Постанова № 34559318, 31.10.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2013 р. Справа № 917/1496/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Білецька А.М. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Сіренко К.О.

за участю представників сторін:

позивача - Омельченко М.А., дов.№01-15/389-6 від 26.12.2012

відповідача - Борсука В.В., дов.б/н від 05.08.2013

3-ї особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального підприємства "Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця" Полтавської міської ради (вх. № 2710Х/3-10) на рішення господарського суду Полтавської області від 16.08.2013 у справі №917/1496/13

за позовом Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор", Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Полтава

до Комунального підприємства "Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця" Полтавської міської ради, м. Полтава

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління житлово-комунального господарства м. Полтави

про стягнення 89 702,00 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до КП "Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця" Полтавської міської ради про стягнення заборгованості в розмірі 37687,00 грн. за виконані роботи за договором підряду № 26/2 від 16.04.2010 р.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 16.08.2013 у справі №917/1496/13 (суддя Ціленко В.А.) позовні вимоги задоволені. Стягнуто з КП "Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця" Полтавської міської ради на користь ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" 37687,00 грн. основного боргу, витрати зі сплати судового збору в розмірі 1720,50 грн.

Відповідач, КП "Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця" Полтавської міської ради, з рішенням господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 15.06.2013 у справі №917/1496/13. Заявник апеляційної скарги посилається на те, що господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, неповно з'ясував обставини справи, неправильно оцінив надані докази, а також порушив норми матеріального права.

В обґрунтування своєї позиції відповідач, не спростовуючи наявність заборгованості перед позивачем, посилається на те, що договором підряду № 26/2 від 16.04.2010 чітко встановлено порядок розрахунку за виконану роботу, зокрема в п. 4.1 вказано, що замовник забезпечує оплату робіт за цим договором за рахунок бюджетних коштів місцевого бюджету по мірі фінансування замовника на роботи по договору з бюджету, в зв'язку з чим відповідач вважає, що розрахунок з позивачем може бути проведений лише тільки після надходження бюджетних коштів. Крім того, відповідач посилається на те, що суд першої інстанції неправомірно не залучив до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Полтавську міську раду, яка виступає замовником КП "МШЕД" Полтавської міської ради, та відповідно КП "ПМШЕД" перебуває у відносинах підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності Полтавської міської ради.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15 жовтня 2013 року клопотання відповідача задоволено, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління житлово комунального господарства м. Полтава, яке є головним розпорядником коштів та проводить фінансування КП "ПМШЕД". Розгляд справи відкладено на 29 жовтня 2013 року.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні його представник з наведеними відповідачем доводами не погоджується. просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

Управління житлово комунального господарства м. Полтави, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, відзив на апеляційну скаргу не надала, своїм правом на участь при розгляді апеляційної скарги не скористалась.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи відповідно до умов договору № 26/2 від 16.04.2010 року Дочірнє підприємство "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Полтава (підрядник, позивач) за дорученням Комунального підприємства "Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця" Полтавської міської ради, м. Полтава (замовник, відповідач) зобов'язалося виконати роботи з відновлення зношених верхніх шарів асфальтобетонних покриттів з нанесенням дорожньої розмітки при поточному ремонті ділянки вул. Київське шосе від вул. Грушевського до вул. Фрунзе, а останнє, в свою чергу, - прийняти ці роботи та оплатити їх (п. 1.1. договору).

В розділі 2 договору сторони визначили ціну договору, згідно якого договірна ціна - кошторис підрядних робіт, які доручені для виконання підряднику за цим договором складає 36543,00 грн. з урахуванням ПДВ. При цьому пунктом 2.2. договору підряду визначено, що договірна ціна робіт - динамічна, і визначена відповідно до ДБН Д. 1.1 -1-2000 та може змінюватися у порядку, визначеному п. 3.3 ДБН Д.1.1-1-2000.

Відповідно до пункту 3.1. договору підряду строк виконання робіт - ІІ квартал 2010 року.

Пунктом 7.2. встановлений строк дії договору - з моменту його підписання до повного розрахунку, але не пізніше 31.12.2010.

Розрахунки і платежі були узгоджені сторонами в розділі 4 договору. Замовник забезпечує фінансування робіт за цим договором за рахунок бюджетних коштів місцевого бюджету. Розрахунки за виконані роботи проводяться замовником на підставі акту приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) та довідки про вартість робіт та витрат (форма № КБ-3), підписаних уповноваженими працівниками підрядника та замовника на протязі 30 днів з моменту підписання акту приймання виконаних робіт. Відповідні форми готує підрядник і надає їх замовнику для перевірки і підписання в узгоджені строки, але не пізніше трьох робочих днів від дати закінчення звітного періоду. Замовник розраховується з підрядником за виконані роботи, виходячи із їх фактичного обсягу та вартості, визначеної в договірній ціні та уточненої при потребі у порядку, передбаченому в ДБН Д.1.1-1-2000 (п.п. 4.1 - п. 4.5).

До договору підряду сторонами було узгоджено та підписано договірну ціну та зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва виконання робіт, згідно яких ціна робіт становить 37687,00 грн. (арк. с. 12-13).

На виконання умов спірного договору позивач своєчасно та з належною якістю власними та залученими силами і засобами відповідно до завдання відповідача виконав роботи, передбачені умова договору, за визначеною договірною ціною та зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва на суму - 37687,00 грн., що підтверджується відповідними актами приймання виконаних будівельних робіт на суму 20024,00 грн., на суму 10207,00 грн., на суму 7456,00 грн., (арк.с. 14-22).

Вищевказані акти приймання виконаних будівельних робіт підписані уповноваженими представниками замовника та підрядника без зауважень та заперечень, скріплені їх печатками.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт повного виконання умов договору з боку позивача - підрядника, тобто, що позивач здав, а відповідач прийняв роботи за договором в необхідному обсязі та на суми, вказані в актах приймання виконаних робіт без яких-небудь зауважень, претензій тощо.

Проте, замовник, порушуючи умови договору підряду № 26/2 від 16.04.2010 та норми чинного законодавства не виконав свої зобов'язання щодо оплати робіт у порядку та розмірі, передбаченому договором, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед підприємством позивача в розмірі 37687,00 грн.

04.08.2011 позивач направив претензію, в якій просив відповідача провести з ним повний розрахунок за договором підряду №26/2 від 16.04.2010.

12.08.2011 відповідач надіслав відповідь на претензію, в якій фактично визнав заборгованість, проте неможливість виконання претензійних вимог обґрунтував відсутністю фінансування з місцевого бюджету та пунктом 4.1. договору підряду.

Звертаючись до господарського суду за захистом своїх прав, позивач зазначив, що відсутність бюджетного призначення на фінансування робіт за договором підряду не може бути підставою для звільнення замовника від обов'язку оплати відповідних робіт, оскільки в разі відсутності коштів для оплати замовник був вправі та мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не приймати їх результати.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції на підставі наявних у справі доказів, визнав встановленим факт виконання робіт позивачем та їх прийняття відповідачем на загальну суму 37687,00 грн., що не заперечується відповідачем. З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що відсутність у боржника коштів не є підставою для звільнення замовника від обов'язку оплатити відповідні роботи, суд першої інстанції визнав позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів апеляційної інстанції цілком погоджується із висновком господарського суду Полтавської області, вважає його таким, що цілком відповідає дійсності та підтверджується матеріалами справи.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 198 Господарського кодексу України, передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зобов'язання за договором підряду регулюються главою 61 Цивільного кодексу України.

Так, згідно з вимогами частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частини 1 статті 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Умовою спірного договору визначено, що акт приймання виконаних робіт є правовою підставою для проведення розрахунків між сторонами договору.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем було виконано роботи, які прямо передбачені спірним договором і ці роботи були належно прийняті відповідачем.

Отже, зважаючи на те, що акти приймання виконаних робіт підписані обома сторонами договору № 26/2, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що замовник прийняв роботу, виконану підрядником відповідно до спірного договору, і ніяких недоліків допущених у роботі або відступів від умов договорів не виявив.

Таким чином, аналізуючи наведені норми чинного законодавства, суд першої інстанції цілком правомірно дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з підприємства відповідача основного боргу. Позивач надав належні докази на підтвердження виконання умов спірного договору зі свого боку та докази існування заборгованості відповідача перед позивачем.

В своїй апеляційній скарзі відповідач, не спростовуючи наявність заборгованості перед позивачем, посилається на те, що договором підряду № 26/2 від 16.04.2010 чітко встановлено порядок розрахунку за виконану роботу, зокрема в п. 4.1 вказано, що замовник забезпечує оплату робіт за цим договором за рахунок бюджетних коштів місцевого бюджету по мірі фінансування замовника на роботи по договору з бюджету, в зв'язку з чим відповідач вважає, що розрахунок з позивачем може бути проведений лише тільки після надходження бюджетних коштів.

З цього приводу колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що посилання заявника апеляційної скарги щодо відсутності на даний час коштів на погашення заборгованості, не можуть бути прийняті апеляційним судом до уваги, оскільки юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, в звязку з чим відсутність бюджетних коштів не звільняє відповідача від обов'язку виконання взятих на себе зобов'язань за договором підряду.

Такої ж позиції дотримується Вищий господарський суду України в оглядовому листі "Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)" від 18.02.2013 №01-06/374/2013, який видано у порядку інформації та для врахування у розгляді справ. У пункті 5 Оглядового листа вказано, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Таким чином, в разі відсутності коштів для оплати замовник був вправі та мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не приймати їх результати.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції, ретельно дослідивши та вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що заявником апеляційної скарги КП "Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця" не було надано жодних належних доказів на підтвердження своїх заперечень ані в суд першої інстанції, ані в суд апеляційної інстанції.

Разом з цим колегія суддів зазначає, що незалучення до участі у справі судом першої інстанції у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Полтьавську міську раду, яка виступає засновником КП «МШЕД» Полтавської міської ради, не впливає на правомірність вирішення даного господарського спору по суті, в зв'язку з чим посилання скаржника на порушення судом першої інстанції норм процесуального права з цього приводу не може бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Полтавської області від 16.08.2013 року по справі № 917/1496/13 прийняте без порушень норм процесуального та матеріального права, а доводи з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця" Полтавської міської ради залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 16.08.2013 року по справі № 917/1496/13 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено та підписано 04 листопада 2013 року.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Гребенюк Н. В.