Рішення № 34568947, 21.10.2013, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/10356/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2013 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

Судді : Наумов С.В.

При секретарі Прокопчук Л.М.

Позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2

Представника позивачів ОСОБА_3

Представника відповідача ОСОБА_4

Представника третьої особи ОСОБА_5

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Національного університету водного господарства та природокористування , третя особа - Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області про зобов"язання відповідача не чинити перешкод у реєстрації за місцем проживання та засвідчення заяви на реєстрацію місця проживання, -

В с т а н о в и в :

Позивачі у позові вказують що вони вселилась до гуртожитку за адресою м. Рівне, вул. Студентська (в минулому Мануїльського) № 8, кв. 301 згідно ордеру № 002 від 17 квітня 1987 року.

На час вселення основним квартиронаймачем був ОСОБА_6 який був чоловіком ОСОБА_1

15.08. 1997 року шлюб між ОСОБА_1С та ОСОБА_6 було розірвано. В цьому ж році позивач ОСОБА_1 влаштувалась на роботу до Відповідача.

22.09.1998 року їй ОСОБА_1, було видано ордер № 16 від 22.09.1998 року на жилу площу в гуртожитку. Згідно вказаного ордера, ОСОБА_1,-основний квартиронаймач та члени її сімї сини ОСОБА_7,ОСОБА_2, набули право на проживання в гуртожитку за адресою АДРЕСА_1.

Ордер було видано на період роботиКундрат Н.С. в академії до 31.12.2001 року. Згодом, 14.02.2003р. на ту ж жилу площу було видано новий ордер на період до 30.06.2006р..

В Національному університеті водного господарства та природокористування вона ОСОБА_1 працює з 1997 по даний час.

За адресою АДРЕСА_2, вони були зареєстровані з часу вселення, тобто з 1987 року до 30.06.2006 року.

Однак, на даний час вони не зареєстровані за місцем їхнього проживання з вини відповідача, що є порушенням ЗУ "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".

Вони неодноразово звертались до відповідача з приводу реєстрації місця проживання. Відповідач відмовляє у реєстрації, мотивуючи свою відмову необхідністю підписання з їхньогобоку договору найму житла. Вважають, що така вимога не ґрунтується на вимогах закону. Оскільки жодною нормою закону, обовязок реєстрації за місцем проживання не ставиться в залежність від укладення договору найму. Крім того, умови договору, які пропонує відповідач є такими що порушують та ущемляють їх права та інтереси порівняно з існуючими з одного боку та, такими що не відповідають вимогам закону з іншого.

На даний час є основним питання реєстрації за місцем проживання, яке жодним чином не залежить від наявності укладеного договору найму, оскільки підставою для вселення і проживання у гуртожитку був ордер, виданий відповідачем та факт перебування в трудових відносинах з відповідачем.

У своїй відповіді від 14.11.2006 року № 001-1173 відповідач вказує на необхідність отримання нею, ОСОБА_1, ордеру як підставу для реєстрації в гуртожитку. Проте, відповідно до діючого житлового законодавства ордер на житлове приміщення - документ, на підставі якого здійснюється вселення в житлове приміщення. Ордер може бути виданий лише на вільне житлове приміщення. Вселились у приміщення на підставі ордеру і проживають в цьому приміщенні з часу вселення по даний час.

Вони звернулись із заявою до Рівненського міського відділу управління державної міграційної служби України в Рівненській області. На звернення було надано відповідь з якої слідує, що для проведення реєстрації мають подати відповідну заяву на реєстрацію місця проживання, засвідчену печаткою та підписом посадової особи відомства, якому належить гуртожиток.

Одночасно у вищевказаних відповідях вказано, що єдиною підставою для вселення в гуртожиток, відповідно, й для підтвердження місця проживання, є ордер.

ОСОБА_1, вказує, що вона перебуває з відповідачем в трудових відносинах понад 10 років (з 1997 р. по даний час) і, відповідно до норм Житлового кодексу (ст. ст. 125, 132 ЖК), починаючи з 2008 року, відноситься до переліку осіб, котрих відповідач не вправі виселити з гуртожитку.

Своїми вимогами відповідач порушує послідовність дій, визначену Житловим кодексом. Умовами запропонованого відповідачем договору порушуються їх законні права та інтереси.

Тому, договір найму житла, який вимагає підписати відповідач, мотивуючи свою відмову у видачі ордеру, не може бути підставою та/чи умовою їх проживання у вказаному гуртожитку. Відповідно, підстав та потреби в його укладенні не існує.

Таким чином, на даний час, єдиним законним документом, що підтверджує право на проживання в житлі є ордер, який відповідач видав у свій час.

Внаслідок дій відповідача, не мають можливості виконати вимоги Закону ВР України від 11.12.2003, № 1382-IV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" і здійснити реєстрацію за місцем мого проживання.

Така ситуація в свою чергу порушує права в сфері Житлового законодавства, оскільки вони потребують поліпшення житлових умов, в звязку із чим їх дані внесені до Єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Відповідно ж до вимог Постанови Кабінету Міністрів від11.03.2011 року № 238 для підтвердження та продовження перебування на квартирному обліку необхідно подати довідку з місця проживання про склад сімї.

В зв»язку із наведеним не мають можливості отримати вказану довідку, так як відповідач у звязку з відсутністю реєстрації її не видає.

З квітня 2012 року відповідач не реагує на звернення з приводу видачі довідки з місця проживання про склад сімї.

18.04.2013 року її, ОСОБА_1, повідомлено про звільнення на підставі п.1 ч. 1 ст. 40 КЗП (звільнення у звязку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників). Має бути видано наказ про її звільнення.

Просять суд, зобовязати відповідача не чинити перешкод у реєстрації за їх місцем проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобовязати відповідача погодити та засвідчити печаткою та підписом посадової

особи заяву на реєстрацію місця проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1. С. та ОСОБА_2.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник позовні вимоги підтримали просять їх задовольнити .

Позивач ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги наведені в позовній заяві які просить задовольнити. Крім того суду пояснив, що він також перебуває у трудових відносинах із відповідачем, на час розгляду справи працює викладачем в Національному університеті водного господарства та природокористування. В окремійчастині гуртожитку №8 за вказаною вище адресою, де він постійно проживає з матір»ю, студенти університету не проживають.

Просили суд позовну вимогу про визнання їх права на проживання за вказаною вище адресою, залишити без розгляду.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала . Суду пояснила, що на сьогоднішній день поселення у студентські гуртожитки вищих навчальних закладів і правила проживання у студентських гуртожитках регламентуються наказом Міністерства освіти і науки України від 13.06.2007 року №1004 «Про затвердження примірного положення про студентський гуртожиток вищого навчального закладу ». Відповідно до вимог цього наказу в університеті розроблене і затверджене власне положення про студентський гуртожиток НУВГП від 03 вересня 2009 року. Гуртожитки університету належать державі в особі Міністерства освіти і науки України, та знаходяться на балансі університету.

Станом на 29 травня 2006 року термін дії договору найму житла добіг кінця. Погодження питання щодо продовження терміну реєстрації у займаній позивачами житловій площі, можливо було за умов укладання нового договору найму житла. Гуртожитки НУВГП є студентськими і проживання у них особами не студентами непередбачене. Для сім»ї ОСОБА_1 у складі чотирьох осіб, як виняток, було надано для проживання дві кімнати у студентському гуртожитку.

Університет не регулює механізм реєстрації громадян за місцем проживання, тому не вправі продовжувати термін реєстрації місця проживання . Ордер позивачі можуть отримати у випадку належного проживання на займаній житловій площі. Законною підставою для проживання у студентському гуртожитку може бути належним чином укладений договір про найм житлового приміщення . Зазначений договір ОСОБА_1 на час розгляду справи не уклала .Розпорядженнями ректора для ОСОБА_1 продовжувалось тимчасове проживання в двох кімнатах №301 студентського гуртожитку №8 за адресою вул.. Студентська,8 до 31.08.2013 р.. Проте всі строки для проживання в студентському гуртожитку закінчилися. Позивачі є тимчасовими мешканцями студентського гуртожитку, які займають приміщення без будь яких законних підстав.

Дозвіл на проживання і реєстрацію надається при обов»язковому укладанні угоди про тимчасовий найм житла між університетом та працівником і видачі спеціального ордера, що дає можливість зареєструватись за місцем тимчасового проживання . Типового положення про студентські гуртожитки ВНЗ, передбачено що, проживання в студентських гуртожитках сторонніх осіб, забороняється. Тому ордер ОСОБА_1 може отримати у випадку належного проживання на займаній житловій площі. Відповідно, на сьогоднішній день позивачі займають житлове приміщення незаконно. Просить суд відмовити позивачам у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи просить суд позовні вимоги позивачів задовольнити частково. Зокрема, задовольнити позовні вимоги щодо зобов»язання не чинити перешкод у реєстрації за місцем проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2. В решті позовних вимог відмовити. Вважає, оскільки позивачами не надано документів, що підтверджують право на проживання в житлі ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), реєстрація здійснюється за згодою власника, в даному випадку відповідача. Позивачі не довели на основі чого необхідно зобов»язати відповідача вчинити певні дії, а саме їх зареєструвати .

