Ухвала суду № 34554926, 21.10.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/3012/13 21.10.2013 21.10.2013 21.10.2013

Провадження №22-ц/784/2522/13 Суддя по першій інстанції - Козаченко Р.В.

Категорія 27 Суддя-доповідач апеляційного суду - Шолох З.Л.

Ухвала

Іменем України

21 жовтня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Шолох З.Л.,

суддів - Самчишиної Н.В., Серебрякової Т.В.,

при секретарі судового засідання - Шпонарській О.Ю.,

за участю:

- представника позивача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» - Стразіної Т.В.,

- відповідачки ОСОБА_4 та її представника - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_4

на рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 21 червня 2013 року у справі

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_4 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а :

У вересні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна») звернулося із позовом до ОСОБА_4 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтовано тим, що між закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», яке було перейменовано в публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», та ОСОБА_4 25 червня 2008 року укладено кредитний договір, за умовами якого позичальниця отримала споживчий кредит на суму 164 480 доларів США зі строком повернення до 24 червня 2015 року (а.с. 7-12).

За договором про відступлення права вимоги від 27 квітня 2012 року до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшли усі права кредитора за вказаним кредитним зобов'язанням ОСОБА_4 (а.с. 42-53).

Позивач вказував, що відповідачка неналежно виконувала умови договору, тому у нього виникло право на дострокове стягнення усієї кредитної заборгованості.

Досудова вимога про усунення порушення, відправлена відповідачці 30 травня 2012 року, залишена нею без задоволення (а.с. 40-41).

В зв'язку з неналежним виконанням відповідачкою свого зобов'язання, станом на 22 серпня 2012 року утворилося 202 813,20 доларів США заборгованості, що еквівалентно 1 621 090, 70 грн. (по курсу НБУ = 7, 993 грн. за 1 дол.).

Посилаючись на викладені обставини, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» просило стягнути вказану заборгованість з відповідачки.

Заперечуючи проти позову, представник відповідачки посилався на недоведеність позовних вимог та невідповідність розміру неустойки ймовірним збиткам позивача.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Миколаєва від 21 червня 2013 року позов задоволено. Стягнуто з відповідачки на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором станом на 22 серпня 2012 року в розмірі 202 813,50 доларів США заборгованості, що еквівалентно 1 621 090,70 грн., із яких:

- 143 759,88 доларів США, що еквівалентно 1 149 072,72 грн., - заборгованість по кредиту; - 18 912,30 доларів США, що еквівалентно 15 166, 01 грн., - заборгованість по відсоткам;

- 40 141,62 доларів США, що еквівалентно 320 851,97 грн., - пені за порушення зобов'язання.

Стягнуто з відповідачки на користь позивача 3 219 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, просила його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України позикодавець має право вимагати дострокового повернення усієї частини кредитних коштів та відсотків, що залишилися у разі прострочення позичальником повернення чергової частини позики, та пені.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, 25 червня 2008 року між закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», яке було перейменовано в публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», та ОСОБА_4 укладено кредитний договір, за умовами якого позичальниця отримала споживчий кредит на суму 164 480 доларів США зі строком повернення до 24 червня 2015 року (а.с. 7-12).

Крім того, позичальниця зобов'язалася за користування кредитом сплачувати щомісячно, згідно графіка, плаваючу відсоткової ставку, розмір якої становив 6 % річних (фіксований відсоток) + FIDR (процентна ставка по строковим депозитам фізичних осіб у валюті тотожній валюті кредиту, що розміщена в Банку на строк 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору, яка в залежності від зміни вартості кредитних ресурсів Банку може змінюватися в бік збільшення або зменшення в порядку, передбаченому договором).

За несвоєчасне повернення кредиту та процентів, пунктом 4.1.1 договору передбачено нарахування пені у розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочки.

Додатковими угодами (всього їх 6) укладеними 20 січня, 22 червня, 18 вересня, 25 листопада 2009 року, а також 12 листопада 2010 року, 12 травня 2011 року сторонами узгоджувалися пільгові періоди сплати кредитних платежів зі зменшенням розміру щомісячного платежу.

27 квітня 2012 року за договором про відступлення права вимоги та за договором купівлі - продажу кредитного портфеля з додатком № 1 від 227 квітня 2012 року, укладеним між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна», всі права кредитора за цим кредитним зобов'язанням ОСОБА_4 перейшли до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (а.с. 42-53).

Позичальниця неналежно виконувала умови кредитного договору, в зв'язку з чим виникла заборгованість.

28 травня 2012 року ТОВ «ОПТ Факторинг Україна», відповідно до п. 1.9 кредитного договору, висунуло позичальниці досудову вимогу про дострокове погашення усієї кредитної заборгованості протягом тридцяти днів з дня отримання вимоги, яка залишена нею без задоволення (а.с. 40-41).

Згідно розрахунку наданого Банком, станом на 22 серпня 2012 року заборгованість відповідачки за кредитним договором становить 202 813,50 доларів США заборгованості, що еквівалентно 1 621 090,70 грн. (по курсу НБУ = 7, 993 грн. за 1 дол.), із яких:

- 143 759,88 доларів США, що еквівалентно 1 149 072,72 грн., - заборгованість по кредиту; - 18 912,30 доларів США, що еквівалентно 15 166, 01 грн., - заборгованість по відсоткам;

- 40 141,62 доларів США, що еквівалентно 320 851,97 грн. - пені за порушення зобов'язання.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність підстав для дострокового стягнення вказаної кредитної заборгованості з відповідачки, тому її посилання в апеляційній скарзі на недоведеність позовних вимог безпідставні.

Доводи апеляційної скарги про те, що розмір нарахованої пені суперечить вимогам ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» є необґрунтованими, оскільки вимоги вказаного закону не стосуються відповідальності фізичних осіб, а лише юридичних осіб (фізичних осіб -підприємців).

За такого, колегія не вбачає підстав для скасування рішення районного суду.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 21 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Судді: