Рішення № 34586497, 28.10.2013, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" жовтня 2013 р.Справа № 924/1144/13

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Шпак В.О., розглянувши матеріали справи

За позовом: Приватного підприємства „Альма-Віта" с.Золотники Теребовлянського району Тернопільської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ-ЕС ТРЕЙД" м. Хмельницький

про стягнення 201 593,30грн. основної заборгованості, 17 712грн. пені та 2 016грн. 1% штрафу

Представники сторін:

Позивача: Матійков В.О. - за дорученням від 20.09.2013р.

Відповідача: не з'явився

Суть спору:

Приватне підприємство „Альма-Віта" с.Золотники Теребовлянського району Тернопільської області звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ДІ-ЕС ТРЕЙД" м. Хмельницький про стягнення 201 593,30грн. основної заборгованості, 17 712грн. пені та 2 016грн. 1% штрафу.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №0009-12 від 01.01.2012р.

Представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не подав. Відповідач був належним чином повідомлений про дати, час та місце слухання справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу можу бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

01.01.2012р. між Приватним підприємством „Альма-Віта" (виробник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ДІ-ЕС ТРЕЙД" (дистриб'ютор) укладено договір №00009-12.

Пунктом 1.1 передбачено, що виробник на умовах даного договору надає дистриб'ютору право продажу продуктів харчування, а саме, масла солодкого вершкового 72,5% жиру (продукція) в статусі офіційного дистриб'ютора.

Відповідно до п.2.1 виробник зобов'язується надавати продукцію дистриб'ютору відповідної якості, в кількості і в асортименті згідно затверджених заявок дистриб'ютора, зазначених у товарно-транспортних документах, що відповідають вимогам діючих на Україні стандартів і технічних умов підприємства-виробника.

Дистриб'ютор зобов'язаний по першій вимозі виробника проводити звірку розрахунків по оплаті за відвантажену виробником продукцію у встановленій формі. При отриманні Акту звірки взаєморозрахунків від виробника дистриб'ютор зобов'язаний на протязі 2 банківських днів перевірити його і передати виробнику з відміткою (підписом уповноваженої особи та печаткою дистриб'ютора). (п.п.2.2.10).

Згідно із п.3.1, п.3.2, п.3.6, п.3.7, п.3.8 договору сторони при оформленні кожного замовлення керуються цінами на продукцію, що діють на момент відвантаження. Виробник постачає продукцію дистриб'ютору за відпускними цінами, встановленими виробником на продукцію в цьому регіоні з урахуванням дистрибюційної знижки. Моментом відвантаження вважається момент передачі продукції дистриб'ютору, з обов'язковою відміткою представника дистриб'ютора на накладних виробника. Дистриб'ютор зобов'язується оплатити відвантажену йому продукцію не пізніше 30 календарних днів з моменту відвантаження. Право власності на придбану продукцію переходить до дистриб'ютора з моменту підписання накладної, що свідчить про отримання продукції.

Позивач надавав відповідачу для реалізації продукцію, що підтверджується накладними №84 від 14.12.2012р., №92 від 20.12.2012р.

Як вбачається із акту звірки взаєморозрахунків від 03.02.2013р., підписаного та скріпленого печатками сторін, станом на 31.12.2012р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 202 593,30грн.

31.03.2013р. позивач звернувся до відповідача із вимогою сплатити 202 593,30грн. заборгованості.

Після підписання акту звірки, відповідач сплатив 09.04.2013р. - 1 000грн.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як передбачено ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч.1 ст.181 ГК України).

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.ст.526,527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач своїх зобов'язань належним чином та в повному обсязі не виконав, внаслідок чого станом на 11.09.2013р. у нього виникла перед позивачем заборгованість в сумі 201 593,30грн.

Вимога позивача про стягнення 201 593,30грн. є правомірною та підлягає задоволенню.

Позивачем нараховано 17 712грн. пені за період з 30.01.2013р. по 02.09.2013р. та 2 016грн. штрафу.

Пунктом 9.2 договору передбачено, що у випадку порушення дистриб'ютором термінів оплати, передбачених п.3.6 даного договору, дистриб'ютор сплачує виробнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день такого прострочення на підставі Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а також разовий штраф, що дорівнює 1% від суми простроченого платежу.

Згідно із ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтями 1, 2 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Під час розгляду справи представником позивача подавались інші розрахунки пені Дані розрахунки судом до уваги не беруться, оскільки позивачем не подано заяву про зменшення або збільшення розміру пені.

Здійснивши перерахунок пені та штрафу, суд прийшов до висновку, що правомірним є нарахування та підлягає стягненню з відповідача 13 940,31грн. пені за період з 30.01.2013р. по 20.07.2013р. та 2 015,93грн. штрафу (201 593,30грн.х1%).

У стягненні 3 771,69грн. пені та 0,07грн. штрафу належить відмовити.

У відповідності із ст. 49 ГПК України судовий збір у справі належить покласти на сторони пропорційно до задоволених вимог.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, п.1-1 ст.80, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов Приватного підприємства „Альма-Віта" с.Золотники Теребовлянського району Тернопільської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ-ЕС ТРЕЙД" м. Хмельницький про стягнення 201 593,30грн. основної заборгованості, 17 712грн. пені та 2 016грн. 1% штрафу задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ДІ-ЕС ТРЕЙД" м. Хмельницький, вул. Гагаріна, буд. 5 (код ЄДРПОУ 37749175) на користь Приватного підприємства „Альма-Віта" с.Золотники, Теребовлянського району, Тернопільської області, вул. Містечко, 52 (код ЄДРПОУ 22335971) - 201 593,30грн. (двісті одна тисяча п'ятсот дев'яносто три гривні 30коп.) заборгованості, 13 940,31грн. (тринадцять тисяч дев'ятсот сорок гривень 31коп.) пені, 2 015,93грн. (дві тисячі п'ятнадцять гривень 93коп.) штрафу, 4 351,18грн. (чотири тисячі триста п'ятдесят одна гривня 18коп.) судового збору.

Видати наказ.

У стягненні 3 771,69грн. пені та 0,07грн. штрафу відмовити.

Повне рішення складено 04.11.2013р.

Суддя В.О. Шпак

Віддруковано в 3 примірниках:

1. До справи;

2. Позивачу;

3. Відповідачу - м. Хмельницький, вул. Гагаріна, буд. 5 - рекомендованим.