Ухвала суду № 34553242, 10.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2013 року м. Київ К/9991/20845/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17.06.2010

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2011

у справі № 2а-966/10/1070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Матсневел ГУДЗ ЛЛС»

до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Матсневел ГУДЗ ЛЛС» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Матсневел ГУДЗ ЛЛС») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області) про скасування податкових повідомлень-рішень №0001292300/0 та №0001282300/0 від 27.10.2008.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17.06.2010, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2011, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області була проведена виїзна планова документальна перевірка ТОВ «Матсневел ГУДЗ ЛЛС» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами перевірки було складено акт №429/23-2/33715619 від 13.10.2008, в якому відповідач дійшов висновку, що позивачем порушено п. 5., пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі по тексту - Закон №334/94-ВР) та пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі по тексту - Закон №168/97-ВР).

На підставі акту перевірки ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.10.2008: №0001282300/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку

на прибуток в сумі 48908,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 18849,00 грн.; №0001292300/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 59564,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 29782,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних обставин, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до абзацу 1 пп. 5.4.4. п. 5.4 ст. 5 Закону №334/94-ВР до складу валових витрат включаються витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.

При цьому, пп. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону №334/94-ВР встановлено, що не включаються до складу витрат платника податку готівка, витрачена на цілі, визначені пп. 5.4. 4 п. 5.4 ст. 5 Закону.

Тобто, витрати на маркетинг відображаються у складі валових витрат лише у разі, якщо вони відповідають витратам на передпродажні та рекламні заходи, які зазначені в пп. 5.4. п. 5.4 ст. 5 Закону №334/94-ВР (зокрема послуги по розміщенню продукції в місцях продажу, послуги з очищення, фасування, оперативного поповнення обсягів товарів на стелажах, розміщення інформації про товар тощо). При цьому, ні Закон, ні інші нормативні акти не встановлюють вимоги та не дають роз'яснення, що для віднесення до валових витрат передпродажні послуги мають надаватись тільки стосовно товарів, що є власністю платника податку.

Водночас відповідно до п. 5.11 ст. 5 Закону №334/94-ВР встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР не дозволяється включення до податкового кредиту будь-які витрати із сплати податку, що не підтверджені податковими накладними.

Враховуючи викладене та те, що придбані послуги по розміщенню матеріалів у рекламній листівці «Сільпо і Люди» та їх розповсюдженню безпосередньо впливали на результати діяльності позивача з продажу товарів та були направлені на отримання доходу, тобто, пов'язані з господарською діяльністю позивача, а наявні у матеріалах справи первинні документи, якими оформлені господарські операції з придбання надання послуг по розміщенню матеріалів у рекламній листівці «Сільпо і Люди», складені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області відхилити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 17.06.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров