Ухвала суду № 34559774, 30.10.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/4400/13 30.10.2013 30.10.2013 30.10.2013

Провадження №22-ц/784/3471/13

Головуючий по 1 інстанції Павлова Ж.М.

Категорія 34 Доповідач апеляційного суду Колосовський С.Ю.

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

30 жовтня 2013р. м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Колосовського С.Ю.,

суддів: Буренкової К.О., Локтіонової О.В.,

при секретарі судового засідання Рудніку Є.М.,

з участю: позивачок ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника позивачки ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_5

на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 23 вересня 2013р.

за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_3 до ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ПП „ЖЕК-10", ДП „Корунд-Х", про відшкодування шкоди,

встановила:

У лютому 2013р. ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_3 пред'явили позов до ОСОБА_5 про відшкодування по 7058 грн. 12 коп. майнової та по 3000 грн. моральної шкоди, завданої внаслідок залиття їх квартири АДРЕСА_1, яке сталось 15 жовтня 2012р. з вини відповідача.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 23 вересня 2013р. позов задоволено частково. Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_3 по 3026 грн. 33 коп. майнової шкоди, а також 400 грн. моральної на користь ОСОБА_2 У задоволенні вимог ОСОБА_6, ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на незаконність рішення суду в частині задоволених вимог, просив його скасувати і ухвалити нове рішення про відхилення позову в цілому.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_3 є співвласниками квартири АДРЕСА_1, яка розташована на другому поверсі триповерхового багатоквартирного будинку.

ОСОБА_5 належить квартира №50, яку було з дозволу органу місцевого самоврядування об'єднано та переплановано з двох квартир №44,№50, розташованих на другому і третьому поверхах вищевказаного будинку.

Системи водопостачання та водовідведення при забудові названого будинку не передбачались, а тому їх було здійснено за власний рахунок його мешканців.

15 жовтня 2012р. з вини ОСОБА_5, який при проведенні ремонтних робіт, в тому числі, зміні місця розташування санвузла, неналежним чином здійснив гідроізоляцію перекриття, не вжив заходів по заміні частини трубопроводу водопостачання, сталось затоплення квартири позивачів.

Внаслідок названого неправомірного діяння позивачам була заподіяна майнова шкода - 10895 грн. (вартість матеріалів і робіт по ремонту квартири) та моральна шкода, що полягає у душевних стражданнях з приводу пошкодження квартири.

За таких обставин можна погодитись з висновком суду щодо наявності підстав, передбачених ч.3 ст.386, ст.ст.1166,1167 ЦК для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності за завдану позивачам майнову шкоду виходячи з принципу пропорційності їх часток в праві власності на квартиру, а також для відшкодування моральної шкоди одному із співвласників.

Рішення суду в частині відмови в задоволенні вимог ОСОБА_6, ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, а також зменшення розміру майнової шкоди з 10895 грн. до 9079 грн. не є предметом перевірки на його законність і обґрунтованість в апеляційному порядку відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК.

Аргументи апелянта щодо розміру майнової шкоди та відсутності вини є безпідставними, так як спростовуються актом ПП „ЖЕК-10", який затверджено уповноваженою особою 24 жовтня 2012р., повідомленнями департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради та виконкому Миколаївської міської ради від 14 грудня 2012р., зроблених після обстеження 22 листопада 2012р. житлового будинку по АДРЕСА_1, висновком судової будівельно-технічної експертизи №125-080 від 15 липня 2013р., які в сукупності підтверджують як присуджений розмір майнової шкоди, так і причинний зв'язок між винним діянням саме власника квартири №50 і заподіяною позивачам шкодою.

Посилання апелянта стосовно відшкодування моральної шкоди теж не можна визнати обґрунтованими, тому що відповідно до п.3 ч.2 ст.23 ЦК для такого відшкодування достатньо факту пошкодження квартири, що і було доведено в суді першої інстанції.

Оскільки суд ухвалив правильне по суті рішення, то апеляційна скарга в силу ч.2 ст.308 ЦПК підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст.303,307,308,315 ЦПК, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, а рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 23 вересня 2013р. залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: