Рішення № 34585671, 28.10.2013, Приморський районний суд м. Одеси

28.10.2013

Справа № 522/675/13-ц

Провадження № 2/522/6012/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2013 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Єршової Л.С.

при секретарі Бондаревій Є.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, Головного управління юстиції в Одеській області, Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області, третя особа: державний виконавець Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2, за участю прокуратури Приморського району м.Одеси, про стягнення 24000,00 гривень матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, третя особа: державний виконавець Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2, про стягнення 24000,00 гривень матеріальної шкоди.

Після уточнення кола відповідачів по справі позивач подав до суду уточнений позов до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, Головного управління юстиції в Одеській області, Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області, третя особа: державний виконавець Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2, про стягнення з Головного управління юстиції в Одеській області шляхом списання у безспірному порядку Головним управлінням державної казначейської служби України в Одеській області на користь ОСОБА_1 24000,00 грн. матеріальної шкоди, завданої з вини Другого Приморського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції, стягнення з держави в особі Головного управління юстиції в Одеській області шляхом списання у безспірному порядку Головним управлінням державної казначейської служби України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судових витрат.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 29.06.2011 року державним виконавцем Другого Приморського ВДВС ОМУЮ ОСОБА_2 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2-1151/08 виданого 21.06.2011р., та присвоєно номер ВП №27331598.

14.07.2011р. державний виконавець Другого Приморського відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

02.04.2012 року державний виконавець Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, ОСОБА_2 виніс постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі Виконавчого листа №2-1151/08 виданий 21.06.2011, та присвоює номер ВП №31970226.

У зв'язку з тим, що позивач не має юридичної освіти, він був змушений звернутися за правовою допомогою до особи, яка є фахівцем у галузі права для захисту свої законних прав, свобод та інтересів, а саме до адвоката ОСОБА_3.

20.06.2012 року ОСОБА_1 та адвокат ОСОБА_3, яка діє на підставі Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №1540 від 03 квітня 2007 року уклали угоду №12/06/20-1 про надання адвокатських послуг.

Дізнавшись від адвоката ОСОБА_3 про велику кількість допущених державним виконавцем Другого Приморського ВДВС ОМУЮ ОСОБА_2 порушень позивач звернувся до Приморського районного суду м.Одеси зі скаргою на дії та рішення державного виконавця.

17 серпня 2012 року Приморським районним судом м.Одеси постановлено ухвалу по справі №1522/16677/12, якою скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця Другого Приморського ВДВС ОМУЮ ОСОБА_2 задоволено у повному обсязі.

26 червня 2012 року ухвалою Приморського районного суду м.Одеси по справі №1522/10970/12 подання державного виконавця Другого Приморського ВДВС ОМУЮ про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 задоволено.

У зв'язку з викладеним позивач звернувся за правовою допомогою до адвоката ОСОБА_3 для оскарження зазначеної ухвали суду.

21 листопада 2012 року апеляційним судом Одеської області постановлено ухвалу, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 26 червня 2012 року скасовано, у задоволенні подання державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 за межі України відмовлено.

Після цього позивач знов потребував правової допомоги для скасування обмеження у праві виїзду в органах Прикордонної служби України та знов звернувся до адвоката ОСОБА_3

В цілому за надання ОСОБА_1 адвокатом ОСОБА_3 правової допомоги ним було здійснено платежі на загальну суму 24000,00 гривень, а саме: 21 червня 2012 року 8000 (вісім тисяч) гривень, що підтверджується квитанцією №4504/10; 21 червня 2012 року 4000 (чотири тисячі) гривень, що підтверджується квитанцією №4505/10; 30 липня 2012 року 6400 (шість тисяч чотириста) гривень, що підтверджується квитанцією №4510/10; 11 грудня 2012 року 5600 (п'ять тисяч шістсот) гривень, що підтверджується квитанцією №5373/12.

Позивач вважає, що неналежне виконання посадових обов'язків, а також неправомірні дії та рішення державного виконавця Другого Приморського ВДВС ОМУЮ ОСОБА_2 призвели до порушення його законних прав, через що ОСОБА_1 зазнав матеріальної шкоди. Зазначена шкода, на думку позивача виражається у витратах на послуги адвоката для захисту його законних прав і складає суму 24000,00 гривень. Обґрунтовуючи своє вимоги тим, що відповідно до ч. 1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення цієї шкоди, та посилаючись на приписи Бюджетного кодексу України, Закону України «Про державну виконавчу службу України», Положення «Про управління державної виконавчої служби головних управлінь юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі», Положення «Про головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі», Положення «Про Державну казначейську службу України», Положення «Про головні управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі», просить стягнути зазначені вище кошти з Головного управління юстиції в Одеській області шляхом їх списання у безспірному порядку Головним управлінням державної казначейської служби України в Одеській області на користь ОСОБА_1.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 позов підтримав та просив суд його задовольнити.

Представник Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що витрати на правову допомогу не є матеріальною шкодою.

Представник Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що доводи позивача є безпідставними та необґрунтованими, надав до суду письмові заперечення проти позову.

Представник Головного управління юстиції в Одеській області надав до суду письмові заперечення проти позову, в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що витрати, пов`язані з правовою допомогою адвоката відповідно до вимог чинного законодавства віднесені до судових витрат та їх не можна визнати збитками чи шкодою в розумінні положень цивільного законодавства України.

Судом за клопотанням заступника прокурора Приморського району м. Одеси до участі у справі було залучено прокуратуру Приморського району м.Одеси для представництва інтересів держави в особі Державної казначейської служби України, сторони проти задоволення зазначеного клопотання не заперечували. Представник прокуратури в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 заперечував.

Третя особа - державний виконавець Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Заслухав думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, 20 червня 2012 року між ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_3 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1540 від 30.03.2007 року) було укладено угоду №12/06/20-1 про надання адвокатських послуг. За зазначеною угодою позивач відповідно до квитанцій сплатив адвокату ОСОБА_3 24000,00 гривень, а саме: 21 червня 2012 року 8000 (вісім тисяч) гривень, що підтверджується квитанцією №4504/10; 21 червня 2012 року 4000 (чотири тисячі) гривень, що підтверджується квитанцією №4505/10; 30 липня 2012 року 6400 (шість тисяч чотириста) гривень, що підтверджується квитанцією №4510/10; 11 грудня 2012 року 5600 (п'ять тисяч шістсот) гривень, що підтверджується квитанцією №5373/12.

17 серпня 2012 року Приморським районним судом м.Одеси постановлено ухвалу по справі №1522/16677/12, якою скаргу на дії та рішення державного виконавця Другого Приморського ВДВС ОМУЮ ОСОБА_2, за участю стягувача ОСОБА_4 з вимогами про скасування постанов про відкриття провадження, повернення виконавчого провадження, накладення штрафів, стягнення виконавчого збору, зупинення виконавчого провадження, поновлення виконавчого провадження - задоволено у повному обсязі та скасовані: постанова про відкриття виконавчого провадження № 27331598 від 29.06.2011 року; постанова про повернення виконавчого провадження № 27331598 від 14.07.2011 року; постанова про відкриття виконавчого провадження № з 1970226 від 02.04.2012 року; постанова про накладення штрафу № 31970226 від 09.04.2012 року; постанова про стягнення з боржника виконавчого збору № 31970226 від 09.04.2012 року; постанова про повторне накладення штрафу № 31970226 від 20.04.2012 року; постанова про зупинення виконавчого провадження № 31970226 від 20.04.2012 року; постанова про поновлення виконавчого провадження № 31970226 від 16.07.2012 року.

01 жовтня 2013 року Приморським районним судом м.Одеси постановлено ухвалу по справі №1522/16677/12, якою внесено виправлення в ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 17 серпня 2012 року, а саме: «в другому абзаці резолютивній частині ухвали вставити речення «Визнати дії державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2 неправомірними».

Будь-яких інших доказів на підтвердження обставин, викладених у позові, позивач до суду не надав.

Враховуючи викладене, по суті позивач вважає, що його витрати на оплату послуг адвоката, який представляв його інтереси в інших судових процесах є матеріальною шкодою.

Відповідно до ст. 214 ЦПК під час ухвалення рішення суд, серед іншого, вирішує питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених ним обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст. 1166 ЦК України, в якій зокрема зазначається, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

В свою чергу, види судових витрат (до яких віднесено витрати на правову допомогу ст. 84 ЦПК України) визначені у ст. 79 зазначеного Кодексу, а їх розподіл здійснюється судом відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом (статті 88, 89 ЦПК України). Крім цього, суд під час ухвалення рішення вирішує, зокрема, питання про розподіл судових витрат, про що зазначається в його резолютивній частині (п. 6 ч. 1 ст. 214, п. 4 ч. 1 ст. 215 цього ж Кодексу).

Ухвали суду щодо визначення розміру судових витрат окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 293 зазначеного Кодексу.

Таким чином, види, зміст судових витрат, порядок їх розподілу судом та оскарження ухвал суду з цього питання у цивільному судочинстві регулюються та підпорядковані нормам ЦПК України.

Згідно зі змістом зазначених положень ЦПК України вирішення судом питання про судові витрати відбувається лише в порядку, визначеному відповідними нормами вказаних процесуальних законів.

Отже, повязані з оплатою правової допомоги адвоката витрати, понесені особою у звязку з реалізацією своїх процесуальних прав при розгляді справ у порядку цивільного судочинства, процесуальним законом віднесено до судових витрат. Вони відшкодовуються в порядку, передбаченому відповідним процесуальним законом, не є шкодою в розумінні ст. 1166 ЦК України і не можуть бути стягнуті за позовною вимогою про відшкодування шкоди. Зазначена правова позиція підтримана Верховним Судом України (ухвала від 15 квітня 2009 р. по справі №6-3009св09, ухвала від 27.01.2010 р. по справі №6-11633св09).

При цьому суд враховує, що відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України 26.12.2003 N 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення ЦПК і ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема: ст. 5 ЦПК - про порушення цивільної справи в загальному суді; статей 98, 99 і гл. 14 ЦПК - щодо кола осіб, які беруть участь у справі, їхніх прав та обов'язків; статей 90, 93 ЦПК - про судові виклики та повідомлення; гл. 20 ЦПК - про судовий розгляд; глав 40, 41 ЦПК - щодо апеляційного та касаційного оскарження рішень суду першої інстанції; статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 64, розділів XI, XII, XII-1 ГПК тощо.

На підставі викладеного, питання щодо судових витрат, у тому числі оплати витрат на правову допомогу, під час розгляду скарг на дії державних виконавців вирішуються на підставі ст.ст. 79, 84 ЦПК України.

За викладених обставин суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, відповідно судом не можуть бути задоволені вимоги позивача про стягнення на його користь судових витрат.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 1166 ЦК України, ст.ст. 5, 8, 10, 15, 16, 60, 61, 79, 84, 88, 89, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, Головного управління юстиції в Одеській області, Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області, третя особа: державний виконавець Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2, за участю прокуратури Приморського району м.Одеси, про стягнення з Головного управління юстиції в Одеській області шляхом списання у безспірному порядку Головним управлінням державної казначейської служби України в Одеській області на користь ОСОБА_1 24000,00 грн. матеріальної шкоди, завданої з вини Другого Приморського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції, відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СуддяЛ.С. Єршова