Ухвала суду № 34553420, 10.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/15383/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерні мережі»

на постанову Харківського окружного адміністративного суду м. Києва від 02.12.2010

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2011

у справі №2а-9483/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерні мережі»

до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інженерні мережі» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Інженерні мережі») звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області (далі по тексту - відповідач, Чугуївська ОДПІ у Харківській області) № 0004422311/0 від 09.09.2009, № 0006032311/2 від 26.03.2010, № 0006032311/3 від 16.07.2010 про визначення йому суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій), усього: 65287,50 грн., № 0006032311/1 від 21.12.2009 про визначення йому податкового зобов'язання з ПДВ (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій), усього: 12499,50 грн., № 0005982311/0 від 18.12.2009, № 0005982311/1 від 26.03.2010, № 0005982311/2 від 28.05.2010, № 0005982311/3 від 12.08.2010 про визначення йому суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій), усього: 366397,50 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суд від 02.12.2010 позов задоволено повністю.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2011 рішення суду першої інстанції в частині скасування податкових повідомлень-рішень №0004422311/0 від 09.09.2009, №0006032311/2 від 26.03.2010, №0006032311/3 від 16.07.2010 на суму 65287,50 грн. скасовано, в цій частині прийнято нову постанову про відмову у позові, в іншій частині рішення залишено без змін.

В касаційних скаргах відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга позивача підлягає задоволенню, а касаційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем планової виїзної перевірки ТОВ «Інженерні мережі» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 по 31.12.2008 та складеного акту № 769/2311/32500550 від 17.07.2009, відповідно до висновків якого ним допущені порушення пп. 7.2.6 п. 7.2 та пп. пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: у зв'язку з віднесенням товариством у податкових деклараціях за березень, червень, липень, вересень-листопад 2008 року до складу податкового кредиту 43525,00 грн. ПДВ за податковими накладними, які були виписані товариству контрагентами-постачальниками у іншому, ніж звітний, періоді. Також, перевіркою були встановлені порушення пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, п. 9.6 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» через неправомірне віднесення товариством до податкового кредиту і, відповідно, його завищення на суму 252597,48 грн. за господарськими операціями (послуги з ремонту приміщень) з ТОВ «Алант-Тех», на підставі отриманої інформації щодо анулювання реєстрації платника ПДВ - ТОВ «Алант-Тех» з моменту внесення його в реєстр платника ПДВ на підставі рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 18.07.2008 у справі № 4131 про визнання недійсним з часу реєстрації статуту ТОВ «Алант-Тех» та його реєстрації як платника ПДВ з моменту внесення в реєстр платників податку на додану вартість.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками порядковий номер податкової накладної, дату виписування податкової накладної, повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, податковий номер платника податку (продавця та покупця), місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм), повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача, ціну поставки без врахування податку ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні, загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Абзацом 3 пп. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що зведені результати обліку відображаються у податкових деклараціях, платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. За наявності оригіналу податкової накладної не включення її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека)в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів(послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями ( іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). При цьому абз. 2 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону встановлено, що платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами, лише у разі коли на момент перевірки платника податку органом податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту , залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, Законом України «Про податок на додану вартість» передбачено лише єдиний випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку це відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даний Закон не передбачає.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів, вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про правомірність визначення позивачеві податкових зобов'язань.

Разом з тим, правильним є і висновок судів про необґрунтованість тверджень податкового органу щодо неправомірності формування податкового кредиту позивачем внаслідок подальшого скасування реєстрації ТОВ «Алант-Тех», оскільки сам факт визнання у судовому порядку недійсними з моменту реєстрації установчих документів підприємства, його державної реєстрації та свідоцтва платника податку на додану вартість не є підставою для визнання недійсними всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації до моменту виключення з державного реєстру та не позбавляє правового значення первинні документи, складені ним з моменту набуття господарської та податкової правосуб'єктності і до моменту виключення з державного реєстру (до дати анулювання його реєстрації платником ПДВ за актом податкового органу).

Як вбачається з матеріалів справи суми податкового кредиту ТОВ «Інженерні мережі» за жовтень-грудень 2007 року підтверджені належним чином складеними податковими накладними, які у відповідності до підпункту 6.2 пункту 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 №165, дають право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Актом перевірки та судами попередніх інстанцій не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло його права на формування податкового кредиту.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Оскільки, апеляційний суд під час розгляду справи неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, а суд першої інстанції вирішив спір з додержанням норм матеріального та процесуального права, то зазначена обставина відповідно до ч. 1 ст. 226 КАС України є підставою для скасування постанови апеляційного суду, та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерні мережі» задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2011 скасувати та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2010.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров