Постанова № 34586757, 29.10.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 жовтня 2013 р. № 820/6166/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - Судді Бездітка Д.В.,

при секретарі судового засідання - Міщенко А.П.,

за участю: представників позивача - Гриценка С.В., Залеської А.С.,

представника відповідача - Лисенка М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Комунального підприємства охорони здоров'я Центральна районна аптека №63

до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Комунальне підприємство охорони здоров'я Центральна районна аптека №63, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000122310/0 від 24.03.2010 року, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000402320, №0000152310, №0000142310, №0000132310 від 24.03.2010 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2010 року, залишеною без змін Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2010 року, адміністративний позов Комунального підприємства охорони здоров'я Центральна районна аптека №63 до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування рішень задоволено, скасовано податкове повідомлення - рішення №0000122310/0 від 24.03.2010 року, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000402320, №0000152310, №0000142310, №0000132310 від 24.03.2010 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.07.2013 року Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2010 р. та Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2010 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2013 року замінено неналежного відповідача - Куп'янську об'єднану державну податкову інспекцію Харківської області, на належного відповідача - Куп'янську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Свій позов позивач обґрунтував тим, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки є неправомірними, а оскаржувані рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та податкове повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити через безпідставність. Згідно наданих до суду письмових заперечень пояснив, що оскаржувані в даній справі податкове повідомлення - рішення №0000122310/0 від 24.03.2010 року, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000402320, №0000152310, №0000142310, №0000132310 від 24.03.2010 року є цілком законними та обґрунтованими, винесеними відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 05.02.2010 року № 43 та від 23.02.2010 року № 74 фахівцями Куп'янської ОДПІ проведено перевірку Комунального підприємства охорони здоров'я "Центральна районна аптека № 63" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства а період з 01.07.2007 року по 31.12.2009 року.

За результатами перевірки складено акт від 15.03.2010 року № 257/23-01974520, яким встановлено порушення:

- п.5.1 абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибуток підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, внаслідок чого занижено податок на прибуток у розмірі 178370,0 грн.;

- п.1.2 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 року №265/95-ВР (далі по тексту Закон №265/95-ВР), п.4.1 розділу 4 "Положення про форму та зміст розрахункових документів", затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. №614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 р. за №105/5296, п.4.7 розділу 4 "Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги)", затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000р. №614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001р. за № 107/5298, а саме: не роздрукування на РРО та невидача особам, які повертали товари за період з 04.07.2007 р. по 09.11.2009 р. відповідних розрахункових документів (видаткових касових чеків), що підтверджують виконання розрахункових операцій з видачі готівкових коштів за повернуті покупцям товари на загальну суму 9841,0 грн.

Проведення за період з 01.07.07 р. по 30.12.09 р. розрахункових операцій через зареєстровані в Куп'янській ОДПІ, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (РРО) МІNI 600.01 МЕ зав. № ПА 63001574 реєстр. № 2026000887 - дата виготовлення листопад 2003р., МІNI 600.01 МЕ зав. № ПА 63000859 реєстр. № 2026000732 - дата виготовлення квітень 2002 р., МІNI 600.01 МЕ зав. № ПА 63001332 реєстр. № 2026000868 - дата виготовлення липень 2003 р., без роздрукування та видачі споживачам відповідних розрахункових документів (фіскальних касових чеків на товари (послуги)), що підтверджують виконання розрахункових операцій (касові чеки не містять такого обов'язкового реквізиту як індивідуальний податковий номер платника ПДВ, для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ) на загальну суму 557168,57грн.;

- п.п.3.1.1. п.3.1 ст.3, п.п. 4.2.1 п.4.2. ст.4, п.п. 8.1.1, 8.1.2 п.8.1 ст.8, п.п. "а" п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", внаслідок чого занижено податок з доходів фізичних осіб на суму 22,11 грн.;

- п.1 ст.1, п.1 ст.3, ч.2 ст.7 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.03.1996 року, в наслідок чого відбулося заниження плати за придбання торгового патенту на здійснення роздрібної торгівлі у розмірі 29646,45 грн.

На підставі зазначених порушень прийняті:

- податкове повідомлення-рішення від 24.03.2010 року №0000122310/0, яким позивачеві визначено податкове зобов'язання у розмірі 260056,0 грн., в тому числі за основним платежем (податок на прибуток) - 178370,0 грн., штрафні санкції - 81686,0 грн.;

- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24.03.2010 року №0000402320, яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 2835047,85 грн. за порушення вимог законодавства в сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій;

- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000152310 від 24.03.2010 року, № 0000142310 від 24.03.2010 року, № 0000132310 від 24.03.2010 року, яким до позивача застосовані фінансові санкції за порушення законодавства у сфері патентування.

Розглядаючи позовну вимогу про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24.03.2010 року №0000402320, яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 2835047,85 грн. за порушення вимог законодавства в сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій, суд зазначає наступне.

Відповідно ст. 15 Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Однією з підстав для прийняття оскаржуваного рішення слугував висновок, викладений в акті перевірки, про порушення позивачем пунктів 1, 2 ст.3 Закону № 265/95-ВР - не роздрукування на РРО та невидача особам, які повертали товари за період з 04.07.2007 року по 09.11.2009 року відповідних розрахункових документів (видаткових касових чеків), що підтверджують виконання розрахункових операцій з видачі готівкових коштів за повернуті покупцям товари на загальну суму 9841,0 грн.

Суд зазначає, що при здійсненні вказаних операцій підприємством позивача роздруковувались чеки службової видачі коштів, що підтверджується матеріалами справи.

В усних та письмових поясненнях позивач стверджує, що вказані документи є розрахунковими в розумінні положення вищевказаного Закону України.

Згідно Закону України „Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну. В даному випадку таким розрахунковим документом є фіскальний касовий чек видачі коштів.

В п. 4 Положення „Про форму та зміст розрахункових документів", затвердженого наказом ДПА України N 614 від 01.12.2000 р. „Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України „Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", фіскальний касовий чек видачі коштів - це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків у разі видачі коштів покупцеві при поверненні товару, рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу, виплаті виграшів у державні лотереї та в інших випадках.

Суд звертає увагу на те, що вичерпний перелік розрахункових документів міститься в Положенні „Про форму та зміст розрахункових документів", затвердженого наказом ДПА України N 614 від 01.12.00 р. та не включає чеки службової видачі готівки.

Крім того, необхідно зазначити, що відповідно Порядку реєстрації, опломбування та застосування РРО за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України N 614 від 01.12.00 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.01 р. за N 107/5298, унесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція "службове внесення" використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Відповідно Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» фіскальний режим роботи - режим роботи РРО, який забезпечує безумовне виконання ним фіскальних функцій.

Виходячи з наведених норм, суд зазначає, що операція повернення коштів за раніше куплений товар повинна проводитись через фіскальний режим роботи - режим роботи РРО, який забезпечує безумовне виконання ним фіскальних функцій, який знаходиться у фіскальному режимі.

Також, при проведенні перевірки встановлено, що при проведенні розрахункових операцій здійснювалося роздрукування чеків із порушенням вимог п.4.1 розділу 4 "Положення про форму та зміст розрахункових документів", затвердженого наказом ДПАУ від 01.12.2000р. № 614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001р. за №105/5296, п.4.7 розділу 4 "Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги)", затвердженого наказом ДПАУ від 01.12.2000р. № 614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001р. за № 107/5298 , а саме видача розрахункових чеків, які не містять такого обов'язкового реквізиту як індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість для суб'єкта господарювання на загальну суму 557168,57 грн.

Позивач в усних та письмових поясненнях зазначає, що п.8 наказу Державної податкової адміністрації України 01.12.2000р. N614 зазначає: "Вимоги до форми та змісту фіскальних касових чеків не поширюються на розрахункові документи, що друкуються реєстраторами розрахункових документів, включеними до державного реєстру ЕККА та комп'ютерних систем до моменту набрання чинності даним наказом". Модифікацією зазначених в акті реєстраторів розрахункових операцій зав. № ПА 63001574 реєстр. № 2026000887; зав. №ПА 63000859, реєстр. № 2026000732; зав. № ПА 63001332, реєстр. № 2026000868, є МINI 600.01 МЕ, виробник - НВФ "Юнісистем" (м. Київ). Ця модифікація внесена до державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем станом на 30.11.1999 р., прийнятим Державною комісією з питань впровадження електронних систем та засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при Кабінеті Міністрів України.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до п. 4.2. Положення „Про форму та зміст розрахункових документів", затвердженого наказом ДПА України N 614 від 01.12.00 р. „Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України „Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", видатковий чек повинен містити обов'язкові реквізити: назву господарської одиниці; адресу господарської одиниці; для СПД, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно із Законом України "Про ПДВ"; перед номером друкуються великі літери "ПН"; для СПД, що не є платниками ПДВ, - ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер за ДРФО, перед яким друкуються великі літери "ІД"; назву операції виплати; суму коштів, яка видається за операцією виплати; якщо операція виплати повторюється - то кількість здійснених однотипних операцій виплати, суму коштів за цими операціями; літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої суми коштів, що видається; позначення форми виплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та суму коштів за даною формою виплати; загальну суму виданих коштів у межах чека, перед якою друкується слово "СУМА" або "УСЬОГО"; для СПД, що зареєстровані як платники ПДВ, окремим рядком - літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку операціями виплати, на початку рядка - великі літери "ПДВ"; порядковий номер видаткового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції; фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери "ФН"; напис "ВИДАТКОВИЙ ЧЕК" та логотип виробника.

Державний реєстр електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем затверджується протокольним рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним та грошовим обігом та постійно оновлюється.

Касовий апарат МINI 600.01 МЕ зав. № ПА 63000859 реєстр. № 2026000732, фіскальні чеки якого не містили індивідуального податкового номера, виготовлений заводом - виробником НВФ «Юнісистем» у квітні 2002р. з версією програмного забезпечення 08-52. Саме в такому виконанні, тобто з версією 08-52 вищевказана модифікація МINI 600.01 МЕ була додана до державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем протокольним рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним та грошовим обігом від 27.07.2001 р. №12, тобто вже після набрання чинності наказом ДПАУ від 01.12.2000р. №614.

Отже, при новому розгляді справи, суд дійшов до висновку про обґрунтованість вказаних в акті перевірки порушень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Щодо позовної вимоги про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000152310 від 24.03.2010 року, № 0000142310 від 24.03.2010 року, № 0000132310 від 24.03.2010 року, яким до позивача застосовані фінансові санкції за порушення законодавства у сфері патентування, суд зауважує наступне.

Судовим розглядом встановлено, що за результатами перевірки, фахівцями податкової інспекції встановлено порушення позивачем вимог ст. ст. 2, 3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", а саме: здійснення торгівельної діяльності за готівкові кошти без придбання відповідного торгового патенту за період з 01.01.2007 року по 31.03.2009 року включно, внаслідок чого занижено плату за придбання торгового патенту в сумі 29646,45 грн.

На підставі акту Куп'янською МДПІ винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000152310 від 24.03.2010 року, № 0000142310 від 24.03.2010 року, № 0000132310 від 24.03.2010 року.

Необхідно зазначити, що в акті перевірки податкового органу вказано, що підприємство не придбавало торгового патенту на здійснення торговельної діяльності за готівкові кошти лікарськими засобами в роздрібну мережу по 10 торгових точках (в т.ч. по м. Куп'янську 8 торгових точок, по Куп'янському району с. Петропавлівка - 1 торгова точка та с. Сенькове - 1 торгова точка) за період з 01.07.07 р. по 31.03.09 р. Також в акті відображене, та не заперечується позивачем, щомісячні ставки вартості торгових патентів на здійснення торговельної діяльності, а саме по м. Куп'янськ 160,0 грн. на місяць, а по селам - 80,0 грн.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23 березня 1996 року, № 99/96-ВР із змінами та доповненнями торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності. Торговий патент не засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на інтелектуальну власність. Торговий патент придбавається суб'єктами підприємницької діяльності, предметом діяльності яких є види, зазначені у частині першій статті 1 цього Закону. Підставою для придбання торгового патенту є заявка, оформлена відповідно до частини четвертої цієї статті. Встановлення будь-яких додаткових умов щодо придбання торгового патенту не дозволяється.

Торговий патент видається за плату суб'єктам підприємницької діяльності державними податковими органами за місцезнаходженням цих суб'єктів або місцезнаходженням їх структурних (відокремлених) підрозділів, суб'єктам підприємницької діяльності, що провадять торговельну діяльність або надають побутові послуги (крім пересувної торговельної мережі), - за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання побутових послуг, а суб'єктам підприємницької діяльності, що здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу, - за місцем реєстрації цих суб'єктів.

Відповідно до ст.1 Указу Президента України від 10.06.1997 року №503 "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності" офіційними друкованими виданнями є: "Офіційний вісник України", газета "Урядовий кур'єр".

Закон опубліковано 01.07.2009 року у газеті "Голос України" №119, таким чином, до моменту набрання чинності закону платники податків, що перебувають у комунальній власності є суб'єктами правовідносин, які підлягають регулюванню згідно Закону від 23 березня 1996 року, № 99/96-ВР та відповідно предметом діяльності яких є види зазначені у частині першій ст. 1 цього Закону - повинні придбати патент.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про наявність у діях позивача порушень приписів Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" за період з 10.12.2008 року по 31.03.2009 року в частині здійснення торгівельної діяльність за готівкові кошти без придбання відповідного торгового патенту.

Статтею 8 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, у разі порушення вимог цього Закону несуть таку відповідальність: за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів або за порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності об'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням.

Відповідно до статті 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 239 ГК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції як адміністративно-господарський штраф.

Відповідно до частин 1, 2 статті 241 ГК України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Отже, штрафні (фінансові) санкції, застосовані за порушення вимог Закону №265/95-ВР та Закону № 98/96-ВР, за своєю правовою природою є адміністративно-господарськими санкціями.

Статтею 250 ГК України передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

На виконання Ухвали Вищого Адміністративного Суду України від 16.07.2013р. суд витребував у податкового органу розрахунок штрафних (фінансових) санкцій в межах, визначених ст. 250 ГК України, а саме:

Щодо невидачі особам, які повертали товари за період з 04.07.2007 року по 09.11.2009 року відповідних розрахункових документів (видаткових касових чеків), що підтверджують виконання розрахункових операцій з видачі готівкових коштів за повернуті покупцям товари. Зокрема, за період з 26.03.09р. по 09.11.09р. (в межах року з дня порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства) загальна сума повернутих покупцям товарів склала 2193,0 грн., отже розмір фінансової санкції становить 10965,0 грн. (2193,0 грн. * 5).

Щодо видачі розрахункових чеків, які не містять такого обов'язкового реквізиту як індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість для суб'єкта господарювання. Зокрема, за період з 24.03.09р. по 31.03.09р. (в межах року з дня порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства) загальна сума проведення розрахунків без видачі відповідних розрахункових документів склала 30138,80 грн., отже розмір фінансової санкції становить 150694,0 грн. (30138,80 грн. * 5).

Щодо здійснення торгівельної діяльності за готівкові кошти без придбання відповідного торгового патенту. Зокрема, за період діяльності без придбання торгового патенту з 24.03.09р. по 31.03.09р. (в межах року з дня порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства) загальна сума склала 742,66 грн. Розрахунки щодо цієї суми проводились наступним чином: по рішенню №0000152310 щодо 8 торгових точок по м. Куп'янськ (5.2 грн. (вартість патенту за 1 день) * 8 днів порушення * 8 торгових точок) та отриману суму помножити на 2 у відповідності до ст.8 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності"; по рішенням за №0000142310 та №0000132310 щодо 2 торгових точок в різних селах Куп'янського району Харківської області (2.6 грн. (вартість патенту за 1 день) * 8 днів порушення * 1 торгову точку) та отриману суму помножити на 2 у відповідності до ст.8 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".

Вирішуючи питання щодо правомірності податкового повідомлення - рішення від 24.03.2010 року № 0000122310/0, яким позивачеві визначено податкове зобов'язання у розмірі 260056,0 грн., в тому числі за основним платежем (податок на прибуток) - 178370,0 грн., штрафні санкції - 81686,0 грн., суд встановив наступні обставини.

Підприємство позивача уклало договори з СПДФО ОСОБА_4 на отримання інформаційно-консультаційних послуг (договір № 2 від 07.04.2006 р. та №5 від 02.07.2008 року); СПДФО ОСОБА_5 на отримання послуг по технічному обслуговуванню друкарських машин та іншої техніки (договір № 15 від 01.04.2002 року); СПДФО ОСОБА_6 на надання рекламних послуг (договір від 25.11.2005 року).

Відповідач посилається на те, що позивачем по справі неправомірно віднесено до валових витрат суми, сплачені за зазначеними договорами, оскільки акти виконаних робіт (як первинні документи) за ними не відповідають вимогам п.2 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996. Пред'явлені до перевірки паперові носії не мають статусу первинних документів, внаслідок чого позивачем порушено вимоги п.5.1 абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибуток підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР та занижено податок на прибуток у розмірі 178370,0 грн.

Суд не погоджується із зазначеним висновком з огляду на наступне.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У відповідності до п.п.5.2.1.п. 5.2. ст. 5 зазначеного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

У відповідності до п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно зазначених вище договорів позивачем отримано відповідно послуги у сфері інформаційно-консультаційних послуг, технічного обслуговування друкарських машин та іншої техніки у рекламній сфері. Здійснення господарських операцій на підставі зазначених договорів підтверджені розрахунковими, платіжними документами, а також актами виконаних робіт (послуг), звітами про виконані роботи тощо.

Так, із дослідженого в судовому засідання акту перевірки (арк.17) судом встановлено, що зокрема, факти надання послуг СПДФО ОСОБА_5 підтверджені актами виконаних робіт, головною книгою та журналом-ордером по рахунку № 658 "Розрахунки з іншими кредиторами".

При новому розгляді, на виконання Ухвали Вищого Адміністративного Суду України від 16.07.2013р. судом долучені до матеріалів справи докази в підтвердження виконання вказаних господарських операцій, а саме: звіти, акти виконаних робіт, газети тощо.

Також суд зазначає, що в акті перевірки, на підставі висновків якого прийняте вказане вище оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не вказується ніяких порушень, окрім невідповідності актів виконаних робіт вимогам первинних документів.

Згідно абз. 4 п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За своїм змістом абз.4 п.п.5.3.9 передбачає в якості підстави для не включення до складу валових витрат тільки випадки повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, ведення яких є обов'язковими.

Таким чином, виключення з валових витрат отриманих послуг за договорами з СПДФО ОСОБА_4 на отримання інформаційно-консультаційних послуг (договір № 2 від 07.04.2006 р. та №5 від 02.07.2008 року); СПДФО ОСОБА_5 на отримання послуг по технічному обслуговуванню друкарських машин та іншої техніки (договір № 15 від 01.04.2002 року); СПДФО ОСОБА_6 на надання рекламних послуг (договір від 25.11.2005 року) є безпідставними, оскільки ці витрати були підтверджені документально, а господарські операції відповідно до наданих доказів, укладені в зв'язку з господарською необхідністю підприємства позивача та в результаті отриманий прибуток Комунальним підприємством охорони здоров'я Центральна районна аптека №63.

Крім того, при новому розгляді справи судом встановлено, що суди попередніх інстанцій не розподілили судові витрати понесені позивачем по справі.

Отже, на виконання вимог КАС України, а саме Глави 7 Розділу 2, суд вважає за необхідне розподілити судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Комунального підприємства охорони здоров'я Центральна районна аптека №63 до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000122310/0 від 24.03.2010 року.

Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000402320 від 24.03.2010 року на суму 2673388.85 грн. (два мільйона шістсот сімдесят три тисячі триста вісімдесят вісім гривень 85 копійок).

Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000152310 від 24.03.2010 року на суму 51912.30 грн. (п'ятдесят одна тисяча дев'ятсот дванадцять гривень 30 копійок).

Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000142310 від 24.03.2010 року на суму 3318,70 грн. (три тисячі триста вісімнадцять гривень 70 копійок).

Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000132310 від 24.03.2010 року на суму 3318,70 грн. (три тисячі триста вісімнадцять гривень 70 копійок).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства охорони здоров'я Центральна районна аптека №63 (код ЄДРПОУ 01974520) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 1.0 грн. (одна гривня 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 4 листопада 2013 року.

Суддя Д.В. Бездітко