Ухвала суду № 34553346, 10.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2013 року м. Київ К/9991/29352/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2010

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2010

у справі № 2а-1130/10/1670

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ферум»доКременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпроскасування рішенняВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ферум» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Ферум») звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі по тексту - відповідач, Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області) про скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2010, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2010, позов задоволено. Скасовано рішення Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області про анулювання реєстрації ТОВ «Ферум» як платника податку на додану вартість, викладене в акті від 26.02.2010 № 61.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість, про що відповідачем видано свідоцтво № 24100812 від 06.04.2000 та присвоєно індивідуальний податковий номер 238146016357.

Згідно автоматизованого співставлення показників податкової звітності контрагентів за період з березня 2008 року по січень 2010 року встановлено розбіжності податкових зобов'язань та податкового кредиту, задекларованих позивачем та його контрагентами.

Згідно висновку комісії Кременчуцької ОДПІ в Полтавській області від 24.02.2010 № 41, яка створена відповідно до Наказу Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області від 16.07.2009 № 2176, встановлено факт виписування податкових накладних, згідно з якими платник податку на додану вартість -постачальник товарів (робіт, послуг) ТОВ «Ферум» не задекларувало податкові зобов'язання, тобто ухиляється від сплати податків, має низьке податкове навантаження, даний платник на має права збереження статусу платника податку на додану вартість.

Загальна сума заниження податкового зобов'язання ТОВ «Ферум» за період з квітня 2008 року по травень 2009 року становить 23 573,84 грн.

Згідно з висновками комісії, реєстрація платником податку на додану вартість позивача підлягає анулюванню на підставі пп. «в» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 3 Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1120-р «Деякі питання адміністрування податку на додану вартість» від 09.09.2009. У зв'язку з цим, комісія вирішила анулювати реєстрацію платника податку на додану вартість з 26.02.2010 та зобов'язала позивача повернути податковому органу свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість та всі його засвідчені копії разом із супровідним листом протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання.

Пунктом 9.8 ст. 9 Закону встановлено виключний перелік випадків, у яких відбувається анулювання реєстрації, як платників податку на додану вартість.

Посилання відповідача на пп. «в» п. 9.8 ст. 9 Закону зводяться до помилкового тлумачення законодавства, оскільки відповідно до вказаного підпункту, реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.

Згадані у наведеній нормі Закону інші причини стосуються виключно можливих підстав, із яких платник податку звільняється від сплати податку на додану вартість.

Відповідними причинами можуть бути судове рішення, нормативний або інший акт компетентного органу, внаслідок якого платник податку на додану вартість втрачає обов'язок з нарахування та/або сплати цього податку.

Водночас наведена законодавча норма не може розглядатися як підстава для розширеного тлумачення обставин, за яких відбувається анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, порівняно з тими, що згадані в п. 9.8 ст. 9 Закону. Зокрема, порушення платником податку правил податкового обліку з податку на додану вартість можуть бути підставою для застосування відповідальності, передбаченої цим Законом та іншими законами з питань оподаткування, але не тягнуть за собою права податкового органу анулювати свідоцтво про реєстрацію такого платника податку.

Судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що Законом не передбачено для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість такої підстави, як встановлення органами державної податкової служби факту розбіжностей понад 23 573,84 грн. при співставленні податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовано обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області відхилити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров