Рішення № 34587265, 24.10.2013, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, 62203, смт Золочів, вул. Комсомольська, 13, inbox@zl.hr.court.gov.ua, т.(05764) 5-01-93

Справа № 622/1162/13-ц р.

2/622/546/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2013 року смт Золочів

Золочівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого: судді Шабас О.С.

при секретарі: Цилюрик Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Золочівського районного суду Харківської області позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 селищної Харківської області, третя особа реєстраційна служба ОСОБА_2 районного управління юстиції Харківської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

10.09.2013 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним позовом, в якому просить в порядку спадкування за законом після смерті його батька ОСОБА_3, визнати за ним право власності на житловий будинок №16А з господарськими будівлями, що розташовані за адресою: Харківська обл., смт Золочів, вул. Макаренко.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 03 січня 1997 року помер його батько ОСОБА_3. Спадкове майно складається в тому числі із житлового будинку, №16А та господарських будівель по вул. Макаренко, смт Золочів, Харківської області, які належали спадкодавцеві, на підставі рішення ОСОБА_2 селищної ради Харківської області про виділення земельної ділянки під забудову, як того вимагало законодавство, що діяло на момент будівництва. Звернувшись до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини нотаріусом позивачу було відмовлено у вчинені нотаріальної дії, з мотивів відсутності правовстановлюючого документу на будинок. В даний час позивач змушений звернутися до суду, оскільки його право власності не визнається і він не може розпорядитися своєю власністю.

У судове засідання позивач, відповідач та представник третьої особи не зявилися. Позивач надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив справу розглядати за його відсутності. Представник ОСОБА_2 селищної ради Харківської області ОСОБА_4 надала заяву, в якій просила справу розглядати за її відсутності. Представник третьої особи реєстраційної служби ОСОБА_2 районного управління юстиції Харківської області ОСОБА_5 так само надала суду заяву про розгляд справи відсутності представника служби, зазначивши, що не заперечує проти задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 1973 року ОСОБА_3 на підставі Договору про надання земельної ділянки під забудову, посвідченого ОСОБА_2 державною нотаріальною конторою від 27.04.1973 року реєстровий №135 було побудовано будинок №16А з господарськими будівлями, що розташовані за адресою: Харківська обл., смт Золочів, вул. Макаренко.

Відповідно до положень ст. ст. 2,3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 р. №1952-ІV Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умов якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 26.08.1948 року „Про порядок застосування Указу ПВР СРСР від 26.08.1948 року побудовані громадянами на відведених їм земельних ділянках будинки є їх приватною власністю. Таким чином, починаючи з 1948 року громадяни будують житлові будинки в містах, селищах міського типу та в сільській місцевості лише на праві приватної власності.

В ході інвентаризації КП «Архітектурно-інвентаризаційним бюро Золочівського району» встановлено, що житловий будинок №16а літ «А-1» по вул. Макаренко в смт Золочів, Харківської області, загальною площею 48,7 квадратні метри, житловою 36,8 квадратні метри, складається з приміщень: кухні площею 6,6 квадратні метри, двох житлових кімнат площею 15,7 та 21,1 квадратні метри та господарських будівель веранди літ «а», погребу літ «В», огорожі №1, що підтверджується даними наданого суду технічного паспорту на будинок (інвентаризаційна справа №1911).

Таким чином, суд доходить висновку, що ОСОБА_3 володів житловим будинком №16а з господарськими будівлями, які розташовані за адресою: Харківська область, смт Золочів, вул. Макаренко, на праві власності, що підтверджується договором про надання земельної ділянки під забудову 27.04.1973 року.

Відповідно до наданого суду свідоцтва про народження серії IV-УР №233876 виданого 16 травня 1964 року виконкомом ОСОБА_2 селищної ради 29 квітня 1964 року в родині ОСОБА_3 та ОСОБА_6 народився ОСОБА_1.

03 січня 1997 року у віці 56 років помер ОСОБА_3, про що у Книзі реєстрації смертей ОСОБА_2 селищної ради Харківської області 04 січня 1997 року зроблено відповідний запис №6, що підтверджується копією відповідного свідоцтва про смерть виданого 07 лютого 1997 року відповідною селищною радою(а.с.6).

Відповідно до наданого суду листа ОСОБА_2 державної нотаріальної контори Харківської області після смерті ОСОБА_3, заведена спадкова справа, із заявами про прийняття спадщини, окрім його сина ОСОБА_1, більше ніхто не звертався, 18 травня 2000 року останньому було видано свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок №38 по вул. Матлаєва, в смт Золочів, Харківської обаласті (а.с. 30).

06 червня 2013 року постановою державного нотаріуса ОСОБА_2 державної нотаріальної контори Харківської області ОСОБА_7 відмовлено ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право власності на спадщину на житловий будинок №16а по вул. Макаренко в смт Золочів, Харківської області в звязку з відсутністю правовстановлюючого документу на дане нерухоме майно та його державної реєстрації (а.с.7).

Статтями 524,525,526 ЦК УРСР 1963 року, що діяв на момент виникнення правовідносин, обумовлені підстави спадкоємства, місце та час відкриття спадщини. Так зокрема спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим день, зазначений в статті 21 цього Кодексу. Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, місцезнаходження майна або його основної частини.

Відповідно до положень ст. 529 ЦК УРСР 1963 року до числа першої черги спадкоємців за законом належать в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Згідно статей 548, 549 ЦК УРСР 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину в тому числі якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або протягом 6 місяців подав заяву про прийняття спадщини.

З листа ОСОБА_2 державної нотаріальної контори вбачається, що ОСОБА_1 після смерті батька 03 січня 1997 року подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини 31 травня 1997 року, тобто протягом 6 місяців.

Таким чином, після смерті ОСОБА_3, відкрилася спадщина, до складу якої входить в тому числі житловий будинок №16а, з господарськими будівлями, які розташовані по вул. Макаренко в смт Золочів, Харківської області, спадкоємцем першої черги за законом є його син ОСОБА_1, який прийняв спадщину подавши відповідну заяву, протягом встановленого законом строку.

Частиною 4 ст. 174 ЦПК України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідач проти задоволення позову не заперечував, про що надав суду відповідну письмову заяву.

За таких обставин, суд вважаючи, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права та інтереси інших осіб, одночасно доходить висновку, що до позивача перейшло право власності на будинок №16а з господарськими будівлями по вул. Макаренко в смт Золочів, Харківської області, якими за життя володів батько ОСОБА_3. Проте у період, коли було побудовано будинок, існував інший порядок оформлення права власності, що не потребував його державної реєстрації, через що спадкодавцю ОСОБА_3 не було видано правовстановлюючого документу в розумінні положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 р. №1952-ІV, що в даний час унеможливлює нотаріальне оформлення спадщини.

Керуючись наведеними положеннями матеріального закону та ст., ст. 10,11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 право власності на житловий будинок №16а з господарськими будівлями по вул. Макаренко, у смт Золочів, Харківської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: Шабас О. С.,