ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" жовтня 2013 р. Справа №920/482/13
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В. , суддя Білецька А.М.
при секретарі Сіренко К.О.
за участю представників сторін:
позивача - Гурнак С.О., дов. №2042/02.02.02.-17 від 30.09.2013
відповідача - Гребеник В.І., дов. №9 від 10.06.2013
третьої особи - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Суми (вх.№2491 С/3-10)
та апеляційну скаргу Виконавчого комітету Сумської міської ради, м. Суми (вх.№2529 С/3-10)
на рішення господарського суду Сумської області від 18.07.2013 по справі № 920/482/13
за позовом Виконавчого комітету Сумської міської ради, м. Суми
до Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Суми
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Комунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради, м. Суми
про визнання недійсним рішення, -
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2013 року позивач - Виконавчий комітет Сумської міської ради звернувся з позовом до господарського суду Сумської області про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.12.2012 № 106 по справі № 02-06/68-2012 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Рішенням господарського суду Сумської області від 18.07.2013 по справі № 920/482/13 (суддя Котельницька В.Л.) позов задоволено частково. Визнано недійсним пункт 2 рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №106 від 29.12.2012 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" в частині зобов'язання виконавчого комітету Сумської міської ради у двомісячний строк припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у пункті 1 резолютивної частини цього рішення, шляхом скасування рішення від 16 жовтня 2012 року № 611 "Про визначення комунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради виконавцем послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків комунальної власності територіальної громади міста Суми", яким КП "Сумижитло" визначене виконавцем послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків та надано згоду на виконання КП "Сумижитло" послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій мешканцям житлових будинків комунальної власності територіальної громади міста Суми без проведення конкурсу по визначенню виконавців вищезазначених послуг. В іншій частині позову - відмовлено. Стягнуто з Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на користь виконавчого комітету Сумської міської ради 573 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.
Відповідач з рішенням господарського суду Сумської області від 18.07.2013 по справі № 920/482/13 частково не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення першої інстанції скасувати в частині визнання недійсним пункту 2 рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 106 від 29.12.2012 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" в частині зобов'язання виконавчого комітету Сумської міської ради у двомісячний строк припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у пункті 1 резолютивної частини цього рішення, шляхом скасування рішення від 16 жовтня 2012 року № 611 "Про визначення комунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради виконавцем послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків комунальної власності територіальної громади міста Суми", яким КП "Сумижитло" визначене виконавцем послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків та надано згоду на виконання КП "Сумижитло" послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій мешканцям житлових будинків комунальної власності територіальної громади міста Суми без проведення конкурсу по визначенню виконавців вищезазначених послуг та прийняти по справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову виконавчого комітету Сумської міської ради в частині визнання недійсним пункту 2 рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 106 від 29.12.2012 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" щодо зобов'язання виконавчого комітету Сумської міської ради у двомісячний строк припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у пункті 1 резолютивної частини цього рішення, шляхом скасування рішення від 16 жовтня 2012 року № 611 "Про визначення комунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради виконавцем послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків комунальної власності територіальної громади міста Суми", яким КП "Сумижитло" визначене виконавцем послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків та надано згоду на виконання КП "Сумижитло" послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій мешканцям житлових будинків комунальної власності територіальної громади міста Суми без проведення конкурсу по визначенню виконавців вищезазначених послуг, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник вважає, що висновок суду першої інстанції про неможливість виконання пункту 2 резолютивної частини рішення адміністративної колегії територіального відділення від 29.12.2012 № 106 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» не відповідає обставинам справи та призвів до порушення статті 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді неврахування повноважень органів Антимонопольного комітету України приймати рішення про зобов'язання органу місцевого самоврядування скасувати прийняте ним рішення, визнане антиконкурентними діями органів місцевого самоврядування. Також звертає увагу суду апеляційної інстанції на неправильне застосування місцевим господарським судом приписів ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді безпідставного часткового визнання недійсним рішення адміністративної колегії територіального відділення.
Позивач також частково не погодився з рішенням господарського суду Сумської області від 18.07.2013 по справі № 920/482/13, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення першої інстанції скасувати в частині відмови у визнанні недійсним пункту 1 рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 106 від 29.12.2012 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог Виконавчого комітету Сумської міської ради. Також позивач просив покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що при вирішенні спору судом першої інстанції було безпідставно застосовано приписи статей 27, 28 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», оскільки обов'язки щодо управлінням будинком, спорудою або групою будинків було покладено на їх балансоутримувача, що на підставі статті підпункту 4 пункту 2 статті 24 цього Закону зобов'язаний забезпечувати управління майном власними силами. Також звертає увагу суду на те, що на момент прийняття рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 16.10.2012 року № 611 на КП «Сумижитло» Сумської міської ради вже фактично були покладені обов'язки щодо управління будинком, спорудою або групою будинків, які перебувають у нього на балансі відповідно до рішення Сумської міської ради № 516-МР від 25.05.2011 року.
Відповідач надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу позивача в якому зазначив, що з наведеними в апеляційній скарзі доводами не погоджується, вважає їх безпідставними, а оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу позивача - без задоволення.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - КП "Сумижитло" Сумської міської ради відзиву на апеляційні скарги позивача та відповідача не надала, в судове засідання 29.10.2013 не з'явилась, про причини нез'явлення суд не повідомила, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте третя особа не скористалась своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника третьої особи за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, колегія суддів встановила наступне.
Як свідчать матеріали справи, рішенням адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 106 від 29.12.2012 по справі №02-06/68-2012 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" було вирішено:
- визнати дії виконавчого комітету Сумської міської ради, які полягають у прийнятті рішення від 16.10.2012 № 611 "Про визначення комунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради виконавцем послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків комунальної власності територіальної громади міста Суми", яким КП "Сумижитло" визначене виконавцем послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків та надано згоду на виконання КП "Сумижитло" послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій мешканцям житлових будинків комунальної власності територіальної громади міста Суми без проведення конкурсу по визначенню виконавців вищезазначених послуг, порушенням, передбаченим пунктом 3 статті 50 та частиною 1 статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування, які призвели до недопущення конкуренції на стадії визначення виконавців житлово-комунальних послуг;
- зобов'язати виконавчий комітет Сумської міської ради у двомісячний строк припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у пункті 1 резолютивної частини цього рішення, шляхом скасування рішення виконавчого комітету Сумської міської ради № 611 від 16.102012 "Про визначення комунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради виконавцем послуг з управління будинком, спорудою або групою буди комунальної власності територіальної громади міста Суми", яким КП "Сумижитло" визначене виконавцем послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків та надано згоду на виконання КП "Сумижитло" послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій мешканцям житлових будинків комунальної власності територіальної громади міста Суми без проведення конкурсу по визначенню виконавців вищезазначених послуг.
Не погоджуючись із рішенням адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 106 від 29.12.2012 по справі №02-06/68-2012 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції", позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовом про визнання недійсним вказаного рішення, посилаючись при цьому на те, що рішення виконавчого комітету Сумської міської ради № 611 від 16.102012 не суперечить положенням Закону України «"Про житлово-комунальні послуги» та не порушує приписів законодавства про захист економічної конкуренції.
Матеріали справи свідчать про те, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення крім іншого виходив з того, що Рішенням господарського суду Сумської області від 25 липня 2012 року по справі № 5021/727/12, яке залишено без змін згідно постанови Харківського апеляційного господарського суду від 3 жовтня 2012 року по вищевказаній справі розірвано договір № 92 від 1 жовтня 2010 року на надання комунального замовлення на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладений між Управлінням житлової політики, комунального господарства та благоустрою Сумської міської ради та ТОВ "СКС Консалд", яке надавало споживачам м. Суми послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, право на надання яких вибороло за результатами конкурсу, проведеного у 2008 році виконавчим комітетом Сумської міської ради, на підставі договору на надання комунального замовлення на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 1 жовтня 2008 року №92, укладеного з Управлінням житлової політики, комунального господарства та благоустрою Сумської міської ради та договорів "Про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій", укладених із споживачами".
Матеріалами справи підтверджується, що пунктом 1 рішення Сумської міської ради від 25 травня 2011 року №516-МР "Про передачу об'єктів житлового фонду комунальної власності територіальної громади міста Суми в господарське відання та на баланс комунальному підприємству "Сумижитло" Сумської міської ради" об'єкти житлового фонду комунальної власності територіальної громади міста Суми було передано в господарське відання та на баланс КП "Сумижитло".
Враховуючи, що договір № 92 від 1 жовтня 2010 року на надання комунального замовлення на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладений між Управлінням житлової політики, комунального господарства та благоустрою Сумської міської ради та ТОВ "СКС Консалд" було розірвано, виконавчий комітет Сумської міської ради без проведення конкурсу з визначення виконавців житлово-комунальних послуг, за результатами розгляду звернення КП "Сумижитло" пунктами 1 та 2 рішення від 16 жовтня 2012 року № 611 "Про визначення комунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради виконавцем послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків комунальної власності територіальної громади міста Суми" визначив КП "Сумижитло" виконавцем послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків для мешканців житлових будинків комунальної власності територіальної громади міста Суми, які обслуговувались ТОВ "СКС Консалд", а також надав КП "Сумижитло" згоду на виконання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій комунальної власності територіальної громади міста Суми власними силами як виконавцю послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків (рішення набрало чинності 1 листопада 2012 року).
З матеріалів справи також вбачається, що пунктом 3 Рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 22 листопада 2005 року № 622 "Про визначення виконавців послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків та з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по житловому фонду м. Суми" виконавцями послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання) та з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій визначаються суб'єкти господарювання, предметом діяльності яких є надання таких послуг, на конкурсних засадах з укладанням договорів згідно з вимогами статтей 21, 25, 26, 28, 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
При цьому, 11 грудня 2012 року виконавчим комітетом Сумської міської ради було прийнято рішенням № 742 "Про визнання рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 22 листопада 2005 року № 622 "Про визначення виконавців послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків та з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по житловому фонду м. Суми" таким, що втратило чинність"
Таким чином, судом першої інстанції було встановлено, що рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 16 жовтня 2012 року № 611 "Про визначення комунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради виконавцем послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків комунальної власності територіальної громади міста Суми" було прийняте у період дії рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 22 листопада 2005 року № 622 "Про визначення виконавців послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків та з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по житловому фонду м. Суми".
Вирішуючи даний господарський спір суд першої інстанції виходив з дослідження наданих сторонами доказів в обґрунтування викладених вимог та заперечень, а також правового аналізу Закону України "Про житлово-комунальні послуги"; Порядку проведення конкурсу з надання житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 631 "Про затвердження Порядку проведення конкурсу з надання житлово-комунальних послуг" (надалі - Порядок проведення конкурсу); Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді, затвердженим наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 25 квітня 2005 року № 60, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 травня 2005 року за № 541/10821 (надалі - Порядок визначення виконавця).
Так, зокрема, п.1.1. Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді визначено, що органами місцевого самоврядування, власниками житлових будинків визначаються виконавці таких житлово-комунальних послуг:
-з управління будинком, спорудою або групою будинків;
-з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій;
- з ремонту приміщень, будинків, споруд, передбачених пунктом 4 частини першої статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги";
- з централізованого опалення, централізованого постачання холодної та гарячої води, централізованого водовідведення.
Згідно з пунктом 1.4 Порядку визначення виконавця, виконавець житлово-комунальних послуг визначається органами місцевого самоврядування, крім випадків коли власник (власники) житлових будинків бажає (бажають) визначити виконавця житлово-комунальних послуг самостійно.
Пунктом 2.2. Порядку визначення виконавця передбачено, що з виконавцем послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків укладається договір на надання послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків згідно з вимогами статей 21, 23, 24, 25, 26, 28 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Так, зокрема, приписами ст. 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено порядок застосування конкурсних засад при наданні житлово-комунальних послуг та укладанні договорів. Зокрема, ч. 3 ст. 27 вказаного Закону визначено, що організатором конкурсу є власник чи балансоутримувач або уповноважена ним особа. Організатор конкурсу зобов'язаний оприлюднити конкурсні умови. Конкурсні умови мають містити:
1) перелік житлово-комунальних послуг, на надання яких оголошено конкурс;
2)вимоги до учасників конкурсу;
3)вимоги до обсягів надання житлово-комунальних послуг;
4) вимоги до якості виконання з урахуванням діючих стандартів, нормативів, норм і правил;
5) термін, на який укладається договір, та підстави його розірвання;
6) інформацію про об'єкт конкурсу щодо надання житлово-комунальної послуги.
При цьому, ч.2 ст. 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" перелік житлово-комунальних послуг, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах, визначає орган місцевого самоврядування. Положенням пункту 1.6 Порядку визначення виконавця передбачено, що у разі, якщо органом місцевого самоврядування житлово-комунальні послуги включено до переліку послуг, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах, виконавці таких послуг визначаються за конкурсом.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 11.01.2001 № 2210 "Про захист економічної конкуренції" економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
Суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій конкурують між собою лише на стадії проведення конкурсу з визначення виконавців відповідних послуг, тобто до вступу на ринок.
При цьому, ч. 5 ст. 4 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що органи місцевого самоврядування повинні обрати найкращу пропозицію за якісними та ціновими критеріями для мешканців міста, у випадку, якщо власники житлового фонду не виразили бажання визначити виконавця житлово-комунальних послуг самостійно.
Як досліджено судом, п. 2 Рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 16 жовтня 2012 року №611 було надано згоду на виконання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій комунальної власності територіальної громади міста суми власними силами комунальному підприємству "Сумижитло" Сумської міської ради як виконавцю послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків. Отже, як правомірно було встановлено судом першої інстанції, виконавчий комітет Сумської міської ради при визначенні виконавця послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків та наданні згоди на виконання КП "Сумижитло" послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій без проведення конкурсу створив ситуацію, коли суб'єкти господарювання, які мають можливість надавати вищезазначені послуги, не змогли вступити у конкурентну боротьбу за право їх виконувати, тобто дії виконавчого комітету Сумської міської ради призвели до недопущення конкуренції між потенційними виконавцями послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Крім іншого, дослідженням матеріалів справи було встановлено порушення позивачем приписів Положення про порядок погодження з органами Антимонопольного комітету України рішень органів влади, органів адміністративно-господарського управління та контролю, органів місцевого самоврядування щодо демонополізації економіки, розвитку конкуренції та антимонопольного регулювання, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 01.04.1994р. №4-р яким передбачено, що рішення, які можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції підлягають погодженню органами Антимонопольного комітету України, оскільки матеріали справи не містять доказів погодження з відповідачем прийнятих рішень, а тому прийняття цих рішень було здійснено з порушенням встановленого порядку погодження з органами Антимонопольного комітету України.
Так, на вимогу голови тервідділення (лист від 2 листопада 2012 року № 01-26/2990) про надання інформації щодо причин прийняття рішення про визначення КП "Сумижитло" виконавцем послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків та надання згоди на виконання КП "Сумижитло" послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій без проведення конкурсу, при тому, що рішенням виконавчого комітету від 22 листопада 2005 року № 622 "Про визначення виконавців послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків та з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по житловому фонду м. Суми" запроваджено конкурсні засади при визначенні виконавців послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків у житлових будинках комунальної власності територіальної громади міста Суми, виконавчий комітет Сумської міської ради у листі від 3 грудня 2012 року №7519/02.02.02-14 пояснень не надав.
За приписами частини першої статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
З огляду на наведене, суд першої інстанції, встановивши, що рішення територіального відділення АМК прийнято з дотриманням приписів чинного законодавства та в межах наданих відділенню повноважень, правомірно дійшов висновку про відсутність підстав для скасування зазначеного рішення в частині визнання дій позивача, порушенням, передбаченим п. 3 ст. 50 та ч. 1 ст. 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування, які призвели до недопущення конкуренції на стадії визначення виконавців житлово-комунальних послуг.
В апеляційній скарзі скаржник заперечує проти порушення ним вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції", зокрема зауважує на тому, що судом першої інстанції не було враховано приписів статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", якою передбачено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Колегія суддів не може погодитись з таким твердженням виходячи з наступного.
Так, п. 1 Рішення адміністративної колегії територіального відділення від 29.12.2012 року було встановлено, що дії виконавчого комітету щодо визначення КП «Сумижитло» виконавцем послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків та надання згоди на виконання КП ««Сумижитло» послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій без проведення конкурсу по визначенню виконавців таких послуг призвели до недопущення конкуренції на стадії визначення виконавців житлово-комунальних послуг.
При цьому, згідно із приписами ч. 2 ст. 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції» органи місцевого самоврядування зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.
У відповідності до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції», органи місцевого самоврядування повинні обрати найкращу пропозицію за якісними та ціновими критеріями для мешканців міста, у випадку, якщо власники житлового фонду не виразили бажання визначити виконавця житлово-комунальних послуг самостійно.
Встановленням обставин по справі підтверджується, що приймаючи Рішення від 16 жовтня 2012 року №611 та визначивши виконавцем послуг КП «Сумижитло» без проведення конкурсу, позивач фактично створив ситуацію, коли суб'єкти господарювання, які мають можливість надавати вищезазначені послуги, не змогли вступити у конкурентну боротьбу за право їх виконувати. Крім того, вчинені позивачем порушення призвели до позбавлення можливості порівняти переваги інших суб'єктів господарювання за якісними та ціновими категоріями та створили ситуацію, коли ці суб'єкти господарювання не змогли вступити у конкурентну боротьбу за право виконання ідентичних послуг.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується порушення позивачем приписів законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 3 ст. 50 та ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції», що виявилось у недопущенні конкуренції між потенційними виконавцями послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та стало підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення від 29.12.2012 року.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що вимоги апеляційної скарги про скасування рішення місцевого господарського суду в частині відмови у визнанні недійсним п. 1 рішення адміністративної колегії Сумського обласного ТВ АМК №106 від 29.12.2012 позбавлені фактичного та правового обґрунтування, а тому не можуть бути задоволені судом апеляційної інстанції.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на приписи ст. 23 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зазначає про правомірність прийнятого ним рішення та зазначає про те, що відповідно до зазначених норм, власник має право доручати повністю або частково розпоряджатися та управляти належним йому майном відповідно до закону та договору балансоутримувачу або управителю.
Колегія суддів не може погодитись з таким твердженням, оскільки приписами ст. 27 зазначеного Закону прямо передбачено порядок застосування конкурсних засад при наданні житлово-комунальних послуг та укладанні договорів. Крім того, КП "Сумижитло" є таким само учасником господарських правовідносин, як і інші суб'єкти господарювання, які мають можливість надавати вищезазначені послуги, та які були позбавлені права вступити у конкурентну боротьбу.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає вимоги позивача, викладені ним в апеляційній скарзі такими, що позбавлені фактичного та правового обґрунтування, а тому не знаходить підстав для їх задоволення.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції погодився з твердженням позивача відносно того, що запропоновані адміністративною колегією вимоги щодо шляхів припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції не можуть бути виконані виконавчим комітетом Сумської міської ради. При цьому, місцевий господарський суд, послався на п. 5 рішення Конституційного суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009, яким визначено, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. У зв'язку з чим задовольнив позовні вимоги в частині визнання недійсним рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 106 від 29.12.2012 по справі №02-06/68-2012 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" в частині зобов'язання виконавчого комітету Сумської міської ради у двомісячний строк припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у пункті 1 резолютивної частини цього рішення, шляхом скасування рішення від 16 жовтня 2012 року № 611 "Про визначення комунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради виконавцем послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків комунальної власності територіальної громади міста Суми", яким КП "Сумижитло" визначене виконавцем послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків та надано згоду на виконання КП "Сумижитло" послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій мешканцям житлових будинків комунальної власності територіальної громади міста Суми без проведення конкурсу по визначенню виконавців вищезазначених послуг.
Колегія суддів не може погодитись з таким твердженням, оскільки вважає, що приписи відповідача в частині зобов'язання позивача припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом скасування рішення від 16.10.2012 №611 було встановлене у відповідності до вимог законодавства про захист економічної конкуренції та про місцеве самоврядування.
Так, відповідно до ст. 5 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України «Про захист економічної конкуренції», «Про захиствіднедобросовісної конкуренції», цього Закону, інших законів та нормативно-правовихактів, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно ч. 1 ст. 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; зобов'язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю.
Таким чином, зобов'язання виконавчого комітету скасувати Рішення № 611 від 16.10.2012 повністю відповідає повноваженням територіального відділення.
В апеляційній скарзі відповідач заперечує проти висновків суду щодо відсутності повноважень позивача на скасування власних рішень.
Колегія суддів погоджується з такими доводами відповідача, викладеними в апеляційній скарзі, оскільки Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19,| статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни необхідно розуміти так, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, п.4.1. зазначеного Рішення Конституційного суду України встановлено, що закріплені у статті 144 Конституції України і статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» норми про акти органів місцевого самоврядування, крім юридичної форми реалізації завдань і функцій, визначають порядок прийняття і перевірки рішень органів місцевого самоврядування. В Законі України «Про місцеве самоврядування» встановлено, що ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України та законами України до їх відання, і що рішення відповідної ради може бути внесене на повторний розгляд цієї ж ради (стаття 25, частина четверта статті 59). У Законі України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що рішення виконавчого комітету ради з питань, які належать до компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою, і що раді належить право скасовувати акти виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.
Отже, в зазначеному Рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.
Таким чином, враховуючи, що матеріалами справи та нормами чинного законодавства підтверджується порушення позивачем приписів законодавства про захист економічної конкуренції, а також з урахуванням правової позиції, викладеної в Рішенні від 16.04.2009 № 7-рп/2009 Конституційного Суду України про те, що рішення виконавчого комітету ради з питань, які належать до компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою, і що раді належить право скасовувати акти виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, колегія суддів вважає що суд першої інстанції неправомірно задовольнив позовні вимоги в частині визнання недійсним п. 2 резолютивної частини рішення адміністративної колегії територіального відділення від 29.12.2012 № 106 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції».
Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсним п. 2 резолютивної частини рішення адміністративної колегії територіального відділення від 29.12.2012 № 106 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції». Проте, факти, викладені в апеляційній скарзі позивача та доводи і його посилання на неправильне застосування та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при розгляді справи, не знайшли свого підтвердження у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги позивача без задоволення.
З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 99, 101, 102, п.2 ст. 103, п. 1, 3, 4 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Сумської міської ради, м. Суми залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Суми задовольнити.
Рішення господарського суду Сумської області від 18.07.2013 по справі № 920/482/13 в частині визнання недійсним пункту 2 рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №106 від 29.12.2012 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" в частині зобов'язання виконавчого комітету Сумської міської ради у двомісячний строк припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у пункті 1 резолютивної частини цього рішення, шляхом скасування рішення від 16 жовтня 2012 року № 611 "Про визначення комунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради виконавцем послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків комунальної власності територіальної громади міста Суми", яким КП "Сумижитло" визначене виконавцем послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків та надано згоду на виконання КП "Сумижитло" послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій мешканцям житлових будинків комунальної власності територіальної громади міста Суми без проведення конкурсу по визначенню виконавців вищезазначених послуг та стягнення з Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітет України 573,50 грн. судового збору - скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В іншій частині рішення господарського суду Сумської області від 18.07.2013 по справі № 920/482/13 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складено та підписано 04.11.2013
Головуючий суддя Істоміна О.А.
Суддя Барбашова С.В.
Суддя Білецька А.М.
Судове рішення № 34573586, Харківський апеляційний господарський суд було прийнято 06.11.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 920/482/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: