-четвертий квартали 2011 року.

До набрання чинності розділом ІІІ Податкового кодексу України, питання оподаткування податком на прибуток регулювалось Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Так, під час розрахунків з бюджетом щодо доходів і витрат, отриманих і проведених до 01 квітня 2011 року, в тому числі за І квартал 2011 року мають застосовуватись відповідні норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а такі розрахунки відображаються в декларації з податку на прибуток підприємства, форма та порядок складання якої затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року № 143.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Згідно з пунктом 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Таким чином, від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягає включенню платником податку до складу валових витрат І кварталу 2011 року без обмежень. Враховуючи, що від'ємне значення об'єкта оподаткування виникає фактично у разі перевищення валових витрат над валовими доходами, то від'ємне значення об'єкту оподаткування за І квартал 2011 року без урахування суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік утворитись не могло. Суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік включались до фінансового результату І кварталу 2011 року не самі по собі, а в складі валових витрат за І квартал 2011 року, а їх виключення зі складу валових витрат не передбачено ні Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», ні Податковим кодексом України.

З 01.04.2011 року порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів регулюється статтею 150 Податкового кодексу України, згідно якої, якщо результатом розрахунку об'єкту оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємні значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платник податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сум такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Тобто, у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у І кварталі 2011 року, сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат ІІ кварталу 2011 року та в подальшому наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до абзацу першого підпункту 153.8.3 пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України, яким визначено механізм оподаткування з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими ніж цінні папери, корпоративними правами, - якщо за результатами звітного періоду загальна сума збитків від операцій з цінними паперами, що перебувають в обігу на фондовій біржі, перевищує загальну суму прибутків від таких операцій, то сума від'ємного значення фінансового результату за операціями з цінними паперами, що перебувають в обігу, на фондовій біржі, переноситься у зменшення загального фінансового результату за такими операціями в наступних звітних періодах до повного погашення.

Згідно підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Пунктом 153.8 статті 153 Податкового кодексу України передбачено, що до складу доходів платника податку включається позитивний результат від операцій з цінними паперами за звітний період (прибуток), а саме: включається до доходів у податковій декларації з податку на прибуток підприємства (рядок 03 ІД), що містить дані Додатка ІД Декларації, що включає позитивний результат від торгівлі цінними паперами, (рядок 03.20 Додатка ЦП Декларації). Цей результат, як окремий показник, не може привести до виникнення від'ємного значення об'єкта оподаткування, який регулюється нормами пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Від'ємний фінансовий результат по операціях з цінними паперами не включається до складу витрат платника податку у звітному податковому періоді (оскільки витрати на придбання цінних паперів обліковуються окремо) і тим самим не впливають на розмір об'єкта оподаткування платника податку. Від'ємний фінансовий результат буде зменшувати лише фінансовий результат від операцій з цінними паперами у наступних податкових періодах і буде погашатись в наступних податкових періодах за рахунок доходів від відчуження цінних паперів.

Таким чином, згідно положень пункту 134.1 статті 134 та пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України, від'ємний результат по операціях з цінними паперами до складу від'ємного значення об'єкта оподаткування не входить.

Предметом регулювання пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX Податкового кодексу України є особливості відображення у податковому обліку у 2011-2015 роках виключно від'ємного значення об'єкта оподаткування, яке переноситься з попередніх податкових періодів у наступні, а не порядок відображення у податковому обліку від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами, в результаті чого у позивача відсутні підстави для застосовування зазначеної норми для відображення від'ємного фінансового результату по операціях з цінними паперами на момент виникнення спірних правовідносин.

Прибуток від операцій з цінними паперами (корпоративними правами) включається до складу доходів за результатами звітного періоду, в якому здійснюється продаж цінних паперів.

З огляду на вищевикладене судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що від'ємний фінансовий результат з торгівлі цінними паперами за своєю суттю є витратами на придбання цінних паперів (не проданих на даний час), що були понесені в минулих податкових періодах, та не є від'ємним значенням об'єкта оподаткування з податку на прибуток.

Крім того, як вбачається з акту перевірки від 09.11.2012 р. № 930/22-2/25287600, податковий орган обґрунтовуючи свої висновки стверджує, що діяльність позивача не є господарською, посилаючись на збитковість операцій з цінними паперами.

Однак, збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності як негосподарської, неотримання суб'єктом господарювання доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов'язана з господарською діяльністю платника податків.

Щодо висновків ДПІ у Оболонському районі м. Києва про порушення пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, внаслідок чого неправомірно було відображено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток в загальній сумі 248 106 842 грн., в тому числі те, яке виникло станом на 01.04.2012 р. на суму 194 120 102 грн. у декларації з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року, а також у декларації з податку на прибуток за І півріччя 2012 року в сумі 53 986 740 грн., то як вірно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, питання щодо включення «збитків минулих періодів» до декларації з податку на прибуток за II квартал 2011 року, вже було предметом перевірки та відображено в акті камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 08.11.2011 р. № 3232/15-111, відповідно до якого відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0015881501 від 29.11.2011р., яким встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 181 334 777 грн., податкове повідомлення-рішення № 0015891501 від 29.11.2011 р., яким донараховано податок на прибуток на суму 2 940 625 грн. Зазначені податкові повідомлення-рішення скасовані постановою Окружного адміністративного суду м Києва від 15.06.2012 р. № 2-а-3833/12/2670, що у свою чергу, з врахуванням положень частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, спростовує зазначені висновки податкового органу.

Таким чином, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

Згідно приписів частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Оскільки судами встановлено невідповідність законодавству винесених податкових повідомлень-рішень від 27.11.2012 р. № 0001692202 та № 0001702202, вимоги щодо скасування зазначених податкових повідомлень-рішень були задоволені обґрунтовано.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2013 р. у справі № 2а-17292/12/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) М.І. Костенко