
Справа № 488/462/13-к р.
Провадження № 1-кп/488/25/2013 р.
В И Р О К
іменем України
23.10.2013 року
Корабельний районний суд міста Миколаєва
у складі:
головуючого суддіОСОБА_1при секретаріОСОБА_2за участю
прокурора:ОСОБА_3обвинуваченої:ОСОБА_4захисника:ОСОБА_5потерпілої:ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка села Прибузьке Жовтневого району Миколаївської області, громадянка України, українка, не працює, раніше не судима, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1;
- знаходилася під вартою з 15.11.2012 року по 22.04.2013 року;
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 121 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
З 2002 року обвинувачена ОСОБА_4 разом із ОСОБА_7 мешкали однією сімєю без реєстрації шлюбу у квартирі АДРЕСА_2. Протягом 2011-2012 років обвинувачена та ОСОБА_7 регулярно спільно вживали спиртні напої, зловживаючи ними. В ході вживання спиртних напоїв між ними виникали сварки, в ході яких ОСОБА_7 неодноразово завдавав обвинуваченій тілесні ушкодження.
14.11.2012 року протягом дня обвинувачена та ОСОБА_7, знаходячись за місцем свого мешкання, в черговий раз вживали спиртні напої, що приблизно о 15:00 годині призвело до сварки. При цьому ОСОБА_7 лежав на дивані, а ОСОБА_4 сиділа поруч спиною до нього.
В ході сварки ОСОБА_4, діючи із почуття помсти у звязку із частим побиттям її ОСОБА_7 протягом спільного проживання та висловленими образами на її адресу в той день, знаходячись у безпосередній близькості до потерпілого, не обертаючись, нанесла йому удар ножем в область грудної клітини, чим спричинила тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани передньої поверхні грудної клітини зліва на рівні 4 ребра, ушкодження хрящової частини 4 ребра і пристінної плеври, сліпого поранення перикарда та серця на рівні лівого желудочка.
Близько 16:00 години того ж дня від отриманих тілесних ушкоджень у вигляді колото-різаного поранення грудної клітини з ушкодженням серця ОСОБА_7 помер.
Допитана в ході судового засідання обвинувачена повідомила, що вона тривалий час (протягом 10 років) проживала із ОСОБА_7 однією сімю без реєстрації шлюбу в належній йому квартирі АДРЕСА_3. 14.11.2012 року вони із потерпілим знаходилися вдома де відпочивали та вживали спиртні напої, приблизно по 100 грамів кожний. Потім в гості до них прийшли ОСОБА_8 та ОСОБА_9, з якими обвинувачена та ОСОБА_7 продовжили вживати спиртні напої.
Після того, як гості пішли, між обвинуваченою та ОСОБА_7 виникла сварка, останній почав безпричинно її ображати. Між ними почався словесний конфлікт, при цьому обвинувачена сиділа поруч із ОСОБА_7, спиною до нього, у той час як останній лежав на дивані. У обвинуваченої при цьому в лівій руці був ніж, яким вона нарізала їжу для ОСОБА_7 Бажаючи, щоб останній припинив свої образи, вона, не повертаючись, вдарила його ножем, який тримала в лівій руці. Ніж залишився в тілі ОСОБА_7, який вийняв його самостійно та сказав, що з ним все буде добре.
Після цього до квартири знову повернулися ОСОБА_8 та ОСОБА_9, з якими вони продовжили вживати спиртні напитки, приблизно через 10 хвилин після приходу гостей, вона побачила, що ОСОБА_7 помер.
У вчиненому кається.
Винність ОСОБА_4 у скоєні вказаного кримінального правопорушення (злочину), окрім визнання вини самою обвинуваченою також підтверджується іншими доказами, дослідженими судом.
Так, із інформації, що міститься у протоколі відтворення обстановки та обставин подій вчинення злочину (а.п. 103-110) вбачається, що в ході проведення відповідної слідчої дії обвинувачена повідомила та продемонструвала, за яких обставин виник та яким чином розвивався 14.11.2012 року конфлікт між нею та ОСОБА_7, при чому відомості, що міститься у протоколі, повністю узгоджуються із показаннями, даними обвинуваченою в судовому засіданні.
Відповідно до висновку експерта № 754 від 11.01.2013 року (а.п. 20-22) смерть ОСОБА_7 наступила внаслідок проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини зі сліпим ураженням серця, гемоперикардіумом (250 мл), гемотораксом зліва (100 мл), яке могло утворитися в результаті однократної дії плоского колюче-ріжучого предмету, можливо, клинка ножа, який має лезо та обух шириною до 0,2 см та удар яким був нанесений в область лівої половини грудної клітини. Ширина клинка, з урахуванням розміру рани на шкірі не більше 1,5-1,6 см, довжина не менше 7 см. За ступеню тяжкості вказані ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_10 суду повідомила, що обвинувачена з її сином тривалий час спільно мешкали однією сімєю, при цьому в них були добрі відносини, обвинувачена приділяла увагу її сину, веденню домашнього господарства, проте разом із померлим вони часто вживали спиртні напої.
Про смерть сина потерпілій повідомила свідок ОСОБА_9 Прийшовши до квартири АДРЕСА_3, потерпіла побачила, що ОСОБА_7 помер, але слідів насильства на його тілі не було.
Вважає, що обвинувачена добре ставилася до померлого, не могла бажати спричинення йому смерті або інших ушкоджень, просила суд не карати обвинувачену, претензій до неї не має, про що також подавала в ході досудового розслідування відповідну заяву (а.п. 101, 98, 99, 100).
Дійсно, з інформації, що міститься у протоколі огляду місця події від 14.11.2012 року (а.п. 17-18) та рапорті від 14.11.2012 року (а.п. 15) вбачається, що на трупі ОСОБА_7, який був знайдений в цей же день у квартирі АДРЕСА_3, не були виявлені ознаки насильницької смерті.
Однак, 15.11.2013 року в ході додаткового огляду місця події (приміщення моргу Жовтневої ЦРБ) було встановлено, що на трупі ОСОБА_7, а саме на передній поверхні грудної клітини зліва наявний дефект шкіри трапецевидної форми розміром 5*6 см, при цьому вилучені кожний лоскіт із пошкодженням шкіри, нігтьові зрізи та одяг трупа: труси сірого кольору, светр сірого кольору, футболка білого кольору зі вставками червоного та синього кольору (а.п. 19). При огляді одягу ОСОБА_7 були встановлені пошкодження светру та футболки, аналогічні пошкодженню шкіри ОСОБА_7, по окружності пошкодження наявна підсохла бура речовина, яка відповідно до висновку експерта № 520 від 26.11.2012 року (а.п. 23-25) є кровю людини, її походження не виключається від ОСОБА_7 та виключається від ОСОБА_4
Окрім того, 15.11.2013 року був проведений додатковий огляд місця події, в ході якого, як відображено у протоколі (а.п. 27-33) в приміщенні кухні, біля відра для сміття на полу виявлена речовини бурого кольору, а біля газової плити на полу мікроволокно. У приміщені житлової кімнати, знайдені 7 плям невизначеної форми речовини бурого кольору на простирадлі та 2 підтіку речовини бурого кольору на боковій правій поверхні столу. У зіскобі, вилученому з поверхні столу, як вбачається з висновку експерта № 517 від 26.11.2012 року (а.п. 47-48) виявлена кров людини, походження якої не виключається від ОСОБА_7 та виключається від ОСОБА_4
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила суду, що вона є двоюрідною сестрою ОСОБА_7 Стосовно відносин між обвинуваченою та померлим, свідок дала показання, аналогічні показанням потерпілої, зауваживши, що із ОСОБА_7 вже декілька років не бачилася.
Про смерть брата дізналася, перебуваючи на роботі, 14.11.2012 року, близько 16:30 години. Приїхавши на місце події, побачила там обвинувачену та її подруг, усі вони були у стані алкогольного спяніння.
Побачивши, що обвинувачена знаходиться у пригніченому стані та перебуває у стані алкогольного спяніння, побоюючись за її життя, зібрала в квартирі всі колючо-ріжучі предмети та перенесла їх по місцю свого проживання, де вони були згодом вилучені співробітниками міліції.
Покази свідка ОСОБА_11 підтверджуються інформацією, що міститься у протоколі огляду її місця проживання квартири АДРЕСА_4 (а.п. 50-59), в ході якого були виявлені та вилучені кухонні ножі «Classic Series», «HDPX», «CHINA», «KAISERHOFF» та ножиці із пластиковими ручками.
Відповідно до висновку експерта № 2-285-1482 від 12.12.2012 року (а.п. 63-73) на ножі «HDPX» виявлено кров людини, що містить генетичні ознаки кропі як ОСОБА_7, так і обвинуваченої. Слідів папілярних узорів на поверхні наданих на дослідження ножів не виявлено.
Окрім того, як вбачається із інформації, що міститься у висновку експерта № 265 від 23.01.2013 року (а.п. 74-78), пошкодження, що містяться на шкіряному препараті від трупу ОСОБА_7, а також на його футболці та джемпері (светрі) могли бути спричинені клинком ножа.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 повідомила суду, що вона протягом тривалого часу (протягом 5 років) підтримувала із обвинуваченою та ОСОБА_7 дружні відносини. 14.11.2012 року вона, разом із ОСОБА_9 прийшла до них в гості із метою вживання спиртних напоїв. Випивши один раз із ОСОБА_9 та обвинуваченою, помітила, що ОСОБА_7 помер, після чого попросила свідка ОСОБА_9 повідомити про це потерпілій, а сама пішла додому.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду повідомила, що 14.11.2012 року вона із ОСОБА_8 прийшли в гості до ОСОБА_4 Увійшовши до кімнати, привіталася із обвинуваченою та ОСОБА_7, причому останній також відповів на її вітання, але після цього участі у розмові не приймав. Випивши із обвинуваченою та ОСОБА_12, вони спілкувалися, а потім помітили, що ОСОБА_7 помер, після чого пішла повідомити про це потерпілу.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 повідомила, що вона приймала участь в огляді місця події в якості понятого, про фактичні обставини загибелі ОСОБА_7 їй невідомо.
Аналізуючи показання обвинуваченої, потерпілої, свідків, перевіряючи їх шляхом співставлення з іншими дослідженими судом доказами, суд доходить висновку про те, що вказані особи давали в суді правдиві свідчення, оскільки їх показання не містять суттєвих суперечностей та узгоджуються між собою.
З урахуванням досліджених доказів, суд приходить до висновку про наявність в діях обвинуваченої умислу на спричинення ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень, оскільки, наносячи останньому удар ножем в область грудей, обвинувачена, безперечно, усвідомлювала суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачала його суспільно небезпечні наслідки та свідомо припускала їх настання, необережно ставлячись при цьому до настання смерті ОСОБА_7 Про наявність умислу на спричинення ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень, на переконання суду, свідчить обране обвинуваченою знаряддя злочину ніж та локалізація поранення потерпілого у грудну клітину, тобто в область, де знаходяться життєво важливі органи. При цьому суд також враховує й те, що хоча обвинувачена нанесла ОСОБА_7 удар ножем, не обертаючись до нього, сидячи до нього спиною, але, оскільки вони обоє тривалий час знаходилися відносно один одного у статичному положенні, обвинувачена, безумовно, розуміла, в яку саме частину тіла наносить удар. За таких обставин суд не може погодитися із думкою захисника обвинуваченої щодо неправильної кваліфікації її дій та необхідності їх кваліфікації за частиною 1 статті 119 КК України.
Таким чином, проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає доказаною вину ОСОБА_4 в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілого та кваліфікує її дії за частиною 2 статті 121 КК України.
Вивченням особистості ОСОБА_7 встановлено, що він повнолітній (а.п. 83, 84), на обліку у психіатра (а.п. 85, 86) та нарколога (а.п. 87) не перебував, проходив військову службу у ЗС СРСР (а.п. 91-94), за місцем проживання характеризувався посередньо (а.п. 95).
Вивченням особистості обвинуваченої встановлено, що вона повнолітня (а.п. 113), раніше не судима (а.п. 114), не заміжня, проживала однією сімєю із ОСОБА_7, працює за випадковими договорами підряду, виконуючи ремонти у жилих приміщеннях, на обліку у лікаря-психіатра (а.п. 115, 116) та лікаря-нарколога (а.п. 121, 122) не перебуває, за місцем проживання характеризується дільничними інспекторами міліції негативно (а.п. 123) та посередньо (а.п. 160), а сусідами позитивно (а.п. 161), що дає суду підстави в цілому вважати характеристику особи обвинуваченої позитивною, оскільки саме із сусідами обвинувачена найчастіше контактує у повсякденному житті. Відповідно до ОСОБА_5 амбулаторної судово-медичної експертизи від 28.12.2012 року (а.п. 117-120) обвинувачена страждає в даний час та страждала в період часу, до якого відноситься інкриміноване їй діяння психічними та поведінковими розладами в результаті вживання алкоголю. В період часу, до якого відноситься інкриміноване їй діяння могла усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного обвинуваченою кримінального правопорушення (злочину), яке відносяться до тяжких, сукупність усіх обставин, що характеризують дане кримінальне правопорушення (злочин), який є умисним, насильницьким, особистості обвинуваченої та ОСОБА_7, а також позицію потерпілої, про що детально вказано вище.
Обставиною, що помякшує покарання, суд вважає визнання вини, каяття обвинуваченої, активне її сприяння розкриттю злочину. При цьому суд враховує, що вказана обставина мала місце як в суді, так і в ході досудового розслідування, коли обвинувачена також повністю визнавала свою вину та заявляла про своє каяття у вчиненому, про що, зокрема, викладено у заяві про вчинений злочин (а.п. 102). Не розглядаючи вказану заяву як доказ на користь винуватості обвинуваченої, суд не може не врахувати її як підтвердження щирого її каяття та сприяння розкриттю злочину, адже обставини вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення (злочину) були встановлені завдяки її показанням. Окрім того, другою обставиною, що помякшує покарання обвинуваченої, суд визнає її стан здоровя, а саме той факт, що вона, як вбачається з виписки з історії хвороби № 6616/1087 від 22.07.2013 року (а.п.163), страждає рядом захворювань, зокрема: хронічним гастродуоденітом, рубцово-язвеною деформацією 12-перстної кішки, аксіальною грижею стравохідного відділу діафрагми, хронічним панкреатитом, хронічним гепатитом, асоційованим із HBV інфекцією.
Вирішуючи питання щодо виду покарання, який має бути призначений обвинуваченій, суд вважає необхідним призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі. Водночас, з урахуванням обставин справи, наявності вказаних вище кількох обставин, що помякшують покарання та суттєво знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), з урахуванням особи обвинуваченої, яка позитивно характеризується за місцем проживання, суд вважає можливим, із застосуванням частини 1 статті 69 КК України призначити обвинуваченій покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини 1 статті 121 КК України у розмірі, що буде достатнім, як для кари обвинуваченої, так і для її виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як нею, так і іншими особами. При цьому, з урахуванням викладеного, суд вважає, що досягнення мети застосування до обвинуваченої покарання можливе виключно в умовах її ізоляції від суспільства, а тому не вбачає підстав для звільнення обвинуваченої від відбування покарання з випробуванням в порядку, передбаченому статтею 75 КК України.
В ході досудового розслідування обвинувачена була 15.11.2012 затримана за підозрою у вчиненні злочину (а.п. 152-153), після чого до неї ухвалою слідчого судді Корабельного районного суду міста Миколаєва від 16.11.2012 року (а.п. 154) був застосований запобіжний захід у вигляді взяття під варту, який в ході судового розгляду спочатку був судом продовжений, а потім змінений на домашній арешт, у звязку з чим обвинувачена була звільнена з-під варти 22.04.2013 року (а.п. 155).
Витрати на проведення в ході розслідування кримінального провадження експертиз, що досліджувались судом, склали 352,80 гривень (а.п. 149) та 4.422,00 гривні (а.п. 150).
На підставі викладеного, керуючись статтями 370, 374 Кримінально-процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 2 статті 121 КК України та, із застосуванням частини 1 статті 69 КК України призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
Початок строку відбуття покарання у вигляді позбавлення волі обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.
Зарахувати обвинуваченій у строк відбуття покарання строк її знаходження під вартою по даній справі з 15.11.2012 року по 22.04.2013 року.
Обраний щодо обвинуваченої запобіжний захід у вигляді домашнього арешту залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Речові докази у справі, а саме:
-кухонний ніж «HDPX», джемпер (светр), футболку, належні ОСОБА_7В, зразки крові ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_11, зіскоби речовини бурого кольору, недопалки у кількості 7 одиниць, нігтьові зрізи ОСОБА_4, ОСОБА_7 знищити (а.п. 79-80, 82, 151).
Стягнути з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області (розрахунковий рахунок №31251272210005 в Управлінні державного казначейства в Миколаївській області МФО 826013, ідентифікаційний код юридичної особи 25574110) судові витрати у розмірі 4.774,80 гривень (чотири тисячі сімсот сімдесят чотири гривні 80 копійок) (а.п. 149, 150).
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Корабельний районний суд міста Миколаєва протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя Т.В. Коротков
Судове рішення № 34582849, Корабельний районний суд м. Миколаєва було прийнято 23.10.2013. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 488/462/13-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: