Ухвала суду № 34559745, 31.07.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/1678/13 31.07.2013 31.07.2013 31.07.2013

Провадження № 22ц/784/1592/13 Головуючий у першій інстанції Коновець М.С.

Доповідач в апеляційній інстанції Довжук Т.С.

УХВАЛА

Іменем України

31 липня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Галученка О.І.,

суддів: Лівінського І.В. Довжук Т.С.,

при секретарі судового засідання Орельська Н.М.,

за участю представника ДВС Іванченко І.В.,

представника Ощадбанку Гофман О.Є.,

розглянула у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції

на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 06 березня 2013 року по справі за скаргою ОСОБА_5 на дії державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (далі - Ленінський ДВС) Кюкало Ю.М. по справі за позовом

Громадська організація «Комітет «Правозахисник» Миколаївської області в інтересах ОСОБА_5

до

відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі - ВАТ «Державний ощадний банк України»)

про стягнення збитків та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

20 лютого 2013 року ОСОБА_5 звернувся до суду із скаргою на рішення та дії державного виконавця Ленінського ДВС щодо винесення державним виконавцем Кюкало Ю.М. постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження № 36107420 від 23 січня 2013 року та повернення виконавчого листа без виконання.

Заявник зазначав, що рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 11 квітня 2012 року позовні вимоги громадської організації «Комітет «Правозахисник» (далі - ГОК «Правозахисник») в інтересах ОСОБА_5 задоволено частково. Стягнуто з ВАТ «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_5 майнові збитки в розмірі 25 грн. 60 коп., 120 грн. судових витрат та 120 грн. судового збору. Вказане рішення суду набрало законної сили та на підставі нього, 14 травня 2012 року ОСОБА_5 було видано виконавчий лист по справі № 2/1416/408/2012 по примусовому виконанню вказаного виконавчого документу. 21 січня 2013 року президент ГОК «Правозахисник» звернувся із заявою до Ленінського ВДВС ММУЮ про відкриття виконавчого провадження. Між тим, 23 січня 2013 року державним виконавцем Ленінського ДВС було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, а виконавчий документ був повернутий без виконання, на підставі того, що при пред'явленні виконавчого документа до виконання ГОК «Правозахисник» не додано підтверджуючих документів на представлення інтересів стягувача та заяву стягувача.

Вважаючи, що вказані дії державного виконавця є незаконними та порушують його право на захист своїх інтересів, просив визнати дії, бездіяльність та рішення державного виконавця Ленінського ДВС Кюкало Ю.М. неправомірними та зобов'язати державного виконавця відкрити виконавче провадження по виконанню рішення суду.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 06 березня 2013 року скаргу ОСОБА_5 задоволено частково. Визнано неправомірними дії та рішення державного виконавця Ленінського ДВС щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження № 36107420 від 23 січня 2013 року та зобв'язано державного виконавця Ленінського ДВС ММУЮ Кюкало Ю.М. відкрити виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа, виданого 14 травня 2012 року Ленінським районним судом м. Миколаєва по справі № 2/1416/408/2012. В іншій частині скарги відмовлено.

В апеляційній скарзі Ленінський ДВС посилаючись на те, що ухвала суду є незаконною, необґрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити заявнику в задоволенні його скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників ДВС та Ощадбанку, дослідивши матеріали справи, колегія судів вважає, що апеляційна скарга, в межах її доводів, не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи скаргу, виходив з того, що відповідно до вимог ст. 11 та п. п. 2 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем передчасно було відмовлено у відкритті виконавчого провадження.

Вказані висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та зібраним у справі доказам, узгоджуються з нормами матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 24 січня 2012 року в задоволенні позову ГОК «Правозахисник» в інтересах члена комітету ОСОБА_5 відмовлено. (а.с. 70-71).

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 11 квітня 2012 року рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 24 січня 2012 року в частині відмови ГОК «Правозахисник» в інтересах ОСОБА_5 в стягненні майнових збитків та судових витрат скасовано і в цій частині ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ГОК «Правозахисник» в інтересах ОСОБА_5 задоволено частково. Стягнуто з ВАТ «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_5 майнові збитки в розмірі 25 грн. 60 коп., 120 грн. судових витрат та 120 грн. судового збору. В іншій частині рішення суду залишено без змін (а.с.99-100).Вказане судове рішення того ж числа набрало законної сили та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 вересня 2012 року залишено без змін (а.с. 99-100).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 вересня 2012 року рішення апеляційного суду Миколаївської області від 11 квітня 2012 року залишено без змін (а.с.113-114).

14 травня 2012 року Ленінським районним судом м. Миколаєва видано виконавчий лист по справі № 2/1416/408/2012 (а.с. 131), який разом із заявою ГОК «Правозахисник» від 21 січня 2013 року про відкриття виконавчого провадження надійшов на виконання до Ленінського ДВС.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст. 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; у разі, якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом та в інших передбачених законом випадках.

Відповідно до п. 5 ст. 9 Закону повноваження представника повинні бути підтверджені довіреністю, виданою та оформленою відповідно до вимог закону.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 26 Закону передбачена відмова у відкритті виконавчого провадження у разі неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках передбачених цим Законом.

Матеріалами справи підтверджується, що виконавчий лист та заява про відкриття виконавчого провадження були подані ГОК «Правозахисник».

Що стосується не надання ГОК «Правозахисник» підтверджуючого документа на представлення інтересів стягувача, то, відповідно ст. 11 Закону державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що дії державного виконавця Ленінського ДВС щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження є неправомірними.

Крім того, встановивши при розгляді скарги її обґрунтованість, суд першої інстанції правильно визнав оскаржувані рішення, дії або бездіяльність неправомірними та визначив яким шляхом необхідно задовольнити вимоги заявника та усунув порушення або поновив його права і свободи, оскільки сам суд не повинен вчиняти виконавчі дії, а може покласти на суб'єктів оскарження виконання лише тих обов'язків, які передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з дотримання вимог процесуального законодавства, є законною й обґрунтованою, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції відхилити, а ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 06 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді