Постанова № 34564785, 30.10.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2013 р. Справа№ 910/14044/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Мациборко Т.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Іванець А.Ю. ( за довіреністю)

від відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство Більшовик"

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2013р.

у справі № 910/14044/13 (суддя: Пукшин Л.Г.)

за позовом дочірнього підприємства "Київський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

до Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство Більшовик"

про стягнення 133 953, 42 грн.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2013 року дочірне підприємство "Київський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство Більшовик" (відповідача) про стягнення боргу за договором позики в розмірі 133 953,42 грн. в тому числі 3 953,42 грн. - 3% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.08.2013 року у справі №910/14044/13 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Більшовик", на користь Дочірнього підприємства "Київський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 130 000 грн. 00 коп. основної суми боргу, 3953 грн. 42 коп. - 3 % річних та 2679 грн. 07 коп. судового збору.

Вищезазначене рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач на підставі договору позики № 1/12-28 від 28.12.2011 року було надано відповідачу грошові кошти в сумі 130 000,00 грн. на безвідсотковій основі, проте відповідач в порушення умов договору грошові кошти не повернув в установлений термін.

Не погоджуючись з рішенням суду, публічне акціонерне товариство "Науково-виробниче підприємство Більшовик" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, в позові відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги те, що договір №1/12-38 від 28.12.2011 року був підписаний без належних повноважень представника відповідача. Крім того, скаржник зазначає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції було прийнято за відсутності повноважного представника відповідача, чим порушено норми процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2013 року було прийнято до провадження апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство Більшовик" та призначено справу до розгляду.

30.10.2013 року, представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Інформаційний лист Вищого господарського суду від 13.08.2008 р. № 01-8/482 із змінами станом на 29.06.2010 року „Про деякі питання застосування норми Господарського процессуального кодексу України").

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача, за наявними у справі доказами.

В судовому засіданні представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення господарського суду міста Києва від 14.08.2013 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 28.12.2011 р. між Дочірнім підприємством "Київський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та Публічним акціонерним товариством "Науково-виробниче підприємство "Більшовик" було укладено договір № 1/12-28 про надання безвідсоткової позики (далі - договір)(а.с.13).

За умовами вищезазначеного договору позикодавець передає позичальнику грошові кошти в порядку та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути вказані грошові кошти позикодавцю (п.1.1. договору). Загальна суми позики за договором складає 130 000,00 грн., проценти за надання позики та користування позикою не нараховуються та не сплачуються. (п.п. 2.1, 2.2 договору). Позика надається позикодавцем позичальнику в повному обсязі протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання договору сторонами, днем надання позики є день фактичної передачі (перерахування) позикодавцем грошових коштів позичальнику.( п.п. 3.1, 3.2 договору). Строк надання позики позичальнику з моменту перерахування коштів позикодавцем й надходження суми на розрахунковий рахунок позивальника складає 6 місяців. Позичальник зобов'язаний повернути позику за цим договором по закінченню строку в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок позикодавця протягом 10 банківських днів (п.п. 4.1, 4.2 договору).

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, позивач на виконання умов договору № 1/12-28 від 28.12.2011 року перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 130 000,00 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача за 28.12.2011. (а.с.15).

20.12.12 позивач звернувся до відповідача з листом № 48/12 вимогою погасити заборгованість та сплатити 3 % річних, зазначивши банківські реквізити, на які слід перерахувати вказану заборгованість.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, про те, що відповідач визнав наявність боргу перед позивачем, надіславши позивачу гарантійний лист № 3-13 від 04.01.2013 (а.с.18), в якому зазначив, що ПАТ «НВП «Більшовик» не заперечує наявність заборгованості перед ДП «Київський облавтодор», але погасити борг одразу підприємство не в змозі, та запропонував графік погашення боргу протягом лютого-травня 2013 року., оскільки відповідач у строк передбачений п. 4.1, 4.2 договору позику не повернув.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Згідно п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частинами 1, 2 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи вищезазначені вимоги ст. 530 ЦК України, п.п. 4.1, 4.2 договору № 1/12-28 від 28.12.2011 відповідач повинен був виконати зобов'язання щодо повернення суми позики до 13.07.2012.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до листа відповідача № 3-13 від 04.01.2013 (а.с.18), останній не заперечує наявність заборгованості перед ДП «Київський облавтодор», але зазначив, що заборгованість одразу погасити не в змозі та запропонував графік погашення боргу протягом лютого-травня 2013 року, проте ніяких дій щодо погашення заборгованості не вчиняв.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апелянта є необґрунтованими та документально не підтвердженні, в свою чергу факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за безпроцентною позикою у сумі 130 000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та визнаний відповідачем, а тому судом першої інстанції правомірно та обґрунтовано задоволенні позовні вимоги в повному обсязі.

Відносно доводів апеляційної скарги про те, що директор підприємства не мав повноважень на укладення договору позики №1/12-28 колегія суддів зазначає, що відповідач своєчасно, в строк передбачений договором отримав кошти, користувався ними, таким чином відповідно до ст. 241 ЦК України схвалений відповідачем. При цьому відповідачем, в підтвердження того, що він відмовлявся від схвалення дій, вчинених від його імені особою без належних повноважень, жодних доказів не надано, також не доведено, що відповідач знав чи за всіма обставинами міг знати про обмеження повноважень директора на укладання спірного договору.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в цій частині.

Оскільки, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, та перевіривши розрахунок 3% річних, який було надано позивачем, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача в цій частині стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 3953,42 грн. нормативно та документально доведені, а тому правомірно були задоволенні.

Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції порушив процесуальні права прийнявши оскаржуване рішення за відсутності повноважного представника відповідача, колегія суддів вважає їх необґрунтованими та безпідставними, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Господарський суд міста Києва, ухвалою про порушення провадження у справі від 24.07.2013 року викликав представника відповідача у судове засідання, направивши зазначену ухвалу на адресу відповідача яка була зазначена в позовній заяві (03680, м. Київ, пр. - Перемоги, 49/2).

Представник відповідача, не скористався своїм правом, в судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду першої інстанції не виконав, витребуваних судом документів не надав, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 0103024000021, з якого вбачається, що відповідач отримав ухвалу про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду 29.07.2013.(а.с.3)

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Інформаційний лист Вищого господарського суду від 13.08.2008 р. № 01-8/482 із змінами станом на 29.06.2010 року „Про деякі питання застосування нори Господарського процесуального кодексу України").

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає що суд першої інстанції правомірно розглянув справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України, оскільки неявка представника відповідача не перешкоджала всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Виходячи з вищевикладене, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 14.08.2013 року у справі № 910/14044/13, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство Більшовик" на рішення господарського суду міста Києва від 14.08.2013 року у справі № 910/14044/13 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 14.08.2013 року у справі № 910/14044/13 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/14044/13 повернути до місцевого господарському суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Руденко М.А.

Судді Дідиченко М.А.

Пономаренко Є.Ю.