Рішення № 34586518, 05.11.2013, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, телефон канцелярії

проспект Миру, 20 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

05 листопада 2013 року справа № 927/1376/13

Позивач: публічне акціонерне товариство "Облтеплокомуненерго",

вул. Комсомольська, 55б, м. Чернігів, 14000

Відповідач: Корюківська районна державна адміністрація,

вул. Шевченка, 60, м. Корюківка, Чернігівська область, 15300

Предмет спору: про стягнення 94 616,53 грн.

Суддя Л.М.Лавриненко

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

від позивача: Рябчук С.В., довіреність №10 від 02.01.2013 року, представник

від відповідача: Панкратьєва Т.Ю., не була допущена до участі у справі у зв'язку з відсутністю належним чином оформлених повноважень

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 88 785,84 грн. боргу, 1465,62 грн. пені, три відсотки річних в сумі 3794,36 грн. та 570,71 грн. втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції, згідно умов договору № 8-0014 на постачання теплової енергії від 01.10.2003 року з додатками та додаткових угод до нього.

В судовому засіданні 29.10.2013 року представник відповідача Панкратьєва Т.Ю., не була допущена до участі у справі у зв'язку з відсутністю належним чином оформлених повноважень.

Присутня в судовому засіданні 05.11.2013 року представник відповідача Панкратьєва Т.Ю., також не була допущена до участі у справі у зв'язку з відсутністю належним чином оформлених повноважень. Відповідно до ч.3 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, представниками юридичних осіб можуть бути особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Статтею 246 Цивільного кодексу України визначено, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами та скріплюється печаткою цієї юридичної особи. Подана представником відповідача довіреність №02-16/2779 від 01.11.2013 року, якою Панкратьєвій Т.Ю. надано право представляти інтереси відповідача в господарському суді, за підписом голови Корюківської районної державної адміністрації Довгаль О.В., не скріплена печаткою Корюківської районної державної адміністрації.

Представник позивача в судовому засіданні 05.11.2013 року надала письмове клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Письмове клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, подане представником відповідача суд залишає без розгляду, оскільки представник відповідача Панкратьєва Т.Ю., не була допущена до участі у справі у зв'язку з відсутністю належним чином оформлених повноважень на представництво інтересів відповідача у суді.

Представник позивача надала письмове клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом. Подані документи залучено до матеріалів справи.

Також судом залучено до матеріалів справи відзив на позов відповідача та додаткові документи.

Інших заяв та клопотань від сторін до суду не надходило.

В судовому засіданні 05.11.2013 року суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача виклав позовні вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнає частково в частині стягнення боргу за отримані послуги з постачання теплової енергії на опалення в сумі 88 785,84 грн. Крім того, відповідач вказує на те, що районна державна адміністрація є державним органом і не може вийти за обсяги фінансування, доведені органами вищого рівня, оскільки відповідно до кошторису на 2012 рік відповідачу для оплати послуг з теплопостачання теплової енергії на опалення було перераховано з державного бюджету України 78720 грн. при потребі 167505,84 грн. Разом з тим, згідно з кошторисом Корюківської районної державної адміністрації на 2013 рік не передбачені видатки на сплату пені, 3% річних та втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції, у зв'язку з чим відповідач просить суд зменшити зазначені санкції, зокрема, пеню, 3% річних та втрати від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції.

Представник позивача щодо зменшення штрафних санкцій заперечував.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтями 19 Закону України „Про теплопостачання" та Закону України „Про житлово-комунальні послуги" передбачено обов'язковість укладення в письмовій формі договору на постачання теплової енергії на опалення та гарячої води.

У відповідності до положень ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

01.10.2003 року між відкритим акціонерним товариством «Облтеплокомуненерго», правонаступником якого є позивач згідно п.1.2. статуту, затвердженого загальними зборами акціонерів товариства (протокол № 18 від 11.03.2011 року) та проведеною державною реєстрацією змін до установчих документів від 19.04.2012 року № 10641050013001350, та Корюківською районною державною адміністрацією було укладено договір №8-0014 на постачання теплової енергії.

Відповідно до умов договору № 8-0014 на постачання теплової енергії від 01.10.2003 року, а саме п.1.1., позивач (виробник) взяв на себе зобов'язання виробляти та постачати відповідачу (споживачу) теплову енергію, а відповідач (споживач) зобов'язується сплачувати за одержану теплову енергію, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виробника за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 2.1. договору № 8-0014 на постачання теплової енергії від 01.10.2003 року, теплова енергія постачається споживачу для об'єктів перерахованих у додатку №1, який є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 11.1. договору № 8-0014 на постачання теплової енергії від 01.10.2003 року, цей договір укладається на строк з 01.10.2003 року до 31.12.2004 року, набирає чинності з дня його підписання та враховується щорічно пролонгованим, якщо за місяць до закінчення строку не поступає заява однієї з сторін про відмову від діючого договору.

Доказів розірвання договору чи визнання його недійсним сторони суду не надали.

Додатковою угодою від 01.01.2006 року до договору на постачання теплової енергії № 8-0014 від 01.10.2003 року, внесено зміни, зокрема, до п.п. 1.1., 6.4., 6.5., 6.8., доповнено договір п.п. 1.2., 1.3.; пункт 11.1. викладено в новій редакції.

Додатковою угодою від 01.01.2007 року до договору на постачання теплової енергії № 8-0014 від 01.10.2003 року, з 01.01.2007 року внесено зміни до додатку №1 договору та п. 1.3. договору.

Додатковою угодою від 01.01.2009 року до договору на постачання теплової енергії № 8-0014 від 01.10.2003 року, з 01.01.2009 року внесено зміни, зокрема, до п.п. 1.1., 1.2., 1.3., 6.4., 6.5., 6.6., 7.3.3. договору.

Додатковою угодою від 16.04.2009 року до договору на постачання теплової енергії № 8-0014 від 01.10.2003 року, з 16.04.2009 року внесено зміни, зокрема, у додаток №1 до договору, п. 1.3. договору.

Додатковою угодою від 21.12.2009 року до договору на постачання теплової енергії № 8-0014 від 01.10.2003 року, з 21.12.2009 року внесено зміни, зокрема, у додаток №1 до договору, п. 1.3. договору.

Додатковою угодою від 01.06.2010 року до договору на постачання теплової енергії № 8-0014 від 01.10.2003 року, з 01.06.2010 року внесено зміни, зокрема, у додаток №1 до договору, п. 1.3. договору.

Додатковою угодою від 01.01.2011 року до договору на постачання теплової енергії № 8-0014 від 01.10.2003 року, з 01.01.2011 року внесено зміни, зокрема, у додаток №1 до договору: назва та адреса опалювального об'єкту: м. Корюківка, вул. Шевченка, 85а, 1. архів площею 71,2 кв.м. вул. Шевченка, 60, 2. адмінприміщення, площею 779,9 кв.м.

Пункт 1.3. договору: розмір щомісячної плати по цьому договору (загальна вартість послуг) на момент укладення додаткової угоди від 01.01.2011 року до цього договору становить (з урахуванням ПДВ): протягом опалювального періоду 12792,03 грн., в тому числі за: опалення 12792,03 грн. (вартість за 851,1 кв.м. + абонентська плата за 851,1 кв.м.); У разі наявності (встановлення) приладів обліку теплової енергії остаточна вартість послуг, в опалювальний період, визначається наступним чином: за опалення - з урахуванням показань приладів обліку та вартості 1 Гкал + абонентська плата за 851,1 кв.м. Абонентська плата в опалювальний період нараховується незалежно від наявності чи відсутності приладів обліку теплової енергії. - протягом міжопалювального періоду 2246,90 грн. (абонентська плата в сумі 2246,90 грн. (за 851,1 кв.м.). У разі наявності (встановлення) приладів обліку споживання гарячої води, остаточна вартість послуг в міжопалювальний період, визначається з урахуванням їх показань та складається з: абонентської плати за 851,1 кв.м.

Додатковою угодою від 01.02.2012 року до договору на постачання теплової енергії № 8-0014 від 01.10.2003 року, зокрема: доповнено розділ 2 п. 2.4., розділ 3 п. 3.2.25., 3.2.26., розділ 3 п. 3.2.26., розділ 4 п. 4.1.8., 4.1.9., розділ 5 п. 5.7., розділ 6 п. 6.11., 6.12., викладено п. 5.4. в новій редакції.

Додатковою угодою від 29.04.2013 року до договору на постачання теплової енергії № 8-0014 від 01.10.2003 року, внесено зміни, зокрема: викладено п.п. 1.2., 1.3., 5.1., 5.3., 5.4., 5.6., 6.2., 6.4., 6.5., в новій редакції, виключено п.п. 5.7., 6.2.2., 6.2.3., 6.3. з договору.

Пунктом 11 додаткової угоди від 29.04.2013 року до договору на постачання теплової енергії № 8-0014 від 01.10.2003 року сторони визначили, що дана додаткова угода набирає чинності з дня її підписання. Сторони домовились про те, що умови цієї додаткової угоди викладені в пунктах 4-10 розповсюджуються на правовідносини сторін, що склалися до моменту її укладання, а саме з 01.10.2012р.

Ця умова договору, не протирічить п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України.

Пунктом 1.2. договору, в редакції додаткової угоди від 29.04.2013 року до договору на постачання теплової енергії № 8-0014 від 01.10.2003 року, сторони передбачили, що тарифи/двоставкові тарифи на комунальні послуги змінюються за поданням теплопостачальника до органів влади (місцевого самоврядування) за умови їх затвердження (погодження) в установленому законодавством порядку. Нові тарифи/двоставкові тарифи є обов'язковими до застосування та набувають чинності для сторін без укладення додаткових угод.

У відповідності до п.1.3. договору, в редакції додаткової угоди від 29.04.2013 року до договору на постачання теплової енергії № 8-0014 від 01.10.2003 року, ціна цього договору включає ціну (вартість) проданої за цим договором теплової енергії. Ціна (вартість) проданої за цим договором теплової енергії визначається на підставі встановлених тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Абонентська плата в опалювальний та міжопалювальний періоди нараховується незалежно від наявності чи відсутності засобів (приладів) обліку теплової енергії.

Рішенням виконавчого комітету Корюківської міської ради № 138 від 29.07.2009 року, було встановлено двоставкові тарифи для ВАТ „Облтеплокомуненерго" на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення у м. Корюківка з дня офіційного оприлюднення у розмірі, зокрема, для - бюджетних установ: - 437,09 грн./Гкал, 11,71 грн./кв.м. опалювальної площі в опалювальний період, - інші споживачі - 443,02 грн./Гкал 9,92 грн./кв.м. опалювальної площі щомісячно протягом року.

Абонентська плата на послуги з централізованого опалення (сплачується всіма споживачами незалежно від наявності чи відсутності приладів обліку): бюджетні установи - 2,64 грн./кв.м. опалювальної площі щомісячно протягом року, інші споживачі - 2,27 грн./кв.м. опалювальної площі щомісячно протягом року.

Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України № 167 від 30.09.2011 року «Про встановлення тарифів на теплову енергію ВАТ „Облтеплокомуненерго" було встановлено Відкритому акціонерному товариству "Облтеплокомуненерго" тариф на теплову енергію: умовно-змінна частина двоставкових тарифів на теплову енергію для централізованого опалення (плата за одиницю фактично спожитої теплової енергії) для бюджетних установ у м. Корюківка - 593,93 грн./1Гкал (без ПДВ). Дана постанова набирає чинності з 01.10.2011 року.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч. 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач на виконання умов договору на постачання теплової енергії № 8-0014 від 01.10.2003 року, додатків до нього та додаткових угод від 01.01.2006 року; 01.01.2007 року, 01.01.2009 року, 16.04.2009 року, 21.12.2009 року, 01.06.2010 року, 01.11.2011 року, 01.02.2012 року, 29.04.2013 року, поставив відповідачу за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року включно теплової енергії на опалення на загальну суму 99 539,49 грн. (січень 2012 року - 18503,55 грн.; лютий 2012 року - 18503,55 грн.; березень 2012 року - 18503,55 грн.; квітень 2012 року - 10375,23 грн.; червень 2012 року - 2246,90 грн.; серпень 2012 року - 2246,90 грн.; вересень 2012 року - 2246,90 грн.; жовтень 2012 року - 4800,98 грн.; грудень 2012 року - 22111,93 грн.), що підтверджується рахунками-фактурами № 8-0014 від 19.01.2012, 20.02.2012, 31.03.2012, 19.04.2012, 20.06.2012, 23.08.2012, 19.09.2012, 24.10.2012, 2012.2012, копії яких додано позивачем до матеріалів справи.

Відповідно до пункту 3.2.21. договору на постачання теплової енергії № 8-0014 від 01.10.2003 року (в редакції додаткової угоди від 01.01.2009 року), споживач зобов'язується щомісячно протягом року здійснювати всі платежі, передбачені цим договором, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виробника у відповідності до п. 1.3. та в порядку, визначеному у цьому договорі.

Згідно п.п. 6.4, 6.5. договору на постачання теплової енергії № 8-0014 від 01.10.2003 року (в редакції додаткової угоди від 29.04.2013 року), розрахунки споживача з теплопостачальником за надані послуги здійснюються щомісячно згідно з показаннями засобів (приладів) обліку або, при відсутності засобів обліку, розрахунковим методом у відповідності та з урахуванням всіх платежів/ставок та порядку оплати, що передбачені затвердженим тарифом та згідно з умовами цього договору. Розрахунковим періодом є період часу, що розпочинається 20 числа попереднього місяця і триває до 19 числа звітного місяця. У місяці, в якому розпочинається опалювальний період, для розрахунків за теплову енергію, що постачається для опалення, розрахунковий період починає свій перебіг з дати початку опалювального періоду (визначається рішенням виконавчих органів відповідних органів місцевого самоврядування) та закінчується 19 числа звітного місяця. У місяці, в якому закінчується опалювальний період, для розрахунків за теплову енергію, що поставляється для опалення, розрахунковий період закінчується датою закінчення опалювального періоду (визначається рішенням виконавчих органів відповідних органів місцевого самоврядування).

Розрахунки за надані послуги споживач здійснює згідно умов цього договору щомісячно до 1-го числа місяця наступного за розрахунковим, не залежно від того на який день тижня припадає 1-ше число місяця. Якщо 1-ше число місяця припадає на вихідний день, то розрахунок за надані послуги здійснюється в останній робочий день звітного місяця.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку суми боргу, на початок спірного періоду (01.01.2012 року), у відповідача рахувалась переплата у сумі 97,22 грн.

Відповідач, за отриману теплову енергію за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року включно на день подачі позову (22.10.2013 року) розрахувався частково, сплативши 10656,43 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку за 22.06.2012 та за 25.12.2012, копії яких додано до матеріалів справи. Отже, на момент подачі позову основна заборгованість відповідача, з урахуванням переплати (97,22 грн.) перед позивачем становила 88785,84 грн. грн.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1465,62 грн. за період з 02.11.2012 року по 30.06.2013 року, яка розрахована виходячи із подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

У відповідності до пункту 6.6. договору на постачання теплової енергії № 8-0014 від 01.10.2003 року (в редакції додаткової угоди від 01.01.2009 року), у випадку порушення споживачем строків оплати, визначених п. 6.5. договору, останньому нараховується пеня згідно п. 7.3.3. договору.

Відповідно до пункту 7.3.3. договору на постачання теплової енергії № 8-0014 від 01.10.2003 року (в редакції додаткової угоди від 01.01.2009 року), за порушення порядку розрахунків, передбаченого п. 6.4., 6.5. договорів, боржник сплачує пеню у розмірі 1% від сум простроченого платежу за кожний день прострочення.

Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати спожитої теплової енергії, і нарахування позивачем відповідачу пені в меншому розмірі (виходячи із подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки), а ніж передбачено умовами п.7.3.3. договору (розмір пені 1% від сум простроченого платежу за кожний день прострочення) є правом сторони і не протирічить діючому законодавству, суд доходить висновку, що вимоги позивача щодо стягнення пені в сумі 1465,62 грн. за прострочку оплати спожитої теплової енергії за період з 02.11.2012 року по 30.06.2013 року є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Позивач, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 3794,36 грн. за період з 02.02.2012 року по 20.10.2013 року та 570,71 грн. інфляційних втрат від знецінення грошових коштів за період з 02.02.2012 року по 31.05.2013 року.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.3.3. договору на постачання теплової енергії № 8-0014 від 01.10.2003 року (в редакції додаткової угоди від 01.01.2009 року) передбачено, що за порушення порядку розрахунків, передбаченого п. 6.4., 6.5. договорів, боржник сплачує борг з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення і 3% річних від простроченої суми.

Матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати теплової енергії, тому суд доходить висновку, що позивачем правомірно нараховані 3% річних в сумі 3794,36 грн. за період з 02.02.2012 року по 20.10.2013 року.

Як вбачається з доданого позивачем до позовної заяви розрахунку втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції, позивачем було здійснено вибіркове нарахування інфляційних втрат за місяці (зокрема, лютий 2012 року, березень 2012 року, вересень 2012 року, грудень 2012 року, січень 2013 року, травень 2013 року), в яких рівень інфляції перевищує 100%, та виключено місяці, в яких була дефляція (рівень інфляції складав менше 100 %), що суперечить вимогам ст. 625 Цивільного кодексу України, оскільки вказаною нормою передбачено нарахування інфляційних втрат за весь період прострочки, а не вибірково, де рівень інфляції перевищує 100%.

З поданого позивачем в судове засідання 05.11.2013 року на вимогу суду розрахунку втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції за період з 02.02.2012 року по 31.05.2013 року без виключення місяців, в яких була дефляція (рівень інфляції складає менше 100 %), вбачається, що загальний розмір втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції за період з 02.02.2012 року по 31.05.2013 року становить -241,83 грн., тобто фактично дорівнює нулю.

Таким чином, позовні вимоги позивача в частині стягнення 570,71 грн. інфляційних втрат від знецінення грошових коштів за період з 02.02.2012 року по 31.05.2013 року є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, зокрема, пені, 3% річних та втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції, задоволенню не підлягає з наступних підстав:

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов"язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов"язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання. Аналогічна норма міститься в ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України.

Статтею 233 Господарського кодексу України визначено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Аналогічна норма міститься і в ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування і не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Однак, всупереч наведеним нормам, відповідачем не надано суду доказів, які підтверджують наявність обставин для зменшення суми пені.

Твердження відповідача про те, що районна державна адміністрація є державним органом і не може вийти за обсяги фінансування, доведені органами вищого рівня; заборгованість виникла у зв'язку з заниженою різницею суми, запланованої кошторисом та перерахованою з державного бюджету та кошторисами на 2012 та на 2013 року не передбачені видатки на сплату пені, є безпідставні і судом до уваги не можуть бути прийняті з наступних підстав:

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 Цивільного кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.

У відповідності до частини 3 ст. 51 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів забезпечують у повному обсязі проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ та послуги зв'язку, які споживаються бюджетними установами, та укладають договори за кожним видом енергоносіїв у межах встановлених відповідним головним розпорядником бюджетних коштів обґрунтованих лімітів споживання.

Умовами договору на постачання теплової енергії № 8-0014 від 01.10.2003 року та додатковими угодами до нього не передбачено залежність оплати відповідачем отриманої теплової енергії від бюджетних асигнувань, установлених кошторисами.

Згідно частини першої статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 Цивільного кодексу України і статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має викопуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини другої статті 617 Цивільного кодексу України, частини другої статті 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду України від 15.05.2012р. у справі № 11/446.

Клопотання відповідача щодо 3% річних та втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції також задоволенню не підлягає, оскільки 3% річних не є штрафними санкціями, право зменшення яких надано суду. А щодо інфляційних втрат, то в цій частині судом відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та умов договору, взяті на себе зобов'язання не виконав, заборгованість за поставлену теплову енергію своєчасно в повній сумі не сплатив, а тому господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення 88785,84 грн. боргу, 1465,62 грн. пені, 3% річних в сумі 3794,36 грн. В решті позову відмовити.

Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1880,92 грн.

Керуючись ст.ст. 202, 205, 525, 526, 546, 549, 625, 629 Цивільного кодексу України; ст.ст. 173, 174, 175, 193, 231, 232, 275 Господарського кодексу України; ст.ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Корюківської районної державної адміністрації, вул. Шевченка, 60, м. Корюківка, Чернігівська область, 15300 (р/р 35218001000532 в УДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, код 04061926) на користь публічного акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго", вул. Комсомольська, 55-Б, м. Чернігів, 14000 (р/р 26004300000976 в ПАТ „Банк „Демарк" м. Чернігова, МФО 353575, код 03357671) 88785,84 грн. боргу, 1465,62 грн. пені, 3794,36 грн. 3 % річних та 1880,92 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Повне рішення підписано 06.11.2013р.

Суддя Л.М.Лавриненко