Ухвала суду № 34590538, 24.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" жовтня 2013 р. м. Київ К-25013/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

за участю:

секретаря судового засідання Бовкуна В.В.

представника відповідача Чорного О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2009

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.12.2009

у справі № 2-а-107/08/0570

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Трест «Красноармійськшахтобуд»доКрасноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької областіпроскасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Трест «Красноармійськшахтобуд» (далі по тексту - позивач, ВАТ «Трест «Красноармійськшахтобуд») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області (далі по тексту - відповідач, Красноармійська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000072340/0 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 5378392,00 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 5307886,00 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2009, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.12.2009, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Красноармійською ОДПІ була проведена виїзна планова перевірка ВАТ «Трест «Красноармійськшахтобуд» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 по 30.06.2006, за результатами якої був складений акт № 169/23-0-00180798 від 27.12.2006, яким встановлено порушення вимог п. 1.11 ст. 1, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1, пп. 7.3.5 п. 7.3, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000072340/0 від 12.01.2007 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 10686278,00 грн., в тому числі, за основним платежем - 5307886,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 5378392,00 грн.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо прийняття спірного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 16.02.1993 був укладений Генеральний договір № 8-93 між ДКС ВО «Красноармійськвуплля», структурним підрозділом якого на той час була шахта «Краснолиманська», та ВАТ «Трест «Красноармійськшахтобуд» на виконання будівельно-монтажних робіт підприємством ВАТ «Трест Красноармійськшахтобуд».

30.12.2002 було укладено додатковий договір до генерального договору підряду на капітальне будівництво від 16.02.1993 № 8-93, який є багатостороннім.

Проблемою даного спору є наявність підстав для визначення податкових зобов'язань позивачу на суму 7314264,00 грн., внаслідок не включення ним вартості операцій з будівельно-монтажних робіт, виконаних субпідрядниками ШПСУ № 9, ШСМУ ДП ВАТ «ДХК «Донецькшахтопроходка».

Податковий орган вважає, що Цивільним кодексом України передбачено укладання декількох договорів підряду (між замовником та генпідрядником, між генпідрядником та субпідрядником №1, між генпідрядником та субпідрядником №2) і не передбачено укладання договору підряду між замовником та підрядником (генпідрядником) та субпідрядниками. Тому позивач повинен був укласти декілька договорів, а саме: між ВАТ «шахта «Красноліманська» (на сьогодні ДКС ВО «Красноармійськвугілля») - замовник та ВАТ «Красноармійськшахтобуд» - підрядник (генпідрядник); між ВАТ «Трест «Красноармійськшахтобуд» - генпідрядник (в якості замовника) та ВАТ «Трест «Донецькшахтопроходка» - субпідрядник; між ВАТ «Красноармійськшахтобуд» - генпідрядник (в якості замовника) та ШПБУ №9 -субпідрядник.

Проте, спірне податкове повідомлення-рішення № 0000072340/0 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 5378392,00 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 5307886,00 грн. прийнято за порушення позивачем п. 4.1 ст. 4, пп. 7.2.1, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи ВАТ «Трест «Донецькшахтопроходка» виконує підрядні роботи на підставі договору підряду на капітальне будівництво № 8-93 від 16.02.1993, Додаткового договору № 1-д/2003 від 30.12.2002 та Додаткових угод, які були укладені між Замовником - ДП «УК «Краснолиманська», з одного боку та ВАТ«Трест «Красноармійськшахтобуд», ВАТ «Трест «Донецькшахтопроходка», ВАТ «Трест «Донецькшахтобудмонтаж», ЗАТ МУ-2 «Електропівденмонтаж», ТОВ «Корпорація «Електропівденмонтаж», ЗАТ «Трест «Донбастрансбуд», ВАТ «Донецьке шахтоспецмонтажне управління «Вуглеавтоматика», з другого боку, що є підтвердженням того, що між замовником та виконавцем підрядних робіт укладений багатосторонній договір будівельного підряду, що відповідає вказівкам Держбуду України за 1993 рік.

Податковим органом по факту виконання субпідрядниками монтажно-будівельних та інших будівельних робіт сформовані податкові зобов'язані позивачу внаслідок чого визначені податкові зобов'язання за період з 01.04.2005 по 30.06.2006. Моментом формування визначена дата підписання актів виконаних робіт відповідно до пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість».

Зазначене визначення здійснене податковим органом без врахування того, що послуги були надані кожним із субпідрядників, які у свою чергу сформували зазначені податкові зобов'язання, що унеможливлює формування податкових зобов'язань за цими ж господарськими операціями позивачем.

Крім того, податковим органом неправильно визначена дата виникнення податкових зобов'язань.

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі поставки товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому виді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом, що визначено пп. 7.3.5 п. 7.3 ст. 7 даного Закону.

Як вбачається з акту перевірки, джерелом сплати податкових зобов'язань є виключно бюджетні кошти, то датою їх формування є надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку.

Крім того, отримані як плата за виконані роботи бюджетні кошти, підлягають включенню до податкових зобов'язань того суб'єкта господарювання, який отримав ці кошти, зазначеними суб'єктами є безпосередньо особи, які виконали ці роботи.

З огляду на відсутність об'єкта, бази та моменту формування податкових зобов'язань їх визначення здійснене безпідставно.

Суди попередніх інстанцій вірно не приймають посилання відповідача на приписи Цивільного та Господарського кодексів, оскільки вони не стосуються предмету регулювання спірних відносин, про що зазначено відповідно ст. ст. 1 та 4 даних Кодексів.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідачем у справі такі докази не були надані в повному обсязі і колегія суддів вважає їх недостатніми та неналежними.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.12.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова