Ухвала суду № 34553415, 10.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" жовтня 2013 р. м. Київ К/800/33107/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями «Терцет»

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2013

у справі № 2а-2179/10/0370

за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «Терцет»

до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Підприємство з іноземними інвестиціями «Терцет» (далі по тексту - позивач, ПІІ «Терцет») звернулось до суду з позовом до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, Ковельська МДПІ Волинської області) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000012300/0 від 30.06.2010, яким визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 159837,00 грн., в тому числі за основним платежем 106558,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 53279,00 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 27.09.2010 позов задоволено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2013 скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Ковельською МДПІ проведено планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ПП «Терцет» за період з 01.04.2007 по 31.04.2010, за результатами якої було складено акт від 24.06.2010 №431/23-23251532.

Актом перевірки зафіксовано факт порушення позивачем п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 та пп. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі по тексту - Закон №334/94-ВР), в результаті чого віднесено до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, що має наслідком заниження валового доходу. На підставі акту перевірки прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції та помилково не погодився суд апеляційної інстанції.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону №334/94-ВР встановлено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За своїм змістом наведені норми Закону №334/94-ВР передбачають як підставу для не включення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, непідтверджених будь-якими документами взагалі.

Натомість, судом першої інстанції вірно встановлено, що всі необхідні первинні бухгалтерські документи є в наявності у позивача.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наданими позивачем доказами не спростовано презумпції правомірності правочину (договору) і не підтверджено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 234 ЦК України; у свою чергу матеріалами справи документально підтверджується виконання зобов'язань по укладеним угодам.

Отже, постанова Волинського окружного адміністративного суду від 27.09.2010 прийнята відповідно до вимог чинного законодавства і скасована постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2013 помилково.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалене відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку про скасування постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2013 та залишення в силі постанови Волинського окружного адміністративного суду від 27.09.2010.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями «Терцет» задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2013 скасувати та залишити в силі постанову Волинського окружного адміністративного суду від 27.09.2010.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий О.І. Степашко Судді С.Е. Острович М.О. Федоров