Ухвала суду № 34555584, 30.10.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/7700/13-ц Провадження № 22-ц/795/2330/2013 Головуючий у I інстанції - Філатова Л. Б. Доповідач - Лакіза Г. П.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіЛакізи Г.П., суддів:Онищенко О.І., Скрипки А.А., при секретарі:Мартиновій А.В.,за участю:представника позивача - адвоката ОСОБА_5, третьої особи на стороні позивача ОСОБА_6, представника відповідача - УДСО при УМВС України в Чернігівській області Лутченко К.К., відповідача ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_9 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 вересня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_9 до Управління Державної служби охорони при УМВС України в Чернігівській області, ОСОБА_8 про відшкодування майнової та моральної шкоди, -

- третя особа - ОСОБА_6, -

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_9 просить скасувати рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 вересня 2013 року, яким в задоволенні її позову відмовлено, та просить ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Апелянт не погоджується з рішенням суду в частині мотивів не доведення причинно-наслідкового зв'язку між неправомірними діями відповідача та отриманою шкодою, а також відсутності належних та допустимих доказів заявленого розміру шкоди. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду в оскаржуваній частині є незаконним, необгрунтованим, постановленим з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи. Апелянт вказує, що калькуляцією від 11 лютого 2013 року підтверджено розмір завданої шкоди та опис заявлених пошкоджень. Наявність пошкоджень в причинному зв'язку з неправомірними діями відповідача підтверджено показаннями свідків та третьої особи. Апелянт зазначає, що вартість проведеного ремонту та факт такого ремонту підтверджений актом виконаних робіт та квитанцією, і відповідачі не заперечували проти розміру завданої шкоди. Не погоджується апелянт і з висновком суду про відсутність підстав для задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди, наполягаючи на тому, що така шкода їй завдана внаслідок пошкодження її автомобіля.

В письмових запереченнях Управління Державної служби охорони при УМВС України в Чернігівській області просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача - адвоката ОСОБА_5, третьої особи на стороні позивача ОСОБА_6, представника відповідача - УДСО при УМВС України в Чернігівській області Лутченко К.К., відповідача ОСОБА_8, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Апелянт не погоджується з висновком суду про недоведеність причинно-наслідкового зв'язку між неправомірними діями відповідача та спричиненими автомобілю пошкодженнями, а також про відсутність належних і допустимих доказів заявленого розміру шкоди.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що факт нанесення відповідачем ОСОБА_8 удару кулаком по автомобілю, що належить позивачу ОСОБА_9, знайшов своє підтвердження, проте належних та допустимих доказів на підтвердження наявності причинного зв'язку між неправомірними діями відповідача і пошкодженнями автомобіля у вигляді вмятини розміром 30 см на 20 см, надано не було.

Судом першої інстанції обставини справи з'ясовані в обсязі, необхідному для правильного вирішення спору, відповідно до встановлених обставин, правильно визначено суть і характер правовідносин сторін та норми матеріального права, що їх регулюють.

Відповідно до роз'яснень п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну громадянина підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Рішення суду в частині встановлення факту неправомірності дій відповідача ОСОБА_8 не оскаржується.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в справі відсутні належні та допустимі докази на підтвердження причинного зв'язку між неправомірними діями відповідача та пошкодженням автомобіля позивачки.

Із протоколу огляду місця події від 09 лютого 20123 року, складеного слідчим СВ ЧМВ Барабаш Є.О., вбачається, що при зовнішньому огляді спірного автомобіля на лівому крилі виявлена вм'ятина розміром приблизно 20 х 30 см на відстані приблизно 50 см від асфальту та 40 см від лівого крила автомобіля.

Постановою слідчого СВ ЧМВ УМВС України в Чернігівській області від 05 березня 2013 року про закриття кримінального провадження встановлено лише факт безпричинного нанесення співробітником ДСО удару по автомобілю (а.с.8).

Зазначеними матеріалами справи не встановлено факту того, що неправомірні дії відповідача ОСОБА_8 призвели до виникнення на автомобілі позивачки ОСОБА_9 вказаних вище пошкоджень на лівому крилі.

Не підтверджено наявність цього причинного зв'язку і висновком службового розслідування по результатах перевірки фактів, зазначених в скарзі ОСОБА_9 щодо пошкодження її автомобіля співробітником УДСО при УМВС області від 19 червня 2013 року.

За викладених обставин, суд першої інстанції, в повній мірі дослідивши обставини та матеріли справи, надавши їм відповідну оцінку, прийшов до обгрунтованого висновку про відсутність законних підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Доводи апелянта про те, що калькуляцією від 11 лютого 2013 року підтверджено наявність пошкоджень на автомобілі, не заслуговують на увагу, оскільки в даній калькуляції зазначено лише про проведення ремонту заднього лівого крила автомобіля, проте не деталізовано, яке саме пошкодження підлягає ремонту.

Крім того, дана калькуляція у відповідності до приписів ч. 1 ст. 58 ЦПК України не може вважатись належними доказом, оскільки вона не містить інформацію щодо предмета доказування - наявності причинного зв'язку між діями відповідача та пошкодженнями автомобіля.

Погоджується апеляційний суд і з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, оскільки ця вимога є похідною від вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, в задоволенні якої правомірно відмовлено.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_9 - відхилити.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: