Ухвала суду № 34553613, 17.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2013 року м. Київ К/9991/49049/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2011

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.07.2011

у справі № 2а/0570/3762/11

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Горлівський комбінат хлібопродуктів»

до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області

третя особа Мале приватне виробничо-комерційне підприємство «Бета»

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Горлівський комбінат хлібопродуктів» (далі по тексту - позивач, ВАТ «Горлівський комбінат хлібопродуктів») звернулось до суду з позовом до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області (далі по тексту - відповідач, Горлівська ОДПІ), третя особа Мале приватне виробничо-комерційне підприємство «Бета» (далі по тексту - третя особа) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000192334/0 від 01.10.2007, №0000192334/1 від 29.10.2007, №0000192334/2 від 08.01.2008, №0000192334/3 від 18.03.2008 про донарахування податку на прибуток на загальну суму 190487,50 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2011, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.07.2011, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Горлівською ОДПІ було проведено виїзну планову перевірку ВАТ «Горлівський комбінат хлібопродуктів» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2004 по 31.03.2007, за наслідками проведення якої був складений акт №2072-23-4/00375906 від 31.09.2007. У висновках акту перевірки податковий орган зазначив про порушення позивачем вимог підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1 статті 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі по тексту - Закон № 334/94-ВР), що призвело до заниження податку на прибуток за 2006 рік, 1 квартал 2007 року на загальну суму 132227,00 грн., у тому числі за 2006 рік - на 95102,00 грн., за 1 квартал 2007 року - 37125,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних обставин, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно пункту 3.1. статті 3 Закону № 334/94-ВР об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону № 334/94-ВР визначено, що валовим доходом є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Перелік доходів, що включається до складу валових, встановлений підпунктами 4.1. 1 - 4.1. 6 Закону № 334/94-ВР.

Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону № 334/94-ВР в редакції закону України від 05.06.2003 № 911-IV до складу валового доходу, окрім іншого, включається дохід у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».

Поняття безповоротної фінансової допомоги визначено підпунктом 1.22. 1 пункту 1.22 статті 1 Закону № 334/94-ВР, згідно якої безповоротною фінансовою допомогою є сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Поняття, умови перебігу та порядок обчислення строків позовної давності визначений нормативно-правовими актами цивільного законодавства.

Договір між позивачем та третьою особою, кредиторська заборгованість за яким була визначена відповідачем безповоротною фінансовою допомогою, укладений 20.02.2003 в період чинності Цивільного кодексу УРСР (1963 року).

Згідно статті 71 Цивільного кодексу УРСР, що діяв на день укладення договору №20/2-03 А від 20.02.2003 загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. Статтею 76 Цивільного кодексу УРСР (1963 року) встановлений початок перебігу строку позовної давності, який починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Як встановлено судами, 31.03.2005 позивач та третя особа без самостійних вимог на предмет спору підписали акт звіряння заборгованості за договором № 20/02-03 А від 31.03.2005. Цим актом встановлено, що заборгованість позивача, яка залишилася не погашеною станом на 31.03.2005 становить 346466,75 грн. 01.04.2006 позивач та третя особа без самостійних вимог на предмет спору підписали акт звіряння заборгованості, за змістом якого заборгованість позивача з поставки мішків, яка залишилася не погашеною станом на 01.04.2006 становить 6400,00 грн. Крім того, позивачем та третьою особою складалися акти звіряння розрахунків станом на 30.11.2006, 30.05.2007, 01.08.2007 та 27.05.2008.

Частиною третьою статті 264 Цивільного кодексу України визначено, що після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

З огляду на викладене, кредиторська заборгованість позивача, що існувала в період, що перевірявся відповідачем, не відповідає поняттю безповоротної фінансової допомоги.

За таких обставин та з урахуванням вимог частини 3 статті 2, частини 2 статті 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.07.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров