Постанова № 34586599, 06.11.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

05.11.2013 р. справа №908/2486/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Шевкової Т.А.суддівБойченка К.І., Чернота Л.Ф. за участю представників сторін: від позивача: Верба В.В. дов. № 18-138 від 01.08.2013 р.від відповідача:Жердєв І.С. дов. ВТВ № 626894 від 28.12.2012 р.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжяна рішення господарського суду Запорізької областівід27.08.2013 рокуу справі№ 908/2486/13 (суддя Л.П. Гандюкова)за позовомПублічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", м.Запоріжжядо Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжяпро стягнення пені у сумі 117 056грн. 95коп.В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів", м.Запоріжжя звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя пені, нарахованої за порушення відповідачем, передбаченого п.3.3 договору поставки №11-12/40/20/2012/88 від 21.12.2011 року, строку оплати за товару, поставлений позивачем у період травень-грудень 2012 року у сумі 117 056грн. 95коп.

Господарський суд Запорізької області рішенням від 27.08.2013 року у справі № 908/2486/13 позовні вимоги задовольнив частково у сумі 108 391грн.57коп., у задоволенні позову в частині стягнення пені у сумі 5 019грн.87коп. суд відмовив, визнавши наданий позивачем розрахунок арифметично невірним.

У задоволенні позову в частині стягнення пені за прострочення оплати товару, отриманого за накладними №115 від 19.05.2012р., №116 від 20.05.2012р., №119 від 23.05.2012р., №№123,124 від 26.05.2012р., №125 від 27.05.2012р., №138 від 09.06.2012р., №139 від 10.06.2012р., №143 від 16.06.2012р. у сумі 3 645грн.51коп. суд відмовив, у зв'язку із спливом строку позовної давності, про застосування якого було заявлено відповідачем.

Клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій залишено судом без задоволення, у зв'язку з недоведеністю винятковості обставин для зменшення пені.

Відкрите акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 27.08.2013 року у справі № 908/2486/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким зменшити розмір штрафних санкцій до 10 000грн.

Заявник скарги вважає, що при прийнятті рішення господарським судом не досліджені всі обставини справи в їх сукупності, не в повному обсязі розглянуті докази, які надані позивачем в підтвердження позову, що є порушенням приписів ст.43 ГПК України.

Так, заявник скарги посилається на п.3 ст.83 ГПК України, п.3 ст.551 ЦК України, ст.233 ГК України і вважає, що він довів господарському суду обставини, які є достатніми підставами для зменшення розміру пені. Вважає, що судом не прийнятий до уваги факт належного виконання ВАТ «Запоріжсталь» взятих на себе договірних зобов'язань, відсутність заборгованості за поставлений за договором товар, тяжке фінансове становище позивача, збитки за 2012 рік склали 2 040 368грн., незначне прострочення під час розрахунків з позивачем (не більше п'яти днів), відсутність негативних наслідків у позивача та третіх осіб від прострочення виконання зобов'язання.

Представник позивача повідомив, що вважає рішення господарського суду Запорізької області від 27.08.2013 року у справі № 908/2486/13 законним та обґрунтованим, тому просив його залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до статей 4-4, 81-1Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Між ПАТ «Запорізький завод феросплавів» (постачальник) та ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (покупець) 21.12.2011року укладено договір поставки №11-12/40/20/2010/88, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити та передати, а покупець прийняти та оплатити, згідно з п.3.3 цього договору феросплави (товар), протягом строку з 01 січня по 31 грудня 2012 року, на умовах, в кількості та строки, вказані в специфікаціях до цього договору, що є його невід'ємною частиною.

Згідно з п.2.1.1 договору датою поставки товару та моментом переходу права власності вважається дата оформлення постачальником накладної перевізника (ПАТ «ЗФЗ»), при спільній прийомці.

Відповідно до п.п.3.3, 3.5 покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника протягом 15 календарних днів із дати поставки товару. Датою платежу вважається дата зарахування коштів на рахунок постачальника.

Сторонами у період травень - грудень 2012 року підписано специфікації №№5-16 на поставку товару на вказаний період.

Додатковими угодами №1 від 30.11.2012 року, №3 від 03.12.2012 року, №4 від 03.12.2012 року вносилися зміни та доповнення до договору та специфікацій.

Як вбачається з матеріалів справи у період з 19 травня по 29 грудня 2012 року за накладними позивач поставив на адресу відповідача товар в асортименті, узгодженому у специфікаціях до договору, на кожну накладну позивачем виставлявся рахунок на оплату, датою якого є дата відповідної накладної (акту прийому-передачі за декількома залізничними накладними).

Згідно з платіжними дорученнями, копії яких долучено до матеріалів справи, із зазначенням у призначенні платежу номеру та дати договору, у деяких - номерів виставлених рахунків, відповідач повністю оплатив отриманий товар, на час розгляду справи заборгованість відсутня.

Проте, оплата поставленого товару здійснена відповідачем з порушенням строків оплати, встановлених у п.3.3 договору.

04.12.2012 року сторонами підписано додаткову угоду №2 до договору поставки, відповідно до якої сторони підтвердили наявність заборгованості ВАТ «Запоріжсталь» за поставлену феросплавну продукцію станом на 04.12.2012р., яка складає 18 137 302,77 грн., в тому числі 9 778 463,19 грн. простроченої заборгованості.

В даній угоді сторони дійшли згоди, що покупець у грудні 2012р. погашає заборгованість за відвантажену продукцію у листопаді 2012р., оплачує продукцію, відвантажену у поточному місяці з метою відсутності простроченої заборгованості станом на 01.01.2013р., а постачальник здійснює поставку продукції у грудні 2012 року згідно з передбаченим у цій додатковій угоді графіком.

Сторонами встановлено, що покупець зобов'язаний виконати умови пункту 7.6 договору №11-12/40/20/2010/88 від 21.12.2011р. в частині оплати пені, розрахованої на дату оплати основного рахунку.

У випадку невиконання покупцем умов даної угоди в частині дотримання графіка оплати, постачальник залишив за собою право зупинити відвантаження феросплавної продукції в адресу покупця.

При цьому штрафні санкції, прописані у п.7.7 договору 11-12/40/20/2012/88 від 21.12.2011р., не застосовуються.

Позивач звертаючись до господарського суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача у примусовому порядку пеню у розмірі 117 056,95 грн. за порушення строків оплати, надав розрахунок пені за кожною видатковою накладною.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У пункті 7.6 договору поставки сторони узгодили, що у випадку порушення покупцем строків оплати за поставлений товар, передбачених п.3.3 договору покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої у відповідному періоді, за кожний день прострочки оплати.

Приймаючи до уваги, що строк оплати з урахуванням п.3.3 договору накладними №115 від 19.05.2012р. настав 03.06.12р., №116 від 20.05.2012р. - 04.06.12р., №119 від 23.05.2012р. - 07.06.12р., №№123,124 від 26.05.2012р. - 10.06.12р., №125 від 27.05.2012р. - 11.06.12р., №138 від 09.06.2012р. - 24.06.12р., №139 від 10.06.2012р. - 25.06.12р., №143 від 16.06.2012р. - 01.07.12р., слід визнати, що з вказаних дат у відповідача виникло прострочення зобов'язання, а у позивача - право вимагати у відповідача виконання свого зобов'язання та сплати штрафної санкції за порушення умов договору.

Статтею 230 ч.1 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За змістом п.1 частини 2 статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачена спеціальна позовна давність в один рік, тобто строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

Частиною 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Проаналізувавши матеріали справи, слід визнати, що перебіг позовної давності за вказаними вище накладними почався з 03.06.12р., 04.06.12р., 07.06.12р., 10.06.12р., 11.06.12р., 24.06.12р., 25.06.12р., 01.07.12р., тобто з дня коли особа могла довідатися про порушення свого права.

Згідно з ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 3 645грн. 51 коп. визнаються судовою колегією такими, що не підлягають задоволенню в зв'язку з пропуском строку позовної давності, про що господарський суд дійшов обґрунтованого висновку.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду погоджується із розрахунком пені зробленим господарським судом та з визначенням строку настання виконання зобов'язання з оплати, кількості днів прострочки за заявленими накладними, починаючи з накладної від 24.08.2012 року (згідно розрахунку) та вважає обґрунтованим висновок господарського суду про задоволення позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 108 391грн. 57 коп.

Згідно із ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, що свідчать про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

На момент підписання сторонами 04.12.2012р. додаткової угоди вимог до відповідача про сплату пені позивач не заявляв, основного боргу за накладними №115 від 19.05.2012р., №116 від 20.05.2012р., №119 від 23.05.2012р., №№123,124 від 26.05.2012р., №125 від 27.05.2012р., №138 від 09.06.2012р., №139 від 10.06.2012р., №143 від 16.06.2012р. не існувало, оскільки вони були оплачені 05.06.2012р., 08.06.2012р., 12.06.2012р., 26.06.2012р., 02.07.2012р.

Додатковою угодою №2 від 04.12.2012 року сторони узгодили умови поставки за грудень 2012року, а саме: поставка продукції поставлена в залежність від оплати відповідачем товару та підтвердили наявність заборгованості ВАТ «Запоріжсталь» за поставлену феросплавну продукцію станом на 04.12.2012р., яка складає 18137302,77 грн., в тому числі 9 778463,19 грн. простроченої заборгованості.

Як вбачається із розрахунку позивача та долучених до матеріалів справи копій накладних, платіжних доручень, вказана прострочена заборгованість стосувалася лише поставок за листопад, і графік, встановлений у даній додатковій угоді, по суті є не лише графіком поставки, а і графіком погашення заборгованості.

Оскільки сторони не внесли зміни до п.3.3 договору щодо оплати протягом 15 календарних днів з дати поставки, згадана у додатковій угоді пеня стосується простроченої заборгованості за листопад 2012р., у зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що перебіг строку позовної давності в даному випадку переривався або зупинявся в розумінні ст.ст.263,264 ЦК України.

Доводи заявника скарги щодо доведеності господарському суду обставин, які є достатніми для зменшення розміру пені не визнаються підставою для зменшення суми підлягаючої стягненню пені.

Згідно частини 2 статті 233 Господарського кодексу України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

З огляду на те, що відповідач не довів суду винятковість даного випадку, колегія суддів погодилась із висновком господарського суду про відмову у задоволенні заяви про зменшення підлягаючої стягненню суми пені.

При наявності встановлених обставин колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Запорізької області від 27.08.2013 року у справі №908/2486/13 є таким, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, сплачений при зверненні з апеляційною скаргою покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 27.08.2013 року у справі № 908/2486/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Т.А. Шевкова

Судді К.І. Бойченко

Л.Ф. Чернота

Надруковано 5 прим:

1 - позивачу;

2 - відповідачу;

3 - до справи;

4 - гос. суду Запорізької обл.; 5 - ДАГС.