Ухвала суду № 34565810, 06.11.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження: 22-ц/790/4679/13 Головуючий 1 інстанції - Дідовець В.А.

Справа № 2-2539/11 Доповідач - Коростійова В.І.

Категорія: договірні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Коростійової В.І.,

суддів: - Ізмайлової Г.Н., Гуцал Л.В.,

за участю секретаря - Бойко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 3 квітня 2012 року та представника ОСОБА_3 і ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на додаткове рішення цього ж суду від 26 липня 2013 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, -

в с т а н о в и л а:

25 жовтня 2010 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про визнання договору іпотеки дійсним, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

2 грудня 2011 року ПАТ КБ «ПриватБанк» уточнило свої позовні вимоги.

Просило в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №НАЕЕGА 14360002 від 5 квітня 2007 року в розмірі 107228,65 доларів США звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 шляхом її продажу з укладенням від імені ОСОБА_4 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем; виселити ОСОБА_4 з вказаної квартири зі зняттям її з реєстраційного обліку.

В обґрунтування позову посилалось на те, що 5 квітня 2007 року уклало з ОСОБА_3 кредитний договір №НАЕЕGА 14360002, згідно якого остання взяла у банку кредит у розмірі 70401,60 долар США строком до 4 квітня 2017 року зі сплатою 11,04% річних.

На забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором 5 квітня 2007 року банк уклав з ОСОБА_4 і ОСОБА_6 договір іпотеки №НАЕЕGА 14360002, згідно якого вони передали в іпотеку належну їм квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 44,2 кв.м.

ОСОБА_3 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого станом на 27 вересня 2010 року допустила заборгованість у сумі 107228,65 доларів США, з яких:

- 57060,37 доларів США - заборгованість за кредитом;

- 10892,17 долари США - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 2183,49 долари США - заборгованість по комісії;

- 31956,42 доларів США- пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором;

- 31,58 долар США - штраф (фіксована частина);

- 5104,62 долари США - штраф (процентна складова).

Повторним заочним рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова від 3 квітня 2012 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № НАЕЕGА14360002 від 5 квітня 2007 року в розмірі 107228,65 доларів США звернено стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 44,2 кв.м., шляхом її продажу ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладенням від імені ОСОБА_4 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; виселено ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України м.Харков; стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» витрати по сплаті судового збору у сумі 1708,50 грн. та на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.

Додатковим рішенням цього ж суду від 26 липня 2013 року резолютивна частина рішення у частині звернення стягнення на предмет іпотеки викладена у такій редакції: «В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № НАЕЕGА14360002 від 05.04.2007 року в розмірі 107228,65 доларів США (еквівалент 849250 (вісімсот сорок дев'ять тисяч двісті п'ятдесят) грн. 91 коп.), що складається з: заборгованості за кредитним договором у розмірі 57060,37 доларів США (еквівалент 451918, 13 грн.), заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 10892,17 доларів США (еквівалент 86265,99 грн.), заборгованість по комісії за користування кредитом у розмірі 2183,49 доларів США (еквівалент 17293,24 грн.), пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 31956,42 доларів США (еквівалент 253094, 85 грн.), штрафів відповідно до договору - фіксована частина 31,58 доларів США (еквівалент 250,11 грн.), та процентна складова штрафу в розмірі 5104,62 грн. (еквівалент 40428,59 грн.), звернути стягнення на квартиру загальною площею 44,2 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу за ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на вид майна вказаного предмета іпотеки (на підставі договору іпотеки № НАЕЕGА14360002 від 05.04.2007 р.) Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені ОСОБА_4 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу».

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_3, подала апеляційну скаргу на заочне рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 3 квітня 2012 року.

Представник ОСОБА_3 і ОСОБА_4 - ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу на додаткове рішення цього ж суду від 26 липня 2013 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 та представник ОСОБА_3 і ОСОБА_4 - ОСОБА_5 просять судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким ПАТ КБ «ПроватБанк» у позові відмовити у повному обсязі.

При цьому посилаються на: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального і процесуального права.

Перевіряючи законність і обґрунтованість судових рішень відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України - у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційних скарг.

Судом першої інстанції встановлено, що 5 квітня 2007 року ПАТ КБ «ПриватБанк» уклало з ОСОБА_3 кредитний договір № НАЕЕGА14360002, згідно якого банк надав ОСОБА_3 кредит у розмірі 70401,60 доларів США зі сплатою за його користування 11,04% річних строком до 4 квітня 2017 року.

На забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором 5 квітня 2007 року ПАТ КБ «ПриватБанк» уклало з ОСОБА_4 і ОСОБА_6 іпотечний договір № НАЕЕGА14360002, згідно якого ОСОБА_4 і ОСОБА_6 передали банку в іпотеку належну їм на праві спільної сумісної власності двокімнатну загальною площею 44,2 кв.м., житловою - 27,5 кв.м., квартиру АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер (а.с.62).

Згідно довідки Першої Харківської державної нотаріальної контори від 15 жовтня 2011 року до нотаріальної контори звернулася дружина померлого - ОСОБА_4 28 січня 2009 року ОСОБА_4 видані свідоцтва про право на спадщину за реєстровими №3-86 та №3-88 (а.с.69-70).

Встановлено також, що ОСОБА_3 кредитні кошти отримала, проте умови кредитного договору належним чином не виконувала, внаслідок чого допустила заборгованість за кредитом у сумі 107228,65 доларів США, що за курсом Національного банку України (далі - НБУ) становить 849250,91 грн., з яких:

- 57060,37 доларів США або 451918,13 грн. - заборгованість за кредитом;

- 10892,17 долари США або 86265,99 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 2183,49 долари США або 17293,24 грн. - заборгованість по комісії;

- 31956,42 доларів США або 253094,85 грн.- пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань;

- 31,58 долар США або 250,11 грн. - штраф (фіксована частина);

- 5104,62 долари США або 40428,59 грн. - штраф (процентна складова).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя.

Згідно ст.11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель несе відповідальність перед іпотеко держателем в межах вартості предмета іпотеки.

З огляду на це, суд першої інстанції підставно задовольнив вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» та звернув стягнення на предмет іпотеки.

Доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У даному випадку розмір пені не перевищує розміру збитків. Інших обставин, які б мали істотне значення для застосування ч.3 ст.551 ЦК України, матеріали справи не містять.

Посилання в апеляційних скаргах на те, що зі смертю ОСОБА_6 договір іпотеки щодо його частки на квартиру припинився, не ґрунтуються на законі.

Відповідно до ч.1 ст.575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно ст.23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до третьої особи, у тому числі у порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна.

Відповідно до ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно роз'яснень, що містяться у п.36 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до третьої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, суди мають враховувати, що іпотека є дійсною для набувача нерухомого майна. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статусу іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих самих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки (ст.23 Закону України «Про іпотеку».

Оскільки право власності на частину квартири, яка належала померлому ОСОБА_6 і яка була предметом іпотеки, перейшло в порядку спадкування до його дружини ОСОБА_4, вона набула статусу іпотекодавця на вказану частину квартири.

З огляду на це безпідставними є і посилання в апеляційних скаргах на те, що частка ОСОБА_6 у спільній сумісній власності на квартиру не була виділена.

Не ґрунтуються на обставинах справи і законі посилання в апеляційних скаргах на те, що боржник не отримував, а іпотекодавцю не надсилалась банком письмова вимога про усунення порушень (ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку»).

Відповідно до п.п. а , п. 3.3.3 кредитного договору банк має право зажадати від позичальника дострокового повернення кредиту у повному обсязі шляхом направлення відповідного повідомлення.

Таке повідомлення було направлено ОСОБА_3 2 березня 2009 року (а.с. 203-207).

Відповідно до ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку» У разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушенного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Згідно ч.2 ст.35 Закону України «Про іпотеку» положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутися у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Спосіб реалізації предмета іпотеки визначений судом у додатковому рішенні від 26 липня 2013 року і відповідає вимогам ст.ст. 38, 39 Закону України «Про іпотеку».

ПАТ КБ «ПриватБанк» не заявляв позовних вимог про виселення ОСОБА_3 і двох її неповнолітніх дітей, зареєстрованих у квартирі, що є предметом іпотеки, з 31 липня 2013 року (а.с.144).

З огляду на це, посилання в апеляційних скаргах на порушення прав неповнолітніх є безпідставними.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 виселена із квартири, яка є предметом іпотеки, та знята з реєстрації за адресою цієї квартири заочним рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова від 3 квітня 2012 року.

Це рішення оскаржила лише третя особа - ОСОБА_3

Рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 3 квітня 2012 року про виселення ОСОБА_4 не порушує прав ОСОБА_3 Повноважень на апеляційне оскарження вказаного рішення від імені ОСОБА_4 ОСОБА_3 не має.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 6 червня 2013 року ОСОБА_4 відмовлено у поновленні строку на апеляційне оскарження і у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на заочне рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 3 квітня 2012 року (а.с.105).

Вказану ухвалу ОСОБА_4 у касаційному порядку не оскаржила.

Додатковим рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова від 26 липня 2013 року, яке оскаржив представник ОСОБА_4, вирішено лише питання про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ч.1 ст.303, ст.304, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, ст.313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_3 на заочне рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 3 квітня 2012 року та представника ОСОБА_3 і ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на додаткове рішення цього ж суду від 26 липня 2013 року відхилити.

Заочне рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 3 квітня 2012 року і додаткове рішення цього ж суду від 26 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді: