Ухвала суду № 34565066, 16.09.2013, Апеляційний суд міста Севастополя

16.09.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

О К Р Е М А Д У М К А

Рішенням Гагарінського районного суду міста Севастополя від 19 червня 2013 року, залишеного без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя 16 вересня 2013 року, частково задоволено позов ОК «СТ «Муссон» та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОК «СТ «Муссон» заборгованість зі сплати членських та цільових внесків у розмірі 1350 грн. та судові витрати по справі у сумі 214, 6 грн., в іншій частині вимог позивачу відмовлено, при цьому суди виходили з того, що зміна організаційно-правової форми діяльності СТ «Муссон» на ОК «СТ «Муссон» не є створенням нової юридичної особи і не потребує надання членами СТ «Муссон» заява про прийняття в члени ОК «СТ «Муссон».

Однак погодитися з цими висновками судів обох інстанцій не можна за наступного.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, не відповідає.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57-60 ЦПК України.

Крім того, згідно із ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. ст. 57, 212 ЦПК України, окрім того, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно до ч. 2 ст. 41 Закону України № 1087-1V від 10.07.2003 року "Про кооперацію" кооперативи та кооперативні об"єднання, які створено до набрання чинності цим Законом, зобов'язані протягом року з дня набрання чинності цим Законом привести свої Статути у відповідність із цим Законом.

Відповідно до абз. 1 ч.1 ст. 6 Закону України "Про кооперацію" Кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Згідно до ч.2 Закону України "Про кооперацію" обслуговуючий кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних а /або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативинадають ослуги іншим особам в обсягах,що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу; членський внесок -грошовий неповоротний внесок, який періодично сплачується членом кооперативного об'єднання для забезпечення поточної діяльності кооперативного об'єднання; цільовий внесок - грошовий чи інший майновий внесок члена кооперативу, що вноситься понад пай до спеціального фонду кооперативу для забезпечення виконання конкретних завдань кооперативу.

В основу рішення судом покладено протокол № 1 загальних зборів СТ «Муссон» ві 15 березня 2009 року, з якого вбачається, що в зв'язку із необхідністю визначення організаційно-правової форми діяльності садівничого товариства «Муссон» і приведенням статуту СТ «Муссон» у відповідність із Законом України «Про кооперацію» було визначено вид та назву товариства як Обслуговуючий кооператив «Садівниче товариство «Муссон» та був затверджений Статут ОК «СТ «Муссон».

На підставі цього суд першої інстанції прийшов до висновку, що зміна організаційно-правової форми діяльності з СТ "Муссон" на ОК "СТ "Муссон" не є створенням нової юридичної особи - ОК "СТ "Муссон" і не потребує надання членами СТ "Муссон" заяв про прийняття у члени ОК "СТ "Муссон".

Тому, навівши положення Уставу та рішень кооперативу щодо встановлення членських та цільових внесків, районний суд прийшов до висновку, що відповідач, як член ОК "СТ "Муссон", повинна проводити до Обслуговуючого кооперативу сплату членських і цільових внесків та безпідставно стягнув їх з неї на користь позивача.

Разом з тим з матеріалів справи вбачається наступне.

СТ «Муссон» воно існує з 1979 року.

Рішенням виконавчого комітету Севастопольської міської Ради народних депутатів від 17 серпня 1995 року № 10/507 було припинено право землекористування підприємств, установ та організацій на земельні ділянки, які були їм раніше надані для ведення садівництва та вирішено надати садівничим товариствам в постійне користування для ведення садівництва нові земельні ділянки, зобов'язано Державне управління земельних ресурсів зареєструвати в якості землекористувачів садівничі товариства, зазначені у додатку № 2, зокрема СТ «Муссон», внести відповідні зміни до земельно-облікової документації, а також забезпечити у встановленому порядку оформлення, реєстрацію та видачу державних актів на право постійного користування землею ( а. с.180-181, 185 ).

14 травня 2000 року загальними зборами СТ «Муссон» було прийнято рішення про те, що СТ «Муссон» є громадським первинним товариством власників, яке добровільно об'єднує громадян України на підставі загальних інтересів.

Відповідно до вказаного рішення загальних зборів СТ «Муссон» 18 грудня 2000 року воно було легалізоване Гагарінським районним управлінням юстиції в м. Севастополі як громадська організація( а.с. 67-68) і мало Положення (а.с. а. с. 129-138), зміст якого визначався Законом України «Про об'єднання громадян» ( п. 1.6 положення.

Дана громадська організація у квітні 2012 року була зареєстрована в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України( а. с. 145).

ОСОБА_1 є членом СТ «Муссон», починаючи з 2004 року, та з цього час вона щомісячно сплачує внески та комунальні платежі, що вбачається з її членської книжки( а. с. 70 - 71).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про об'єднання громадян» припинення діяльності об'єднання громадян може бути проведено шляхом його реорганізації або ліквідації ( саморозпуску, примусового розпуску). Реорганізація об'єднання громадян здійснюється відповідно до його статуту. Реорганізація новоствореного об'єднання здійснюється у порядку , встановленому Законом. Ліквідація об'єднання громадян здійснюється на підставі статуту або рішення суду.

Разом з тим, наведене, а також те, що відповідачем належних і допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 являється членом ОК «СТ «Муссон» та мала сплачувати внески саме до нього, або про наявність договірних відносин між сторонами щодо сплати будь-яких платежів суду не надано, залишено поза увагою районного суду.

Між тим, викладені обставини та вимоги закону мають суттєве значення для вирішення справи, тому рішення районного суду, на підставі ст. 309 ЦПК України, підлягло скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Суддя Апеляційного суду

м. Севастополя С.В. Лівінський