Постанова № 34585325, 15.10.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 року Справа № 808/6767/13-а м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Нечипуренка О.М., при секретарі Петрусь Д.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання протиправними дій, -

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2 (договір № 2013/08 від 05.08.2013)

ОСОБА_3 (довіреність № 02-11/2013 від 11.10.2013)

від відповідача - Міщенко О.В. (довіреність № 1942/8/10-017 від 03.09.2013)

ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про

- визнання протиправними дій щодо формування в акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1) по взаємовідносинам з підприємством ТОВ «Ангстрем Континенталь» (код за ЄДРПОУ 33906299), висновків про визнання відсутності у позивача об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам - покупцям за період з 01.10.2012 по 31.10.2012 та висновків про визнання фінансово-господарських операцій фіктивними, а правочини з придбання, здійснені між ФОП ОСОБА_1 з ТОВ «Ангстрем Континенталь», за період жовтень 2012 року, правочин з наданням послуг підприємствам-покупцям визнані нікчемними та, як наслідок, недійсними з моменту їх вчинення.

- визнання протиправними дій ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області по зменшенню задекларованого податкового кредиту позивача по взаємовідносинах з ТОВ «Ангстрем Континенталь», у жовтні 2012 року на суму - 17856,04 грн.; по зменшенню задекларованих податкових зобов'язань позивача на суму 18795,82 грн., а саме в жовтні 2012 року та

- зобов'язання ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області вилучити внесені зміни за результатами проведеної з 24.04.2013 року по 26.04.2013 документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1, за результатами якої був складений Акт від 26.05.2013 № 625/17-НОМЕР_1 з інформаційних баз, перелік яких визначений центральним органом державної податкової служби в Україні та заборонити їх вносити на підставі Акту від 26.05.2013 року № 625/17-НОМЕР_1.

Ухвалою суду від 08.08.2013 відкрито провадження у адміністративній справі №808/6767/13-а та призначено до судового розгляду на 21.08.2013. Провадження у справі за клопотанням сторін зупинялось до 15.10.2013.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги, та просив позов задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що перевірка проведена з порушенням вимог ст.ст. 20, 77-79 Податкового кодексу України, а у податкового органу відсутні повноваження на визнання правочинів нікчемними та застосування відповідних наслідків.

У період який перевірявся, підприємство мало фінансово-господарські відносини з ТОВ «Ангстрем Континенталь» .

Взаємовідносини між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Ангстрем Континенталь" регулювалися «Договором на транспортно-зкспедиторское обслуживание №0108 от 01.08.2012г.». Господарські операції між контрагентами відбувалися протягом серпня, вересня та жовтня 2012 року. Об'єм операцій з надання послуг підприємством ТОВ "Ангстрем Континенталь" ФОП ОСОБА_1 за серпень 2012 року склав 43 843,00 грн. з ПДВ, за вересень 2012 року - 109 482,50 грн. з ПДВ, за жовтень - 107 136,25 грн. з ПДВ.

Правочини, укладені позивачем із вказаним підприємством не мають ознак фіктивних правочинів, оскільки сторонами вони виконані в повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленими документами: податковими та видатковими накладними, а також проведенням повного розрахунку між сторонами. Чинне законодавство України передбачає презумпцію правомірності правочину. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначає, що на його думку, інформація, викладена у акті не може носити доказовий характер та не підтверджує встановлені у ньому факти.

Представник відповідача проти позову заперечив, свої заперечення обґрунтував тим, що Податковим кодексом України передбачена можливість проведення документальних позапланових виїзних перевірок, а також визнання правочинів нікчемними. Діями відповідача по проведенню перевірки не порушено жодних прав та охоронюваних законом інтересів.

У період який перевірявся, підприємство мало фінансово-господарські відносини з ТОВ «Ангстрем Континенталь».

Перевіркою ТОВ «Ангстрем Континеталь» не підтверджено податковий кредит з ПДВ та валових витрат, у ТОВ «Ангстрем Континеталь» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям.

Таким чином, у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, у ФОП ОСОБА_1 відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам - покупцям та по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників .

Таким чином, в порушення ст.185, ст.187, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, СПД ОСОБА_1 завищено податкові зобов'язання на суму 18795,82 грн., а саме в жовтні 2012р.

Вважає дії податкової інспекції законними та обґрунтованими, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 41 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

Відповідно до ст.160 КАС України, в засіданні 15.10.2013 сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови і оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Право податкової інспекції на проведення перевірок підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Відповідно до пп. 20.1.4. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до пп.75.1.2. п.75.1. ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Перелік обставин, визначених ст. 77 та ст. 78 ПК України, за наявності яких проводиться перевірка, є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Приписи ст. 78 ПК України поширюються на всі види документальних позапланових перевірок (виїзні та невиїзні).

Так, відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язків запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, документальна позапланова перевірка проводиться на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення; в свою чергу можливість для проведення документальної позапланової перевірки на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України виникає виключно за наявності двох умов: 1) виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства; 2) не надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на запит податкового органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту. Зазначеними приписами податкового законодавства встановлені наступні умови законності призначення перевірки:

виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації;

направлення письмового запиту органом державної податкової служби до платника податків стосовно надання пояснень та їх документальних підтверджень;

встановлення податковим органом факту отримання такого запиту;

ненадання платником податків протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту пояснень та їх документальних підтверджень;

після спливу зазначеного строку - прийняття наказу про проведення перевірки та направлення повідомлення платнику податків про дату і місце її проведення.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 24.04.2013 року по 26.04.2013 року ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 (далі - Позивач) , за результатами якої був складений Акт перевірки від 26.05.2013 року № 625/17- НОМЕР_1 про результати документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1) по взаємовідносинам з підприємством ТОВ «Ангстрем Континенталь» (код за ЄДРПОУ 33906299), за період з 01.10.2012 року по 31.10.2012 року, (далі - Акт).

Перевіркою встановлено порушення:

- ст.203, ст.215, ст.216, ст.228, ст.236 Цивільного кодексу України щодо здійснення нікчемних правочинів з придбання товарів між СПД ОСОБА_1 з ТОВ «Ангстрем Континенталь» за період жовтень 2012року,

- в порушення пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.2 ст.198, п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України СПД ОСОБА_1 по взаємовідносинах з ТОВ «Ангстрем Континенталь» у жовтні 2012 року завищено суму податкового кредиту з ПДВ на суму - 17856,04 грн. та

- в порушення ст.185, ст.187, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України СПД ОСОБА_1 завищено податкові зобов'язання на суму 18795,82 грн., а саме в жовтні 2012р.

Як свідчить текст акту, в обґрунтування висновків, міститься посилання на акт № 7208/224/33906299 від 21.12.2012 Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Ангстрем Континенталь» (код за ЄДРПОУ 33906299) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Інфотерм», ТОВ «Форест», ТОВ «Пасіфік», ПП «СВ «Гермес», БПП «Сура» відносно якого ДПІ встановлено, порушення ТОВ «Ангстрем Континенталь» ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених при придбанні та продажу товарів (послуг).

На підставі акту № 7208/224/33906299 від 21.12.2012 з посиланням на вищевикладені норми чинного законодавства, робиться висновок, що правочини укладені ТОВ «Ангстрем Континенталь» з контрагентами відповідно до п. 5 ст. 203, п.п. 1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України є нікчемним. Також, перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладання угод з метою настання реальних наслідків.

Крім того, податковий орган робить висновки про непідтвердження реальності господарських операцій з поставки товарів та надання послуг ФОП ОСОБА_1 у жовтні 2012 року.

Порядок оформлення результатів перевірок платників податків органами ДПС врегульовано Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 №984, та Зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 12.01.211 № 34/18772 (далі - Порядок).

Відповідно абзацу 1 пункту 3 розділу I Порядку визначено, що акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Суд вважає, що інформація, викладена у Акті не може носити доказовий характер та не підтверджує встановлені у ньому факти, з огляду на наступне.

Оскільки із матеріалів справи вбачається, та представником відповідача не заперечується факт, що перевірка проводилась без дослідження відповідних первинних бухгалтерських документів, які б підтвердили чи спростували факт отримання/передачі товару, суд вважає висновки податкового органу про те, що товар по господарським операціям не передавався непідтвердженим та недоведеним належним чином, а тому і висновки Акту з цього приводу не можуть бути носієм інформації.

Приписами ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом не дійсним (ст. 204).

Так, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ст.215); нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ст.236); недійний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ст.216).

Частиною 1 ст.215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

Статтею 228 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Таким чином суд вважає за необхідне зазначити, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Це означає, що правочин є нікчемним, якщо це прямо обумовлено в Законі. Проте, статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності цивільних правочинів, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом або якщо правочин не визнано судом недійсним. Тобто, зі змісту цієї норми випливає, що підстави недійсності правочинів можуть бути передбачені виключно законами. Правочин може бути визнано недійсним тільки на підставі і за наслідками, передбаченими законом. Також нормами ЦК України передбачено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Як вбачається зі змісту Акту, відповідачем зроблений висновок про порушення позивачем вимог ч.ч.1, 5 ст.203, п.п. 1, 2 ст.215, ст.228 ЦК України, проте, відобразивши в Акті певні фактичні дані, не можна довести нікчемність правочину, оскільки під час перевірки не були досліджені первинні документи (договори, податкові та товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт тощо), які містять інформацію про кількісні та якісні показники господарських операцій.

Суд зазначає, що такі висновки податкового органу є недоведеними та не підтвердженими необхідними документами, оскільки на підставі дослідження та аналізу лише інформаційних баз та податкових звітностей неможливо зробити висновок про нікчемність правочину.

До того ж, як було зазначено Пленумом Верховного Суду України у п.5 Постанови від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", у разі оспорювання стороною правочину факту його нікчемності, такий правочин може визнаватися таким у судовому порядку.

Таким чином, суд вважає, що висновки податкового органу, викладені у Акті щодо нікчемності правочинів, укладених позивачем є недоведеними, проте, у даному випадку відсутні підстави для задоволення позову з огляду на наступне.

Як було вказано вище, акт перевірки (згідно п. 3 Наказу ДПА України від 22.12.2010 N 984) - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Тобто, по-перше, оскільки акт перевірки є службовим документом, то, відповідно, він стосується правовідносин лише посадових осіб відповідача щодо його складання, а по-друге акт є думкою - позицією перевіряючого.

Виходячи з цього, виклад у акті перевірки певних суджень перевіряючих (із якими особа, яку перевіряють, може не погоджуватися), покладених в основу висновків акту перевірки, є лише позицією перевіряючих, якою орган (посадова особа), що приймає рішення за наслідками перевірки, не зв'язаний.

Крім того, суд зазначає, що дослідження фінансово-господарських операцій суб'єкта господарювання з метою вивчення відповідності сплачених цим суб'єктом платежів, контроль за сплатою яких покладений на податковий орган, їх дійсному змісту, покладений законодавством України саме на відповідача. Дослідження таких фінансово-господарських операцій неможливо без дослідження їх відповідності вимогам цивільного, господарського й іншого законодавства.

Відтак, суд доходить висновку про те, що позивачем обраний невірний спосіб захисту порушеного права, оскільки в даному випадку позивач, фактично, оскаржує висновки акту перевірки, тоді як, акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому не може бути оскарженим.

Згідно п. 7 розділу IV Порядку зазначено, що за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Вірним способом захисту порушеного права, на думку суду, в даному випадку є оскарження податкових повідомлень рішень прийнятих на підставі акту перевірки, із висновками якого позивач не погоджується.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наведених обставин суд вважає, що висновки, викладені у Акті, хоча є недоведеними та необґрунтованими, проте не впливають на права та обов'язки позивача.

Відповідне рішення за результатами перевірки не приймалося, тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Судовій збір, сплачений позивачем, до відшкодування не присуджується.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправними дій - відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 06.11.2013.

Суддя О.М. Нечипуренко