Рішення № 34570673, 02.10.2013, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/5168/13-ц

Провадження № 2/0203/1900/2013

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2013 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Довбиш С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

у с т а н о в и в:

07 серпня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ «Дельта Банк», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач у липні 2013 року дізнався, що третьою особою було вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на транспортний засіб, який належить позивачу. Виконавчий напис вчинений внаслідок невиконання позивачем кредитних зобов'язань. Між тим, на думку позивача, третя особа не мала законних підстав для вчинення виконавчого напису, оскільки це суперечить приписам Закону України від 18.11.2003 р. № 1255-ІV «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (далі - Закон № 1255-ІV). Викладені обставини стали причиною звернення позивача до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (а.с.а.с. 3 - 6).

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином. У справі є достатньо доказів для її вирішення, що у сукупності з викладеними обставинами дає суду підстави для застосування положень частини 4 статті 169, статей 224, 225 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК).

Третя особа у судове засідання також не з'явилася, була повідомлена належним чином.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.06.2008 р. між позивачем та ТОВ «Укрпромбанк» було укладено кредитний договір № 1121-016/ФКВ-08, за яким позивач отримав кредит у сумі 27 900,00 доларів США строком до 18.06.2015 р. (а.с.а.с. 8 - 12).

Того ж дня між позивачем та ТОВ «Укрпромбанк» на забезпечення вказаних кредитних зобов'язань було укладено договір застави транспортного засобу № 1121-016/Zфкв-08, за яким позивач передав у заставу належний йому автомобіль марки «Mitsubishi L200», реєстраційний № НОМЕР_1 (а.с.а.с. 13 - 16).

11 червня 2013 року третя особа за заявою відповідача (якому було відступлено право вимоги за укладеним з позивачем кредитним договором) вчинила виконавчий напис про звернення стягнення на вказане рухоме майно (а.с.а.с. 17, 18).

Відповідно до частини 1 статті 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 6 статті 20 Закону України від 02.10.1992 р. № 2654-ХІІ «Про заставу» звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

З приведених норм вбачається, що вони є бланкетними й відсилають їх користувача до іншого (спеціального) закону або договору, укладеного між сторонами з цього приводу.

Такою спеціальною нормою, яка регулює правовідносини, що склалися, є Закон № 1255-ІV, у відповідності з частиною 1 статті 24 якого звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється, у тому числі на підставі виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом.

Між тим, ці положення до Закону № 1255-ІV було внесено Законом України від 22.09.2011 р. № 3795-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» (далі - Закон № 3795-VI), згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень якого його дія не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності.

Відтак, оскільки кредитний договір, на підставі якого було вчинено оспорений виконавчий напис, було укладено до набуття чинності Законом № 3795-VI, третя особа не мала законних підстав для застосування приписів частини 1 статті 24 Закону № 1255-ІV у редакції Закону № 3795-VI.

У порядку статті 88 ЦПК з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 229,40 грн. (а.с.а.с. 1, 2).

Керуючись статтями 4 - 11, 15, 18, 57 - 60, 79, 88, 169, 208, 209, 212 - 215, 218, 224 - 226 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 11 червня 2013 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 на підставі договору застави транспортного засобу № 1121-016/Zфкв-08 від 19 червня 2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк».

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою вiдповiдача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його ухвалення. У разі якщо рішення було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення також може бути оскаржене вiдповiдачем в апеляційному порядку.

Повний текст заочного рішення складено 03 жовтня 2013 року.

Суддя М.О. Католікян