Заслухавши сторін в судовому засіданні, дослідивши надані ними докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Судом встановлено, що позивачі вселились до гуртожитку за адресою м. Рівне, вул. Студентська (в минулому Мануїльського) №8 , кв. 301 згідно ордеру № 002 від 17 квітня 1987 року, де проживають по даний час.

Правомірність їх вселення та подальшого проживання не заперечується представником відповідача в ході судового розгляду.

22.09. 1998 року, ОСОБА_1, було видано ордер № 16 від 22.09.1998 року на жилу площу в гуртожитку. Ордер відповідачем видано двічі: на період роботи в академії до 31.12.2001 року. Згодом, 14.02.2003р. на ту ж жилу площу було видано новий ордер на період до 30.06.2006 р..

В АДРЕСА_3, позивачі, були зареєстровані з часу вселення, тобто з 1987 року до 30.06.2006 року, що підтверджується відмітками в паспортах громадян України та не заперечується відповідачем.

Відмову в реєстрації за місцем проживання починаючи з 2006 року відповідач мотивує відсутністю угоди на проживання в житлі та не отриманням ордеру.

Із дослідженого в судовому засіданні Протеста прокурора Рівненської області від 31.07.07р. №07-694 вих. 07, відповідно до якого вимога університету щодо укладення угоди визнана незаконною. Вказаним Протестом було зобов"язано відповідача привести у відповідність до житлового законодавства Положення про студентський гуртожиток Українського державного університету водного господарства та природокористування, затвердженого ректороном та профспілковим комітетом 10.09.03р., виключивши із п.15 вимогу щодо укладання угоди.

Суд вважає, що вимога відповідача про отримання ордеру відповідачам є безпідставною .

Позивачі з часу вселення до гуртожитку по даний час не виселялись із приміщення, вимог про звільнення ними приміщення від відповідача не надходило.

Підстав для звільнення житлового приміщення не має, оскільки трудові правовідносини ОСОБА_8тривають понад 10 років і продовжуються. Позивач ОСОБА_2, також працює викладачем в Національному університеті водного господарства та природокористування.

Із листа Рівненського міського відділу управління державної міграційної служби України в Рівненській області (на звернення позивачів) за № № 1995, 1996 від 24.05.2013 р., слідує, що «для проведення реєстрації … потрібно подати відповідну заяву на реєстрацію місця проживання, засвідчену печаткою та підписом посадової особи відомства, якому належить гуртожиток.»

Суд також вважає, що посилання відповідача на п. 10 положення про гуртожиток, згідно якого «працівники НУВГП, як виняток, можуть бути поселені в студентський гуртожиток до закінчення навчального року лише за рішенням ректора університету і з погодженням з первинною профспілковою організацією студентів та органами студентського самоврядування» спростовується ордерами, які видані самим відповідачем. Вказані вище ордери не видавались до закінчення навчального року, та й відповідні рішення відповідача відсутні.

Таким чином, діями відповідача порушено вимоги діючого законодавства, ст. 6 Закону України від 11.12.2003, № 1382-IV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" згідно якої:

"Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів."

Згідно зі ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, визнається житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Порядок здійснення реєстрації регулюється Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".

Позивачі надали суду докази того, що вони звертались в адресу відповідача із заявами про реєстрацію їх місця проживання.

Отже, судом встановлено порушення прав та законних інтересів позивачів в наслідок відмови їм в реєстрації за місцем їх проживання.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, понесені судові витрати кожним із позивачів в сумі 114 грн. 71 коп. підлягають стягненню із відповідача на їх користь.

На підставі ЗУ"Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", ст.29 ЦК України, керуючись ст.ст.10,60,88,212,213,215,218, 294 ЦПК України, суд-

В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Національного університету водного господарства та природокористування, третя особа - Управління Державної міграційної служби в Рівненській області, про зобов"язання не чинити перешкод у реєстрації за місцем проживання та засвідчення заяви на реєстрацію місця проживання, задовольнити повністю.

Зобов"язати Національний університет водного господарства та природокористування (м.Рівне вул.Соборна,11) не чинити перешкод у реєстрації за місцем проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 09..06.1960 р.н. та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3.

Зобов"язати Національний університет водного господарства та природокористування (м. Рівне вул.Соборна,11) погодити та засвідчити печаткою та підписом посадової особи заяву на реєстрацію місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Стягнути із Національного університету водного господарства та природокористування (м. Рівне вул.Соборна,11 код ЄДРПОУ 02071116) на користь кожного - ОСОБА_1, ОСОБА_2 по 114 грн. 71 коп. сплаченого судового збору при зверненні із позовом до суду .

Повідомити сторін що із повним рішенням суду вони зможуть ознайомитись та отримати копію рішення 25 жовтня 2013 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд

Суддя Рівненського міського суду Наумов С.В.