Рішення № 34571085, 24.10.2013, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/6564/13-ц

Провадження № 2/361/2424/13

24.10.2013

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2013 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Маценко Н.П.

при секретарі Телепі Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом військова частина 2260 внутрішніх військ МВС України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

в с т а н о в и в:

У липні 2013 року війська частина 2260 внутрішніх військ МВС України звернулася до суду із даним позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за видані предмети речового майна, строки носіння яких не закінчилися у розмірі 874,50 грн. за виплачене у момент звільнення грошове забезпечення 694,79 грн., всього 1569,29 грн. також просить стягнути із відповідача всі понесені судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що молодший сержант ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині 2260 на посаді молодшого помічника начальника військового наряду (інструктора з водіння) 3 взводу охорони дипломатичних представництв на автомобілях роти охорони дипломатичних представництв на автомобілях; перебував на грошовому та речовому забезпеченні у військовій частині та отримував грошове забезпечення, а також речове майно в особисте користування за встановленими нормами належності.

У період проходження військової служби відповідач неналежним чином виконував службові обов'язки, у зв»язку з чим наказом командира військової частини 2260 № 49 о/с від 23.08.2011 звільнений з військової служби в запас ЗС України за п. «и» ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем). Наказом командира військової частини № 165 від 25.08.2011 виключений зі списків особового складу військової частини.

Далі зазначає, що при звільненні відповідач не розрахувався у повному обсязі з військовою частиною, внаслідок чого за даними бухгалтерського обліку за ним рахується заборгованість в розмірі 874,50 грн. на утримання за предмети речового майна, яке не виносило встановлений терміни експлуатації та 694,79 грн. за виплачене на момент звільнення грошове забезпечення.

У добровільному порядку сплачувати заборгованість відповідач не погодився, у зв»язку з чим військова частина змушена звернутись за захистом свої прав до суду.

У судовому засіданні представник позивача Коломацький Я.О. не з»явився, написав заяву про слухання даної справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з»явився, про день і час розгляду даної справи повідомлявся належним чином, судовою повісткою, направленою рекомендованим листом. У матеріалах справи містяться зворотні повідомлення з відміткою про отримання ОСОБА_1

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим розглянути спір за відсутності відповідача відповідно до ст.ст. 224-227 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно положень статті 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 1 «Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців збройних сил та інших військових формувань Положення), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1444 від 28.10.2004 це положення визначає порядок речового забезпечення військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів Збройних Сил та інших військових формувань а також військових ліцеїстів у мирний час.

Відповідно до пункту 29 Положення, у разі звільнення військовослужбовця з військової служби за службовою невідповідністю, у зв»язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, засудженням особи до позбавлення волі або обмеження волі за вироком суду, що набрав законної сили, вартість виданих предметів речового майна, строки носіння яких не закінчились утримується з урахуванням зносу (відповідно до п.6 Положення строк носіння або експлуатації предметів речового майна - час, установлений нормами забезпечення речовим майном військовослужбовців, протягом якого предмет повинен носитись або перебувати у експлуатації).

Наказом командира в/ч 2260 № 49 о/с від 23.08.2011 року ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас ЗС України за п. «и» ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем).

У подальшому наказом командира військової частини № 165 від 25.08.2011 року ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.

Згідно з довідкою № 1051 від 04.09.2011 року ОСОБА_1 видано предмети речового майна яке не виносило встановлений термін на загальну суму 874,50 грн.

З розрахунку на видачу грошового забезпечення при звільненні молодшого сержанта ОСОБА_1 виключеного зі списків частини за систематичне виконання умов контракту вбачається, що сума виплаченого на момент звільнення грошового забезпечення відповідачу становить 694,79 грн.

Оцінюючи в сукупності всі докази, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. Так, з матеріалів справи достовірно встановлено, що відповідач звільнений з військової служби за систематичне невиконання умов контракту. По речовому майну, яке видане останньому не закінчився строк носки, отже вимоги про стягнення 874,50 грн. є обґрунтованими. Сума грошового забезпечення, що виплачена на момент звільнення в розмірі 694,79 грн. також підлягає стягненню із відповідача.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Виходячи із аналізу вищенаведених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають задоволенню, оскільки є обґрунтованими та доведеними.

При подачі до суду позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 229,41 грн. Всього судові витрати у справі становлять 229,41 грн., що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 212-215, 224-228 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою АДРЕСА_1 на користь військової частини 2260 внутрішніх військ МВС України код 14323600 м. Київ, вул. Щорса, буд. 34 заборгованість за видані предмети речового майна, строки носіння яких не закінчилися в розмірі 874 (вісімсот сімдесят чотири) грн. 50 коп., виплачене на момент звільнення грошове забезпечення в розмірі 694 (шістсот дев»яносто чотири) грн. 79 коп. та судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять дев»ять) грн. 41 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя: Н. П. Маценко