Постанова № 34590289, 05.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 року Справа № 915/392/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Ходаківська І.П.

судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)

розглянувши матеріали касаційної скаргиІнспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 01.08.2013р. у справі господарського суду№ 915/392/13-г Миколаївської області за позовом ТОВ "Сандора"доІнспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області про за участю представників сторін: позивача - відповідача - скасування постанови № 16 від 22.02.2013р. Бачинська О.І. дов. № 10-05-2386 від11.12.2012 не з'явивсяРозпорядженням №03-05/2519 від 04.11.2013р. змінено склад колегії суддів у справі №915/392/13-г, відкладеної для розгляду колегією у складі: головуючого судді Корсака В.А., суддів Данилової М.В., Данилової Т.Б., утворено колегію суддів у складі: головуючий суддя Ходаківська І.П., судді Данилова М.В., Данилова Т.Б.

В С Т А Н О В И В:

У березні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сандора" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області про скасування постанови № 16 від 22.02.2013 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесену Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 17.04.2013 (суддя Фролов В.Д.) в задоволенні позову відмовлено з мотивів законності оскаржуваної постанови Інспекції.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.08.2013 (головуючого судді Бандури Л.І., суддів Бойко Л.І., Величко Т.А.) за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора" рішення господарського суду Миколаївської області від 17.04.2013 скасоване та прийнято нове, яким скасовано постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області №16 від 22.02.2013 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Не погоджуючись із Постановою Одеського апеляційного господарського суду, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на порушення судами норм процесуального та матеріального права, просить Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.08.2013 скасувати, а Рішення господарського суду Миколаївської області від 17.04.2013 залишити в силі.

Порушенням норм процесуального права заявник касаційної скарги вважає те, що спір непідвідомчий господарським судам і відноситься до юрисдикції адміністративних судів як публічно-правовий, а порушенням норм матеріального права вважає неправильно встановлені фактичні обставини справи, неналежно досліджені докази, а також те, що застосовані апеляційним судом норми матеріального права не відповідають спірним правовідносинам.

Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області заявила клопотання про розгляд справи без участі представника Інспекції.

Заслухавши присутнього представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що на замовлення позивача ТОВ "ПВІ "Миколаївагропроект" виготовлено робочий проект "Допоміжні об'єкти виробничого комплексу №1 ТОВ "Сандора", до складу якого входять: пункт зарядки акумуляторних батарей на 35 одиниць; пункт зарядки акумуляторних батарей на 9 одиниць; склад ПММ; АЗС; склад балонів; склад хімічних речовин.

Філією ДП "Укрдержбудекспертиза" у Миколаївській області проведено комплексну державну експертизу вказаного проекту та надано позитивний висновок №01/400 від 25.04.2012р.

Інспекцією ДАБК у Миколаївській області надано ТОВ "Сандора" дозвіл на виконання будівельних робіт від 07.06.2012р. №МК11512092411.

Побудувавши два об'єкти з шести, позивач звернувся до Автора проекту листом №10-05-1077 від 25.06.2012р. щодо погодження виділення в пусковий комплекс пункту зарядки акумуляторних батарей на 35 одиниць електротранспорту та складу хімічних речовин. Дане звернення в той же день погоджено ТОВ "ПВІ "Миколаївагропроект".

З приводу виділення вищевказаних об'єктів у пусковий комплекс позивач звернувся також до філії ДП "Укрдержбудекспертиза" у Миколаївській області, яка листом від 11.02.2013 № 02/16 повідомила, що в даному випадку повторна експертиза не проводиться.

Відповідно до наказу ТОВ "Сандора" від 27.09.2012р. №248, з 01.10.2012р. по 15.12.2012р. проводилось комплексне випробування обладнання пункту зарядки акумуляторних батарей пускового комплексу №1.

Судами встановлено, що Інспекцією ДАБК у Миколаївській області було проведено планову перевірку дотримання ТОВ "Сандора" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил на вказаному об'єкті будівництва, за результатами якої складено Акт від 30.11.2012, згідно якого на момент перевірки завершені роботи на пункті зарядки акумуляторних батарей та складі хімічних речовин, на них проводяться пусконалагоджувальні роботи.

Згідно акта робочої комісії про приймання обладнання після комплексного випробування від 15.12.2012, обладнання вважається готовим до експлуатації.

На підставі ч.2 ст.39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" позивач підготував Акт №1 від 28.12.2012 готовності до експлуатації об'єкта - допоміжних об'єктів виробничого комплексу №1 ТОВ "Сандора" (І пусковий комплекс) V категорії складності та надав його разом із відповідною заявою Інспекції для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту та видачі сертифіката.

У зв'язку із надходженням заяви відповідачем у лютому 2013 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил на згаданому об'єкті за адресою: с. Миколаївське, Жовтневий район, Миколаївська область, в результаті якої складено Акт від 11.02.2013, згідно якого будівельні роботи на об'єктах: пункті зарядки акумуляторних батарей на 35од. та складі хімічних речовин закінчені, об'єкти експлуатуються без прийняття в експлуатацію, що є порушенням ч.8 ст.39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

11.02.2013 Інспекцією видано ТОВ "Сандора" припис №17/2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил, а саме зупинення експлуатації допоміжних об'єктів виробничого комплексу.

Постановою Інспекції ДАБК у Миколаївській області від 22.03.2013р. №16 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визнано ТОВ "Сандора" винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.6 ч.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у сумі 1032300,00грн.

Згідно акта перевірки Інспекції від 16.04.2013р., припис №17/2 від 11.02.2013р. виконано в повному обсязі, названі приміщення не експлуатуються.

Розглядаючи справу по суті, місцевий господарський суд дійшов висновку про правомірність дій Інспекції під час прийняття оскаржуваної постанови та відповідність цієї постанови вимогам закону, тому відмовив у задоволенні позову.

З таким висновком суду першої інстанції не погодився суд апеляційної інстанції, який підставно виходив із приписів ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", згідно з якою експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється, а замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання не прийнятих в експлуатацію об'єктів будівництва V категорії складності - у розмірі дев'ятисот мінімальних заробітних плат, що встановлено п.6 ч.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №461, передбачено, що прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до IV і V категорії складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі Інспекцією сертифіката. Якщо проектною документацією визначено пусковий комплекс (чергу), він може бути прийнятий в експлуатацію окремо від об'єкта. При цьому пусковий комплекс (черга) повинен відповідати вимогам щодо його безпечної експлуатації.

На об'єкті повинні бути виконані всі передбачені проектною документацією згідно із державними будівельними нормами, стандартами і правилами роботи, а також змонтоване і випробуване обладнання. На об'єкті виробничого призначення, на якому встановлено технологічне обладнання, повинні бути проведені пусконалагоджувальні роботи згідно з технологічним регламентом, передбаченим проектом будівництва, створено безпечні умови для роботи виробничого персоналу та перебування людей відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, пожежної та техногенної безпеки, екологічних і санітарних норм. Експлуатація об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Інспекція приймає подані замовником заяву і акт готовності об'єкта до експлуатації та з метою визначення відповідності об'єкта проектній документації, вимогам державних будівельних норм, стандартів і правил проводить відповідну перевірку.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності, визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553, згідно якого державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

У відповідності до п. 11 названого Порядку, посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта, або місцезнаходження суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи, зокрема, щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки тощо.

На підтвердження експлуатації вказаних об'єктів відповідачем надано фотографії, зроблені під час перевірки.

Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції, з даних фотографій не вбачається, що саме на час проведення перевірки у лютому 2013 року ТОВ "Сандора" експлуатувались пункт зарядки акумуляторних батарей на 35 од. та склад хімічних речовин.

Так, відповідно до 6-го розділу вищезазначеного робочого проекту пункт зарядки призначений для забезпечення постійної технічної готовності заводського наземного електричного транспорту. Пункт зарядки акумуляторних батарей складається з наступних приміщень: зарядна, агрегатні, приміщення аккмуляторника, кладова нейтралізуючих речовин, дистиляторна.

Зарядка акумуляторів проводиться шляхом під'єднання до акумуляторів проводів з електронапругою. Обладнання розташовується в агрегатній, а акумулятори, які підлягають зарядженню, розміщуються у зарядному приміщенні. Обладнання та акумулятори з'єднуються між собою дротами, а відповідно до наданих фотографій з'єднувальні дроти між обладнанням та акумуляторами відсутні, а лише наявність акумуляторів на об'єкті не означає його використання. Крім того, відповідачем сфотографовано тільки приміщення зарядки акумуляторів, а приміщення агрегаторної не сфотографовано.

Згідно 10-го розділу робочого проекту в складі хімічних речовин запроектовані наступні приміщення: склад лужних речовин, склад азотної кислоти, склад перекису водню, склад миючих засобів. Речовини зберігаються в ізольованих один від одного приміщеннях складу на піддонах.

Фотографії складу хімічних речовин Інспекцією взагалі не надані.

Крім того, деякі фотографії датовано 07.02.2013р., а на деяких фотографіях - дати взагалі відсутні.

Також апеляційним судом встановлено, що начальник будівельної дільниці Задорожний А.Ф., який був присутній при перевірці, у вказаному акті заперечив факт експлуатації названих об'єктів, пояснивши, що на момент перевірки в приміщенні зарядної знаходились окремі акумуляторні батареї, які залишились після пусконалагоджувальних робіт.

На цих підставах суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Інспекцією не доведено факт експлуатації ТОВ "Сандора" вказаних об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, а при прийнятті рішення господарським судом першої інстанції не враховано вищенаведене, у зв'язку з чим рішення суду визнано необґрунтованим та скасоване, позов задоволено, оскаржувану постанову Інспекції скасовано.

Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Щодо порушення норм процесуального права, що спір непідвідомчий господарським судам і відноситься до юрисдикції адміністративних судів як публічно-правовий, на що посилається заявник касаційної скарги, то колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується із зазначеними доводами.

Згідно із п.3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24.10.2011 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам", господарські суди на загальних підставах вирішують спори між суб'єктами господарської діяльності у сфері містобудування, в тому числі за участю центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Така ж правова позиція викладена в п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 22.01.2013 №01-06/84/2013 "Про деякі питання застосування законодавства у сфері містобудівної діяльності", в якому зазначено, що справи у спорах, пов'язаних із застосуванням санкцій, в тому числі щодо оскарження постанов інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю у сфері містобудування, підвідомчі господарським судам.

Приписами статей 42, 48, 55 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання в процесі здійснення підприємництва як виду господарської діяльності реалізують свої права, а держава через свої органи бере участь у господарських відносинах з метою захисту цивільних прав та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав суб'єктів підприємництва.

Враховуючи зазначене, даний спір, предметом якого є скасування постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відноситься до підвідомчості господарських судів і підставно розглянутий судами попередніх інстанцій згідно норм господарського процесуального судочинства.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області, оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а судом апеляційної інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити її без змін.

Судові витрати, сплачені касатором до бюджету під час подання касаційної скарги, у зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги на підставі ст.49 ГПК України залишаються на касаторі.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.08.2013р. у справі №915/392/13-г господарського суду Миколаївської області залишити без змін.

Головуючий І. Ходаківська

Судді М. Данилова

Т. Данилова