Рішення № 3456080, 16.04.2009, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 2-568/2009 року

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2009 року місто Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судовим засіданням - судді Жмуд Н.М., за участю секретаря судових засідань – Крапівка Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства ОСОБА_1 в особі Харківської обласної дирекції ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду 12 лютого 2009 року з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 26 березня 2008 року ОСОБА_2 звернувся до Харківської обласної дирекції ОСОБА_1 з заявою про надання кредиту у сумі 2500 гривень. 27 березня 2008 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір № 014/1700/82/98485, згідно якого відповідачу строком на 24 місяці були надані грошові кошти в сумі 2500 гривень строком до 27 березня 2010 року. Відповідно до п. 1.3., 1.4 вищевказаного договору, відповідач прийняв на себе зобов’язання щодо: погашення суми заборгованості за кредитом – щомісячними платежами у розмірі 50% від залишку заборгованості за кредитом, а також щомісячно сплачувати відсотки за користуванням кредитом – у розмірі 29,9% річних у строк до 20 числа кожного місяця, до повного погашення заборгованості за кредитом. Взятих на себе зобов’язань відповідач не виконував, у зв’язку чим, станом на 10 лютого 2009 року виникла заборгованість у розмірі: 2500 гривень – заборгованість перед Банком за кредитом; 644,03 гривні - заборгованість по сплаті відсотків за користуванням кредиту. Крім того, відповідно до умов п. 7.2 вищевказаного договору, за порушення строків повернення кредиту і відсотків за користування кредитом, Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі 1,0% від суми простроченого платежу, але не менше 20 гривень за кожен випадок такого порушення. Так станом на 10 лютого 2009 року сума штрафу нарахована за порушення строку повернення кредиту 212 гривень 33 копійки.

Виходячи з викладеного, позивач прохає суд, стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 3356 гривень 36 копійок, судовий збір у розмірі 51 гривні та судові витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 30 гривень, сплачені позивачем.

У судовому засіданні, інтереси позивача представляв представник – Жернова Тетяна Василівна, що діє на підставі довіреності від 26 грудня 2007 року (а.с.№29), що в свою чергу не суперечить положенням діючого цивільно-процесуального законодавства України, оскільки, відповідно до ч.1 ст.38 ЦПК України – сторона, третя особа, особа, яка відповідно до закону захищає права, свободи чи інтереси інших осіб, а також заявники та інші заінтересовані особи в справах окремого провадження, крім справ про усиновлення, можуть брати участь у цивільній справі особисто або через свого представника. Частиною 3 даної статті встановлено, що юридичних осіб представляють їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом, статутом чи положенням, або їх представники.

Згідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа.

16 квітня 2009 року в судовому засідання представник позивача уточнила свої вимоги, а саме просила суд стягнути з відповідача по справі заборгованість по кредитному договору у розмірі 2656 гривень 36 копійок, судовий збір у розмірі 51 гривні та судові витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 30 гривень, сплачені позивачем, оскільки ОСОБА_2 сплатив суму кредиту у розмірі 700 гривень.

Відповідач ОСОБА_2 , в жодне судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, тоді як про час та місце слухання справи, повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчать відомості про отримання судових повісток, наявні в матеріалах справи. Відповідач викликався у судове засідання у порядку, передбаченому відповідно до діючого цивільно-процесуального законодавства, однак відповідач не повідомив про причини своєї неявки і не подав заяв про розгляд справи за його відсутності, не було ним подано і заперечень на позовну заяву.

Згідно до положення ч.2 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов’язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з’явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Представник позивача в своїй заяві не заперечувала слухати справу за відсутності відповідача.

Виходячи з викладеного, зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

У судовому зсіданні встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

26 березня 2008 року, між відкритим акціонерним товариством “Райффайзен банк Аваль” в особі Харківської обласної дирекції та ОСОБА_2 , був укладений кредитний договір № 014/1700/82/98485 (а.с. № 7-14).

В договорі про надання кредиту № 014/1700/82/98485 (а.с. № 7-14) вказано, що Кредитор надає Позичальнику грошові кошти (Кредит) в сумі 2500 (дві тисячі п’ятсот) гривень на строк користування до 27 березня 2010 року із сплатою відсотків у розмірі 29,9% річних, виходячи з 360 календарних днів у році, а Позивальник зобов»язується повернути даний Кредит і сплатити відсотки та комісії за Кредитом у встановлений даним Договором строк і виконати свої обов»язки за цим Договором в повному обсязі.

Уклавши кредитний договір (а.с.№ 7-14 ), сторони взяли на себе певні зобов»язання.

Відносно викладеного, необхідно зазначити, що згідно зі ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Частиною 1 ст.530 ЦК України зазначено, що якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до договору (а.с.№7-14) Боржник зобов’язується гасити заборгованість по Кредиту, відсоткам за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також виплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором. Однак, у судовому засіданні, було достовірно встановлено, що з боку відповідача ОСОБА_2 було порушено зобов»язання за цим договором про повернення суми кредиту, в зв»язку з чим у останньої, виникла заборгованість.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання). Згідно до ст.611 ЦК України вказано, що у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

ОСОБА_2 не виконав своїх забов’язань за Кредитним договором, а саме не здійснив погашення кредиту, відсотків за користування ним та сплату штрафних санкцій. В зв’язку з цим, станом на 10 лютого 2009 року, виникла прострочена заборгованість за кредитним договором у розмірі 3356 гривень 36 копійок, з яких:

• - заборгованість за кредитом складає – 2500 гривень;

• - заборгованість по відсоткам за користування кредитом – 644 гривні 03 копійки;

• - сума штрафу за кредитом – 212 гривень 33 копійки.

Як вбачається з довідки, наданої представником позивача в судовому засіданні, відповідач ОСОБА_2 сплатив суму боргу у розмірі 700 гривень, в звязку з чим сума позову зменшилась та складає 2656 гривень 36 копійок.

З урахуванням того, що відповідач, взяті на себе зобов»язання за договором, не виконав, договір є чинним і відповідач не звертався на його розірвання, що було з»ясовано судом при вивченні матеріалів справи, суд знаходить уточнений позов позивача, в частині стягнення на його корить з відповідача заборгованості за кредитним договором, таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Статтею 79 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат пов’язаних з розглядом справи.

Частиною 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України встановлено, що до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.

В позовній заяві (а.с.№ 3-5) представник позивача прохає суд стягнути суми сплачені за подання позовної заяви: судового збору в сумі 51,00 грн. та витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн..

Відповідно до платіжного доручення № 838 від 05.02.2009 року (а.с.№ 1) вбачається що позивачем сплачено судовий збір на суму в 51 грн. 00 коп., а відповідно до платіжного доручення № 837 від 05.02.2009 року (а.с.№ 2), сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи на суму в 30 грн. 00 коп.

Відносно даної вимоги, необхідно зазначити, що відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 38, 44, 57, 60, 74, 77, 79, ч.1 ст. 88, 169, 209, 212-214, 215, 217, 218, 222, 223, 224-226 ЦПК України; Частиною 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України; ст.ст. 526, 530, 559, 610-612 ЦК України, -

В И Р І Ш И В:

Уточнену позовну заяву відкритого акціонерного товариства ОСОБА_1 в особі Харківської обласної дирекції ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 - на користь Відкритого акціонерного товариства ОСОБА_1 в особі Харківської обласної дирекції “Райффайзен банк Аваль” юридична адреса: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , , пот. рах. № 29093468 в Харківській обласній дирекції ОСОБА_1 , МФО 350589, код ЄДРПОУ 23321095 заборгованість за кредитним договором у розмірі 2656 (дві тисячі шістсот п’ятдесят шість) гривень 36 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 - на користь Відкритого акціонерного товариства ОСОБА_1 в особі Харківської обласної дирекції “Райффайзен банк Аваль” юридична адреса: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , , пот. рах. № 29098418 в Харківській обласній дирекції ОСОБА_1 , МФО 350589, код ЄДРПОУ 23321095 судовий збір у розмірі 51 (п’ятдесят однієї) гривні та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30(тридцять) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України./span>

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 цього Кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий

у судовому засіданні

Суддя: Н.М. Жмуд