Ухвала суду № 34590541, 24.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/34056/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

за участю:

секретаря судового засідання Бовкуна В.В.

представника відповідача Жеребченко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11.04.2011

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.05.2011

у справі № 2-а-0570/3608/2011

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Донецьке пуско-налагоджувальне управління»доДержавної податкової інспекції у Київському районі м. Донецькапровизнання недійсним податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецьке пуско-налагоджувальне управління» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Донецьке пуско-налагоджувальне управління») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Київському районі м. Донецька) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11.04.2011, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.05.2011, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань правових відносин з ТОВ «Юзпрогрестрейд» за періоди: з 01.06.2009 по 30.09.2009 та з 01.11.2009 по 31.01.2009, за результатами якої складений акт № 4791/23-3/36061995 від 13.07.2010, яким встановлено порушення вимог законодавства, а саме: п. 1.4 ст. 1, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.07.2010 № 0001782340/0-19627/10/23-313, яким відповідно до пп. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», позивачу було визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1792380,00 грн., у тому числі: за основним платежем 1194920,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 597460,00 грн.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В свою чергу, податкова накладна, за правилами пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно з вимогами пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними.

В силу приписів пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону. Зареєстровані в якості платника податку на додану вартість особи отримують відповідне свідоцтво.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що між ТОВ «Донецьке пуско-налагоджувальне управління» (Покупець) та ТОВ «Юзпрогрестрейд» (Продавець) було укладено договори поставки.

На виконання договорів ТОВ «Юзпрогрестрейд» оформлено та передано до оплати видаткові накладні, копії яких містяться в матеріалах справи. Розрахунки між суб'єктами господарювання за відвантажений товар проводились у безготівковій формі. Заборгованість за відвантажений товар за розрахунками з ТОВ «Юзпрогрестрейд» відсутня. В свою чергу, ТОВ «Юзпрогрестрейд» виписані податкові накладні, копії яких містяться в матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що податковий кредит позивача сформовано у відповідні податкові періоди, на підставі податкових накладних, які виписані в порядку виконання господарських договорів, виконання яких повністю підтверджено первинною документацією бухгалтерського і податкового обліку позивача. На момент видачі податкових накладних ТОВ «Юзпрогрестрейд» було зареєстровано платником податку на додану вартість, тому на законних підставах видало податкові накладні.

Відповідачем в акті перевірки було зазначено, що у зв'язку з неправомірним віднесенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних на його адресу ТОВ «Юзпрогрестрейд», з підстав відсутності факту реального вчинення господарських операцій та, як наслідок, нікчемності договорів, укладених між позивачем та вказаним контрагентом.

Зазначений висновок податковим органом зроблено з огляду на відсутність у ТОВ «Юзпрогрестрейд» трудових ресурсів та виробничих потужностей, основних фондів та інших активів, які б приймали участь у здійсненні господарських операцій.

При цьому слід зазначити, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагента може слугувати підставою для висновку про неправомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Разом з тим, як встановлено судами, відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які підтверджували б відсутність фактичного виконання господарських операцій за спірними договорами, узгодженість дій позивача з контрагентом з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаність з такими діями постачальника, у зв'язку з чим твердження податкового органу про нікчемність укладених позивачем з контрагентом правочинів є необґрунтованими належними засобами доказування припущеннями.

Крім того, відповідно до листів ДПІ у Київському районі м. Донецька адресованих директору ТОВ «Донецьке пуско-налагоджувальне управління» вбачається, що відділом податкової міліції ДПІ у Київському районі м. Донецька було проведено декілька перевірок по фактах, викладених у акті документальної невиїзної перевірки ТОВ «Донецьке пуско-налагоджувальне управління» від 13.07.2010 № 4791/23-3/36061995, однак, за їх результатами відносно директора ТОВ «Донецьке пуско-налагоджувальне управління» відмовлено в порушенні кримінальної справи за ст. 212 Кримінального кодексу України на підставі п. 2 ст. 6 Кримінально-процесуального кодексу України.

Колегія суддів вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій, що позивачем доведений факт придбання у ТОВ «Юзпрогрестрейд» та подальшого використання в господарській діяльності товарів згідно вищезазначених договорів, тому висновки щодо нікчемності зазначених правочину є безпідставними.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11.04.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.05.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова