ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
04.11.2013 Справа № 920/1598/13За позовом: Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах, м. Суми
до відповідача: Сумської обласної санітарно-епідеміологічної станції, м. Суми
про зобов'язання вчинити дії
Суддя Лущик М.С.
За участю представників сторін:
від позивача - представник Горевий А.В., довіреність № 13-6313-08 від 22.01.2013 року
від відповідача - Шеханін М.М., довіреність № 04-5/222 від 07.10.2013 року
при секретарі судового засідання Кас'ян А.О.
Суть спору: позивач, згідно вимог позовної заяви, просить суд зобов'язати Сумську обласну санітарно-епідеміологічна станцію визнати кредиторські вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах в розмірі 32660 грн. 42 коп.
Представник відповідача подав до суду відгук на позовну заяву № 04-3/221 від 04.10.2013 в якому просить суд повністю відмовити Управлінню Пенсійного фонду України в м. Сумах в задоволенні його позову, посилаючись на те, що по Сумській обласній санітарно-епідеміолочній станції кошторисні призначення на 2013 рік відсутні.
Також, відповідач у даному відгуку визнає, що дійсно на час проведення ліквідаційної процедури на протязі 2013 року у нього виникла заборгованість перед позивачем з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в розмірі 32660 грн. 42 коп.
До початку слухання справи від позивача до суду надійшло заперечення на відгук відповідача № 29635/13-10 від 25.10.2013 року, де останній зазначає, що інформаційним листом № 01-8/211 від 07.04.2008 року Вищого господарського суду України визначено, що спори за позовами кредиторів до ліквідаційної комісії підвідомчі саме господарським судам, та просить суд задовольнити позов та зобов'язати ліквідаційну комісію в особі Сумської санітарно-епідеміологічної станції визнати кредиторські вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах в розмірі 32660 грн. 42 коп.
На підставі вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України,суд приймає до розгляду та долучає до матеріалів справи надані позивачем письмові заперечення.
Представник позивача в даному судовому засідання наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі, а представник відповідача в даному судовому засіданні усно пояснив суду, що проти позову не заперечує.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази, суд
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовом про зобов'язання Сумської обласної санітарно-епідеміолочної станції в особі ліквідаційної комісії визнати кредиторські вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах в розмірі 32660 грн. 42 коп., а саме на суму заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, яка виникла на протязі 2013 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах є кредитором боржника (відповідача за даним спором), оскільки за час проведення ліквідаційної процедури у відповідача виникла заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, признаних на пільгових умовах, в розмірі 32660 грн. 42 коп. 25.07.2013 позивач звернувся до ліквідаційної комісії відповідача із заявою про визнання поточних кредиторських вимог в розмірі 32660 грн. 42 коп. та включення до списку кредиторів, проте відповідач листом № 01-1/213 від 19.08.2013 року повідомив позивача про неможливість взяття зобов'язань по реєстрації кредиторської заборгованості, що по своїй суті є відмовою ліквідаційної комісії у визнанні вимог позивача у справі.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом, інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Інформаційним листом № 01-8/211 від 07.04.2008 року Вищим господарським судом України також роз'яснено, що спори за позовами кредиторів до ліквідаційної комісії підвідомчі саме господарським судам.
Відповідно до норм статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення), або в результаті ліквідації.
Згідно наказу Міністерства охорони здоров'я України від 21.09.2012 № 176 прийнято рішення про припинення діяльності Сумської обласної санітарно-епідеміологічної станції шляхом ліквідації. Головою ліквідаційної комісії Сумської санітарно-епідеміологічної служби було призначено Шалака В.А.
Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до Цивільного кодексу України призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію), голову ліквідаційної комісії та встановлюють порядок та строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.
Статтею 91 Господарського кодексу України визначено, що з дня утворення ліквідаційної комісії до неї переходять всі повноваження по управлінню справами господарського товариства.
Крім того, відповідно до положень пункту 4 статті 105 Цивільного кодексу України, до комісії з припинення юридичної особи (ліквідаційної комісії) з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи.
Згідно з пунктом 6 наведеної правової норми, кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, розглядається ліквідаційною комісією, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.
Частиною третьою статті 112 Цивільного кодексу України, передбачено, що у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора, кредитор має право, протягом місяця з дати, коли він дізнався про таку відмову, звернутися до суду з позовом до ліквідаційної комісії боржника.
У зв'язку з наведеним даний спір розглядається за нормами Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 3 розділу VІІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 року, з 01.01.2011 року відповідач перебуває на обліку в Управлінні ПФУ в м. Сумах як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. До 01.01.2011 року боржник (відповідач) перебував на обліку як платник страхових внесків відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року.
Згідно з пунктом 6.1. Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України за № 21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2006 року за № 64/8663, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Повідомлення складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком № 8 до Інструкції (пункт.6.5. Інструкції № 21-1).
Підприємства щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пункт 6.8. названої вище Інструкції).
Існування заборгованості відповідача перед позивачем підтверджуються постановами Сумського окружного адміністративного суду від 04.06.2013 року у справі № 818/3712/13-а, від 25.06.2013 року у справі 818/4588/13-а та від 02.07.2013 року у справі № 818/4501/13-а, а також розрахунками № 116 від 14.06.2013 та від 04.07.2013 року.
Посилання відповідача на лист Міністерства охорони здоров'я України про відсутність видатків на 2013 рік є безпідставним, оскільки, відповідно до пункту 12 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058- ІV від 09.07.2013 року, страхові кошти до Пенсійного фонду України підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Крім того, інформаційним листом Вищого господарського суду України «Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів» № 01-06/908/2012 від 13.07.2012 року визначено, що за змістом частини другої статті 617 Цивільного кодексу України, частини другої статті 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005 року, відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання (постанова Верховного Суду України від 15.05.2012 року № 11/446).
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 43 названого Кодексу визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи викладені обставини, а також те, що відповідач у судовому засіданні не заперечував проти позовних вимог, господарський суд вважає вимоги позивача щодо зобов'язання Сумської обласної санітарно-епідеміологічної станції в особі ліквідаційної комісії визнати кредиторські вимоги управління в розмірі 32660 грн. 42 коп., правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в розмірі 1147 грн. 00 коп. покладається на відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись статями 12, 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Сумську обласну санітарно-епідеміологічну станцію в особі ліквідаційної комісії (40022, м. Суми, вул. Привокзальна, буд. 27, ідентифікаційний код 05380131) визнати кредиторські вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах (40024, м. Суми, вул. Харківська, буд. 35, ідентифікаційний код 37429970) в розмірі 32660 грн. 42 коп. заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах на протязі 2013 року.
3. Стягнути з Сумської обласної санітарно-епідеміологічної станції (40022, м. Суми, вул. Привокзальна, буд. 27, ідентифікаційний код 05380131) в доход державного бюджету (отримувач коштів: УДКС у м. Суми (м. Суми), 22030001, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37970593, код банку отримувача (МФО): 837013, рахунок отримувача: 31218206783002, код класифікації доходів бюджету: 22030001) судовий збір в сумі 1147 грн. 00 коп.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 06.11.2013 року.
Повне рішення складено 06.11.2013 року.
Суддя М.С. Лущик
Судове рішення № 34573266, Господарський суд Сумської області було прийнято 04.11.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 920/1598/13. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: